Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Тапаклет

Виробник: Онко Терапіз Лімітед/Onco Therapies Limited.
АТ Код: АТС L01C D01
Клінико-фармакологічна група: Антинеопластичні засоби. Таксани.
Форма випуску: Концентрат для розчину для інфузій

Склад

діюча речовина: паклітаксел;

1 мл концентрату містить 6 мг паклітакселу;

допоміжні речовини: кислота лимонна безводна, олія рицинова поліетоксильована, етанол безводний.

Показання

  • ;Рак яєчника. Як препарат першої лінії для лікування раку яєчника паклітаксел у комбінації з цисплатином показаний для лікування пацієнтів з розповсюдженою формою захворювання або залишковою пухлиною (> 1 см) після лапаротомії.

Як препарат другої лінії для лікування метастатичного раку яєчника, якщо стандартна терапія препаратами платини виявилась неефективною.

  • ;Рак молочної залози. В рамках ад’ювантної терапії паклітаксел показаний для лікування пацієнтів з раком молочної залози з ураженням лімфатичних вузлів після стандартної терапії антрациклінами та циклофосфамідом (AC). Ад’ювантну терапію з паклітакселом слід розглядати як альтернативу продовженню АС-терапії.

Паклітаксел показаний для початкового лікування місцево розповсюдженого або метастатичного раку молочної залози або в комбінації з препаратом антрациклінового ряду у пацієнтів, яким не протипоказана терапія антрациклінами, або в комбінації з трастузумабом у пацієнтів з надмірною експресією рецептора епідермального фактора росту 2 (HER-2) 3+ рівня, що підтверджено даними імуногістохімічного дослідження, яким не показане застосування препарату антрациклінового ряду.

Паклітаксел показаний як препарат, що застосовується самостійно для лікування метастатичного раку молочної залози у пацієнтів, які не мали достатньої відповіді на стандартне лікування антрациклінами або для яких терапія антрациклінами протипоказана.

  • ;Недрібноклітинний рак легенів (НДКРЛ). Палкітаксел у комбінації з цисплатином показаний для лікування недрібноклітинного раку легенів у пацієнтів, для яких неможливе проведення хірургічного лікування та/або променевої терапії.
  • ;Саркома Капоші (СК) у хворих на СНІД. Палкітаксел показаний для лікування пацієнтів з розповсюдженою саркомою Капоші, пов’язаною зі СНІДом, у разі неефективності попереднього застосування ліпосомальної форми антрациклінів.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до паклітакселу або будь-якої з допоміжних речовин, особливо до олії рицинової поліетоксильованої.
  • Число нейтрофілів на початку лікування < 1,5х109/л (< 1,0х109/л для пацієнтів із саркомою Капоші).
  • Вагітність та період годування груддю.
  • Супутні тяжкі неконтрольовані інфекції (у пацієнтів із саркомою Капоші).

Дозування

Шлях введення

Для внутрішньовенного застосування.

Премедикація

Для попередження тяжких реакцій підвищеної чутливості перед введенням паклітакселу всім хворим потрібно проводити премедикацію із застосуванням кортикостероїдів, антигістамінів та антагоністів Н2-рецепторів. Така премедикація може складатись із:

 

Препарат Доза Час введення
Дексаметазон 20 мг перорально* або внутрішньовенно перорально приблизно за 12 та 6 годин або внутрішньовенно за 30-60 хвилин до введення паклітакселу
Дифенгідрамін ** 50 мг внутрішньовенно за 30-60 хвилин до введення паклітакселу
Циметидин або ранітидин 300 мг внутрішньовенно 50 мг внутрішньовенно за 30-60 хвилин до введення паклітакселу

* 8-20 мг для пацієнтів із СК.

** Або еквівалентний антигістамін, наприклад, хлорфенірамін 10 мг внутрішньовенно або клемастин 2 мг внутрішньовенно, які вводяться за 30 – 60 хвилин до введення паклітакселу.

З огляду на можливість екстравазації рекомендується уважно контролювати стан місця введення препарату щодо можливої появи інфільтрації під час введення.

Перед введенням препарату ознайомтеся з розділом «Інструкції щодо приготування розчину». Паклітаксел слід вводити внутрішньовенно через систему, що містить фільтр з діаметром пор ≤ 0,22 мкм.

