Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Тамсулид

Міжнародна назва: Tamsulosin
Виробник: Публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» (фасування із форми «in bulk» фірм-виробників: Сінтон БВ, Нідерланди/Фамар А.В.Е. Антоусса Плант, Г
АТ Код: АТС G04C A02
Клінико-фармакологічна група: Засоби, що застосовуються в урології.
Форма випуску: Капсули з модифікованим вивільненням

Склад

діюча речовина: тамсулозину гідрохлорид;

1 капсула містить тамсулозину гідрохлориду у перерахуванні на безводну речовину 0,4 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, метакрилатного сополімеру дисперсія, що містить полісорбат 80 та натрію лаурилсульфат, триетилцитрат, тальк;

покриття пелет: метакрилатного сополімеру дисперсія, що містить полісорбат 80 та натрію лаурилсульфат, тальк, триетилцитрат;

склад капсул: заліза оксид червоний (Е 172), титану діоксид (Е 171), заліза оксид жовтий (Е 172), желатин, індигокармін (Е 132), заліза оксид чорний (Е 172), шелак, пропіленгліколь.

Показання

Лікування функціональних розладів з боку нижніх сечовивідних шляхів при доброякісній гіперплазії простати.

Протипоказання

  • Гіперчутливість до тамсулозину гідрохлориду, включаючи медикаментозно-індукований ангіоневротичний набряк, або до будь-якої з допоміжних речовин;
  • ортостатична гіпотензія в анамнезі;
  • виражена печінкова недостатність.

Дозування

Рекомендована доза для дорослих – 1 капсула щоденно, після сніданку. Капсулу слід ковтати цілою, запиваючи молоком або водою (приблизно 150 мл), сидячи або стоячи. Капсулу не можна розжовувати, оскільки це буде перешкоджати модифікованому вивільненню активного інгредієнта.

Побічні дії

Нервова система: запаморочення, головний біль, непритомність.

Органи зору: затуманення зору, порушення зору.

Серцево-судинна система: тахікардія, ортостатична гіпотензія, відчуття серцебиття, фібриляція передсердь, аритмія.

Респіраторні порушення: риніт, носова кровотеча.

Репродуктивна система: розлади еякуляції, включаючи ретроградну еякуляцію і недостатність еякуляції, пріапізм.

Травний тракт: запор, діарея, нудота, блювання.

Шкіра, підшкірна клітковина, слизові оболонки: свербіж, висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк Квінке, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит.

Інші: астенія, диспное.

Існують спонтанні повідомлення про випадки атріальної фібриляції, аритмії, диспное у постреєстраційному періоді.

Як і при прийомі інших альфа-блокаторів, може спостерігатися сонливість, сухість у роті, набряки.

Описані випадки інтраопераційної нестабільності райдужної оболонки ока (синдром вузької зіниці) при операції з приводу катаракти і глаукоми у пацієнтів, які тривалий час приймали тамсулозин.

Передозування

Даних про випадки гострого передозування немає. Проявами передозування препарату може бути блювання, діарея, також існує можливість виникнення гострої артеріальної гіпотензії. Тяжка гіпотензивна дія відмічалась при різних ступенях передозування.

Лікування. У випадку різкого зниження тиску внаслідок передозування слід проводити підтримуючу терапію, спрямовану на відновлення нормальної функції серцево-судинної системи, (наприклад, пацієнт має прийняти горизонтальне положення). Якщо цей захід не діє, провести інфузійну терапію та призначити вазопресорні засоби. Необхідно слідкувати за функцією нирок та проводити загальну підтримуючу терапію. Внаслідок високого ступеня зв’язування тамсулозину з білками плазми проведення гемодіалізу є недоцільним.

Щоб запобігти абсорбції викликають блювання. При передозуванні значної кількості препарату пацієнту необхідно промити шлунок із застосуванням активованого вугілля та низькоосмотичних послаблювальних засобів, таких як сульфат натрію.

Лікарська взаємодія

Дослідження взаємодії виконувались тільки у дорослих.

При одночасному застосуванні тамсулозину гідрохлориду з атенололом, еналаприлом, ніфедипіном або теофіліном лікарської взаємодії не відзначалося. Одночасне застосування з циметидином підвищує, а з фуросемідом − знижує концентрацію тамсулозину в плазмі крові, але оскільки ці рівні залишаються в межах норми, у спеціальній корекції дозування тамсулозину немає потреби.

У дослідженнях in vitro діазепам, пропранолол, трихлорметіазид, хлормадинон, амітриптилін, диклофенак, глібенкламід, симвастатин та варфарин не впливають на вільну фракцію тамсулозину в плазмі крові людини. Подібним чином тамсулозин не змінює рівень вільних фракцій діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду та хлормадинону в плазмі крові людини.

У дослідженнях in vitro не було виявлено взаємодії на рівні печінкового метаболізму за участю мікросомальних фракцій у печінці (показовою була система ферментативного метаболізму за участю цитохрому Р450) стосовно амітриптиліну, сальбутамолу, глібенкламіду та фінастериду. Проте диклофенак та варфарин можуть прискорювати елімінацію тамсулозину з плазми крові.

Слід застосовувати з обережністю тамсулозину гідрохлорид з сильними і помірними інгібіторами CYP3A4 – це може призвести до збільшення впливу тамсулозину гідрохлориду. Спільне застосування з кетоконазолом (відомий сильний інгібітор CYP3A4) призводило до збільшення концентрації Сmax і AUC до 2,2 і 2,8 відповідно.

Тамсулозину гідрохлорид не слід призначати у комбінації з сильними інгібіторами CYP3A4 пацієнтам з низьким метаболізмом CYP2D6.

Одночасне застосування з пароксетином (сильний інгібітор СYP2D6) призводить до збільшення концентрації Сmax і AUC до 1,3 і 1,6 відповідно, але це не є клінічно значущим.

Одночасне застосування з анестетиками та іншими α1-адреноблокаторами може посилювати гіпотензивний ефект.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії тамсулозину зумовлений селективним конкурентним зв’язуванням з постсинаптичними α1-адренорецепторами, зокрема з підтипами α1A та α1D, що призводить до зниження тонусу гладкої мускулатури передміхурової залози, шийки сечового міхура, простатичної частини уретри та поліпшення виділення сечі. Одночасно зменшуються симптоми обструкції та подразнення, пов’язані з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Препарат не спричиняє клінічно значущого зниження системного артеріального тиску у пацієнтів з нормальним початковим артеріальним тиском. Терапевтичний ефект зазвичай розвивається через 2 тижні після початку прийому препарату, хоча зменшення симптомів захворювання можливе після прийому перших доз.

Фармакокінетика

Всмоктування. Тамсулозин швидко та майже повністю всмоктується з кишечнику. Всмоктування уповільнюється, якщо препарат застосовували після їди. Рівномірного вивільнення діючої речовини можна досягти, якщо завжди приймати тамсулозин після сніданку. Тамсулозину властива лінійна кінетика. Пікові рівні в плазмі крові досягаються приблизно через 6 годин після одноразової дози тамсулозину, яку прийняли після їди. Рівноважний стан досягається на 5-й день застосування, при цьому максимальна концентрація в плазмі крові на 2/3 вища, ніж після прийому разової дози. Хоча такі дані встановлено тільки для пацієнтів літнього віку, можна очікувати аналогічний результат для пацієнтів молодшого віку. Рівні тамсулозину в плазмі крові у різних пацієнтів можуть суттєво відрізнятися як після разової дози, так і після багаторазового застосування. Розподіл. Зв’язування з білками плазми – 99 %. Об’єм розподілу незначний (приблизно 0,2 л/кг). Метаболізм. Тамсулозин не піддається ефекту «першого проходження» і повільно метаболізується в печінці з утворенням метаболітів, фармакологічна активність яких нижча за активність тамсулозину. Виведення. Тамсулозин і його метаболіти виводяться головним чином із сечею, причому приблизно 9 % дози виводиться в незміненому вигляді. Період напіввиведення тамсулозину у пацієнтів становить приблизно 10 годин при застосуванні після їди і 13 годин – у рівноважному стані.

Фізико-хімічні властивості

тверді желатинові капсули з корпусом оранжевого кольору та кришечкою оливкового кольору. На кришечці та корпусі міститься смужка чорного кольору. На кришечці вказаний код TSL 0.4 чорним кольором. В капсулі містяться пелети білого або майже білого кольору.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Дослідження впливу препарату на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами не проводилися. Однак пацієнтів необхідно попередити про можливість виникнення запаморочення.

Особливості застосування

Як і при застосуванні інших α1-адреноблокаторів, в окремих випадках при застосуванні Тамсуліду можливе зниження артеріального тиску, що може іноді призвести до втрати свідомості. При появі перших ознак ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнт повинен прийняти горизонтальне положення до зникнення вищезгаданих симптомів.

Перед тим як розпочати лікування препаратом Тамсулід, слід пройти медичне обстеження з метою виявлення інших супутніх захворювань, що можуть спричинити такі ж самі симптоми, як доброякісна гіперплазія передміхурової залози. Перед початком лікування необхідно провести ректальне обстеження передміхурової залози та за необхідності до початку та регулярно під час лікування контролювати рівень специфічного антигену передміхурової залози (PSA).

Призначати препарат пацієнтам з тяжкою формою ниркової недостатності (кліренс креатиніну < 10 мл/хв) необхідно з особливою обережністю через відсутність достатнього клінічного досвіду.

Нестабільність райдужної оболонки ока (синдром звуженої зіниці) пов’язана з блокуванням

α1-рецепотрів під час хірургічного втручання з приводу видалення катаракти і глаукоми відзначалась у деяких пацієнтів, які приймали або приймають тамсулозин. З цієї причини пацієнтам, яким запланована операція з видалення катаракти і глаукоми, не рекомендується призначати тамсулозин.

Як правило, за 1-2 тижні перед проведенням операції з приводу видалення катаракти і глаукоми рекомендується припинити лікування тамсулозином. Проте доцільність та терміни припинення лікування тамсулозином на сьогодні точно не встановлені. Про синдром атонічної зіниці повідомлялося також у пацієнтів, у яких припинили застосування тамсулозину протягом тривалого часу до проведення оперативного втручання з приводу катаракти.

При підготовці до операції хірурги-офтальмологи мають дізнатися, чи приймав (або приймає) пацієнт тамсулозин з метою попередження можливих ускладнень, пов’язаних з нестабільністю райдужної оболонки ока.

Тамсулід не слід призначати пацієнтам при: прийомі антагоністів α1-адренорецепторів (доксазозин, індорамін, празозин, теразозин), верапамілу без попередньої консультації з лікарем; постуральній гіпотензії в анамнезі; хворобах серця, нирок або печінки, неконтрольованому діабеті, нетриманні сечі; хірургічних втручаннях на простаті в анамнезі; симптомах, що тривають менше 3 місяців; дизурії, гематурії, помутнінні сечі протягом останніх 3 місяців або гарячці (може бути пов’язано з інфекцією сечовивідних шляхів).

Тамсулозину гідрохлорид не слід призначати у комбінації з сильними інгібіторами CYP3A4 пацієнтам з низьким метаболізмом CYP2D6.

Тамсулозину гідрохлорид слід застосовувати з обережністю у поєднанні з сильними і помірними інгібіторами CYP3A4 .

Слід попередити пацієнта, якщо протягом 14 днів з початку прийому препарату симптоми не почнуть зникати або стан здоров’я погіршиться, необхідно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря. Пацієнтам рекомендується кожні 12 місяців звертатися до лікаря для клінічного огляду.

Препарат слід приймати за призначенням лікаря.

Використання препарату дітьми

Препарат не призначати дітям.Безпека та ефективність тамсулозину у дітей молодше 18 років не оцінювалась.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Тамсулід не показаний для застосування у жінок.

Фертильність. Під час клінічних досліджень тамсулозину протягом короткого та тривалого часу відмічалися порушення еякуляції. Випадки порушення еякуляції, ретроградної еякуляції і недостатньої еякуляції відмічалися в післяреєстраціному періоді.

Упаковка

По 10 капсул у блістері. По 3 блістери в пачці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

В оригінальній упаковці при температурі не вище 25 оС. Зберігати в недоступному для дітей місці.


Отзывы