Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Венолан

Міжнародна назва: Troxerutin
АТ Код: АТС С05С А 04
Клінико-фармакологічна група: Капіляростабілізуючі, капіляропротекторні засоби.

Форма випуску: Капсули

Склад

1 капсула містить 300 мг троксерутину;

допоміжні речовини: полівінілпіролідон (повідон К-25);

склад капсули: титану діоксид (Е -171), заліза оксид червоний (Е -172), заліза оксид жовтий (Е -172), желатин.

Показання

Порушення венозного кровообігу і лімфообігу при посттромботичних синдромах, запаленні судин нижніх кінцівок, варикозному розширенні вен нижніх кінцівок; місцевий набряк різного походження (посттравматичний, лімфатичний, ускладнений флебіт або тромбоз); геморой; варикозні виразки гомілки; порушення резистентності капілярів у випадках схильності до крапчастого крововиливу.

Протипоказання

Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості до троксерутину або інших компонентів препарату; дітям до 16 років та жінкам у період вагітності і годування груддю.

Передозування.

У випадку передозування препарату можуть посилюватися симптоми побічної дії (нудота, здуття, біль у животі і головний біль). Рекомендується викликати блювання або зробити промивання шлунка і провести симптоматичне лікування.

Дозування

Препарат приймається внутрішньо. Рекомендується 1 капсула (300 мг) 2 – 3 рази на добу після їди.

Підтримуюча доза – 1 капсула (300 мг) на добу.

Курс лікування, як правило, 16 днів; при необхідності терапія може бути продовжена, але не довше 3 – 4 тижнів залежно від ефекту.

Побічні дії

Як правило, препарат переноситься добре, зрідка можуть виникнути нудота (яка припиняється, якщо препарат приймати під час їди); кропив’янка, почервоніння обличчя, головний біль, здуття і біль у животі.

Лікарська взаємодія

Випадки взаємодії з лікарськими засобами не встановлені.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Троксерутин є флавоновою похідною, яка виявляє захисну дію на стінки кровоносних судин. Препарат виявляє венотонічну, капіляропротекторну, протизапальну та протинабрякову дію у випадках порушення венозного кровообігу та лімфообігу. Завдяки Р-вітамінній активності виявляє виражені ангіопротекторні властивості, зменшує проникність та крихкість капілярів, забезпечує їх еластичність, пружність і резистентність до травматичних ушкоджень. У результаті сприяє нормалізації мікроциркуляції крові, покращує живлення тканин, зменшує застійні явища у венах та навколовенозних тканинах. Завдяки антиоксидантній активності троксерутин гальмує окиснення аскорбінової кислоти в організмі; опосередковано бере участь у синтезі структурних елементів сполучної тканини – колагену; бере участь в утворенні фізіологічного інгібітора гіалуронідази. Препарат покращує реологічні властивості крові.

Фармакокінетика

Троксерутин швидко всмоктується з травного тракту. На підставі виконаних досліджень порівняльної оцінки біологічної доступності і фармакокінетичних параметрів троксерутину встановлено, що максимальна концентрація (С max ) троксерутину досягалась через 1 годину після застосування і становила 81,00 ± 2,94 нг/мл, а період біологічного напіврозпаду (Т½) становив 8,73 ± 0,88 годин. У крові міститься у вільній формі, а також у формі глюкуронових похідних і триоксіетилкверцитину. У зв'язку з печінково-кишковим циклом троксерутин довго утримується в організмі. Лікування троксерутином не викликає змін у морфологічній картині крові, швидкості осідання еритроцитів, концентрації сечовини і білірубіну, а також у системі зсідання крові. амінотрансферази, що може свідчити про те, що він не обтяжує печінковий метаболізм. Виводиться, головним чином (65%), у жовч і далі з калом, а також у невеликій кількості із сечею. Показання для застосування. Порушення венозного кровообігу і лімфообігу при посттромботичних синдромах, запаленні судин нижніх кінцівок, варикозному розширенні вен нижніх кінцівок; місцевий набряк різного походження (посттравматичний, лімфатичний, ускладнений флебіт або тромбоз); геморой; варикозні виразки гомілки; порушення резистентності капілярів у випадках схильності до крапчастого крововиливу.

Особливості застосування

Відсутні дані, що стосуються негативного впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортними засобами й обслуговувати рухомі механізми.

Не рекомендується тривале (понад 16 днів) застосування препарату Венолан для лікування пацієнтів, які мають виражені порушення функції нирок.

Упаковка

По 50 (25х2) капсул у блістерах, у картонній коробці.

По 25 (25х1) капсул у блістері, у картонній коробці.

Категория видачі

Без рецепта.

Умови та терміни зберігання

Зберігати при температурі від 15 до 25°С у сухому, захищеному від світла місці.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 2 роки.