Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Вимизим

Міжнародна назва: Elosulfase alfa
Виробник: БіоМарин Інтернешнл Лімітед.
АТ Код: ATХ A16A B12
Клінико-фармакологічна група: Засоби, що впливають на травну систему та метаболічні процеси. Ферменти.
Форма випуску: Концентрат для розчину для інфузій

Склад

діюча речовина: elosulfase alfa;

1 мл розчину містить 1 мг елосульфази альфа; 1 флакон містить 5 мг елосульфази альфа;

допоміжні речовини: натрію ацетат, тригідрат; натрію дигідрофосфат, моногідрат; L-аргініну гідрохлорид; сорбіт (Е 420); полісорбат 20; вода для ін'єкцій.

Показання

Лікування мукополісахаридозу IVA типу (синдрому Моркіо А, МПС IVA) у пацієнтів будь-якого віку.

Протипоказання

Гіперчутливість, що становить загрозу для життя (анафілактична реакція), до діючої речовини чи будь-яких допоміжних речовин .

Дозування

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні показники елосульфази альфа оцінювали у 23 пацієнтів з мукополісахаридозом IVA типу (МПС IVA), які щотижня отримували внутрішньовенні інфузії 2 мг/кг елосульфази альфа тривалістю близько 4 годин протягом 22 тижнів, та порівнювали показники на 0-му тижні та 22-му тижні. На 22-му тижні, середні значення AUC0‑t та Cmax зросли на 181 % та 192 % відповідно, порівняно з 0-м тижнем. Середній період напіввиведення (t1/2) збільшився з 7,52 хвилини на 0-му тижні до 35,9 хвилини на 22-му тижні. На 22-му тижні пацієнти чоловічої та жіночої статі мали порівнянний кліренс елосульфази альфа без жодних пов'язаних з віком чи масою тіла тенденцій. Оцінювався вплив антитіл на фармакокінетику елосульфази альфа. Очевидного зв'язку між загальним титром антитіл та кліренсом елосульфази виявлено не було. Однак у пацієнтів з нейтралізуючими антитілами значення загального кліренсу (CL) були нижчими, а t1/2 − довшим. Незважаючи на зміни фармакокінетичного профілю, присутність нейтралізуючих антитіл не впливала на фармакодинаміку препарату, або ефективність та безпеку його застосування у пацієнтів, які отримували лікування елосульфазою альфа. Явного накопичення елосульфази альфа у плазмі крові після щотижневого введення не спостерігалося.

Елосульфаза альфа – це білок, що, як очікується, метаболічно деградуватиме шляхом гідролізу пептидів. Відповідно прогнозується, що порушення функції печінки не впливатиме на фармакокінетику елосульфази альфа. Виведення елосульфази альфа нирками вважається незначним метаболічним шляхом кліренсу.

Таблиця 2

Фармакокінетичні властивості

 

Фармакокінетичні показники 0-й тиждень Середнє значення (СВ) 22-й тиждень Середнє значення (СВ)
AUC0-t, хвилин • мкг/мл1 238 (100) 577 (416)
Cmax, мкг/мл2 1,49 (0,534) 4,04 (3,24)
CL, мл/хвилину/кг3 10,0 (3,73) 7,08 (13,0)
t1/2, хвилин4 7,52 (5,48) 35,9 (21,5)
Tmax, хвилин5 172 (75,3) 202 ( 90,8)

1 AUC0-t – площа під кривою "плазмова концентрація - час" від часу нуль до часу останньої придатної для визначення концентрації;

2 Cmax – максимальна спостережувана плазмова концентрація;

3 CL – загальний кліренс елосульфази альфа після внутрішньовенного введення;

4 t1/2 – період напіввиведення;

5 Tmax час від нульової до максимальної плазмової концентрації.

Побічні дії

Загальний огляд профілю безпеки

В основу оцінки небажаних реакцій покладено досвід лікування 176 пацієнтів з мукополісахаридозом IVA типу (МПС IVA) віком від 5 до 57 років, які отримували 2 мг/кг елосульфази альфа один раз на тиждень (n=58), 2 мг/кг елосульфази альфа один раз кожні два тижні (n=59) або плацебо (n=59) в ході рандомізованого, подвійного сліпого, плацебо-контрольованого дослідження.

Більшість небажаних реакцій у клінічних дослідженнях становили інфузійні реакції (ІР), визначені як реакції, що виникали після початку інфузії і до кінця дня після інфузії. У клінічних дослідженнях спостерігалися серйозні ІР, що включали анафілаксію, гіперчутливість та блювання. Найбільш частими симптомами ІР (спостерігались у ≥ 10 % пацієнтів, які отримували Вімізим, та частіше на ≥ 5 % порівняно з плацебо) були головний біль, нудота, блювання, лихоманка, озноб та біль у животі. У більшості випадків ІР були легкими або помірної тяжкості і частіше спостерігалися протягом перших 12 тижнів лікування з тенденцією до зниження частоти із часом.

Нижче зазначені дані описують небажані реакції, що спостерігались під час клінічних досліджень у пацієнтів, які отримували лікування Вімізимом.

Частоту визначено таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10 000) та частота невідома (не може бути визначена на основі наявних даних). В межах кожної групи за частотою небажані реакції представлено в порядку зменшення серйозності.

З боку імунної системи: часто – реакції гіперчутливості; нечасто – анафілаксія.

З боку нервової системи: дуже часто – головний біль, запаморочення.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: дуже часто – задишка.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – діарея, блювання, біль у ротоглотці, біль у верхній частині живота, біль у животі, нудота.

З боку скелетно-м'язової системи і сполучних тканин: дуже часто – озноб; часто – міалгія.

Загальні розлади та стан ділянки введення: дуже часто – лихоманка.

У пацієнтів віком < 5 років загальний профіль безпеки Вімізиму у дозуванні 2 мг/кг/тиждень відповідав профілю безпеки Вімізиму у старших дітей.

Опис окремих побічних реакцій

Імуногенність

У клінічних дослідженнях в усіх пацієнтів розвинулись антитіла до елосульфази альфа. Приблизно у 80 % відмічалося вироблення нейтралізуючих антитіл, здатних інгібувати зв'язування елосульфази альфа з катіононезалежним рецептором манозо-6-фосфату. В усіх дослідженнях із часом відзначалося стійке покращення показників ефективності та зниження концентрації кератинсульфату (КС) у сечі, незважаючи на наявність антитіл до елосульфази альфа. Взаємозв'язку між вищими титрами антитіл чи позитивністю до нейтралізуючих антитіл та зменшенням показників ефективності чи частотою анафілаксії або інших реакцій гіперчутливості виявлено не було. Антитіла IgE до елосульфази альфа були виявлені у ≤ 10 % пацієнтів, які отримували лікування, і не завжди асоціювалися з анафілаксією або іншими реакціями гіперчутливості та/або припиненням лікування.

Повідомлення про підозрювані небажані реакції

Повідомлення про підозрювані небажані реакції після реєстрації препарату має велике значення. Процедура дає змогу здійснювати тривалий моніторинг співвідношення користь/ризик для цього лікарського засобу. Просимо медичних працівників повідомляти про усі підозрювані небажані реакції через національну систему повідомлень.

Передозування

У клінічних дослідженнях застосовували дози елосульфази альфа до 4 мг/кг на тиждень; специфічних ознак чи симптомів після застосування вищих доз препарату виявлено не було. Відмінностей між профілями безпеки не спостерігалося. Лікування небажаних реакцій описано у розділах «Особливості застосування» та «Побічні реакції».

Лікарська взаємодія

Досліджень щодо вивчення взаємодії не проводилося.

Несумісність

Цей лікарський засіб не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, окрім розчину натрію хлориду 9 мг/мл (0,9 %) для інфузій.

Фармакологічні властивості

Елосульфаза альфа – це рекомбінантна форма людської N-ацетилгалактозамін-6-сульфатази (rhGALNS), що виробляється у культурі клітин яєчників китайського хом'ячка за технологією рекомбінантної ДНК. Механізм дії

Мукополісахаридоз – це група розладів лізосомального зберігання, спричинених недостатністю специфічних лізосомальних ферментів, необхідних для катаболізму глюкозаміногліканів (ГАГ). Мукополісахаридоз IVA типу (МПС IVA) характеризується відсутністю або значним зниженням активності N-ацетилгалактозамін-6-сульфатази. Недостатня активність сульфатази спричиняє накопичення субстратів ГАГ: кератинсульфату (КС) та хондроїтин-6-сульфату (C6S) – у лізосомальних відділах клітин в усьому організмі. Накопичення призводить до генералізованої клітинної, тканинної та органної дисфункції. Призначення елосульфази альфа – забезпечити екзогенний фермент N-ацетилгалактозамін-6-сульфатазу, що захоплюється лізосомами та посилює катаболізм ГАГ (КС та C6S). Захоплення ферменту клітинами у лізосоми відбувається за участю катіононезалежних рецепторів манозо-6-фосфату, що зумовлює відновлення активності GALNS та кліренсу КС і C6S.

Фізико-хімічні властивості

розчин від прозорого до злегка опалесціюючого, від безбарвного до блідо-жовтого кольору.

Особливості застосування

Анафілаксія і тяжкі алергічні реакції

У клінічних дослідженнях траплялися випадки анафілаксії та тяжких алергічних реакцій. Таким чином, коли вводиться елосульфаза альфа, необхідно забезпечити можливість швидкого надання відповідної медичної допомоги. Якщо виникають такі реакції, інфузію негайно припиняють та розпочинають відповідне лікування. Слід дотримуватися сучасних медичних стандартів для надання невідкладної терапії. Необхідна особлива обережність у разі повторного введення препарату пацієнтам, у яких під час інфузії розвинулись алергічні реакції.

Інфузійні реакції

Інфузійні реакції (ІР) були найбільш частими небажаними реакціями у клінічних дослідженнях. ІР можуть включати алергічні реакції. Перед інфузією пацієнтам слід прийняти антигістамінні препарати з антипіретиками або без . Лікування ІР визначається тяжкістю реакції і включає сповільнення або тимчасову зупинку інфузії та/або введення додаткових антигістамінних засобів, антипіретиків та/або кортикостероїдів. Якщо виникає тяжка ІР, інфузію негайно зупиняють та розпочинають відповідне лікування. Повторне введення препарату після тяжкої реакції слід проводити з обережністю та під ретельним наглядом лікаря.

Компресія спинного мозку/шийного відділу спинного мозку

У клінічних дослідженнях компресія спинного мозку/шийного відділу спинного мозку спостерігалася як у пацієнтів, які отримували лікування Вімізимом, так і в тих, хто отримував плацебо. Необхідно здійснювати моніторинг стану пацієнтів щодо симптомів компресії спинного мозку/шийного відділу спинного мозку (включаючи біль у спині, параліч кінцівок нижче рівня компресії, нетримання сечі та калу) та забезпечити відповідне клінічне лікування.

Дієта з обмеженням кількості натрію

Цей лікарський засіб містить 8 мг натрію в 1 флаконі і вводиться розведеним у розчині натрію хлориду 9 мг/мл (0,9 %) для інфузій . Це слід враховувати пацієнтам, які дотримуються дієти з обмеженням кількості натрію.

Сорбіт

Пацієнтам з такими рідкісними станами, як вроджена непереносимість фруктози, не слід приймати цей препарат.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Дані щодо застосування Вімізиму вагітним жінкам відсутні.

Результати досліджень на тваринах не показали жодних прямих чи непрямих шкідливих впливів препарату на вагітність або ембріофетальний розвиток. Слід зауважити, що ці дослідження мають обмежене значення. Як запобіжний захід бажано уникати застосування Вімізиму під час вагітності, окрім випадків, коли це вкрай необхідно.

Годування груддю

Результати проведених досліджень впливу на репродуктивну функцію тварин показали, що елосульфаза альфа екскретується у молоко. Невідомо, чи екскретується елосульфаза альфа у грудне молоко людини, але системна експозиція через грудне молоко не очікується. З огляду на відсутність даних щодо людини, жінкам, які годують груддю, слід вирішити питання про припинення годування груддю.

Фертильність

У доклінічних дослідженнях елосульфази альфа порушення фертильності не спостерігали.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Вплив Вімізиму на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами незначний. Під час інфузій Вімізиму спостерігалося запаморочення; якщо після інфузії з'являється запаморочення, це може вплинути на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.

Використання препарату дітьми

Вімізим застосовують для лікування дітей. Для отримання інформації щодо застосування дітям див. розділ «Спосіб застосування та дози». Наявні на сьогодні дані описані у розділах «Побічні реакції» та «Фармакологічні властивості».

Упаковка

По 5 мл розчину у прозорому скляному флаконі (І типу), закупореному пробкою (бутилкаучук) та обтиснутому алюмінієвою кришкою типу flip-off seal з пластиковим ковпачком. По 1 флакону в картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Зберігати в холодильнику при температурі від 2 °С до 8 °С. Не заморожувати. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла. Зберігати у недоступному для дітей місці.


Отзывы