Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Виафил

Міжнародна назва: Sildenafil
Виробник: Фармакар Інт. Ко./ Фармакар ПЛС, Палестина.
АТ Код: АТС G04BE03
Клінико-фармакологічна група: Препарати для лікування порушень ерекції.

Форма випуску: Таблетки,вкриті плівковою оболонкою

Склад

1 таблетка містить силденафілу (у вигляді цитрату) 50 або 100 мг;

допоміжні речовини: авіцел РН 101, аеросил, ацдисол, магнію стеарат, опадрій II синій.

Показання

Порушення ерекції.

Протипоказання

Гіперчутливість до силденафілу чи будь-якого інгредієнта таблетки. Препарат протипоказаний хворим, які постійно отримують донатори оксиду азоту, органічні нітрати, тому що Віафіл посилює їх гіпотензивну дію.

Дозування

Для більшості пацієнтів рекомендується разова доза 50 мг за годину до статевого акту. Але в окремих випадках можливе застосування Віафілу за 4-0,5 год до статевого акту. Зважаючи на ефект і переносимість препарату, добова доза може бути збільшена до 100 мг або знижена до 25 мг. Рекомендується застосовувати препарат не більше 1 разу на добу.

Побічні дії

Кількість побічних ефектів залежить від дози. Побічні ефекти, в основному, м’які та минущі: головний біль, запаморочення, порушення зору, почервоніння обличчя, закладеність носа, диспепсія, діарея, інфекції сечовивідних шляхів, висип. Інші побічні ефекти виявлялись рідко (>2%): інфекції дихальних шляхів, грипозний синдром, біль у спині, артралгія, безсоння.

З боку серцево-судинної системи: транзиторний ішемічний напад, гіпотензія, тахікардія, асоційовані із застосуванням Віафілу.

При застосуванні Віафілу в дозах, які перевищували рекомендовані, побічна дія була подібна до відмічених вище, але зустрічалась частіше.

Передозування

У разі передозування рекомендована підтримуюча терапія.

Нирковий діаліз не підвищує кліренс силденафілу через його міцний зв’язок з білками плазми.

Лікарська взаємодія

Вплив інших препаратів на Віафіл.

Силденафіл метаболізується ізоферментами цитохрому P450(CYP): 3A4 (головним чином) та 2С9 (мінімально), тому інгібітори цих ферментів можуть знижувати кліренс силденафілу. Циметидин (800 мг), специфічний аніонний інгібітор CYP спричинює підвищення концентрації силденафілу в плазмі на 59% у разі їх одночасного прийому здоровими добровольцями. Одночасний прийом разової дози 50 або 100 мг еритроміцину, специфічного інгібітора CYP, підвищує на 182% AUC силденафілу. При спільному застосуванні силденафілу (разова доза 50 або 100 мг) з інгібітором ВІЧ-протеаз саквінавіром (добова доза 1200 мг 3 рази на добу) на фоні досягнення постійного рівня спостерігається підвищення Сmax силденафілу на 140% та AUC силденафілу на 210 %. Силденафіл не впливає на фармакокінетику саквінавіру. Сильніші інгібітори CYP кетоконазол та ітраконазол можуть ще більшою мірою інгібувати кліренс силденафілу. Разові дози антацидів (магнію або алюмінію гідроксид) не чинять впливу на біодоступність силденафілу. Інгібітори СУР2С9 (толбутамід або варфарин) і СУР2В6 (трициклічні антидепресанти), тіазиди, інгібітори АПФ, антагоністи кальцію не впливають на фармакокінетику силденафілу. AUC дисметилметаболіту силденафілу зростає на 62% при застосуванні петльових і калійзберігаючих діуретиків та на 102% - при застосуванні неспецифічних β- адреноблокаторів.

Вплив Віафілу на інші препарати. Силденафіл - слабкий інгібітор ізоферментів 1А2, 2С9, 2С19, 2В6, 2Е1, ЗА4(1С50>150мМ) цитохрому Р450. При одночасному застосуванні силденафілу 50 або 100 мг з амлодипіном 5 мг або 10 мг у хворих на гіпертензію спостерігали додаткове зниження кров’яного тиску на 8/7 мм рт. ст. Не відмічали істотної взаємодії силденафілу з толбутамідом і варфарином. Віафіл (50 і 100 мг) не збільшує часу кровотоку при одночасному застосуванні з аспірином. Він також не потенціює гіпотензивний ефект алкоголю у здорових добровольців при максимальному рівні алкоголю 0,08%. Силденафіл потенціює антиагрегантний ефект нітропрусиду натрію (донатора NO).

