Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Тейнин

Міжнародна назва: Teicoplanin
АТ Код: АТС J01Х А02
Клінико-фармакологічна група: Глікопептидні антибіотики.
Форма випуску: Порошок для приготування розчину для ін'єкцій у комплекті з розчинником

Склад

Діюча речовина:

1 флакон містить тейкопланіну 400 мг;

допоміжна речовина: натрію хлорид.

Одна ампула з розчинником містить: 3,0 мл води для ін’єкцій

Показання

Препарат показаний для лікування тяжких інфекцій, спричинених грампозитивними бактеріями в тому числі чутливими та резистентними до метициліну, а також інфекції у хворих, які мають алергію до бета-лактамних антибіотиків.

Дорослі.

Лікування:

  • інфекції шкіри та мяких тканин;
  • інфекції верхніх та нижніх сечовивідних шляхів з ускладненням та без них;
  • інфекції дихальних шляхах;
  • інфекції вуха, горла, носа;
  • інфекції кісток і суглобів;
  • септицемія
  • ендокардит;
  • перитоніт, повязаний з амбулаторним хронічним перитонеальним діалізом.

Профілактика

Профілактика інфекційного ендокардиту у разі алергії та бета-лактамні антибіотики:

  • у стоматології; при маніпуляціях/оперативних втручаннях на верхніх дихальних шляхах (у тому числі при загальній анестезії);
  • урологічних, гінекологічних або втручаннях на травному каналі, а також для інтраперитонеального введення у пацієнтів з хронічним амбулаторним перитонеальним діалізом.

Діти (крім новонароджених)

Лікування

  • інфекції шкіри та мяких тканин;
  • інфекції верхніх та нижніх сечовивідних шляхів з ускладненням та без них;
  • інфекції дихальних шляхах;
  • інфекції вуха, горла, носа;
  • інфекції кісток і суглобів;
  • септицемія

Протипоказання

Гіперчутливость до тейкопланіну або інших глікопептидних антибіотиків; вагітність та період годування груддю, новонародженним. Тейнін не повинен уводитися в лікворний простір.

Дозування

При застосуванні антибпактеріальних засобів необхідно чітко дотримуватись встановлених рекомендацій!

Профілактика.

Дорослі

Профілактика інфекційного ендокардиту: 400 мг внутрішньовенно під час вводної анестезії. Пацієнтам із пересадкою серцевого клапана тейкопланін комбінують з аміноглікозидом

Лікування

Загальна тривалість лікування залежить від типу, тяжкості та індивідуальних особливостей організму пацієнта.

Дорослі та люди літенього віку з нормальною нирковою фукцією

  • Інфекції дихальних шляхів, інфекції шкіри та мяких тканин, сечового тракту, вуха, горла, носа та інші інфекції середнього ступеня тяжкості:

навантажувальна доза: стандартна доза – 400 мг/добу (що зазвичай становить 6 мг/кг/добу) у вигляді однієї внутрішньовенної інєкції (в перший день)

підтримуюча терапія: стандартна доза – 200 мг/добу (що зазвичай становить 3 мг/кг/добу) у вигляді однієї внутрішньовенної інєкції на добу.

  • Септицемія, інфекції кісток і суглобів, ендокардит, хвороби легень тяжкого перебігу ті інші тяжкі інфекції:

навантажувальна доза: стандартна доза – 400 мг/добу (що зазвичай становить 6 мг/кг/добу) внутрішньовенно, кожні 12 годин, на протязі 4 днів

підтримуюча терапія: стандартна доза – 400 мг/добу (що зазвичай становить 6 мг/кг/добу) у вигляді однієї внутрішньовенної інєкції на добу.

Досягти оптимальної дози помогає визначення концентрації антибіотика в плазмі крові. У випадку помірної чи більш тяжкої інфекції під час введення навантажувальних доз необхідно відстежити залишкові плазмові концентрації, щоб переконатися в досягненні стабільних залишкових концентрацій у плазмі не менше 10 мг/л (визначення методом ВЕЖХ) чи 15 мг/л (визначення методом імуноензимної флуоресцентної поляризайції FPIA), а також під час підтримуючої терапії, щоб переконатися, що ці концентрації є стабільними.

При підтримуючій терапії під час лікування септицемії та ендокардиту перехід до внутрішньомязового шляху введення залкежить від клінічного перебігу захворювання.

  • При тяжких інфекціях препарат рекомендується застосовувати в більших дозах внутрішньовенно.

У першу добу препарат можна вводити в початковій дозі 800 мг (приблизно 12 мг/кг маси тіла), яку також можна поділити на два прийоми по 400 мг (приблизно 6 мг/кг маси тіла) з інтервалом 12 годин. У наступні дні Тейнін рекомендується застосовувати 1 раз на добу в дозі 400 мг (приблизно 6 мг/кг маси тіла).

Діти (крім новонароджених) з нормальною нирковою функцією

Дози та тривалість лікування встановлює лікар в відповідності від тяжкості та типу інфекцій!

навантажувальна доза: для перших 3-х інфекцій – по 10-12 мг/кг кожні 12 годин

підтримуюча терапія: 10 мг/кг/добу

Для інфекцій середньго ступеня тяжкості (без нейтропенії):

навантажувальна доза: для перших 3-х інфекцій – по 10 мг/кг кожні 12 годин

підтримуюча терапія: 6 мг/кг/добу

Досягти оптимальної дози помогає визначення концентрації антибіотика в плазмі крові. У випадку помірної чи більш тяжкої інфекції під час введення навантажувальних доз необхідно відстежити залишкові плазмові концентрації, щоб переконатися в досягненні стабільних залишкових концентрацій у плазмі не менше 10 мг/л (HPLC) чи 15 мг/л (FPIA), а також під час підтримуючої терапії, щоб переконатися, що ці концентрації є стабільними.

При деяких особливо тяжких клінічних станах, коли МІС тейкопланіну є високими (4-8 мг/л), враховуючи бактеріальне навантаження, або коли фармакокінетику препарату в сироватці крові передбачити важко (значні опіки, інтенсивна терапія тощо) або за умов низького тканинного розподілу (кістки, клапан серця), під час отримання навантажувальних доз необхідно відстежувати залишкові плазмові концентрації, щоб переконатия в досягненні стабільних залишкових концентрацій у плазмі між 20 і 30 мг/л або 30-40 мг/л та під час підтримуючої терапії, щоб переконатися, що ці концентрації є стабільними.

Дорослі та люди літенього віку з нирковою недостатністю.

Протягом перших 3-х днів рекомендується дотримуватися стандатного режиму лікування

У випадку помірної ниркової недостатності (при кліренсі креатиніну 40 - 60 мл/хв), починаючи з 4-ї доби дозу Тейніну зменшують наполовину. При цьому або зменшують добову дозу, або вводять її протягом двох діб. Якщо кліренс креатиніну <40 мл/хв, а також для пацієнтів які знаходяться на гемодіалізі, дозу слід зменшити до 1/3 та вводити таку саму дозу 1 раз на три дні або щоденно вводити 1/3. Тейнікопланін не виводиться під час гемодіалізу.

Досягти оптимальної дози помогає визначення концентрації антибіотика в плазмі крові. У випадку помірної чи більш тяжкої інфекції під час введення навантажувальних доз необхідно відстежити залишкові плазмові концентрації, щоб переконатися в досягненні стабільних залишкових концентрацій у плазмі не менше 10 мг/л (HPLC) чи 15 мг/л (FPIA), а також під час підтримуючої терапії, щоб переконатися, що ці концентрації є стабільними.

При деяких особливо тяжких клінічних станах, коли МІС тейкопланіну є високими (4-8 мг/л), враховуючи бактеріальне навантаження, або коли фармакокінетику препарату в сироватці крові передбачити важко (значні опіки, інтенсивна терапія тощо) або за умов низького тканинного розподілу (кістки, клапан серця), під час отримання навантажувальних доз необхідно відстежувати залишкові плазмові концентрації, щоб переконатия в досягненні стабільних залишкових концентрацій у плазмі між 20 і 30 мг/л або 30-40 мг/л та під час підтримуючої терапії, щоб переконатися, що ці концентрації є стабільними.

Спосіб застосування.

Тейкопланін вводиться парентерально: внутрішньом'язово або внутрішньовенно.

Спосіб приготування розчину: весь розчинник повільно ввести у флакон, обережно качайте флакон між долонями, доки порошок повністю не розчиниться. Уникайте утворення бульбашок! Якщо виникне піна, залиште флакон у вертикальному положенні доти, доки вона не зникне. Отриманий таким чином готовий ізотонічний (рН 7,5) розчин може зберігатися не більше 48 год при кімнатній температурі та 7 діб - при 4° С.

Готовий розчин можна вводити ін'єкційно або розводити

  • 0,9% розчином натрію хлориду,
  • розчином на основі лактату натрію (Рінгер-лактату, Гартмана).