Корегування дози

Дози паклітакселу потрібно вводити з урахуванням індивідуальної переносимості. Наступні дози паклітакселу не слід вводити доти, доки число нейтрофілів не становитиме ≥ 1,5 х 109/л (≥1 х 109/л для пацієнтів з СК), а число тромбоцитів – ≥ 100 х 109/л (≥ 75 х 109/л для пацієнтів із СК).

Побічні дії

Постмаркетингові дані.

За частотою виникнення побічні реакції розподілено на такі категорії:

дуже часто ≥1/10

часто ≥1/100 до <1/10

нечасто ≥1/1000 до <1/100

рідко ≥1/10000 до <1/1000

дуже рідко <1/10000

невідомо (неможливо оцінити за наявними даними).

Інфекційні та паразитарні захворювання

Дуже часто: інфекція (здебільшого інфекції сечовивідних шляхів та інфекції верхнього відділу дихальних шляхів), у тому числі зафіксовані випадки з летальним наслідком.

Нечасто: септичний шок.

Рідко*: сепсис, перитоніт, пневмонія.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи

Дуже часто: мієлосупресія, нейтропенія, анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, кровотечі.

Рідко*: фебрильна нейтропенія.

Дуже рідко*: гостра мієлоїдна лейкемія, мієлодиспластичний синдром.

Порушення з боку імунної системи

Дуже часто: легкі реакції підвищеної чутливості (здебільшого почервоніння та висипання).

Нечасто: значні реакції підвищеної чутливості, що потребують призначення лікування (наприклад, артеріальна гіпотензія, ангіоневротичний набряк, респіраторний дистрес-синдром, генералізована кропив’янка, озноб, біль у спині, біль у грудях, тахікардія, біль у животі, біль у кінцівках, пітливість та артеріальна гіпертензія) .

Рідко*: анафілактичні реакції.

Дуже рідко*: анафілактичний шок.

Порушення з боку обміну речовин та харчування

Дуже рідко*: анорексія.

Психічні розлади

Дуже рідко*: сплутаність свідомості.

Порушення з боку нервової системи

Дуже часто: нейротоксичність (здебільшого периферична нейропатія)

Рідко*: моторна нейропатія (що призводила до незначної атрофії дистальної мускулатури).

Дуже рідко*: великі епілептичні напади (grand mal), автономна нейропатія (що призводили до паралітичної непрохідності кишечнику та ортостатичної гіпотензії), енцефалопатія, судоми, запаморочення, атаксія, головний біль.

Порушення з боку органів зору

Дуже рідко*: пошкодження зорового нерва та/або розлади зору (миготлива скотома), зокрема, у пацієнтів, які отримували дози, що перевищували рекомендовані.

Порушення з боку органів слуху та рівноваги

Дуже рідко*: втрата слуху, ототоксичність, дзвін у вухах, вертиго.

Порушення з боку серця

Дуже часто: відхилення ЕКГ від норми.

Часто: брадикардія.

Нечасто: інфаркт міокарда, атріовентрикулярна блокада та синкопе, кардіоміопатія, асимптоматична шлуночкова тахікардія, тахікардія з бігемінією.

Дуже рідко*: фібриляція передсердь, суправентрикулярна тахікардія.

Порушення з боку судинної системи

Дуже часто: артеріальна гіпотензія.

Нечасто: тромбоз, артеріальна гіпертензія, тромбофлебіт.

Дуже рідко*: шок.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Рідко*: утруднене дихання, дихальна недостатність, легенева емболія, фіброз легенів, інтерстиціальна пневмонія, задишка, плевральний випіт.

Дуже рідко*: кашель.

Порушення з боку травного тракту

Дуже часто: діарея, блювання, нудота, мукозит.

Рідко*: обструкція/перфорація кишечнику, ішемічний коліт, панкреатит.

Дуже рідко*: тромбоз брижової артерії, псевдомембранозний коліт, нейтропенічний коліт, асцит, езофагіт, запор.

Порушення з боку гепатобіліарної системи

Часто: значні підвищення рівня аспартатамінотрансферази, значні підвищення рівня лужної фосфатази.

Нечасто: значні підвищення рівня білірубіну.

Дуже рідко*: некроз печінки, печінкова енцефалопатія (у разі обох побічних реакцій зафіксовано випадки смерті).

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин

Дуже часто: алопеція.

Часто: транзиторні та легкі зміни нігтів та шкіри.

Рідко*: свербіж, висипання, еритема, лущення шкіри, анамнестичні реакції на опромінення.

Дуже рідко*: синдром Стівенса-Джонсона, епідермальний некроліз, поліморфна еритема, ексфоліативний дерматит, кропив’янка, оніхоліз .

Порушення з боку скелетних м’язів та сполучної тканини

Дуже часто: артралгія, міалгія.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів

Рідко*: підвищення рівня креатиніну в крові.

Загальні розлади та реакції в місці введення

Часто: реакції у місці введення (у тому числі локалізований набряк, біль, еритема, інфільтрація, екстравазація можуть в окремих випадках призвести до целюліту, фіброзу та некрозу шкіри).

Рідко*: підвищення температури, дегідратація, астенія, набряк, відчуття дискомфорту.

* Побічні реакції при монотерапії шляхом 3-годинної інфузії при метастатичному захворюванні, що зафіксовані під час післяреєстраційного нагляду.

Передозування

Симптоми

Первинні ускладнення передозування, на які можна очікувати, такі: пригнічення функції кісткового мозку, периферична нейротоксичність та мукозит.

Лікування

Антидоту на випадок передозування паклітакселом немає. У випадку передозування пацієнти повинні знаходитись під ретельним наглядом. Лікування необхідно спрямувати на первинні ускладнення передозування, які можна очікувати, а саме: пригнічення функції кісткового мозку, периферична нейротоксичність та мукозит.

Лікарська взаємодія

Рекомендована схема застосування передбачає введення паклітакселу в рамках терапії першої лінії раку яєчника до введення цисплатину. У разі введення паклітакселу до цисплатину профіль побічних ефектів відповідає профілю, що відзначався у разі застосування тільки паклітакселу. Коли паклітаксел вводився після цисплатину, пацієнти демонстрували більш виражену мієлосупресію та зниження кліренсу креатиніну приблизно на 20 %. Пацієнти, які отримують паклітаксел та цисплатин, можуть мати більш високий ризик розвитку ниркової недостатності порівняно з пацієнтами, які отримують монотерапію цисплатином з приводу різних форм гінекологічного раку.

У пацієнтів з раком молочної залози, які отримували паклітаксел як ад’ювантну терапію після застосування препаратів ряду антрациклінів та циклофосфаміду, спостерігалось більше випадків нейротоксичності, реакцій підвищеної чутливості, артралгії/міалгії, анемії, інфекції, гарячки, нудоти/блювання та діареї, ніж у пацієнтів, які отримували тільки антрацикліни та циклофосфамід. Однак частота виникнення цих явищ співпадала з частотою, що відзначалась у разі застосування тільки паклітакселу.

Оскільки виведення доксорубіцину та його активних метаболітів може уповільнюватись у разі введення паклітакселу через короткий проміжок часу, паклітаксел, призначений для первинного лікування метастатичного раку молочної залози, потрібно вводити через 24 години після доксорубіцину.

Паклітаксел частково метаболізується ізоферментами системи цитохрому Р450 CYP2C8 та CYP3A4. Дослідження показали, що CYP2C8-опосередковане перетворення паклітакселу в 6a-гідроксипаклітаксел є основним шляхом проходження метаболізму в організмі людини.

Таким чином, слід з обережністю застосовувати паклітаксел одночасно з лікарськими засобами, які, як відомо, пригнічують (наприклад, еритроміцин, флуоксетин, гемфіброзил) або індукують (наприклад, рифампіцин, карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал, ефавіренз, невірапін) активність CYP2C8 або 3A4.

Дослідження пацієнтів із саркомою Капоші, які одночасно приймали різні лікарські засоби, свідчать про значне зниження системного кліренсу паклітакселу за наявності нелфінавіру та ритонавіру, проте індинавір не мав такого ефекту. Наявна інформація щодо взаємодії з іншими інгібіторами протеази є недостатньою. Відповідно з обережністю слід застосовувати паклітаксел пацієнтам, які отримують інгібітори протеази як супутню терапію.

Паклітаксел у комбінації з променевою терапією раку легенів, незалежно від хронологічного порядку, може провокувати розвиток інтерстиціального пневмоніту.

Несумісність

Макроголгліцерол рицинолеат може призводити до вилуговування ди-(2-етилгексил)фталату [ДЕГФ] з контейнерів, виготовлених с пластифікованого полівінілхлориду (ПВХ), в кількості, що зростає залежно від часу та концентрації. Тому приготування, зберігання та введення паклітакселу слід здійснювати з використанням обладнання з матеріалів, що не містять ПВХ, таких як скло, поліпропілен або поліолефін.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії Паклітаксел – це лікарський засіб, який має антитрубочкову активність та стимулює складання мікротрубочок з димерів тубуліну і стабілізує їх, запобігаючи деполімеризації. Така стабільність пригнічує нормальний процес динамічної реорганізації мікротрубочкової мережі, який є життєво важливим для інтерфази та мітотичних клітинних функцій. До того ж паклітаксел індукує утворення аномальних структур або розшарування мікротрубочок протягом клітинного циклу та організацію множинних зірок з мікротрубочок під час мітозу.

Фармакокінетика

Розподіл Після внутрішньовенного введення паклітаксел демонструє двофазне зниження концентрації в плазмі крові. Фармакокінетика паклітакселу визначалась після введення препарату у вигляді 3- та 24-годинних інфузій в дозах 135 та 175 мг/м2. Середня тривалість періоду напіввиведення становила 3 та 52,7 години, а середній показник загального кліренсу, який визначався за допомогою некомпартментного аналізу, становив 11,6 – 24 л/год/ на 1 м2. Загальний кліренс знижувався при підвищенні концентрації препарату в плазмі крові. Середній рівноважний об’єм розподілу становив 198 – 688 л/м2, що свідчить про широкий екстраваскулярний розподіл та/або зв’язування з тканинами. Підвищення дози при інфузіях тривалістю 3 години призводило до нелінійної фармакокінетики. У разі збільшення дози на 30 % з 135 мг/м2 до 175 мг/м2 максимальна концентрація в плазмі крові (Cmax) збільшувалась на 75 %, а площа під кривою «концентрація-час» (AUC0-) – на 18 %. Коливання рівнів системної експозиції паклітакселу у одного й того ж пацієнта були мінімальними. Ознак кумуляції паклітакселу при багаторазових курсах лікування не виявлено. Результати досліджень зв’язування препарату з білками сироватки крові іn vitro свідчать, що 89-98 % паклітакселу зв’язується з білками. Не виявлено впливу з боку циметидину, ранітидину, дексаметазону або дифенілгідраміну на зв’язування паклітакселу з білками. Метаболізм та виведення Розподіл та метаболізм паклітакселу в організмі людини ще повністю не вивчений. Кумулятивний об’єм паклітакселу, що виводиться в незміненому вигляді із сечею, в середньому становить 1,3 – 12,6 % дози, що свідчить про інтенсивний ненирковий кліренс. Печінковий метаболізм та виведення з жовчю є, можливо, головними механізмами виведення паклітакселу. Метаболізм паклітакселу здебільшого відбувається за участю ізоферментів CYP450. В середньому 26 % дози паклітакселу з радіоактивною міткою виводились з фекаліями у формі 6α-гідроксипаклітакселу, 2 % – у формі 3'p-дигідроксипаклітакселу та 6 % – у формі 6α-3'p-дигідроксипаклітакселу. 6α-гідроксипаклітаксел утворюється під дією CYP2C8, 3'p-дигідроксипаклітаксел – CYP3A4, 6α-3'p-дигідроксипаклітаксел – CYP2C8 та CYP3A4.

Особливі групи пацієнтів Ниркова та печінкова недостатність Вплив ниркової або печінкової недостатності на виведення паклітакселу, що вводився шляхом 3-годинної інфузії, не досліджувався. При введенні 135 мг/м2 паклітакселу шляхом 3-годинної інфузії фармакокінетичні показники у пацієнта на гемодіалізі співпадали з показниками у пацієнтів, які не знаходились на гемодіалізі. Інші характеристики пацієнтів – пацієнти з саркомою Капоші Після внутрішньовенного введення дози 100 мг/м2 шляхом 3-годинної інфузії 19 пацієнтам з СК середня Cmax становила 1530 нг/мл (діапазон 761 – 2860 нг/мл), а середня AUC – 5619 нг.год/мл (діапазон 2609 – 9428 нг.год/мл). Кліренс становив 20,6 л/год/м2 (діапазон 11-38), об’єм розподілу становив 291 л/м2 (діапазон 121 – 638). Середній період напіввиведення в термінальній фазі дорівнював 23,7 години (діапазон 12 – 33).

