Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Велмари

Міжнародна назва: Drospirenone and ethinylestradiol
Виробник: Лабораторіос Леон Фарма, С.А.
АТ Код: АТХ G03A A12
Клінико-фармакологічна група: Гестагени та естрогени, фіксовані комбінації.
Форма випуску: Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Склад

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, рожевого кольору, містить:

діючі речовини: дроспіренону 3,0 мг та етинілестрадіолу 0,02 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат; крохмаль прежелатинізований (кукурудзяний); повідон ; натрію кроскармелоза; полісорбат; магію стеарат;

плівкова оболонка (Opadry ® II Pink): спирт полівініловий, титану діоксид (Е171), макрогол, тальк (E553b), жовтий оксид заліза (Е172), червоний оксид заліза (Е172), чорний оксид заліза (Е172).

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, білого кольору, містить:

допоміжні речовини: лактоза безводна, повідон, магнію стеарат;

плівкова оболонка (Opadry® II White): спирт полівініловий, титану діоксид (Е171), макрогол, тальк (E553b).

Показання

Пероральна контрацепція.

Протипоказання

  • Тромбоз вен, у тому числі в анамнезі (глибокий венозний тромбоз, тромбоемболія легеневої артерії).
  • Артеріальний тромбоз (наприклад, інфаркт міокарда) у тому числі в анамнезі або попередні стани (наприклад, стенокардія та транзиторна ішемічна атака).
  • Гостре порушення мозкового кровообігу наявне або в анамнезі.
  • Тяжкі або численні фактори ризику у тому числі артеріального тромбозу:
  • цукровий діабет з васкулярними симптомами;
  • тяжка артеріальна гіпертензія;
  • тяжка дисліпопротеїнемія.
  • Спадкова чи набута схильність до венозного або артеріального тромбозів, наприклад резистентність до аргоноплазмової коагуляції (АПК), недостатність антитромбіну III, недостатність протеїну С, недостатність протеїну S, гіпергомоцистеїнемія і антифосфоліпідні антитіла (антитіла до кардіоліпіну, вовчаковий антикоагулянт).
  • Панкреатит, у тому числі в анамнезі, якщо відзначалася виражена гіпертригліцеридемія.
  • Тяжкі захворювання печінки, у тому числі в анамнезі, доки показники функції печінки не повернуться до нормальних значень.
  • Тяжка або гостра ниркова недостатність.
  • Пухлини печінки (доброякісні або злоякісні), у тому числі в анамнезі.
  • Злоякісні пухлини (наприклад, статевих органів або молочних залоз), які є залежними від статевих гормонів, або підрозра на них.
  • Вагінальна кровотеча нез'ясованої етіології.
  • Мігрень з локальними неврологічними симптомами в анамнезі.
  • Підвищена чутливість до активних речовин або будь-якої з допоміжних речовин.
  • Відома чи підозрювана вагітність.

Дозування

Застосування у період вагітності та годування груддю.

Препарат не призначають під час вагітності. Якщо під час прийому препарату настає вагітність, прийом слід негайно припинити. Епідеміологічні дослідження не виявили ні підвищеного ризику вроджених дефектів у дітей, що народилися у жінок, які приймали КПК до вагітності, ні тератогенної дії КПК, якщо препарат застосували під час вагітності.

Дослідження на тваринах виявили небажані ефекти під час вагітності та в період лактації. Отже, не виключені небажані ефекти, пов’язані з гормональною дією активних речовин. Даних щодо застосування ВЕЛМАРІ під час вагітності недостатню, щоб робити висновки про негативний вплив ВЕЛМАРІ на вагітність, здоров’я плода чи новонародженого. На сьогоднішній день відповідних епідеміологічних даних немає.

КПК можуть зменшити кількість чи змінити склад грудного молока. Тому застосування ВЕЛМАРІ під час годування груддю не рекомендується. Невелика кількість стероїдів протизаплідного засобу чи їх метаболітів може виділятися з молоком, що може вплинути на дитину.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Вплив препарату на здатність керувати автомобілем або працювати з механізмами з підвищеним ризиком травматизму не вивчався.

Побічні дії

У таблиці, наводяться побічні дії, які, можливо, пов’язані з застосуванням препарату і їх частота (нечасто, рідко, дуже рідко), згідно з класифікацією MedDRA.