Після розведення у таких розчинах препарат можна зберігати не більше 24 год при кімнатній температурі, або 7 діб - при 4° С;

  • 5% розчином глюкози;
  • розчином 0,18% натрію хлориду та 4% глюкози (приготовлений таким чином розчин може зберігатися протягом 24 год);
  • розчином для перитонеального діалізу - 1,36% або 3,86% глюкози (приготовлений таким чином розчин може зберігатися протягом 24 год при 4° С).

Тейкопланін зберігає свою стабільність протягом 48 год при 37° С у складі розчинів для перитонеального діалізу, які містять інсулін або гепарин.

Побічні дії

За частотою виникнення побічні ефекти поділяються на:

 

дуже поширені: 1/10
поширені: 1/100 - < 1/10
непоширені: 1/1000 - < 1/100
Поодинокі: 1/10000 - < 1/1000
Дуже подинокі: < 1/10000
Невідомі: не можуть бути оцінені виходячи з наявних даних.

З боку системи кровотворення та лімфатичної системи

 

Поодинокі: еозинофілія, тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз (оборотний), нейтропенія.

З боку нервової системи

 

Невідомі: поодинокі випадки головного болю чи запаморочення. При неналежній ін’єкції тейкопланіну в лікворний мішок: церебральні судоми в одного пацієнта.

З боку ЛОР-органів

 

Невідомі: переважно в пацієнтів, які разом з тейкопланіном отримували потенційно ототоксичні засоби (наприклад, аміноглікозиди), спостерігалися поодинокі випадки легкого зниження слуху, шуму у вухах чи вестибулярних розладів. У одного пацієнта із синдромом Дауна, який лікувався за допомогою тейкопланіну з приводу ендокардиту протягом 6-ти тижнів, було зафіксовано порушення слуху – він втратив здатність чути звук частотою понад 4 кГц. У цьому зв’язку була висунута гіпотеза, що це пов’язано з передчасним старінням нервових клітин.

З боку травної системи

 

Поодинокі: нудота, блювання, діарея.

З боку сечовидільної системи

 

Невідомі: порушення функції нирок (підвищення рівня сироваткового креатиніну), що може призвести до гострої ниркової недостатності.

Інфекції та паразитарні захворювання

 

Невідомі: суперінфекція, спричинена резистентними бактеріями, особливо, при тривалому застосуванні антибіотиків. При ознаках суперінфекції необхідно провести відповідну терапію.

Загальні порушення й ураження в місці введення

 

Непоширені: біль у місці ін’єкції;
Дуже поодинокі: флебіт чи, при в/м введенні, абсцедування.

З боку імунної системи

 

Поодинокі: реакції гіперчутливості, включаючи шкірні висипання, еритеми, кропивянку, свербіж, підвищення температури, озноб, м’язову ригідність.
Дуже поодинокі: еритема чи почервоніння верхньої частини тулуба. Ці ефекти також виникали, коли попередня терапія із застосуванням тейкопланіну не проводилася, незалежно від концентрації чи швидкості інфузії. Рецидиву можна запобігти, якщо наступну дозу препарату вводити повільніше. В окремих випадках реакції гіперчутливості, такі як бронхоспазм, набряк Квінке чи анафілактичні реакції (включаючи шок); ексфоліативний дерматит, токсичний епідермальний некроліз чи ексудативна багатоформна еритема з синдромом Стівенса-Джонсона.

Гепатобіліарні порушення

В окремих випадках минуще підвищення рівнів трансаміназ та/чи лужної фосфатази.

Передозування

Тейкопланін не виводиться за допомогою гемодіалізу. Лікування передозування симптоматичне.

Лікарська взаємодія

За результатами клінічних досліджень досі не виявлено жодної взаємодії з іншими лікарськими засобами. Також при додатковому застосуванні аміноглікозидів не спостерігалися жодні прояви ото- чи нефротоксичності внаслідок синергічної дії, проте, адитивну дію виключати не можна. Тому при застосуванні тейкопланіну в комбінації з речовинами, що можуть вплинути на функцію нирок чи слухову функцію та посилити побічні ефекти, рекомендується контролювати функцію нирок та/чи слухову здатність. До цих лікарських засобів належать, зокрема аміноглікозиди, колістин, амфотерицин B, циклоспорин, цисплатин, фуросемід та етакринова кислота.

Несумісність

Розчини тейкопланіну й аміноглікозидів є несумісними та повинні застосовуватися окремо. У випадку застосування Тейніну в комбінації з іншими антибіотиками препарати повинні застосовуватися окремо.