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Активний інгредієнт Віафілу силденафілу цитрат є селективним інгібітором цГМФ-специфічної фосфодіестерази типу 5(ФДЕ 5). Фізіологічний механізм ерекції передбачає вивільнення оксиду азоту (NО) в кавернозному тілі при сексуальній стимуляції. Оксид азоту активує фермент гуанілатциклазу, що приводить до підвищення рівня циклічного гуанозинмонофосфату (цГМФ), розслаблення гладких м‘язів кавернозного тіла та посилення кровотоку в статевому члені. Силденафіл посилює ефект оксиду азоту на цю тканину, оскільки він інгібує фосфодіестеразу типу 5 (ФДЕ 5), яка забезпечує розпад цГМФ у кавернозному тілі. При сексуальному збудженні відбувається інгібування фосфодіестерази типу 5 силденафілом, підвищується рівень цГМФ, що приводить до розслаблення гладких м’язів та підвищення кровотоку в статевому члені. Застосування силденафілу неефективно за відсутності сексуальної стимуляції.

Фармакокінетика

Силденафіл швидко всмоктується при пероральному прийомі препарату, абсолютна біодоступність становить 40%. Його фармакокінетика дозозалежна в інтервалі рекомендованого дозування. Він метаболізується в печінці (системою цитохрому Р450ЗА4), перетворюючись в активний метаболіт; активна речовина та метаболіт мають однаковий період напіввиведення (Т 1/2 ) - 4 год. Пік концентрації в плазмі досягається через 30-120 хв при пероральному прийомі натщесерце. Середній об’єм розподілу при рівноважному стані (Vss) становить 105 л, що свідчить про розподілення по всіх тканинах організму. Силденафіл та його активний N-дисметилметаболіт зв’язуються з білками плазми на 96% незалежно від прийнятої пероральної дози. N-дисметилметаболіт зазнає подальшого метаболізму. N-дисметилметаболіт є селективним відносно ФДЕ 5, in vitro демонструє активність відносно ФДЕ 5, що становить 50% активності силденафілу. Силденафіл екскретується в основному у вигляді метаболітів з калом (80% від пероральної дози) та незначною мірою з сечею (13% від пероральної дози). Геріатрія. У здорових добровольців похилого віку (старше 65 років ) спостерігається знижений кліренс силденафілу: вільна концентрація в плазмі на 40% перевищує концентрацію в плазмі у молодих добровольців (18-45 років). Ниркова недостатність. При легкій (кліренс креатиніну = 50-80 мл/хв) і помірній (кліренс креатиніну = 30-49 мл/хв) нирковій недостатності фармакокінетика разової пероральної дози не змінюється. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну = <30 мл/хв) кліренс силденафілу знижений порівняно з кліренсом у людей похилого віку без ниркової недостатності (значення AUC і С max подвоюються). Печінкова недостатність. У хворих з цирозом печінки кліренс силденафілу знижений, що виявляється в підвищенні значень AUC (84%) та С m ах (47%) порівняно з даними у добровольців літнього віку без ураженння печінки. Рекомендована початкова доза для таких паціентів становить 25 мг.

Особливості застосування

Сексуальна активність являє собою деякий ризик у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, тому перед початком терапії лікар може запропонувати обстеження серцево-судинної системи. Не наведені контрольовані клінічні дані щодо безпеки Віафілу для таких груп пацієнтів (що потребує обережності при призначенні препарату): пацієнти після інфаркту міокарда або ті, які мали загрозливу для життя аритмію протягом останніх 6 місяців; пацієнти з остаточною гіпотензією (АД < 90/50) або гіпертензію (АД 170/110); пацієнти із серцевою недостатністю або з хворобою коронарної артерії, спричиненою нестабільною стенокардією; хворі на пігментний ретиніт (меншість цих пацієнтів має генетичні порушення ретинальних фосфодіестераз). Є повідомлення про пролонговану ерекцію (більше 4 год) та пріапізм (больові ерекції тривалістю більше 6 год). Коли ерекція триває більше 4 год, пацієнту необхідно звернутися за медичною допомогою. Якщо не надається невідкладна допомога, може статися пошкодження тканини пеніса, внаслідок чого настає перманентна втрата потенції. Необхідно додержуватись обережності при призначенні силденафілу пацієнтам, які застосовують інгібітор протеаз ритонавір, може статися 11- кратне підвищення значення AUC силденафілу. Пацієнтам, які застосовували ритонавір, рекомендується знизити дозу силденафілу, запобігаючи побічним ефектам.

Нема даних про безпеку силденафілу у пацієнтів з кровотечею, або у хворих на відкриту пептичну виразку.

Не рекомендується поєднувати силденафіл з іншими препаратами для лікування порушення ерекції, оскільки не вивчені ефективність і безпека комбінацій.

Упаковка

Таблетки по 50 мг № 2, № 4. Таблетки по 100 мг № 2, № 4

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Зберігати в сухому та недоступному для дітей місці, при температурі не вище + 25°С.

Термін придатності - 3 роки. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.


Комментарии: