Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Уропрот

Клінико-фармакологічна група: Засоби, що застосовуються для усунення токсичних ефектів протипухлинної терапії.
Форма випуску: Розчин для ін’єкцій

Склад

1 мл розчину містить месни 100 мг;

допоміжні речовини: ЕДТА, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Показання

Профілактика уротоксичних ефектів цитостатиків – похідних оксазафосфоринів:

  • при введенні оксазафосфоринів у високих дозах (більше10 мг/кг);
  • у пацієнтів групи ризику – проведена раніше променева терапія на ділянку малого таза, розвиток циститу під час проведення терапії оксазафосфоринами, захворювання сечовидільної системи в анамнезі.

Протипоказання

Підвищена чутливість до Месни або інших тіолових сполук.

Дозування

Уропрот вводиться внутрішньовенно струминно (повільно). Разова доза становить 20% разової дози оксазафосфорину. Першу ін’єкцію Уропроту проводять одночасно із першим введенням оксазафосфорину, другу та третю – через 5 та 8 годин після введення оксазафосфорину. Дітям доцільно вводити частіше (до 6 разів) з більш короткими інтервалами (кожні 3 години).

Побічні дії

Можливі нудота, блювання, діарея (при разовій дозі більше 60 мг/кг).

Гематурія, алергічні реакції на шкірі та слизових оболонках, флебіт в місці введення.

Передозування

Під час періоду лікування важко розрізнити симптоми, що викликані передозуванням Уропроту від симптомів, пов’язаних із призначенням оксазафосфоринів, поріг переносимості месни можна перевищити при одноразовому введенні у дозі 60 - 70 мг/кг. Однак токсичний вплив Уропроту у дозах 70 - 100 мг/кг на гемопоез, функії печінки та нирок, ЦНС не відзначається. Антидоту месни поки що не існує.

Лікарська взаємодія

У водних розчинах месна сумісна із циклофосфамідом та іфосфамідом, ці препарати можна вводити в одному розчині, хімічна стабільність препаратів є достатньою для проведення безперервних тривалих інфузій. Уропрот не можна змішувати із цисплатином в одному інфузійному розчині, оскільки месна, напевно, інактивує цисплатин in vitro, але не іn vivo, якщо препарати вводити окремо. Уропрот не впливає на протипухлинну активність адріаміцину, кармустину, цисплатину, метотрексату, вінкристину, а також на активність серцевих глікозидів. Месну можна застосовувати разом з антибіотиками, за винятком аміноглікозидів, що знижують її активність.

Фармакологічні властивості

Месна – антидот акролеїн, метаболіту протипухлинних засобів з групи оксазафосфоринів (іфосфамід, ендоксан), що подразнює слизову оболонку сечового міхура. Захисні властивості месни обумовлені взаємодією із подвійним зв’язком молекули акролеїну, що призводить до виникнення стабільного тіоефіру, і, таким чином, зменшується уротоксична дія оксазафосфоринів. Месна не послаблює їхньої протипухлинної дії. Препарат має також муколітичну активність.

Фармакокінетика

При внутрішньовенному введенні препарат швидко транспортується в нирки, максимальна екскреція через 2 - 3 години після введення. Розподілення З альбумінами та імуноглобулінами сироватки зв’язується на 9,7% Виведення Після внутрішньовенного введення у дозуванні 60мг/кг період напіввиведення у швидкій фазі становить 0,17 години, у повільній фазі 1,08 години. Повністю виводиться нирками за 8 годин, перші 5 годин виводиться у формі SH-месни. Швидкість екскреції є однаковою при приймані пероральному та парентеральному введенні.

Особливості застосування

Уропрот має захисну дію лише на сечовивідну систему, тому під час його призначення не варто відміняти допоміжні профілактичні заходи і симптоматичну терапію, які є рекомендованими під час лікування препаратами групи оксазафосфоринів. Протягом лікування Уропротом можливі хибно-позитивні реакції на наявність кетонових тіл у сечі. Можливе червонувато-пурпурове забарвлення сечі, яке є нестабільним і відразу зникає при додаванні до сечі крижаної оцтової кислоти. Уропрот не рекомендовано призначати внутрішньо при можливому блюванні або блювальних позивах (в тому числі тих, які виникають під час лікування цитостатиками, а також на фоні діареї або хірургічного втручання на органи шлунково-кишкового тракту (ШКТ).

Використання Уропроту у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями повинно бути призначене тільки після аналізів із розрахунком «користь – ризик» та після припинення використання інших препаратів, якщо до них також була підвищена чутливість.

Уропрот не слід застосовувати під час вагітності та в період годування груддю.

В експериментальних дослідженнях тератогенні, ембріотоксичні і мутагенні властивості Уропроту не виявлені.

Упаковка

Ампули по 400 мг/4 мл №5 в картонній коробці.

Виробник. „ ЛЕМЕРІ С.А. де С.В.” Mексика

„ Lemery, S.A.de C.V.,” Mexico

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Зберігати при кімнатній температурі (+15-25°С), в недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 2 роки