Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Тригинет

Міжнародна назва: Lamotrigine
АТ Код: АТС N03A X09
Клінико-фармакологічна група: Протиепілептичні засоби. Ламотриджин.
Форма випуску: Таблетки

Склад

1 таблетка містить ламотриджину 25 мг, 50 мг або 100 мг;

допоміжні речовини: магнію карбонат важкий, целюлоза мікрокристалічна, повідон, лактози моногідрат, кросповідон, магнію стеарат, оксид заліза жовтий.

Показання

Епілепсія у дорослих та дітей старше 12 років, як монотерапія та допоміжна терапія при парціальних і генералізованих нападах, включаючи первинні напади, вторинні тоніко-клонічні напади, напади, пов’язані із синдромом Леннокса-Гасто;

епілепсія у дітей до 12 років, як допоміжна терапія при парціальних і генералізованих нападах, включаючи первинні напади, вторинні тоніко-клонічні напади, напади, пов'язані з синдромом Леннокса-Гасто;

як профілактичне лікування біполярного психозу у дорослих від 18 років, в основному, завдяки запобіганню епізодам депресії.

Протипоказання

Підвищена чутливість до ламотриджину або будь-якого іншого інгредієнта препарата.

Дозування

Епілепсія

Дорослі та діти старше 12 років

Монотерапія

При монотерапії початкова доза Тригінету становить 25 мг один раз на добу протягом 2 тижнів, а потім – по 50 мг один раз на добу протягом 2 тижнів. Після цього дозу можна збільшувати максимум на 50-100 мг через кожні 1–2 тижні до досягнення оптимальної відповідної реакції. Звичайною підтримуючою дозою є 100-200 мг при введенні або один раз на добу, або при розділенні на 2 рівні прийоми. Деяким пацієнтам для досягнення бажаної відповідної реакції може знадобитись 500 мг на добу.

Комбінована терапія

Пацієнти, які приймають ваьлпроат один або разом з іншими протиепілептичними засобами

Початкова доза становить по 25 мг через день протягом 2 тижнів, потім по 25 мг один раз на день протягом 2 тижнів. Після цього дозу можна збільшувати максимум на 25-50 мг через кожні 1–2 тижні до досягнення оптимальної відповідної реакції. Звичайною підтримуючою дозою є 100-200 мг при введенні або один раз на добу, або при розділенні на 2 рівні прийоми. Деяким пацієнтам для досягнення бажаної відповідної реакції може знадобитись 500 мг на добу.

Пацієнти, які приймають інші протиепілептичні засоби, що стимулюють активність ферментів (наприклад, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал, примідон), а також можливі інші протиепілептичні засоби, крім вальпроату

Початкова доза становить по 50 мг один раз на день протягом 2 тижнів, потім по 100 мг на добу, розділені на 2 рівні прийоми, протягом 2 тижнів. Після цього дозу можна збільшувати максимум на 100 мг через кожні 1–2 тижні до досягнення оптимальної відповідної реакції. Звичайною підтримуючою дозою є 200-400 мг на добу, розділені на 2 рівні прийоми. Деяким пацієнтам для досягнення бажаної відповідної реакції може знадобитись 500-700 мг на добу.

Пацієнти, які приймають окскарбазепін без інших активних речовин, які впливають на метаболізм ламотриджину

Початкова доза становить по 25 мг один раз на день протягом 2 тижнів, потім по 50 мг один раз на день протягом 2 тижнів. Після цього дозу можна збільшувати максимум на 50-100 мг через кожні 1–2 тижні до досягнення оптимальної відповідної реакції. Звичайною підтримуючою дозою є 100-200 мг на добу при введенні або один раз на добу, або при розділенні на 2 рівні прийоми.

Якщо пацієнти приймають протиепілептичні препарати, для яких поки що не відома фармакокінетична взаємодія з ламотриджином, то дозу ламотриджину спочатку рекомендується збільшувати згідно з інструкціями для супутнього застосування разом із вальпроатом, а потім – до досягнення оптимальної відповідної реакції.