Препарат не повинен змішуватися з іншими лікарськими засобами, за винятком тих, що наведені у способі приготування розчину.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Тейнін містить тейкопланін, глікопептидний антибіотик, що отримують з Actinoplanes teichomyceticus. Спектр дії Тейніну включає аеробні й анаеробні грампозитивні мікроорганізми. Тейнін інгібує ріст чутливих мікроорганізмів, діючи на біосинтез клітинної стінки. Завдяки специфічному зв’язуванню з D-аланіл-D-аланіновими залишками - інгібує синтез пептидглікану. Тейнін активний проти таких збудників: аеробні й анаеробні мікроорганізми, наприклад, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis та інші коагулазонегативні стафілококи, включаючи метицилін- чи оксацилінрезистентні стафілококи, Streptococcus pneumoniae, стрептококи груп A, B, C, D, E, F, G, включаючи Streptococcus pyogenes, Enterococcus faecalis і Enterococcus faecium, коринебактерії групи JK, Listeria monocytogenes, а також клостридії, зокрема, C. difficile. Тейнін також діє проти збудників (передусім, проти стафілококів), резистентних до цефалоспоринів, оксациліну чи метициліну. Тейнін виявляє бактерицидну дію в концентраціях, що у 2 - 4 рази перевищують мінімальну інгібуючу концентрацію. В окремих випадках, а саме, проти ентерококів, Listeria monocytogenes і окремих коагулазонегативних стафілококів, тейкопланін виявляє бактеріостатичну дію.

Нижче наведені мінімальні інгібуючі концентрації (МІК90) для більшості бактерій, чутливих до тейкопланіну:  

МІК90 (мг/л)
Staphylococcus aureus 0,39 - 3,12
Staphylococcus epidermidis 1,5 - 12,5
Streptococcus pyogenes 0,03 - 0,2
Стрептококи груп B,C,E,F,G 0,12 - 0,2
Enterococcus faecalis 0,2 - 3,1
Streptococccus pneumoniae 0,1- 0,2
Коринебактерії групи JK 0,8 - 1,6
Clostridium difficile 0,12 - 1,6
Listeria monocytogenes 0,8

Проти грамнегативних бактерій тейкопланін не діє. При визначенні мікробної чутливості за методом Кірбі-Бауера використовують 6-міліметрові диски з вмістом тейкопланіну 30 мкг. Орієнтовними значеннями при визначенні є такі діаметри зон гальмування: Зона гальмування > 14 мм - збудник чутливий Зона гальмування = 11 - 13 мм - збудник помірно чутливий Зона гальмування > 10 мм - збудник резистентний

Іn vitro тейкопланін виявляє синергічну чи адитивну дію з такими антибіотиками: Ÿ пеніцилін G Ÿ флуклоксацилін Ÿ піперацилін Ÿ цефтацидим Ÿ цефамандол Ÿ цефотіам Ÿ рифампіцин Ÿ іміпенем Ÿ амікацин Ÿ нетилміцин Ÿ гентаміцин Ÿ ципрофлоксацин.

До тейкопланіну виявлено багатоступінчасту резистентність in vitro, що спостерігається лише після 11 - 14 пасажів, а отже, розвиток резистентності під час терапії є малоймовірним. Між тейкопланіном і беталактамними антибіотиками, аміноглікозидами, тетрациклінами, рифампіцином чи хлорамфеніколом не існує жодної перехресної резистентності. Перехресна резистентність з боку певних ентерококів існує між тейкопланіном і глікопептидним антибіотиком ванкоміцином. Тейкопланін поглинається лейкоцитами та макрофагами, в яких він є активним.

Фармакокінетика

Після внутрішньовенних разових ін’єкцій тейкопланіну в дозі 3 мг/кг плазмові концентрації в середньому становили 53 мкг/мл, а після введення препарату в разових дозах 6 мг/кг – 112 мкг/мл. Після внутрішньом’язової ін’єкції препарату в дозі 3 мг/кг максимальна плазмова концентрація в середньому становить 7,1 мкг/мл. Після перорального прийому тейкопланіну системної резорбції не відбувається. 40 % уведеної дози можна виявити в калі в мікробіологічно активній формі. Зміна плазмової концентрації після внутрішньовенного введення препарату носить триекспоненційний характер, при цьому кінцевий період напіввиведення становить приблизно 150 годин. Об’єм розподілу після введення препарату в дозах 3 – 6 мг/кг в/в, у стаціонарному стані становить відповідно 0,94 л/кг - 1,4 л/кг.