 

Система органів Часто (≥1/100, <1/10) Нечасто (≥1/1000, <1/100) Рідко (≥1/10 000, <1/1000) Невідомо
Інфекції та інвазії Кандидоз
З боку лімфатичної системи Анемія, тромбоцитемія
З боку імунної системи Алергічні реакції Гіперчутливість
З боку ендокринної системи Ендокринні розлади
З боку обміну речовин Гіперкаліємія Гіпонатріємія
З боку психіки Емоційна нестабільність Депресія Підвищена збудженість Сонливість Аноргазмія Асомнія
З боку нервової системи Головний біль Запаморочення Парестезія Вертиго Тремор
З боку органів зору Кон’юнктивіт Сухість ока Розлад зору
З боку серцево-судинної системи Мігрень Варикозне розширення вен Гіпертонія Тахікардія Флебіт Порушення діяльності серцево-судинної системи Носові кровотечі Втрата свідомості
З боку травної системи Нудота Болі в животі Блювання Диспепсія Здуття кишечника Гастрит Діарея Збільшений живіт Шлунково-кишкові розлади Відчуття наповненості шлунка Хіатальна грижа Кандидозний стоматит Запор Сухість у роті
Розлади з боку печінки та жовчовивідних шляхів Печінкові болі Холецистит
З боку шкіри та її похідних Акне Свербіння Висипи Хлоазма Екзема Облисіння Вугровий дерматит Сухість шкіри Вузлова еритема Гіпертрихоз Запалення шкіри Розтяжки шкіри Контактний дерматит Світлочутливий дерматит Шкірні вузлики Еритема
З боку опорно-рухового апарату, сполучної тканини Болі у спині Біль у кінцівках Судоми м’язів
З боку репродуктивної системи та молочних залоз Біль у молочних залозах Менорагія (нерегулярні кровотечі зменшуються під час лікування) Аменорея Вагінальні кровотечі Тазові болі Збільшення грудей Фіброзо-кістозна мастопатія Маткові/ вагінальні кровотечі Генітальні виділення Приливи крові Вагініт Розлади менструального циклу Дисменорея Гіпоменорея Менорагія Вагінальна сухість Підозра на онкоцистологію Зниження лібідо Диспареунія Вульвовагініт Посткоїтальні кровотечі Припинення кровотеч Кіста молочних залоз Гіперплазія молочних залоз Пухлини молочних залоз Поліп шийки матки Атрофія ендометрія Збільшення матки
Загальні розлади Астенія Збільшення потовиділення Набряклість (загальна, периферійна, набряклість обличчя) Слабкість Підвищений апетит Анорексія
Дослідження Збільшення маси тіла Зменшення маси тіла

Нижченаведені серйозні побічні реакції були зареєстровані у жінок, які приймали протизаплідні засоби, описані в розділі «Особливості застосування»:

  • венозні тромбоемболічні розлади;
  • артеріальні тромбоемболічні розлади;
  • гіпертензія;
  • пухлини печінки;
  • поява або погіршення станів, зв'язок яких з прийомом пероральних контрацептивів не доведений: хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт, епілепсія, мігрень, ендометріоз, міома матки, порфірія, системний червоний вовчак, герпес вагітних, хорея Сиденгама, гемолітичний уремічний синдром, холестатична жовтяниця;
  • хлоазми.

Гострі або хронічні порушення функції печінки можуть потребувати скасування пероральних контрацептивів до нормалізації лабораторних маркерів функції печінки.

У жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть викликати або посилити симптоми ангіоневротичного набряку.

Частота діагностики раку молочної залози серед жінок, які приймають пероральні контрацептиви, незначно підвищена. Оскільки рак молочної залози у жінок віком до 40 років зустрічається рідко, підвищення є незначним порівняно із загальним ризиком розвитку раку молочної залози. Причинно-наслідковий зв'язок з прийомом пероральних контрацептивів не доведений. Докладно див. у розділах «Протипоказання» і«Особливості застосування».

