Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Тофф-Мд

Виробник: „Панацея Біотек Лтд”.
АТ Код: АТС R05Х
Клінико-фармакологічна група: Комбіновані препарати, які застосовуються при кашлі і застудних захворюваннях.
Форма випуску: Таблетки для смоктання

Склад

1 таблетка містить декстрометорфану гідроброміду 10 мг, фенілефрину гідрохлориду 5 мг, хлорфеніраміну малеату 2 мг;

допоміжні речовини: манітол, кремнію діоксид колоїдний, тальк, магнію стеарат, натрію кроскармелоза, лимонної кислоти моногідрат, барвник типу Сансет жовтий, розрихлювач типу FRD 072 та FRD 070, апельсиновий коригент DC 116 PH, аспартам.

Показання

Симптоматичне лікування грипу, застуди, які супро-воджуються сухим безперервним кашлем, закладеністю носа.

Протипоказання

Гіпертиреоз, тяжкі захворювання печінки і нирок, бронхіальна астма, хронічний бронхіт, емфізема легень, глаукома, гіпертензія, хвороба коронарних артерій, обструкція шийки сечового міхура. Не слід застосовувати препарат при вагітності та в період годування груддю, дітям до 6 років, при підвищеній чутливості до одного з компо-нентів, а також пацієнтам, які приймають інгібітори МАО та блокатори β-адренорецепторів.

Дозування

Дорослим та дітям старше 12 років призначають по 1-2 таблетки кожні 6 год. Дітям від 6 до 12 років- одну таблетку кожні 6 год.

Не слід перевищувати рекомендовану дозу. Термін лікування залежить від тяжкості та перебігу захворювання.

Побічні дії

До побічної дії належить сонливість, сухість у ротовій порожнині, носі та горлі і густа бронхосекреція. Також можливі – кропив´янка, шкірні висипи, реакції фоточутливості, свербіж, прискорене серцебиття, гіпотензія, гіпертензія, аритмія серця, тремор, нервозність, безсоння, порушення зору, анорексія, нудота, блювання, запори, діарея, затримка сечі. Є відомості про випадки тромбоцитопенії, гемолітичної анемії та агранулоцитозу.

Передозування

При передозуванні декстрометорфаном можуть спостерігатися сонливість, атаксія, ністагм, судоми. Токсичні дози фенілефрину можуть призвести до гіпертензії та серцевих аритмій. Ефект хлорфеніраміну в токсичних дозах може коливатися від депресії до стимуляції нервової системи, особливо у дітей.

Лікування передозування симптоматичне - промивання шлунка, прийом ентеросорбентів, тебіоніну, ацетилцистеїну.

Лікарська взаємодія

Антигістамінні препарати в комбінації з депресантами ЦНС (седативні, снодійні, транквілізатори та заспокійливі) чинять адитивну дію. При тривалому застосуванні високих доз одночасно з терапією такими препаратами як карбамазепін, фенітоїн і рифампіцин може посилюватися потенційно токсична дія на печінку. Може виникнути потенційно небезпечна взаємодія при одночасному лікуванні інгібіторами монооксидази МАО, антидепресантами (флуокситин, пароксетин), гангліоблокаторами, блокаторами адренергічних рецепторів, алкалоїдами раувольфії і метилдопою. Також слід уникати застосування препарату одночасно з фенілзином.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

. Декстрометорфан – це „декстро” ізомер меторфану, аналога кодеїну. Але, на відміну від кодеїну, він не чинить аналгезуючого ефекту, завдає менше побічної дії на організм з боку шлунково-кишкового тракту. Декстрометорфану гідробромід – це речовина, яка пригнічує кашель, з центральною дією. Декстрометорфан підвищує поріг чутливості кашльового центру довгастого мозку. Фенілефрину гідрохлорид – це препарат симпатоміметик, який чинить судинозвужу-вальну дію, стимулює a₁-адренорецептори. Дія назального деконгестанту фенілефрину доповнює його судинозвужувальну дію – тобто звужує кровоносні судини носа. Після перорального прийому препарат швидко всмоктується із шлунково-кишкового тракту. Хлорфеніраміну малеат – це потужний антагоніст гістаміну (антигістамінний препарат), який специфічно взаємодіє з Н₁-рецепторами. Він конкурує з гістаміном за місця зв´язування на рецепторі та оборотно інгібує взаємодію гістаміну з Н₁-рецепторами. Препарат чинить протиалергічну дію, пригнічуючи алергічну реакцію (розширення судин, підвищення проникності капілярів та посилення секреції). Крім того, він зменшує секрецію (підсушуючий ефект), проявляючи антихолінергічну дію. Препарат також чинить седативну дію. Хлорфенірамін добре всмоктується із шлунково-кишкового тракту, досягаючи максимальної концентрації в плазмі крові через 2-3 год. Дія препарату триває протягом 4-6 год. Хлорфеніраміну малеат метаболізується в печінці і виводиться переважно з сечею.

Фармакокінетика

. Після прийому внутрішньо дія декстрометорфану розпочинається через 30 хв і триває протягом 6 год. Декстрометорфан повністю абсорбується із шлунково-кишкового тракту і внаслідок метаболізму в печінці перетворюється в метаболічні форми трьох типів, які варіюють у процентному відношенні між собою у різних людей, але мають однакову фармакологічну дію з декстрометорфаном. Дія препарату розпочинається через 15-30 хв після прийому і триває протягом 5-6 год. Максимальної концентрації у плазмі декстрометорфан досягає через 2 год. При цьому рівень метаболізованих форм у процентному відношенні завжди перевищує вихід декстрометорфану. До 45% декстрометорфану може екскретуватися з сечею, зберігаючи широку варіабельність у показниках екскреції з сечею та між окремими формами метаболітів у різних пацієнтів. Тофф-МД – багатокомпонентний препарат. Дія компонентів є сукупною, тому провести кінетичні дослідження дуже важко. Всі компоненти не можуть простежуватися за допомо-гою маркерів або біологічних досліджень і неможливо визначити метаболіти препарату.

Особливості застосування

За відсутності ефекту протягом 4-5 днів лікування, необхідно припинити прийом препарату та провести обстеження для уточнення діагнозу.

У зв´язку з можливою сонливістю слід з обережністю приймати препарат водіям транспортних засобів і при роботі з механізмами.

Під час лікування протипоказано вживання алкоголю.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі не вище 30°С. Термін придатності – 3 роки.