Фізико-хімічні властивості

прозорий, безбарвний або світло-жовтий в’язкий розчин.

Особливі вказівки

Паклітаксел – цитотоксичний протираковий лікарський засіб. Необхідно дотримуватись обережності при поводжені з паклітакселом. Розведення повинен здійснювати в асептичних умовах у спеціально відведеній зоні персонал, який пройшов навчання. Необхідно використовувати відповідні захисні рукавички. Слід не допускати контакту паклітакселу зі шкірою та слизовими оболонками.

У разі потрапляння паклітакселу на шкіру необхідно негайно та ретельно промити шкіру водою з милом. Після місцевої дії препарату виникали явища, що включали поколювання, відчуття жару та почервоніння. У разі потрапляння паклітакселу на слизові оболонки слід ретельно промити їх водою. Після вдихання препарату відзначались задишка, біль у грудях, відчуття жару в горлі та нудота.

Знищення.

Усі матеріали та обладнання, що використовувались під час приготування, введення або іншим способом вступали в контакт з паклітакселом, потрібно поміщати у відповідний захисний контейнер та знищувати відповідно до місцевих правил із поводження з цитотоксичними сполуками.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

У період лікування паклітакселом необхідно утримуватися від потенційно небезпечних видів діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій. Необхідно враховувати, що розчин паклітакселу містить етиловий спирт, а деякі побічні ефекти можуть негативно впливати на здатність керувати автотранспортом або роботу з іншими механізмами.

Особливості застосування

.

Дорослі

Рак яєчника

Терапія першої лінії з приводу раку яєчника

Для лікування паклітакселом рекомендується застосовувати дві різні схеми дозування: 175 мг/м2 паклітакселу вводять шляхом внутрішньовенної інфузії впродовж 3 годин з подальшим введенням 75 мг/м2 цисплатину, терапію повторюють з інтервалом у 3 тижні, або 135 мг/м2

паклітакселу вводять шляхом внутрішньовенної інфузії впродовж 24 годин з подальшим введенням 75 мг/м2 цисплатину, терапію повторюють з інтервалом у 3 тижні.

Терапія другої лінії з приводу раку яєчника

Рекомендована доза паклітакселу становить 175 мг/м2, яку вводять протягом 3 годин з 3-тижневим інтервалом між курсами.

Рак молочної залози

Ад’ювантна хіміотерапія з приводу раку молочної залози

Рекомендована доза паклітакселу становить 175 мг/м2, яку вводять протягом 3 годин кожні 3 тижні чотирма курсами після терапії антрациклінами та циклофосфамідом.

Хіміотерапія першої лінії з приводу раку молочної залози

У разі застосування в комбінації з доксорубіцином (50 мг/м2) паклітаксел потрібно вводити через 24 години після введення доксорубіцину. Рекомендована доза паклітакселу становить 220 мг/м2, яку вводять внутрішньовенно протягом 3 годин з 3-тижневим інтервалом між курсами.

У разі застосування в комбінації з трастузумабом рекомендована доза паклітакселу становить 175 мг/м2, яку вводять внутрішньовенно протягом 3 годин з 3-тижневим інтервалом між курсами. Інфузію паклітакселу можна розпочинати на наступний день після введення першої дози трастузумабу або відразу після введення наступних доз трастузумабу, якщо попередня доза трастузумабу добре переносилась пацієнтом.

Хіміотерапія другої лінії з приводу раку молочної залози

Рекомендована доза паклітакселу становить 175 мг/м2, яку вводять внутрішньовенно протягом 3 годин з 3-тижневим інтервалом між курсами.

Недрібноклітинний рак легенів

Рекомендована доза паклітакселу становить 175 мг/м2, яку вводять внутрішньовенно протягом 3 годин з подальшим введенням 80 мг/м2 цисплатину з 3-тижневим інтервалом між курсами.

Саркома Капоші у хворих на СНІД

Рекомендована доза паклітакселу становить 100 мг/м2, яку вводять шляхом 3-годинної внутрішньовенної інфузії кожні 2 тижні.

Діти

Не рекомендується застосовувати паклітаксел дітям через брак даних щодо безпечності та ефективності.

Застосування пацієнтам літнього віку

Відповідні дані відсутні.

Застосування пацієнтам з порушенням функції нирок

Відповідні дані відсутні.

Застосування пацієнтам з порушенням функції печінки

Не слід застосовувати паклітаксел пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю.

Відповідні дані для розробки рекомендацій щодо визначення доз для пацієнтів з легкою або помірною печінковою недостатністю відсутні .

Інструкції щодо приготування розчину (за необхідності подальшого розведення)

Під час розведення концентрату для інфузії з флакона з паклітакселом не можна використовувати голки або подібні пристрої, що використовувались з іншими цитостатиками, оскільки це може спричинити стискання пробки, що призведе до втрати стерильності розчину.

Перед введенням паклітаксел необхідно розвести для отримання готового до застосування розчину для інфузій (0,3 – 1,2 мг/мл) з дотриманням правил асептики та використовуючи один з таких розчинів:

  • 0,9 % розчин натрію хлориду для інфузій,
  • 5 % розчин глюкози для інфузій,
  • 5 % розчин глюкози в 0,9 % розчині натрію хлориду.

Готовий до застосування розчин для інфузій слід візуально дослідити на наявність механічних домішок та щодо зміни кольору.

Після приготування розчини для інфузій можуть опалесціювати, що зумовлено складом основи-носія і не усувається шляхом фільтрування. Однак опалесценція не впливає на силу дії препарату. Розчин для інфузій слід вводити через наявний в інфузійній системі мембранний фільтр із розміром пор ≤0,22 мкм. При введенні через таку систему помітних втрат активності препарату не спостерігається.

Повідомлялось про випадки випадання осаду під час введення паклітакселу шляхом інфузії, що відбувалось зазвичай в кінці 24-годинної інфузії. Для зменшення ризику випадання осаду паклітаксел необхідно застосовувати відразу після розведення, слід не допускати сильного струшування або перемішування розчину. Зовнішній вигляд розчину для інфузій потрібно постійно контролювати під час проведення інфузії, у разі випадання осаду введення препарату слід припинити.

З метою мінімізації впливу на пацієнтів диетилгексилфталату (ДЕГФ), який може вилуговуватись з інфузійних систем або іншого медичного обладнання з пластифікованого ПВХ, розведений розчин паклітакселу слід зберігати у флаконах з матеріалів, що не містять ПВХ (скло, поліпропілен), або пластикових пакетах з матеріалів, що не містять ПВХ (поліпропілен, поліолефін), та вводити через інфузійні системи з поліетилену. Використання фільтрів, які мають вбудовані короткі вхідні та/або вихідні трубки з пластифікованого ПВХ, не призводило до значного вилуговування ДЕГФ.

Використання препарату дітьми

Паклітаксел не рекомендовано для застосування дітям через недостатність даних про безпечність та ефективність.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Фертильність

Жінкам репродуктивного віку слід рекомендувати утримуватись від вагітності під час застосування паклітакселу та негайно повідомляти свого лікаря про настання вагітності. Жінки та чоловіки репродуктивного віку та/або їх партнери повинні користуватись засобами контрацепції впродовж щонайменше 6 місяців після застосування паклітакселу. Пацієнтам чоловічої статі необхідно порадити заморожування сперми до початку лікування паклітакселом через ризик безпліддя.

Вагітність

Паклітаксел не слід застосовувати під час вагітності без нагальної потреби.

Відповідні дані щодо застосування паклітакселу вагітним відсутні. Паклітаксел демонстрував ембріотоксичну та фетотоксичну дію у кролів. Як і у випадку з іншими цитотоксичними препаратами, паклітаксел може спричиняти ураження плода у разі його застосування вагітним.

Годування груддю

Паклітаксел протипоказаний до застосування під час годування груддю. Невідомо, чи проникає паклітаксел у грудне молоко. Під час лікування годування груддю слід припинити.

Упаковка

По 5 мл (30 мг) або по 16,7 мл (100 мг), або по 50 мл (300 мг) у флаконі.

По 1 флакону у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати при температурі не вище 30 °С.

Зберігати в оригінальній упаковці, захищати від світла.

Зберігати у недоступному для дітей місці.