Передозування

Дотепер немає жодних даних про передозування ВЕЛМАРІ. На підставі загальних даних про застосування КПК виділяють такі симптоми, які можуть спостерігатися при передозуванні: нудота, блювання, а в молодих дівчат — незначна кровотеча з піхви. Ніяких антидотів не існує, лікування повинно бути симптоматичним.

Лікарська взаємодія

Жінки з гіпертригліцеридемією, які мають це порушення в сімейному анамнезі, належать до групи ризику розвитку панкреатиту при застосуванні КПК.

Хоча незначне підвищення артеріального тиску спостерігалося у багатьох жінок, які приймають КПК, клінічно значуще підвищення артеріального тиску є поодиноким явищем. Лише в рідкісних випадках необхідно негайне припинення прийму КПК. Якщо під час застосування КПК, за умови наявної раніше артеріальної гіпертензії, значення артеріального тиску крові постійно підвищені або значне підвищення артеріального тиску адекватно не відповідає на гіпотензивну терапію, прийом КПК слід припинити. За необхідності приймання КПК може бути продовжено, якщо за допомогою гіпотензивної терапії досягнуті нормальні значення артеріального тиску.

Повідомлялося про виникнення або загострення зазначених нижче захворювань під час вагітності та при застосуванні КПК, але їх зв'язок із застосуванням КПК не є остаточно з'ясованим: жовтяниця та/або свербіж, пов'язаний з холестазом; утворення каменів у жовчному міхурі; порфірія; системний червоний вовчак; гемолітико-уремічний синдром; хорея Сиденгама; герпес вагітних; втрата слуху, пов'язана з отосклерозом.

У жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть викликати або посилити симптоми ангіоневротичного набряку.

При гострих або хронічних порушеннях функції печінки може виникнути необхідність припинити застосовування КПК доти, доки показники функції печінки не повернуться до норми. При рецидиві холестатичної жовтяниці, яка вперше виникла під час вагітності або попереднього застосування статевих гормонів, приймання КПК слід припинити.

Хоча КПК можуть впливати на периферичну інсулінорезистентність і толерантність до глюкози, немає даних щодо потреби змінювати терапевтичний режим у жінок з діабетом, які приймають низькодозовані КПК (що містять 0,05 мг етинілестрадіолу). Проте жінки, які страждають на цукровий діабет, повинні бути під ретельним наглядом протягом приймання КПК.

Епілепсія, хвороба Крона та виразковий коліт можуть бути пов'язані із застосуванням КПК. Іноді може виникати хлоазма, особливо у жінок з хлоазмою вагітних в анамнезі. Жінки, схильні до виникнення хлоазми, повинні уникати дії прямих сонячних променів або ультрафіолетового опромінювання під час приймання КПК.

Кожна рожева таблетка цього лікарського засобу містить 44 мг лактози. Пацієнти зі спадковою непереносимістю галактози, лактазною недостатністю Лаппа або порушеннями всмоктування глюкози-галактози, що перебувають на безлактазній дієті, повинні це враховувати.

Медичне обстеження.

Перед початком застосування КПК необхідно ретельно вивчити анамнез пацієнтки, включаючи сімейний, та виключити вагітність. Потрібно виміряти артеріальний тиск, медичне обстеження слід проводити ,беручи до уваги протипоказання і застереження . Необхідно, щоб пацієнтка уважно прочитала інструкцію для медичного застосування та дотримувалася зазначених у ній рекомендацій. Частота і характер оглядів повинні ґрунтуватися на чинних нормах медичної практики з урахуванням індивідуальних особливостей кожної жінки.

Слід попередити, що пероральні контрацептиви не захищають від ВІЛ-інфекції (СНІДу) та інших захворювань, що передаються статевим шляхом.

Зниження ефективності.

Ефективність КПК може знижуватися у разі пропуску прийому таблеток, розладів з боку шлунково-кишкового тракту або одночасного прийому інших лікарських засобів.

Контроль циклу.

Під час прийому КПК можуть спостерігатися міжменструальні кровотечі (невеликі кров'янисті виділення або проривні кровотечі), особливо протягом перших місяців застосування препарату. Тому обстеження при появі будь-яких нерегулярних кровотеч слід проводити тільки після періоду адаптації організму до препарату, що становить приблизно три цикли.