Тейкопланін практично не зазнає жодних метаболічних змін. Він виводиться переважно через нирки в незміненій формі (протягом 7-ми діб приблизно 70 % уведеної в/в дози виявляється в сечі та близько 2,4 % у калі). При нирковій недостатності тейкопланін виводиться повільніше, спостерігається порушення співвідношення між періодом напіввиведення та кліренсом креатиніну. В осіб похилого віку внаслідок погіршення функції нирок тейкопланін виводиться повільніше. Тейкопланін потрапляє в більшість тканин, але в цереброспинальній рідині його концентрації є дуже низькими. Однак, ефективні антимікробні концентрації виявляються в кістках, шкірі (сполучній тканині), синовіальній рідині, суглобах, тканині міокарда, легеневій тканині та плевральній рідині. Тейкопланін також легко проникає в нейтрофільні гранулоцити та посилює їх нюбактерицидну активність. Приблизно 90 – 95 % тейкопланіну зв’язується із сироватковим протеїном, переважно альбуміном. У дітей плазмові концентрації препарату після його введення в еквівалентних дозах (мг/кг) є нижчими, ніж у дорослих, що, ймовірно, зумовлюється швидшою елімінацією. Біодоступність Біодоступність при разовій в/м ін’єкції становить понад 90 %, якщо порівнювати з показником, що досягається при внутрішньовенній ін’єкції.

Фізико-хімічні властивості

порошок від білого до кремнієвого кольору.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Пацієнтам слід повідомити про можливий ризик виникнення запаморочення і застерегти їх від керування транспортними засобами та працювати з механізмами у разі появи таких симптомів.

Особливості застосування

Необхідно коригувати дозу для хворих з нирковою недостатністю.

Слід проводити регулярний розгорнутий аналіз крові під час тривалого лікування та/або лікування високими дозами (особливо в перший місяць терапії) одночасно з регулярним контролем функції печінки та нирок.

Необхідно проводити повторні дослідження функції нирок і слуху, особливо в таких ситуаціях:

  • при тривалому лікуванні пацієнтів з нирковою недостатністю;
  • при супутному або подальшому застосуванні лікарських засобів, здатних чинити нейротоксичну та/або нефротоксичну дію (аміноглікозиди, колістин, амфотериццин, циклоспорин, цисплатин, фуросемід і етаринова кислота)

Цей лікарський засіб слід застосовувати з обережністю для пацієнтів з підвищеною чутливістю до ванкоміцину, оскільки може спостерігатися перехресна чутливість. Проте наявність в анамнезі «синдрому червоної людини» повязаного з ванкоміцином, не є протипоказанням до застосування тейкопланину.

Пацієнтам з нирковою недостатністю терапія повинна проводитися під ретельним наглядом.

У випадку ендокардиту чи підозри на змішані інфекції (наприклад, підвищення температури при нейтропенії) рекомендується провести комбіновану терапію із застосуванням відповідного бактерицидного засобу.

При тяжких інфекціях спостерігають за рівнем тейкопланіну в сироватці крові, що повинен становити принаймні 10 мг/л (безпосередньо перед введенням наступної дози препарату).

Суперінфекція

Подібно до інших антибіотиків, особливо при тривалому застосуванні тейкопланін може призвести до суперінфекції, спричиненої нечутливими до нього мікроорганізмами. При суперінфекціях пацієнти повинні знаходитися під наглядом і отримувати відповідну терапію. Також якнайшвидше слід зробити антибіотикограму.

Використання препарату дітьми

Тейнін може призначатися дітям з 2-го місяця.

Використання вагітними або при годуванні груддю

За результатами досліджень репродуктивності жодного зниження фертильності при застосуванні тейкопланіну або його тератогенної дії виявлено не було. Оскільки при застосуванні препарату під час розвитку ембріону у великих дозах було зафіксовано збільшення числа мертвонароджень та, зважаючи на відсутність конкретних даних про дію препарату на людину, під час вагітності його можна застосовувати лише, якщо потенційний ефект від лікування переважає можливий ризик для плода.

Чи потрапляє тейкопланін у материнське молоко невідомо, тому у період годування груддю Тейнін може застосовуватися, лише коли потенційна користь від його застосування переважає можливі ризики.

Упаковка

По 400 мг у флаконі № 1, розчинник - 3,0 мл в ампулах № 1 розміщеними у картонній пачці.

Категория видачі

За рецептом.

Виробник та місцезнаходження. Ви

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Готовий для застосування розчин для ін’єкцій, а також суміш Тейніну з розчинами для ін’єкцій призначені для негайного застосування.

Готові для застосування розчини повинні зберігатися не більше 24-х годин при температурі +4 °C.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в місцях недоступних для дітей!