Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Тиклопидин-Ратиофарм

Міжнародна назва: Ticlopidine
Виробник: “Доппель Фармасьютик” С.р.А., Італія для “Меркле ГмбХ”, Німеччина.
Клінико-фармакологічна група: В01А СО5. Антиагрегантні засоби.
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою

Склад

тиклопідину гідрохлориду 250 мг, що відповідає 219,6 мг тиклопідину;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, гіпромелоза, магнію стеарат, титану діоксид (Е 171), повідон К 25, кремнію діоксид колоїдний, макрогол 6000.

Показання

Препарат “Тиклопідин-ратіофарм® ” застосовується з метою гальмування агрегації тромбоцитів і відповідно профілактики тромбоутворення в тих випадках, коли неможливо використовувати препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту:

  • реабілітаційний період після інфаркту міокарда;
  • профілактика тромбозів при ішемічних порушеннях, викликаних

атеросклеротичними ураженнями судин головного мозку та нижніх кінцівок;

  • попередження або корекція тромбоцитарних порушень (тромбоутворення) після

шунтування судин і при використанні штучного кровообігу, при хронічному

гемодіалізі;

  • стан після гемотрансфузії;
  • профілактика ранньої ретинопатії, нефроангіопатії і ангіопатії нижніх кінцівок при цукровому діабеті.

Протипоказання

Застосування препарату “Тиклопідин-ратіофарм® ” протипоказано в таких випадках:

  • підвищена чутливість до тиклопідину та/або інших інгредієнтів готової лікарської

форми;

  • геморагічний діатез;
  • захворювання крові, що супроводжуються подовженням часу кровотечі;
  • органічні ураження зі схильністю до кровотечі (загострення виразкової хвороби

шлунка та дванадцятипалої кишки, геморагічні інсульти в гострий та підгострий

періоди);

  • лейкопенія, тромбоцитопенія та агранулоцитоз (в т.ч. в анамнезі);
  • лікування високими дозами гепарину;
  • захворювання печінки з клінічними проявами гепатиту або жовтяниці;
  • вагітність та період лактації;
  • діти та підлітки у віці до 14 років.

Дозування

Препарат “Тиклопідин-ратіофарм® ” призначають дорослим під час або після їжі по 250 мг 1-2 рази на добу. Таблетки не розжовують, запивають достатньою кількістю рідини (вода, сік). Тривалість лікування встановлюють індивідуально.

Побічні дії

Небажані побічні ефекти при застосуванні препарату “Тиклопідин-ратіофарм®” найчастіше спостерігаються на початку або протягом перших 3-х місяців лікування. Після припинення лікування за кілька днів усі симптоми спонтанно зникають.

Найбільш небезпечними є зміни з боку картини крові, такі як нейтропенія або агранулоцитоз. Іноді можливе виникнення тромбоцитопенії або тромбоцитопенії у комбінації з гемолітичною анемією.

Як правило, припинення прийому Тиклопідину-ратіофарм® призводить до нормалізації картини крові.

Були повідомлення також про виникнення таких геморагічних побічних ефектів як носові кровотечі, гематурія, шлунково-кишкові кровотечі. Можливе підвищення ризику розвитку внутрішніх або післяопераційних кровотеч.

Повідомлялось про можливість тяжких гематологічних або геморагічних порушень, що загрожують життю. Їх розвиток можливий у тих випадках коли:

  • контрольні лабораторні дослідження були проведені некоректно, побічні ефекти,

що розвивались було виявлено дуже пізно, а заходи щодо їх усунення були

помилковими;

  • одночасно застосовувалась активна терапія високими дозами антикоагулянтів,

ацетилсаліциловою кислотою або іншими нестероїдними протизапальними

засобами.

З боку шлунково-кишкового тракту можуть спостерігатись діарея, нудота, блювання та ін. Звичайно вони можуть з’являтись протягом перших 3-х місяців лікування і, як правило, через 1-2 тижні після виникнення спонтанно зникають. При тяжких формах прояву цих побічних ефектів іноді необхідно припиняти лікування.

У поодиноких випадках спостерігаються шкірні алергічні реакції (шкірна висипка, свербіння або кропив’янка). В окремих випадках можливі набряк Квінке, васкуліт, червоний вовчак, нефрит, коліт з діареєю.

Є окремі повідомлення про виникнення гепатиту або холестатичної жовтяниці. Відхилення з боку функції печінки можуть спостерігатися протягом перших 4-х місяців лікування.

Іноді спостерігалось запаморочення, головний біль, астенія, анорексія, а також нервозність, порушення сну, серцебиття, пітливість, порушення смакових відчуттів, депресивні розлади.

Передозування

Симптоми: випадків передозування не описано. Будь-яких додаткових проявів, окрім відомого впливу препарату на гемостаз, у разі передозування тиклопідину не очікується.

Лікування: при передозуванні доцільно видалити з організму залишки препарату, який ще не всмоктався (викликати штучне блювання) та зробити промивання шлунка.

Хворі потребують ретельного спостереження.

При виникненні кровотечі для пригнічення ефекту тиклопідину призначають десмопресин або трансфузію тромбоцитарної маси.

Фармакологічні властивості

Тиклопідин є антиагрегантним засобом із своєрідними фармакологічним профілем (механізмом дії). Тиклопідин проявляє антагоністичну дію ефекту аденозиндифосфату (АДФ), гальмує агрегацію та адгезію тромбоцитів, яка викликана АДФ, також іншими факторами (арахідоновою кислотою, колагеном, тромбіном, фактором активації тромбоцитів), викликає посилення дезагрегації тромбоцитів.

Ефект гальмування агрегації тромбоцитів можна спостерігати вже через 2 дні після прийому препарату в дозі 250 мг два рази на добу. При продовженні лікування у тій же дозі на 5 – 8 дні спостерігається максимум антиагрегантної дії.

Тиклопідин знижує рівень фібриногену та в’язкість крові у пацієнтів з хронічними облітеруючими захворюваннями артерій нижніх кінцівок; нормалізує адгезивність тромбоцитів, здатність еритроцитів до деформування та вивільнення бета-тромбоглобуліну у хворих на цукровий діабет.

Після завершення прийому препарату терапевтичний ефект триває ще не менше тижня. У терапевтичних дозах, що використовуються, тиклопідин не викликає ніяких інших фармакологічних ефектів, крім антиагрегантної дії, що описана вище.

Механізм дії остаточно не визначений. Вважають, що препарат взаємодіє з глікопротеїдом IІв/IIIa, шляхом пригнічення зв’язування фібриногену з активованими тромбоцитами. Препарат не впливає на метаболізм простаноїдів.

Фармакокінетика

Після одноразового внутрішнього прийому терапевтичної дози тиклопідину спостерігається швидке і майже повне всмоктування препарату. Максимальна концентрація досягається через 2 години. Максимальна біодоступність препарату спостерігається при його прийомі після їжі. Сталий рівень концентрації у плазмі досягається через 7-10 днів щоденного прийому тиклопідину в дозі 250 мг 2 рази на добу. Ефект гальмування агрегації не залежить від його рівня в плазмі. Тиклопідин зворотно (на 98 %) зв’язується білками плазми, переважно сироватковим альбуміном і ліпопротеїном. Тиклопідин швидко метаболізується в організмі з утворенням одного активного метаболіту. Виводиться переважно з сечею (50-60 %) і жовчю (23-30 %). Період напіввиведення тиклопідину коливається у межах 30-50 годин.

Особливості застосування

Протягом перших трьох місяців у всіх хворих слід проводити ретельний контроль ознак побічних реакцій, контроль картини периферичної крові та показників функції печінки протягом кожних 15 днів. Хворого необхідно ознайомити з можливими проявами нейтропенії (лихоманка, біль у горлі, укривання виразками ротової порожнини), тромбоцитопенії або порушення гемостазу (кровоточивість, синці, темний колір калу) та жовтяниці (в т.ч. темний колір сечі, знебарвлений кал). Хворі повинні бути попереджені щодо необхідності припинити лікування та проконсультуватись з лікарем негайно при появі зазначнених симптомів.

Рішення щодо продовження лікування повинно прийматися тільки на основі клінічних та лабораторних досліджень.

Якщо лікування препаратом “Тиклопідин-ратіофарм®з будь-яких причин було перервано протягом перших 3-х місяців лікування , необхідно через 2 тижні після припинення терапії провести контрольний аналіз крові.

Одночасний прийом алкоголю сприяє посиленню можливих небажаних реакцій.

При необхідності проведення планових оперативних втручань (навіть таких незначних, як екстракція зуба) слід повторно дослідити час кровотечі та за тиждень до операції припинити терапію. Винятком можуть бути тільки ті випадки, коли тромбоцитарна дезагрегація є бажаною.

Застосування під час вагітності та годування груддю: тиклопідин проникає через плацентарний бар’єр та надходить у молоко годувальниці. Експериментальні дослідження на тваринах не виявили тератогенної дії препарату. Однак у зв’язку з недостатнім досвідом застосування тиклопідину у людини, приймати препарат “Тиклопідин-ратіофарм® ” у період вагітності та годування груддю протипоказано.

Вплив на здатність керувати автотранспортом та працювати з технікою: препарат “Тиклопідин-ратіофарм®” не оказує значного впливу на здатність керувати автотранспортом та працювати з технікою.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Слід уникати одночасного застосування препарату “Тиклопідин-ратіофарм®” та інших лікарських засобів, що сприяють посиленню кровотеч (гепарин, пероральні антикоагулянти, ацетилсаліцилова кислота, нестероїдні протизапальні засоби). У тих випадках, коли неможливо запобігти поєднанню таких лікарських засобів, слід здійснювати частий контроль стану гемостазу.

Прийом препарату “Тиклопідин-ратіофарм® ” одразу після антацидних засобів призводить до зниженню рівня концентрації тиклопідину в плазмі на 20-30 %.

Тривалий прийом циметидину значно підвищує рівень тиклопідину у плазмі.

Одночасний прийом:

  • тиклопідину та дигоксину призводить до незначного підвищення (приблизно на 15

%) рівня концентрації дигоксину в плазмі, що навряд чи може викликати зміни

терапевтичного ефекту;

  • тиклопідину та антипірину, седативних та снодійних засобів, які метаболізуються за

допомогою ферментів печінки (цитохромів Р-450), призводить до підвищення

періоду їх напіввиведення на 25 %. У цих випадках необхідно на початку лікування

тиклопідином і після припинення його прийому коректувати дозування зазначених

препаратів, щоб досягнути оптимального рівня їх концентрації у плазмі.

  • тиклопідину і теофіліну призводить до подовження періоду напіввиведення

теофіліну з 8,6 години до 12,2 години і до одночасної редукції кліренсу плазми

теофіліну. У зв’язку з цим через ризик передозування теофіліном необхідно під час

і після лікування тиклопідином коректувати дозування теофіліну.

До цього часу клінічно значимих взаємодій при одночасному прийомі тиклопідину та бета-адреноблокаторів, антагоністів кальцію та діуретиків не спостерігалось.

Необхідно проявляти обережність і контролювати та оптимізувати рівень фенітоїну в плазмі при одночасному застосуванні з тиклопідином.

Упаковка

По 10 таблеток в оболонці у блістерах, по 3 блістери в картоннй упаковці з інструкцією для медичного застосування препарату.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С. Термін зберігання - 3 роки.