Діти у віці від 2 до 12 років

Для дітей, які приймають вальпроат один або разом з іншими протиепілептичними засобами,

початкова доза становить 0,15 мг/кг на добу в один прийом протягом 2 тижнів, потім –

0,3 мг/кг на добу в один прийом протягом 2 тижнів. Після цього дозу можна збільшувати не більше ніж на 0,3 мг/кг кожні 1-2 тижні до досягнення оптимального терапевтичного ефекту. Звичайною підтримуючою дозою є 1–5 мг/кг на добу розділенні на 2 рівні прийоми. Максимальна доза становить 200 мг на добу.

Якщо добова доза становить 1-2 мг, можливий прийом 2 мг через день протягом 2 тижнів. Якщо доза нижче 1 мг прийом Тригінету не рекомендується.

Дозування при біполярному психозі

Звичайною дозою при лікуванні біполярного психозу у дорослих від 18 років є 100 – 400 мг один раз на добу, або при розділенні на 2 рівні прийоми. При першому застосуванні Тригінету необхідно починати лікування з найменшої дози (менше ніж звичайні дози) з поступовим збільшенням протягом 6 тижнів.

Застосування препарату не залежить від прийому їжі.

Побічні дії

Побічні ефекти розрізняються в залежності від наявних даних для епілепсії та біполярного психозу. Проте для повного аналізу побічних ефектів необхідно враховувати ці обидва стани.

Можлива поява таких побічних ефектів:

Нервова система: головний біль, запаморочення, астенія, атаксія, тремор, ністагм, безсоння, сонливість, дратівливість, дуже рідко агресивність, галюцинації, сплутаність свідомості. Мали місце розлади рухів, посилення хвороби Паркінсона, екстрапірамідні розлади, хореоатетоз.

Розлади зору: двоїння, нечіткість зору.

Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, пронос.

У поодиноких випадках може бути збільшення активності ферментів печінки, порушення функції печінки, включаючи печінкову недостатність.

Шкіра: висипання, здебільшого макулопапульозні. У поодиноких випадках можуть розвиватись синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.

Гематологічні порушення: нейтропенія, лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія, панцитопенія, дуже рідко апластична анемія та агранулоцитоз.

У пацієнтів з біполярним психозом, крім наведених вище побічних ефектів, в окремих випадках спостерігався головний біль, біль у спині та суглобах.

Передозування

Повідомлялось про випадок одноразового введення дози, яка в 10 20 разів перевищує максимальну терапевтичну дозу. Передозування призвело до таких симптомів як ністагм, атаксія, порушення свідомості та кома. У разі передозування слід провести промивання шлунка, дати активоване вугілля і госпіталізувати пацієнта для надання відповідного підтримуючого лікування.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Ламотриджин є блокатором вольтажзалежних натрієвих каналів. Він блокує вольтажзалежні подовжені повторні імпульси нейронів і гальмує збільшене вивільнення глютамату (амінокислота, яка відіграє ключову роль у генерації нападів), а також спричинені глютаматом сплески потенціалів дії.

Фармакокінетика

Ламотриджин швидко і повністю всмоктується у кишечнику. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається приблизно через 2-3 години після перорального застосування. З білками плазми зв’язується близько 55% ламотриджину. Об’єм розподілу приблизно становить 0,9-1,2л/кг. Метаболізм ламотриджину відбувається за участю UDP-глюкуронілтрансфераз. Основним метаболітом є 2-N-глюкуронід, кількість якого становить 65 % від введеної дози. Кліренс і період напіввиведення залежать від дози. У здорових дорослих людей середній період напіввиведення становить від 24 до 35 годин. У здорових людей середній кліренс при стабільному стані становить 39 ± 14 мл/хв. У незміненому вигляді із сечею виводиться менше 10 %, а з калом – приблизно 2 %. При одночасному застосуванні активних речовин, які стимулюють активність ферментів, наприклад, карбамазепіну або фенітоїну, середній період напіввиведення ламотриджину зменшується до 14 годин, а при одночасному введенні разом з вальпроатом – збільшується до 70 годин.

Особливості застосування

Через можливі перехресні реакції ламотриджин необхідно застосовувати з обережністю пацієнтам з підвищеною чутливістю до карбамазепіну та фенітоїну в анамнезі.

При появі висипання, необхідно негайно припинити лікування і провести обстеження.

Лікування пацієнтів з нирковою недостатністю слід проводити з обережністю, оскільки при сильному порушенні функції нирок може збільшуватись період напіввиведення ламотриджину. Крім того, може відбуватись накопичення глюкуронідного метаболіту.

Основним метаболічним шляхом препарату є розпад у печінці. Результати фармакокінетичних досліджень у пацієнтів з печінковою недостатністю свідчать про необхідність корекції дози згідно із вираженістю порушення функції печінки (за класифікацією Чайлда-Пуха). Для пацієнтів з помірною печінковою недостатністю (ступінь В за класифікацією Чайлда-Пуха) початкові, підвищені та підтримуючі дози необхідно, в основному, зменшувати приблизно на 50 %, а для пацієнтів із сильною печінковою недостатністю (ступінь С за класифікацією Чайлда-Пуха) – на 75 %.

Раптова відміна ламотриджину може викликати рецидив нападів. Якщо відміна лікування не спричинена небезпекою для пацієнта (наприклад, поява висипу), то дозу ламотриджину необхідно поступово зменшувати протягом 2 тижнів.

Препарат не рекомендується застосовувати дітям віком до 2 років з епілепсією. Препарат не рекомендується застосовувати дітям віком до 18 років з біполярним психозом.

Вагітність і годування груддю.

Дані про застосування цього препарату в період вагітності дуже обмежені, тому ламотриджин не слід застосовувати в період вагітності за винятком, коли переваги такого лікування для матері виправдовують можливий ризик для плоду. Ламотриджин потрапляє у молоко, і його концентрація у сироватці крові грудної дитини може досягти звичайного терапевтичного рівня в крові матері. Тому матері можуть годувати дитину груддю тільки після ретельної оцінки ризику і переваг для новонародженої дитини або повинні припинити таке годування. Якщо мати продовжує годувати дитину груддю, то необхідно проводити спостереження за дитиною для контролювання побічних ефектів.

Вплив на здатність керувати автомобілем та іншими механічними засобами.

Під час лікування ламотриджином може знижуватись швидкість реакції. Це слід враховувати при виконанні роботи, яка потребує особливої уваги, наприклад, при керуванні автомобілем або іншими механічними засобами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

У пацієнтів, які приймають карбамазепін після введення ламотриджину, іноді можуть спостерігатись побічні явища з боку центральної нервової системи, включаючи головний біль, нудоту, нечіткість зору, запаморочення, диплопію й атаксію. Після зменшення дози карбамазепіну ці явища зникають.

Протиепілептичні препарати, які стимулюють активність ферментів, що беруть участь у розпаді лікарських препаратів (наприклад, фенітоїн, карбамазепін, фенобарбітал і примідон), посилюють метаболізм ламотриджину і можуть спричинити збільшення його дози. Період напіввиведення ламотриджину зменшується до 14 годин, а у дітей віком до 12 років – до 7 годин.

Вальпроат зменшує метаболізм ламотриджину і збільшує середній період напіввиведення ламотриджину майже вдвічі. Період напіввиведення ламотриджину збільшується приблизно до 70 годин, а у дітей віком до 12 років – до 45–55 годин.

Комбінований препарат етинілестрадіол/левоноргестрел здатний знижувати концентрацію ламотриджину шляхом значного збільшення його кліренсу. Не можна також виключити можливість впливу на контрацептивну активність цього перорального гормонального засобу. Тому при появі змін у менструальному циклі пацієнтки повинні негайно звертатись до лікаря.

Упаковка

Таблетки по 25 мг, 50 мг, 100 мг № 30 (10хЗ), № 60 (10х6) у блістерах та в картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 2 роки.


Комментарии: