Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Треосульфан Медак

Міжнародна назва: Treosulfan
Виробник: Медак Гезельшафт фюр клініше Шпеціальпрепарате мбХ/Medac Gesellschaft fur klinische Spezialpraparate m.b.H.
АТ Код: АТХ L01A B02
Клінико-фармакологічна група: Антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки.
Форма випуску: Порошок для розчину для інфузій

Склад

діюча речовина: treosulfan;

1 флакон містить треосульфану 1 г або 5 г.

Показання

Застосовувати як монотерапію, так і в комбінації з іншими протипухлинними засобами для лікування епітеліального раку яєчника ІІ-ІV стадії за FIGO (як паліативна терапія).

Монотерапія треосульфаном показана лише у випадку, коли цисплатин протипоказаний.

В інших випадках треосульфан слід застосовувати разом із цисплатином.

Протипоказання

Підвищена чутливість до треосульфану. Наявне тяжке пригнічення діяльності кісткового мозку. Вагітність або період годування груддю.

Дозування

Застосування треосульфану проводить тільки лікар, який має достатній досвід проведення протипухлинної терапії.

Препарат можна вводити лише шляхом короткочасної внутрішньовенної інфузії (протягом 15-30 хв).

Якщо не призначено іншого, при монотерапії доза для пацієнтів, яким попередньо не проводили хіміотерапію, становить 8 г треосульфану на 1 м2 площі тіла 1 раз на 3-4 тижні.

Пацієнтам, які раніше проходили курс лікування мієлосупресивними препаратами, отримували променеву терапію, у яких відзначено пригнічення функції кісткового мозку різного походження, ослаблену імунну систему, слід призначати треосульфан у початковій дозі не вище 6 г на 1 м2 площі поверхні тіла.

При комбінованій терапії разом з цисплатином доза треосульфану становить 5 г на 1 м2 площі поверхні тіла, яка застосовується як внутрішньовенна короткочасна інфузія 1 раз на 3-4 тижні.

Модифікація дози.

Якщо рівень лейкоцитів зменшився до 1 x 109/л і рівень тромбоцитів зменшивсяся до 25 х 109/л після введення треосульфану, наступну дозу препарату зменшити на 1 г на 1 м2 площі поверхні тіла.

У випадку, якщо через 3 тижні після чергового введення треосульфану рівень лейкоцитів у периферичній крові не перевищує 3,5 x 109/л, а тромбоцитів – 100 х 109/л, початок наступного курсу необхідно відкласти на 1 тиждень. Якщо після закінчення цього терміну показники периферичної крові не перевищили вказаних вище величин, при монотерапії дозу треосульфану слід зменшити до 6 г/м2 поверхні тіла пацієнта, а при комбінації з цисплатином – до 3 г/м2.

Якщо рівень лейкоцитів не нижче 3,5 x 109/л, а тромбоцитів – не нижче 100 х 109/л після застосування треосульфану, дозу треосульфану можна збільшити на 1 г/м2 площі поверхні тіла.

Шлях введення.

Треосульфан 1000 мг (5000 мг) застосовувати для внутрішньовенного інфузійного введення після розчинення у 20 (100) мл води для ін’єкцій.

Треосульфан 1000 мг (5000 мг) сумісний з 0,9 % розчином натрію хлориду і 5 % розчином глюкози.

При введенні треосульфану слід бути обережним, як і при застосуванні інших цитотоксичних засобів.

При застосуванні препарату слід бути уважними для запобігання транссудації у місці введення, оскільки може виникнути біль і некроз тканини.

У разі транссудації слід негайно припинити введення і ввести препарат в іншу вену.

Тривалість застосування.

Якщо лікування ефективне і не спричиняє побічних реакцій, терапію проводити за 6 курсів. У разі відсутності ефективності, прогресування захворювання та/або виникнення побічних реакцій, що більше не можуть бути прийнятними лікування слід припинити.

Примітка.

Після проведеної інфузії пацієнтам рекомендується вживати велику кількість рідини протягом 24 годин.

Особливості зберігання.

Відновлений розчин в оригінальному флаконі.

Після відновлення водою для ін'єкцій розчин залишається фізично і хімічно стабільним протягом чотирьох днів при кімнатній температурі. Мікробіологічний чинник має бути прийнятий до уваги.

Розчин для інфузій після розведення.

Розбавлений розчин відновленого розчину в 0,9% сольовому розчині або в 5% розчині глюкози залишатиметься фізично і хімічно стабільним у склі, мішку ПВХ та поліетиленовому мішку протягом 4 днів при кімнатній температурі. Мікробіологічні чинник необхідно приймати до уваги.

Залишки невикористаного розчину мають бути знищені.

Побічні дії

Оборотна мієлосупресія є дозообмежувальним фактором токсичності.

Побічні реакції за частотою були розподілені на такі категорії:

Дуже поширені (≥ 1/10);

Поширені (≥ 1/100, < 1/10);

Непоширені (≥ 1/1000, < 1/100);

Рідко поширені (≥ 1/10000, < 1/1000);

Поодинокі (< 1/10000), невідомі (не можна оцінити на основі наявних даних).

 

Новоутворення доброякісні, злоякісні та неуточнені (включаючи кісти та поліпи) Непоширені: гострий нелімфоцитарний лейкоз, гострий мієлоїдний лейкоз, мієлома, мієлопроліферативні розлади, мієлодисплатичний синдром
З боку крові та лімфатичної системи Поширені: мієлосупресія (нейтропенія, тромбопенія, анемія). Дуже рідко: панцитопенія
З боку ендокринної системи Дуже рідко: хвороба Аддісона
З боку метаболізму та харчування Дуже рідко: гіпоглікемія
З боку нервової системи Дуже рідко: парестезія
З боку серцевої системи Дуже рідко: кардіоміопатія
З боку системи дихання, грудної клітини та середостіння Дуже рідко: алергічна альвеолярна пневмонія, легеневий фіброз
З боку шлунково-кишкового тракту Дуже поширені: блювання, нудота. Непоширені: стоматит
З боку шкіри і підшкірних тканин Дуже поширені алопеція, пігментні плями бронзового кольору Дуже рідко: еритема, кропив'янка, склеродермія, псоріаз
З боку нирок і сечовивідної системи Дуже рідко: геморагічний цистит
Загальні порушення та порушення у місці введення Дуже рідко: грипоподібні симптоми, болючі запальні реакції тканин (у разі екстравазації)
З боку імунної системи Рідко поширені: алергічні реакції
Інфекції та інвазії Поширені: інфекція (вірусна, бактеріальна, грибкова)
З боку гепатобіліарної системи Дуже рідко: жовтяниця, підвищення показників функції печінки

Новоутворення доброякісні, злоякісні та неуточнені (включаючи кісти та поліпи)

Під час довготривалої терапії треосульфаном, що приймали орально, спостерігалися гострий нелімфоцитарний лейкоз у 8 випадках (1,4 % з 553 пацієнтів) та гострий мієлоїдний лейкоз у 5 випадках.

З боку крові та лімфатичної системи.

Оборотна мієлосупресія є дозообмежувальним фактором токсичності, що проявляється у вигляді зниження рівня лейкоцитів, тромбоцитів та гемоглобіну.

Зазвичай рівень тромбоцитів та лейкоцитів повертається до попереднього рівня після 28 днів.

У разі наявності пригнічення кісткового мозку слід контролювати кров з коротшими інтервалами, починаючи з III курсу лікування. Це важливо, якщо паралельно застосовувати іншу терапію, що впливає на кістковий мозок, наприклад променева терапія.

З боку ендокринної системи.

Хвороба Аддісона спостерігалася в одному випадку.

З боку метаболізму та харчування.

Гіпоглікемія спостерігалася в одному випадку.

З боку нервової системи.

Парестезія спостерігалася в окремих випадках.

З боку серцевої системи.

В одному випадку кардіоміопатії, взаємозв’язок із треосульфаном не може бути повністю виключений.

З боку системи дихання, грудної клітки та середостіння.

В окремих випадках розвивались алергічна альвеолярна пневмонія, легеневий фіброз.

З боку шлунково-кишкової системи.

Нудота з або без блювання спостерігалася у приблизно 50 відсотків пацієнтів.

З боку шкіри і підшкірних тканин.

Помірна алопеція спостерігалась у 16 % пацієнтів, на шкірі з’явилися пігментні плями бронзового кольору у 30 % пацієнтів.

З боку нирок і сечовивідної системи.

У зв’язку з потенційним ризиком розвитку геморагічного циститу пацієнтам рекомендується вживати велику кількість рідини протягом 24 годин після інфузії.

Загальні порушення та порушення у місці введення.

У поодиноких випадках виникають грипоподібні симптоми, болючі запальні реакції тканин (у разі екстравазації).

Передозування

Хоча немає досвіду гострого передозування треосульфаном, нудота, блювання і гастрит може спостерігатися. Триваліше введення або надмірне терапевтичне дозування може призвести до мієлосупресії, яка іноді може бути незворотною. У цьому випадку лікування слід припинити, при необхідності зробити переливання крові. Терапія симптоматична.

Лікарська взаємодія

Одночасне застосування треосульфану з ібупрофеном/хлорохіном знижує ефект останнього.

Несумісність

Треосульфан медак не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, або розчинниками, окрім 0,9 % розчину натрію хлориду і 5 % розчину глюкози.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Треосульфан – проліки і належить до біфункціональних алкілуючих цитотоксичних препаратів. Препарат має широку антинеопластичну та антилейкемічну активність. У дослідженнях in vitro була продемонстрована ефективність треосульфану при різних видах лейкемій, а також при раку яєчників та інших солідних пухлинах. За результатами досліджень на тваринах було показано, що лейкемічні клітини більш чутливі до треосульфану, ніж клітини людської солідної карциноми. Після застосування треосульфан швидко і повністю абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Абсолютна біодоступність – 0,97 ± 0,18. При фізіологічних умовах (рН = 7,4; температура тіла 37 °С) фармакологічно неактивний треосульфан з періодом напіврозпаду 2,2 години перетворюється (неферментативним шляхом) в активний проміжний продукт – моноепоксид, а далі у діепоксид (діепоксибутан), котрі мають здатність алкілувати нуклеофільні центри ДНК. Активні метаболіти треосульфану специфічно чинять пригнічувальну дію на гемопоетичні стовбурові клітини, Т- і В-лімфоцити, а також чинить цитотоксичну дію на ряд солідних і гемопоетичних пухлин.

Фармакокінетика

Після внутрішньовенного введення для треосульфану характерний швидкий розподіл з наступною елімінацією відповідно до кінетики першого порядку і періодом напіввиведення 88 хв. Приблизно 22 % введеної дози виділяється у незміненому вигляді з сечею протягом 24 годин, приблизно 90 % від цієї кількості – протягом перших 6 годин після введення.

Фізико-хімічні властивості

білий кристалічний порошок.

Особливі вказівки

Приготування розчинів проводить кваліфікований персонал у спеціально призначених для цього приміщеннях!

При роботі з препаратом обов’язково слід користуватися рукавичками, масками та захисним одягом. Слід уникати потрапляння препарату в очі.

Вагітним не можна займатися приготуванням розчину треосульфану.

Слід дотримуватися особливої обережності при знищенні матеріалів які застосовували для приготування розчину.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Під час лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і роботі з іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації, уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Особливості застосування

До початку і під час лікування необхідно визначати рівні гемоглобіну, кількість лейкоцитів, тромбоцитів, активності АЛТ, лужної фосфатази, рівня білірубіну, концентрації сечової кислоти, потрібний постійний контроль функції нирок і легень. Необхідний регулярний огляд місць введення препарату (шкіри) для виявлення ознак кровотечі.

У разі контакту препарату зі шкірою або слизовими оболонками необхідне ретельне промивання водою або водою з милом.

Використання препарату дітьми

Дані щодо безпеки та ефективності застосування препарату дітям відсутні, тому його не слід призначати цій категорії пацієнтів.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Досвід застосування препарату у період вагітності відсутній, а тератогенність препарату не виключена, його не слід призначати вагітним жінкам. Оскільки проникнення треосульфану у грудне молоко не виключено, застосування препарату у період вагітності або годування груддю протипоказане.

Чоловікам і жінкам репродуктивного віку, які застосовують треосульфан, слід користуватися контрацептивними засобами для запобігання заплідненню під час і щонайменше протягом 3 місяців після лікування препаратом.

Якщо вагітність настає під час або після лікування, пацієнти повинні отримати консультацію, щодо можливих наслідків.

Якщо після завершення терапії пацієнт бажає мати дітей, йому слід попередньо проконсультуватися у фахівця-генетика.

Ґрунтуючись на дослідженнях із застосуванням цитостатиків протягом 3 трьох місяців вагітності, можна очікувати виникнення вад розвитку приблизно у 10-15 % новонароджених, що значно вище, ніж спонтанне виникнення 2-4 %. Передбачається підвищення вірогідності викиднів.

Упаковка

По 1 або по 5 флаконів безбарвного скла в картонній коробці з картону пакувального.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

5 років.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.