Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Теофиллин-300

Міжнародна назва: Theophylline
Виробник: ТОВ Адванс Ремідес, Індія.
АТ Код: АТС R03D A04
Клінико-фармакологічна група: Засоби для системного застосування при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Теофілін.
Форма випуску: Таблетки пролонгованої дії

Склад

1 таблетка містить 200 мг або 300 мг теофіліну безводного;

допоміжні речовини: лактоза, гіпромелоза (К4М), гіпромелоза ( К15М), повідон, магнію стеарат.

Показання

Симптоматичне лікування та профілактика бронхоспазмів, обумовлених бронхіальною астмою, хронічними бронхітами та емфіземою.

Протипоказання

Протипоказаний дітям, вагітним жінкам та у період годування груддю. Підвищена чутливість до похідних ксантину. Також протипоказано пацієнтам із виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення, епілепсією (за винятком осіб, які застосовують відповідні протисудомні засоби), при гострому інфаркті міокарда, вираженій артеріальній гіпертензії, тахіаритмії, гіпертиреозі, тяжких порушеннях функції печінки.

Дозування

Таблетку теофіліну слід проковтнути цілою. Її не слід подрібнювати чи розжовувати.

Середня початкова доза для дорослих у перші 1-2 дні становить 16 мг/кг маси тіла чи 400 мг (відповідно вибирають меншу), її слід застосовувати за два прийоми, а у наступні дні поступово збільшувати до 800 мг на добу для досягнення найкращих результатів.

Тривалість терапії.

Оптимальні дози і тривалість прийому препарату необхідно підбирати індивідуально, орієнтуючись на характер перебігу захворювання, супутні патологічні процеси, характер комплексної терапії, вік, масу тіла та особливості метаболізму.

Побічні дії

Прояви побічних ефектів теофіліну зазвичай слабкі. Якщо концентрація теофіліну у плазмі крові не перевищує 20 мкг/мл, можлива поява нудоти, блювання, головного болю, занепокоєння, безсоння та печії.

Передозування

До цього часу про випадки передозування Теофіліну-200, Теофіліну-300 не повідомлялося.

При концентраціях теофіліну у крові, вищих ніж 20 мкг/мл, виникають такі побічні ефекти, як блювання, серцеві аритмії, діарея, підвищена дратівливість, тремор, безсоння та дуже сильні судоми, може розвиватися кома, що призводить до летальних наслідків.

Лікарська взаємодія

Відмічався токсичний синергізм із ефедрином; подібне може трапитись також у разі застосування інших бронходилататорів-симпатоміметиків.

Алопуринол, фенобарбітал, циметидин, норфлоксацин, іпрофлоксацин, еритроміцин, пероральні контрацептиви та пропранолол сприяють підвищенню концентрації теофіліну в плазмі крові.

Фенітоїн, метотрексат та рифампін знижують концентрацію теофіліну.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Теофілін як типовий представник метилксантинів має фармакологічні ефекти, які забезпечуються кількома механізмами. Серед них: пригнічення циклічної нуклеотидфосфодіестерази та зміни внутрішньоклітинної транслокації іонів кальцію. Однак для досягнення таких змін потрібні концентрації значно вищі за ті, що спричиняють фармакологічні ефекти в умовах in vivo. За умов концентрації вільного теофіліну 20-50 μМ, що не перевищує терапевтичної межі, відбувається лише 10-12 % пригнічення розщеплення циклічних нуклеотидів АМФ та ГМФ. Максимальне інгібування фосфодіестерази, за якого відбувається помітне зростання цАМФ, потребує мілімолярної концентрації препарату. Теофілін є антиметаболітом аденозину (рецептори А 1 и А 2 ) та спричиняє помітне його інгібування у концентраціях від 20 до 100 μМ. Теофілін призводить до виділення ендогенних катехоламінів у невеликих дозах.

Фармакокінетика

Теофілін проявляє лікувальні властивості у вузькому проміжку концентрацій, отже, підбір доз є необхідним для досягнення вмісту препарату у крові від 5 до 15 мг/л. Виходячи з цього, фармакокінетичні дослідження форми теофіліну тривалої дії фокусуються на вивченні стійких рівнів у плазмі та факторів, що на них впливають. Всмоктування та розподіл.

Теофілін має 100 % біологічну доступність, хоча рівень всмоктуваня у різних форм тривалої дії відрізняється. В одному з досліджень зв'язуваня теофіліну з білками становило 70 %. Основний об'єм розподілу препарату становить від 0,45 до 0,5 л/кг. Метаболізм.

Теофілін майже повністю розкладається печінкою, лише близько 10 % виводяться у незмінному вигляді із сечею.

Існує три основні метаболічні шляхи: 3-деметиляція із утворенням 1-метилксантину, 1-деметиляція із утворенням 3-метилксантину та 8-оксидація із утворенням

1,3-діметилуринової кислоти.

Ці реакції відбуваються завдяки цитохромам Р450, один з яких забезпечує 1- та 3-деметиляцію, а інший - 8-оксидацію. 1-метилксантин проходить швидку 8-оксидацію ксантиноксидазою, внаслідок чого виводиться 1-метилуринова кислота. Під час паралельного лікування алопуринолом цей метаболічний шлях суттєво пригнічується й замість 1-метилуринової кислоти виводиться 1-метилксантін. 1-Метилксантін та 1,3-диметилурінова кислота виводяться у незмінному вигляді разом із сечею.

Активний метаболіт 3-метилксантин утворюється внаслідок N-деметиляції. Його активність становить 1/3-1/5 активності теофіліну. Однак виведення цього метаболіту із сечею відбувається швидше, ніж накопичення печінкою, тому малоймовірно, що він має якийсь фармакологічний ефект. Потужність всіх трьох метаболічних шляхів є обмеженою. У пацієнтів із нирковою недостатністю спостерігається накопичення метаболітів, однак підбір доз не є необхідним. Виведення.

Теофілін переважно (до 90 %) метаболізується в печінці. Однак коефіцієнт виведення невеликий; на кліренс препарата впливають фактори, які змінюють активність ферментів печінки, що розщеплюють препарат; на кліренс теофіліну впливають різні препарати. Коефіцієнт виведення теофіліну приблизно складає 0,4 л/кг у хворих на астму, які не палять і не мають інших захворювань. Слід враховувати коригуючі фактори для різних груп пацієнтів. Метаболізм забезпечується щонайменше 2-ма цитохромами Р450(CYP); участь також бере CYP1А2, що індукується поліциклічними вуглеводами.

Особливості застосування

Незважаючи на те, що за умов дотримання дозування, рівень препарату у плазмі крові нечасто перевищує 20 мкг/мл, слід контролювати стан пацієнтів, у яких з тієї чи іншої причини, послаблений кліренс теофіліну;

  • осіб із печінковою недостатністю.
  • старших 55 років, особливо чоловіків із хронічними захворюваннями легень.

Особи літнього віку, концентрація теофіліну в крові яких перевищує 20 мкг/мл, частіше відмічають прояви побічних ефектів, таких як вентрикулярна аритмія чи судоми, ніж пацієнти молодшого віку.

Менш серйозні симптоми токсичного впливу теофіліну (нудота, занепокоєння) можуть часто виникати на початкових стадіях лікування, але, зазвичай, скороминущі.

Клінічні дані щодо застосування теофіліну пролонгованої дії для лікування дітей відсутні.

Вагітність та годування груддю

Поки що не відомо чи може теофілін виявляти несприятливий вплив на плід, однак протягом вагітності застосовувати ксантини слід лише у разі крайньої потреби.

Теофілін проникає в грудне молоко й може спричинити дратівливість чи інші ознаки інтоксикації у немовлят. Серйозні побічні ефекти малоймовірні і можливі лише у випадку, коли концентрація препарату в крові матері досягне критичного рівня.

Паління суттєво впливає на метаболізм та виведення теофіліну. В осіб, котрі випалюють 1-2 пачки цигарок на день, період напіввиведення скорочується.

Елімінація активної речовини подовжується в осіб з вираженою дихальною недостатністю, при печінковій та нирковій недостатності, вірусній інфекції, гіпертермії.

Прийом алкоголю та кофеїнвмісних продуктів також впливає на метаболізм теофіліну.

Упаковка

15 таблеток у блістері в картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 ˚С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки.