Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Таксацин

Міжнародна назва: Levofloxacin
Виробник: Ципла Лтд.
АТ Код: АТС J01M A
Клінико-фармакологічна група: Антибактеріальні препарати групи хінолонів. Фторхінолони.
Форма випуску: Розчин для інфузій

Склад

діюча речовина: levofloxacin;

100 мл розчину містять левофлоксацину гемігідрату в перерахуванні на левофлоксацин 500 мг;

допоміжні речовини: глюкоза безводна, динатрію едетат, вода для ін’єкцій, кислота хлористоводнева.

Показання

Бактеріальні запальні процеси у дорослих, спричинені бактеріями, чутливими до левофлоксацину: інфекції дихальних шляхів (загострення хронічного бронхіту, пневмонії), сечовивідних шляхів (гострий пієлонефрит), інфекції шкіри та м’яких тканин (гнійні еритеми, абсцес, фурункули).

Протипоказання

Підвищена чутливість до левофлоксацину та до інших хінолонів. Епілепсія, ураження сухожиль при лікуванні хінолінами. Період вагітності і годування груддю. Дитячий вік.

Дозування

Таксацин для інфузій слід застосовувати негайно після перфорації пробки (протягом 3-х годин), для профілактики будь-якого бактеріального забруднення. Захист від світла при інфузії не потрібний.

З урахуванням біологічної еквівалентності пероральної та парентеральної форм можливе однакове дозування.

Доза залежить від типу та тяжкості інфекції і чутливості мікроорганізму до препарату. Через декілька днів можливий перехід на приймання внутрішньо у тому ж дозуванні.

Для лікування дорослих з нормальною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить понад 50 мл/хв зазвичай рекомендують такі дози препарату:

 

Показання Добова доза, мг Кількість введень на добу, рази Тривалість лікування
Негоспітальні пневмонії 500 - 1000 1-2 7 - 14 днів
Ускладнені інфекції сечовивідного тракту, включаючи пієлонефрит 250 1 7 - 10 днів
Хронічний бактеріальний простатит 500 1 28 днів*
Інфекції шкіри і м’яких тканин 500 - 1000 1 - 2 7 - 14 днів

*Відповідно до стану пацієнта через декілька днів можливим є перехід від початкового внутрішньовенного введення до перорального прийому з тим самим дозуванням.

Для пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить менше 50 мл/хв, рекомендовані такі дози:

 

Режим дозування (залежно від тяжкості інфекції)
250 мг/24 год 500 мг/24 год 500 мг/12 год
Кліренс креатиніну перша доза: 250 мг перша доза: 500 мг перша доза: 500 мг
50 - 20 мл/хв наступні: 125 мг/24 год наступні: 250 мг/24 год наступні: 250 мг/12 год
19 - 10 мл/хв наступні: 125 мг/48 год наступні: 125 мг/24 год наступні: 125 мг/12 год
< 10 мл/хв (а також при гемодіалізі та хронічному амбулаторному перитонеальному діалізі) наступні: 125 мг/48 год наступні: 125 мг/24 год наступні: 125 мг/24 год

При порушеннях функцій печінки корекція дози не потрібна, оскільки левофлоксацин незначною мірою метаболізується в печінці.

Немає потреби в корекції дози для пацієнтів літнього віку за умови, що функція нирок не порушена.

Розчин для внутрішньовенного введення вводиться повільно, внутрішньовенно, шляхом краплинної інфузії. Тривалість введення одного флакона розчину повинна становити не менше 60 хв.

Відповідно до стану пацієнта через декілька днів можливий перехід від внутрішньовенного введення до перорального прийому з таким же дозуванням.

Тривалість лікування – 7 - 10 (не більше 14) днів.

Побічні дії

Небажані ефекти, що пов’язані із застосуванням препарату Таксацин, розчин для інфузій, наведено нижче:

Алергічні реакції: у деяких випадках – свербіж та почервоніння шкіри; рідко – загальні реакції підвищеної чутливості (анафілактичні та анафілактоїдні) з такими ознаками, як кропив’янка, спазм бронхів і, можливо, тяжка ядуха; дуже рідко – набряк шкіри та слизових оболонок (наприклад, шкіри обличчя і слизової оболонки глотки); дуже рідко – раптове зниження артеріального тиску і шок; подовження QT – інтервалу, підвищена чутливість до сонячного та ультрафіолетового проміння; в поодиноких випадках – тяжкі висипи на шкірі і слизових оболонках з утворенням пухирів, такі як синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) та ексудативна багатоформна еритема.

Загальним реакціям підвищеної чутливості можуть інколи передувати більш легкі реакції з боку шкіри.

Такі реакції можуть з’явитися вже після першої дози та протягом кількох хвилин або 1 години після прийому.

Шлунково-кишковий тракт/обмін речовин: часто – нудота, діарея; у деяких випадках – відсутність апетиту, блювання, біль у животі, розлади травлення; рідко – діарея, зокрема тяжка, довготривала та/або з домішками крові, яка інколи може бути ознакою запалення кишечнику, в тому числі псевдомембранозного коліту; дуже рідко – зниження вмісту цукру в крові (гіпоглікемія), що має, можливо, особливе значення для хворих на цукровий діабет. Ознаками гіпоглікемії можуть бути підвищений апетит, нервозність, потіння, тремтіння кінцівок.

Щодо інших хінолінів відомо, що вони, можливо, здатні спричиняти напади порфірії у хворих з наявністю порфірії. Це може стосуватися також і Таксацину.

