Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Виграмакс

Міжнародна назва: Sildenafil
Виробник: Ібн Хайан Фармасьютікалз
АТ Код: АТС G04BE03
Клінико-фармакологічна група: Засоби, що застосовуються при порушеннях ерекції.
Форма випуску: Таблетки вкриті оболонкою

Склад

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить 50 мг силденафілу цитрату;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, полівінілпіролідон, гидроксипропілметилцелюлоза, діоксид кремнію колоїдний, магнію стеарат, барвник синій Е 132 М.

Показання

Порушення ерекції.

Протипоказання

Гіперчутливість до активного інгредієнта й інших інгредієнтів таблетки.

Препарат протипоказаний до застосування хворими, які приймають постійно або з перервами донатори оксиду азоту, органічні нітрати, тому що Віграмакс підсилює їх гіпотензивну дію.

Дозування

Для більшості пацієнтів рекомендується разова доза 50 мг за 1 годину до сексуальної активності. Але в окремих випадках можливе застосування Віграмаксу від 4 годин до 0,5 години перед сексуальною активністю. Виходячи з ефекту і переносимості препарату, добова доза може бути збільшена до максимальної (100 мг) або знижена до 25 мг. Рекомендується застосовувати препарат не більш ніж 1 раз на добу.

У пацієнтів з нирковою недостатністю – 25 мг.

Побічні дії

Кількість побічних ефектів залежить від дози. Побічні ефекти, в основному, швидко минають: головний біль, запаморочення, порушення зору, почервоніння, нежить, диспепсія, діарея, інфекції сечовивідних шляхів, висипи.

Інші побічні ефекти відбувалися рідко (> 2%): інфекції дихальних шляхів, грипозний синдром, біль у спині, артралгія.

Постмаркетинговий досвід.

Повідомлялося про серйозні серцево-судинні побічні дії: інфаркт міокарда, зупинка серця, шлуночкова аритмія, цереброваскулярний крововилив, транзиторний ішемічний напад і артеріальна гіпертензія, асоційовані з прийомом силденафілу. У більшості, але не у всіх пацієнтів, спостерігалися попередні фактори серцевого ризику. Повідомляється, що більшість зазначених явищ відбувалися незабаром після сексуальної активності, декілька побічних явищ помічено після прийому силденафілу без сексуальної активності. В інших випадках події відбувалися після сексуальної активності. До кінця не з’ясовано, чи причиною побічних ефектів було застосування силденафілу, сексуальна активність, серцево-судинне захворювання, чи комбінація цих факторів.

Передозування

У здорових пацієнтів прийом разової дози 800 мг силденафілу викликав ті ж побічні ефекти, що і більш низькі дози, хоча рівень кількості випадків зростав.

У випадку передозування рекомендується підтримуюча терапія. Нирковий діаліз не підвищує кліренс силденафілу через його міцний зв’язок з білками плазми, силденафіл не виводиться нирками.

Лікарська взаємодія

Вплив інших препаратів на Віграмакс. Силденафіл метаболізується ізоферментами цитохрому Р450 (CYP): ЗА4 (головним чином) і 2С9 (мінімально), тому інгібітори цих ферментів можуть знижувати кліренс силденафілу.

Циметидин (800 мг), специфічний аніонний інгібітор CYP спричиняли підвищення концентрації силденафілу в плазмі на 59 % при одночасному прийомі здоровими добровольцями.

Одночасне застосування разової дози 50 мг або 100 мг еритроміцину, специфічного інгібітору CYP підвищує на 182 % AUC силденафілу. При одночасному застосуванні силденафілу (разова доза 50 або 100 мг) з інгібітором ВІЛ-протеаз саквінавіром (добова доза 1200 мг 3 рази на день) на фоні досягнення постійного рівня спостерігається підвищення Cmax силденафілу на 140 % і AUC силденафілу на 210 %. Силденафіл не впливає на фармакокінетику саквинавіру.

Разові дози антацидів (магнію або алюмінію гідроокис) не впливають на біодоступність силденафілу. Інгібітори CYP2C9 (толбутамід або варфарин) і CYP2D6 (трициклічні антидепресанти), тіазиди, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію не роблять впливу на фармакокінетику силденафілу.

AUC дисметилметаболіту силденафілу зростає на 62 % при застосуванні петльових і калію, що зберігають діуретинів, і на 102 % - при застосуванні неспецифічних бетаадреноблокаторів.

Вплив Віграмаксу на інші препарати. Силденафіл слабкий інгібітор ізоферментів 1А2, 2С9, 2С19, 2В6, 2Е1, ЗА4 (IC50>150 мм) цитохрому Р450.

При одночасному застосуванні силденафілу 50 мг або 100 мг з амлодипіном 5 мг або 10 мг у хворих гіпертензією спостерігали додаткове зниження артеріального тиску на 8/7 мм рт. ст.

Не відзначали істотної взаємодії силденафілу з толбутамідом і варфарином, які метаболізуються CYP2C9.

Віграмакс не збільшує тривалість кровотечі при одночасному призначенні з ацетилсаліциловою кислотою. Він також не потенціює гіпотензивний ефект алкоголю у здорових добровольців при максимальному рівні алкоголю 0,08 %. Віграмакс також не впливає на інгібітори ВІЛ-протеаз саквінавір і ретонавір, що є субстратами СУРЗF4.

Силденафіл потенціює антиагрегантний ефект нітропрусиду натрію (донатора NO). Комбінація з гепарином спричиняє адитивний ефект на час кровотечі в анестезованих кроликів, але таких ефектів не виявлено в людей.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Активний інгредієнт препарату - силденафіл є селективним інгібітором ЦГМФ-специфічної фосфодієстерази типу V (ФДЕ 5). Фізіологічний механізм ерекції припускає вивільнення оксиду азоту (NO) у кавернозному тілі при сексуальній стимуляції. Оксид азоту активує фермент гуанілатциклазу, що призводить до підвищення рівня циклічного гуанозинмонофосфату (ЦГМФ), розслабленню гладких м’язів кавернозного тіла і посиленню кровотоку в статевому члені. Силденафіл підсилює ефект оксиду азоту на цю тканину, тому що він інгібує фосфодіестеразу типу V (ФДЭ 5), що забезпечує розпад ЦГМФ у кавернозному тілі. При ЦГМФ-інгібуванні фосфодіестерази типу V силденафілом, підвищується рівень ЦГМФ, що призводить до розслаблення гладких м’язів і підвищенню кровотоку в статевому члені. Застосування силденафілу неефективно при відсутності сексуальної стимуляції.

Фармакокінетика

Препарат швидко всмоктується при пероральному прийомі, абсолютна біодоступність складає 40 %. Фармакокінетика препарату залежить від доз що рекомендовані для прийому. Препарат метаболізує в печинці (системою цитохрому Р450ЗА4); активна речовина і метаболіт мають однаковий період напіввиведення (t 1/2 ) - 4 години. Пік концентрації в плазмі досягається через 30-120 хвилин при пероральному прийомі перед їжею. Середній об’єм розподілу при рівноважному стані (Vss) складає 105 л, що свідчить про розподіл по всіх тканинах організму. Силденафіл і його активний N-дисметилметаболіт зв’язуються з білками плазми на 96 % незалежно від прийнятої внутрішньо дози. N-дісметилметаболіт піддається подальшому метаболізмові. N-дісметаболіт є селективним у відношенні до ФДЕ 5, in vitro він демонструє активність до ФДЕ 5, що складає 50 % активності силденафілу, in vivo активність метаболіту складає 20 % від активності силденафілу. Силденафіл екскретується, в основному, у вигляді метаболітів з калом (80% від пероральної дози), а також із сечею (13 % від пероральної дози). Подібна фармакокінетика спостерігається у добровольців і у пацієнтів. Геріатрія: у здорових літніх добровольців (65 років і більше) спостерігається знижений кліренс силденафілу: вільна концентрація в плазмі на 40 % перевищує концентрацію в плазмі у молодих добровольців (18 - 45 років). Ниркова недостатність: при легкій (кліренс креатиніну – 50 - 80 моль/хв) і помірній (кліренс креатиніну – 30 - 49 моль/хв) нирковій недостатності фармакокінетика разової пероральної дози не змінюється. При тяжкій нирковій недостатності(кліренс креатиніну = <30 моль/хв). Кліренс силденафілу знижений у порівнянні з кліренсом у людей літнього віку без ниркової недостатності (значення AUC і Cmax подвоюються). Печінкова недостатність: у хворих з цирозом печінки кліренс силденафілу знижений, це виражається в підвищенні значень AUC (84 %) і Сmax (47 %) у порівнянні з даними в літніх добровольців без ураження печінки. Рекомендована початкова доза для таких пацієнтів складає 25 мг.

Особливості застосування

Сексуальна активність представляє визначений ризик у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, тому перед початком терапії порушення ерекції лікар слід провести обстеження серцево-судинної системи.

Силденафіл викликав невелике зниження тиску крові у здорових добровольців у лежачому положенні (максимальне значення – 8,4/5,5 мм рт. ст.). Це не впливає на здорових людей, але може вплинути на хворих із серцево-судинними захворюваннями, особливо на фоні сексуальної активності.

Не представлено контрольованих клінічних даних з безпеки Віграмаксу для наступних груп пацієнтів (що вимагає обережності при призначенні препарату):

  • пацієнти після інфаркту міокарда або з аритмією, загрозливою для життя за останні 6 місяців;
  • пацієнти з залишковою артеріальною гипотензією (АТ < 90/50), або гіпертензією (АТ 170/110);
  • пацієнти із серцевою недостатністю або хворобою коронарних артерій, що викликана нестабільною стенокардією;
  • пацієнти з пігментним ретинітом (деякі з цих пацієнтів мають генетичні порушення ретинальних фосфодіестераз).

Є повідомлення про пролонговану ерекцію понад 4 години і пріапізм (болісні ерекції тривалістю понад 6 годин);

У випадку, коли ерекція триває понад 4 години, пацієнтові варто звернутися за медичною допомогою. Якщо не надається невідкладна допомога може відбутися ушкодження тканини пенісу, у результаті чого настає перманентна втрата потенції. Слід дотримуватися обережності при призначенні силденафілу пацієнтам, які застосовують інгібітор протеаз ретонавір, може відбутися одинадцяти-кратне підвищення значення AUC силденафілу. Дані про пацієнтів з високим сироватковим рівнем силденафілу обмежені. Це виражається в зниженні артеріального тиску, непритомності, пролонгованій ерекції – випадки описані при проведенні клінічних досліджень у пацієнтів, які застосовували 200 - 800 мг силденафілу. Пацієнтам, які приймають ретонавір, рекомендується знизити дозу силденафілу для запобігання побічних ефектів.

Немає даних щодо безпеки силденафілу для пацієнтів із кровотечею або з відкритою пептичною виразкою. Не рекомендується сполучати силденафіл з іншими препаратами для лікування порушення ерекції, тому що не вивчено ефективність і безпеку комбінацій.

Упаковка

По 4 таблетки, вкритих оболонкою у блістері, вміщеному в картонну упаковку.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 оС. Не застосовувати після закінчення терміну придатності.

Термін придатності – 3 роки у невідкритій первинній упаковці.