Якщо нерегулярні кровотечі продовжуються або виникають після декількох нормальних циклів, необхідно розглянути питання про негормональні причини і провести відповідну діагностику для виключення злоякісних новоутворень або вагітності, яка може включати кюретаж.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Контрацептивний ефект ВЕЛМАРІ ґрунтується на взаємодії різних факторів, найважливішими з яких є гальмування овуляції та зміна ендометрія. За три цикли інгібування овуляції порівняльні дослідження дроспіренону 3 мг/ етинілестрадіолу 0,2 мг протягом 24-добового режиму та 21-добового режиму лікування виявили, що при 24-добовому режимі спостерігається пригнічення розвитку фолікулів. Після введення під час третього циклу лікування у більшості жінок, яким застосували 21-добовий режим, спостерігалася активність яєчників аж до припинення овуляції у порівнянні з жінками, яким застосували 24-добовий режим лікування. Активність яєчників повернулася до рівня, який був до лікування протягом циклу після лікування. Після припинення прийому перорального контрацептиву загальні показники настання вагітності становили 21,1% та 79,4% через 1 місяць та 1 рік відповідно. Дроспіренон у терапевтичних дозах має антиандрогенні та м’які антимінералокортикоїдні властивості. Він позбавлений будь-якої естрогенної, глюкокортикоїдної та антиглюкокортикоїдної активності. Це забезпечує дроспіренону фармакологічний профіль, дуже схожий на такий у натурального гормону прогестерону. Слабкі антимінералокортикоїдні властивості призводять до слабкого антимінералокортикоїдного ефекту. Оцінка ефективності та безпечності у жінок з вугровим висипом: після 6 місяців лікування, у порівнянні з плацебо, ВЕЛМАРІ показав статистично більше зниження вугрового висипу на 15,6 % (49,3 % проти 33,7%) при запальних ураженнях, 18,5 % (40,6% проти 22,1%) не пов’язаних з запальними ураженнями, 16,5% (44,6% проти 28,1%) при загальних ураженнях.

Фармакокінетика

Дроспіренон Всмоктування. При пероральному прийомі дроспіренон швидко і майже повністю абсорбується. Максимальна концентрація активної речовини в сироватці, що дорівнює 38 нг/мл, досягається через 1–2 години після одноразового прийому. Біодоступність становить від 76 до 85%. Прийом їжі не впливає на біодоступність дроспіренону. Розподіл. Після перорального прийому рівень дроспіренону в сироватці крові знижується з періодом напіврозпаду 31 год. Дроспіренон зв'язується із сириватковим альбуміном та не зв'язується з глобуліном, що зв'язує статеві гормони (ГЗСГ), або кортикостероїд-глобуліном (КСГ). Тільки 3–5% від загальної сироваткової концентрації активної речовини являє собою вільний гормон. Індуковане етинілестрадіолом підвищення ГЗСГ не впливає на зв'язування дроспіренону білками сироватки. Середній уявний об'єм розподілу становить 3,7±1,2 л/кг. Метаболізм. Після перорального прийому дроспіренон екстенсивно метаболізується. Більшість метаболітів у плазмі представлені кислотними формами дроспіренону, отриманими при руйнуванні лактонового кільця та 4,5-дигідро-дроспіренон-3-сульфату, які утворюються без залучення системи Р450. Дроспіренон метаболізується при малій участі цитохрому Р450 ЗА4 та демонструє здатність інгібувати цей фермент та цитохром Р450 1А1, цитохром Р450 2С9 та цитохром Р459 2С19 in vitro. Виведення. Швидкість метаболічного кліренсу дроспіренону в сироватці становить 1,5± 0,2 мл/хв/кг. Дроспіренон виділяється лише у слідових кількостях у незміненому стані. Метаболіти дроспіренону виділяються з фекаліями і сечею у співвідношенні приблизно 1,2:1,4. Період напіввиведення метаболітів із сечею та калом становить приблизно 40 годин. Рівноважна концентрація. Під час одного циклу лікування максимальна рівноважна концентрація дроспіренону в сироватці близько 70 нг/мл досягається через 8 годин лікування. Це приблизно триразове збільшення рівня дроспіренону в плазмі як наслідок співвідношення напівиведення та інтервалу дозування. Особливі групи населення. Ниркова недостатність. Рівень дроспіренону в сиворотці крові у жінок з помірною нирковою недостатністю (кліренс креатину 50–80 мл/хв) на 37 % вищий, ніж у жінок з нормальною функцією нирок. Лікування дроспіреноном добре переноситься жінками з легкою та помірною нирковою недостатністю та не впливає на концентрацію калію в сироватці крові. Печінкова недостатність. Дослідження виявило, що у волонтерів з помірною печінковою недостатністю кліренс при пероральному прийомі збільшився на 50 %, у порівнянні з волонтерами з нормальною функцією печінки. Збільшення концентрації калію не спостерігалося навіть у пацієнтів з діабетом та при супутньому лікування спіронолактоном. Етинілестрадіол. Всмоктування. Етинілестрадіол після перорального прийому швидко і повністю абсорбується. Максимум сироваткової концентрації при одноразовому прийомі 3Змг/мл досягається через 1–2 години. Абсолютна біодоступність становить 60%. Одночасний прийом їжі зменшує біодоступність етинілестрадіолу на 25%. Розподіл. Рівень етинілестрадіолу в крові зменшується у два етапи, період напіврозпаду становить 24 години. Етинілестрадіол неспецифічно зв’язується з альбуміном сироватки (приблизно 98,5 %) і призводить до підвищення концентрації ГЗСС та кортикоїдного глобуліну. Об’єм розподілу становить 5 л/кг. Метаболізм. Етинілестрадіол піддається пресистемній кон’югації у слизових оболонках тонкого кишечника та печінки. Метаболізується шляхом ароматичного гідроксилювання з утворенням вільних метаболітів у вигляді кон’югатів глюкоронідів та сульфатів. Метаболічний кліренс становить 5 мл/хв/кг. Виведення. Етинілестрадіол практично не виводиться у незміненому стані. Метаболіти етинілестрадіолу виводяться з сечею і жовчю у співвідношенні 4:6. Період напіввиведення становить 1 добу. Рівноважна концентрація. Стан рівноважної концентрації досягається протягом другої половини циклу лікування, причому сироватковий рівень етинілестрадіолу акумулюється з кратністю приблизно 2,0–2,3.

