Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Тейко

Міжнародна назва: Teicoplanin
Виробник: Ципла Лтд.
АТ Код: АТС J01X A02
Клінико-фармакологічна група: Глікопептидні антибіотики.
Форма випуску: Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін’єкцій

Склад

1 флакон містить тейкопланіну 200 мг або 400 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид;

розчинник: вода для ін’єкцій.

Показання

Тяжкі інфекції, спричинені чутливими грампозитивними бактеріями: інфекції дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів, інфекції шкіри та м’яких тканин, інфекції кісток та суглобів, септицемія, ендокардит, перитоніт, пов’язаний із безперервним амбулаторним перитонеальним діалізом.

Протипоказання

Гіперчутливість до глікопептидних антибіотиків, вагітність, годування груддю (протягом лікування годування припиняють), період новонародженості.

Дозування

Препарат вводять внутрішньовенно (болюсно (3 - 5 хв) чи краплинно (протягом 30 хв) та внутрішньом’язово. Початкова доза для дорослих - 6 мг/кг маси тіла (приблизно 400 мг) внутрішньовенно 1 раз на добу в перший день, потім 6 мг/кг (приблизно 400 мг) внутрішньовенно або внутрішньом’язово або 3 мг/кг (200 мг) внутрішньовенно або внутрішньом’язово 1 раз на добу. При дуже тяжких інфекціях, що загрожують життю (сепсис, ендокардит, інфекції кісток і суглобів, тяжкі пневмонії, складні інфекції), призначають тейкопланін у початковій дозі 6 мг/кг (приблизно 400 мг) двічі на добу протягом 1 - 4 днів з подальшим переходом на підтримуючу добову дозу 6 мг/кг внутрішньовенно або внутрішньом’язово.

Для профілактики інфекційних ускладнень при ортопедичних чи щелепно-лицьових операціях під час наркозу одноразово дорослим вводять 400 мг внутрішньовенно.

Початкова доза для дітей віком від 2 місяців до 16 років – 10 мг/кг маси тіла (у вигляді 30-хвилинної інфузії внутрішньовенно) кожні 12 годин (перші три ін’єкції), потім продовжують дозами 6 мг/кг внутрішньовенно або внутрішньом’язово 1 раз на добу. Більш високі дози призначають для лікування більш тяжких інфекцій або хворим з нейтропенією (10 мг/кг кожні 12 годин (перші три ін’єкції) з подальшим застосуванням 10 мг/кг на добу)).

Початкова разова доза немовлятам віком до 2 місяців (за винятком новонароджених) становить 16 мг/кг маси тіла внутрішньовенно у перший день, потім продовжують дозами 8 мг/кг на добу інфузією протягом 30 хв.

У більшості пацієнтів клінічний ефект досягається при лікуванні протягом 48 - 72 годин. Загальна тривалість лікування залежить від типу, тяжкості інфекції та індивідуальних особливостей організму пацієнта. У разі ендокардиту або остеомієліту Тейко застосовують не менше 3 тижнів.

Для пацієнтів з порушенням функції нирок дозу коригують з 4-го дня для підтримання концентрації в плазмі на рівні 10 мг/л.

При кліренсі креатиніну 40-60 мл/хв підтримуючу дозу знижують вдвічі або вводять 1 раз на дві доби. Пацієнтам із кліренсом менше 40 мл/хв або пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі, вводять 1/3 дози щодобово або разову початкову дозу 1 раз на 3 дні.

Внутрішньоперитонеальне введення: дорослим пацієнтам з нирковою недостатністю та вторинним перитонітом при амбулаторному перитонеальному діалізі призначають додатково 20 мг тейкопланіну на 1 л діалізної рідини з попереднім внутрішньовенним введенням 400 мг препарату (за наявності пропасниці).

Приготування розчину.

Необхідно відкрити пластикову ампулу з розчинником (вода для ін’єкцій), повернувши верхню її частину та набрати розчинник (3 мл) у шприц. Після чого зняти забарвлену кришечку із флакона з ліофілізованим порошком тейкопланіну та ввести у флакон 3 мл води для ін’єкцій за допомогою шприца. Потім слід обережно набрати розчин тейкопланіну у шприц, слідкуючи за тим, щоб не утворилася піна.

Флакон не струшувати!

Струшування розчину призводить до утворення піни, що не дозволяє набрати у шприц потрібний об’єм розчину. Але, якщо порошок повністю розчинився, піна не змінює концентрації розчину, що становить 200 мг або 400 мг тейкопланіну в 3 мл розчину (залежно від дозування препарату).

Розчинити порошок можна, похитуючи флакон між долонями до повного розчинення тейкопланіну та слідкуючи, щоб не утворилася піна. Якщо піна все ж з’явилася, слід поставити флакон та зачекати 15 хв, доки вона зникне.

Побічні дії

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, підвищення активності печінкових трансаміназ та лужної фосфатази.

З боку нервової системи і органів чуття: запаморочення, головний біль, почервоніння обличчя, відчуття припливів, незначне погіршення слуху, шум у вухах, порушення вестибулярного апарату.

З боку органів кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, нейтропенія та еозинофілія, агранулоцитоз.

З боку сечовидільної системи: ниркова недостатність, підвищення рівня сироваткового креатиніну.

Алергічні реакції: кропив’янка, свербіж, висипи, гарячка, бронхоспазм, анафілактичний шок, ексфоліативний дерматит, токсичний некроз шкіри, багатоформна еритема, включаючи синдром Стівенса-Джонсона.

Місцеві реакції: тромбофлебіт, біль у місці введення, еритема, абсцес на місці внутрішньом’язового введення.

Передозування

У разі передозування лікування симптоматичне, гемодіаліз не ефективний.

Лікарська взаємодія

Нефро- та нейротоксичні препарати (стрептоміцин, неоміцин, канаміцин, гентаміцин, амікацин, тобраміцин, цефалоспорини, поліміксин В, циклоспорин, амфотерицин, цисплатин, фуросемід, етакринова кислота, колістин) збільшують ризик побічних ефектів.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Тейкопланін виявляє бактерицидний ефект. Тейкопланін є антибіотиком, який виділений з культури Actinoplanes teichomyceticus. Утворює комплекс з ацил-D-аланін-D-аланіном мукопептиду клітинної стінки, блокує її формування, діє на цитоплазматичну мембрану, пригнічує формування сферопластів. Активний щодо Staphylococcus aureus, Coagulase-negative Staphylococci (включаючи резистентні до метициліну), стрептококів, ентерококів (включаючи Enterococcus faecium), Listeria monocytogenes, Micrococci, Eicenella corrodens, коринебактерій групи JK, грампозитивних анаеробних бактерій (включаючи Clostridium difficile) та пептококів. Резистентність розвивається повільно, відсутня перехресна стійкість з іншими групами антибіотиків. До стійких до тейкопланіну мікроорганізмів належать: грампозитивні аероби, такі як актиноміцети, еризипелотрикс, гетероферментативні лактобацили, Leuconostoc, Nocardia asteroides, Pediococcus; грамнегативні аероби, такі як коки; бацили та інші мікроорганізми: хламідії, мікобактерії, мікоплазми, рикетсії, трепонеми.

Фармакокінетика

. Добре всмоктується після внутрішньом’язового введення у дозі 3 - 6 мг/кг маси тіла, біодоступність препарату становить 90 %. Зв’язується з білками плазми крові 90 - 95 % введеної дози тейкопланіну. Дуже повільно проникає в тканини (включаючи шкіру, жирову тканину, нирки, кістки, трахеї, легені та надниркові залози), не проникає в спинномозкову рідину. Швидко надходить в ексудат пухирів та в суглобову рідину; проникаючи у нейтрофіли, підвищує їх антибактеріальну активність. Не проникає в еритроцити. Метаболіти тейкопланіну не виявлені, більше 97 % введеної дози виводиться в незміненому вигляді. Період напіввиведення тейкопланіну – 150 годин, виводиться переважно нирками (до 80 %).

Особливості застосування

З обережністю призначають хворим з підвищеною чутливістю до ванкоміцину (можлива перехресна алергія). Довготривала терапія потребує постійного спостереження за функцією нирок, печінки, органів кровотворення, слуху (особливо при порушеннях в анамнезі) та станом периферичної крові.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами.

Під час лікування слід утримуватися від керування транспортними засобами або роботи зі складними механізмами, оскільки препарат може викликати запаморочення.

Упаковка

Флакони з порошком ліофілізованим місткістю 10 мл разом з ампулами, що містять 3 мл води для ін’єкцій у картонній пачці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 2 роки.