Фізико-хімічні властивості

: Плоскі, круглі, з рожевою плівковою оболонкою таблетки. Плоскі, круглі, з білою плівковою оболонкою таблетки.

Особливості застосування

  • ;Лабораторні дослідження.

Прийом контрацептивів може впливати на результати окремих лабораторних тестів, включаючи біохімічні показники функції печінки, щитовидної залози, надниркових залоз і нирок, а також рівні транспортних білків плазми, таких як кортикостероїдзв’язуючий глобулін і фракції ліпідів/ліпопротеїнів, показники вуглеводного обміну і фібринолізу. Зміни зазвичай відбуваються у межах лабораторних норм. Маючи невелику антимінералокортикоїдну активність дроспіренон підвищує активність реніну та альдостерону плазми крові.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Пропуск прийому таблетки.

Прийомом таблеток плацебо з останнього (четвертого) ряду можна знехтувати. А в тім, їх слід викинути, щоб уникнути ненавмисного продовження фази плацебо.

Нижченаведені рекомендації стосуються тільки пропуску прийому активних таблеток:

  • якщо запізнення в прийманні таблетки не перевищує 24 годин , протизаплідна дія препарату не знижується. Пропущену таблетку треба прийняти одразу, як тільки це з'ясувалося. Наступну таблетку з цієї упаковки слід приймати у звичний час;
  • якщо запізнення прийому забутої таблетки перевищує 24 години, контрацептивний захист може знизитися. В такому випадку необхідно керуватися двома основними правилами:

1. Перерва у прийомі таблеток може становити 4 дні, але не більше 7 днів.

2. Адекватне пригнічення системи гіпоталамус–гіпофіз–яєчники досягається безперервним прийомом таблеток протягом 7 днів.

Відповідно до цього в повсякденному житті слід керуватися такими рекомендаціями:

  • 1–7 день

Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку якомога швидше, навіть якщо доведеться прийняти дві таблетки одночасно. Після цього вона продовжує приймати таблетки у звичайний час. Крім того, протягом наступних 7 днів слід використовувати бар'єрний метод контрацепції, наприклад, презерватив. У разі, якщо у попередні 7 днів відбувся статевий акт, слід враховувати можливість настання вагітності. Чим більше прийомів таблеток пропущено і чим ближче перерва у прийомі препарату, тим вищий ризик вагітності.

  • 8–14 день

Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку якомога швидше, навіть якщо доведеться прийняти дві таблетки одночасно. Після цього вона продовжує приймати таблетки у звичайний час. За умови, що жінка правильно приймала таблетки протягом 7 днів перед пропуском, немає необхідності застосовувати додаткові протизаплідні засоби. В іншому разі або при пропуску більше однієї таблетки рекомендується додатково використовувати бар'єрний метод контрацепції протягом 7 днів.

  • 15–24 день

Імовірність зниження контрацептивного ефекту значна через майбутню фазу таблеток плацебо. Однак при дотриманні схеми прийому таблеток можна уникнути зниження контрацептивного захисту. Якщо дотримуватися однієї з нижченаведених схем прийому, то не виникне необхідності застосовувати додаткові контрацептивні засоби за умови правильного приймання таблеток протягом 7 днів до пропуску. В іншому разі рекомендується дотримуватися першої з наведених схем і використовувати додаткові методи контрацепції протягом наступних 7 днів.

1. Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку якомога швидше, навіть якщо доведеться прийняти дві таблетки одночасно. Після цього вона продовжує приймати таблетки у звичайний час, доки не будуть використані активні таблетки. 4 таблетки плацебо з останнього ряду мають бути відкинуті. Таблетки з нової упаковки слід почати приймати відразу ж. Малоймовірно, що у жінки розпочнеться менструальноподібна кровотеча до закінчення прийому таблеток з другої упаковки, хоча при прийомі таблеток можуть спостерігатися невеликі кров'янисті виділення або проривна кровотеча.

2. Жінці слід порадити припинити прийом активних таблеток з поточної упаковки. Потім вона повинна приймати таблетки плацебо з останнього ряду терміном до 4 днів, включаючи дні пропуску прийому таблеток, а потім переходити до наступної упаковки.

Якщо жінка пропустила приймання таблеток і у неї відсутня менструальноподібна кровотеча під час фази плацебо, слід розглянути ймовірність вагітності.

Рекомендації на випадок порушень з боку шлунково-кишкового тракту.

У разі тяжких порушень з боку шлунково-кишкового тракту (блювання, діарея) можливе неповне всмоктування препарату; у такому разі слід застосовувати додаткові засоби контрацепції.

Якщо протягом 3–4 годин після прийому таблетки сталося блювання, необхідно якомога швидше прийняти нову таблетку, щоб замінити попередню. Нову таблетку необхідно прийняти впродовж 24 годин після звичайного часу прийому. Якщо пройшло більше 24 годин, необхідно дотримуватися правил прийому препарату, зазначених у розділі «Пропуск прийому таблетки». Якщо жінка не хоче змінювати свою звичайну схему прийому препарату, їй необхідно прийняти додаткову таблетки з іншої упаковки.

Як змінити час виникнення менструації.

Щоб затримати день початку менструації, жінці слід продовжувати приймати таблетки ВЕЛМАРІ з нової упаковки і не робити перерви в прийомі препарату. При бажанні термін прийому можна продовжити аж до закінчення другої упаковки. При цьому можуть спостерігатися проривна кровотеча або невеликі кров'янисті виділення. Звичайний прийом препарату ВЕЛМАРІ відновлюють після приймання білих таблеток, що не містять гормони.

Щоб змістити час настання менструації на інший день тижня, рекомендується скоротити фазу таблеток білого кольору на стільки днів, на скільки бажано. Слід зазначити, що чим коротшою буде перерва, тим частіше спостерігається відсутність менструальноподібної кровотечі та проривної кровотечі або невеликих кров’янистих виділень протягом прийому таблеток з другої упаковки (як у випадку затримки настання менструації).

Діти. ВЕЛМАРІ не призначають дітям.

Упаковка

По 28 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері (24 таблетки рожевого та 4 таблетки плацебо білого кольору); по 1, 3, 6 або 13 блістерів у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Препарат зберігати в недоступному для дітей місці.