Нервова система: у поодиноких випадках – головний біль, запаморочення/заклякнення, сонливість, розлади сну; рідко – неприємні відчуття, наприклад, парестезія в кистях, тремтіння, неспокій, стани страху, судомні напади та сплутаність свідомості; дуже рідко – розлади зору та слуху, порушення смаку та нюху, знижене відчуття дотику, а також психотичні реакції, такі як галюцинації та депресивні зміни настрою. Розлади руху, також під час ходьби.

Серцево-судинна система: рідко – тахікардія, зниження артеріального тиску; в рідких випадках, як наслідок значного зниження артеріального тиску, може розвинутися серцева недостатність; дуже рідко – колапс, подібний до шоку.

Кістково-м’язова система: рідко – ураження сухожилля, в тому числі їх запалення (тендиніт), біль у суглобах або м’язах; дуже рідко – розрив сухожилля (наприклад, розрив ахілового сухожилля). Ця побічна дія може проявитися протягом 48 годин від початку лікування та уразити ахілове сухожилля обох ніг. Можлива м’язова слабкість, яка може мати особливе значення для хворих на тяжку міастенію; у поодиноких випадках – ураження мускулатури (рабдоміоліз).

Печінка і нирки: часто – підвищені показники білірубіну та креатиніну сироватки крові; дуже рідко – печінкові реакції, такі я к запалення печінки; погіршення функції нирок, аж до гострої ниркової недостатності, наприклад, внаслідок алергічних реакцій (інтерстиціальний нефрит).

Система крові: у деяких випадках – еозинофілія, лейкопенія; рідко – нейтропенія, тромбоцитопенія, яка може зумовити підвищену схильність до крововиливів або кровотеч; дуже рідко – досить значне зменшення кількості певних лейкоцитів (агранулоцитоз), що може призвести до тяжких симптомів хвороби (тривала або рецидивуюча гарячка, фарингіт, виражене хворобливе самопочуття); у поодиноких випадках – зниження кількості еритроцитів внаслідок їх руйнування (гемолітична анемія); панцитопенія.

Інші: часто – біль та почервоніння в місці інфузії; запалення вен (флебіт); у деяких випадках – астенія; дуже рідко – гарячка, алергічні реакції з боку легень (алергічний пневмоніт) або невеликих кровоносних судин (васкуліт). Застосування будь-яких антибактеріальних засобів може призвести до порушень, пов’язаних з їх впливом на нормальну мікрофлору людського організму. З цієї причини може розвинутись вторинна інфекція, яка вимагатиме додаткового лікування.

Передозування

Симптоми: сплутаність свідомості, запаморочення, судоми.

Лікування: симптоматична терапія, діаліз неефективний.

Гемодіаліз, у тому числі перитонеальний діаліз, не є ефективним для виведення левофлоксацину з організму. Не існує жодних специфічних антидотів.

Лікарська взаємодія

Фенбутен та інші нестероїдні протизапальні засоби, теофілін підвищують ризик розвитку судом, глюкокортикоїди – ризик розриву сухожиль. Циметидин та пробенецид уповільнюють виведення левофлоксацину, циклоспорин підвищує період напіввиведення. Сумісний з 0,9 % розчином натрію хлориду, 5 % розчином декстрози, 2,5 % розчином Рінгера з декстрозою, комбінованим розчином для парентерального харчування (амінокислоти, вуглеводи, електроліти).

При одночасному застосуванні з антагоністами вітаміну К, наприклад, варфарином, підвищуються коагуляційні тести (протромбіновий час/міжнародне нормалізаційне співвідношення) та/або кровотечі, які можуть бути вираженими. Зважаючи на це, пацієнтам, які отримують паралельно антагоністи вітаміну К, необхідно здійснювати контроль показників коагуляції.

Не застосовувати левофлоксацин одночасно з алкоголем.

Несумісність

Не можна змішувати Таксацин з гепарином та розчинами, що мають лужну реакцію.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Левофлоксацин чинить антибактеріальну (бактерицидну) дію. Блокує ДНК-гіразу (топоізомеразу ІІ) та топоізомеразу IV, порушуючи таким чином суперспіралізацію та зшивання розривів ДНК, інгібує біосинтез ДНК. Пригнічує ділення бактерій, спричиняє значні морфологічні зміни в цитоплазмі, клітинній стінці та мембранах. Має широкий спектр дії. Ефективний щодо Enterococcus faecalis, Staphylococcus epidermidis, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus agalatiae, Streptococcus pyogenes, Viridans group streptococci, Enterobacter cloacae, Enterobacter aerogenes, Enterobacter agglomerans, Enterobacter sakazakii, Escherichia coli, Haemophilus influenzae, Haemophilus раrainfluenzae, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca, Legionella pneumoniae, Proteus mirabilis, Pseudomonas fluorescens, Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Acinetobacter anitratus, Acinetobacter baumannii, Acinetobacter calcoaceticus, Bordetella pertusis, Citrobacter diversus, Proteus vulgaris, Serratia marcescens, Clostridium perferingens.

Фармакокінетика

З білками плазми зв’язується 30 - 40 % левофлоксацину. Добре проникає в органи і тканини: легені, слизову оболонку бронхів, мокроти, статеві органи, поліморфноядерні лейкоцити, альвеолярні макрофаги. У печінці невелика частина окиснюється чи дезацетилюється. Виводиться левофлоксацин з організму повільно (період напіввиведення – 6 - 8 годин), переважно нирками, шляхом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Менше 5 % левофлоксацину екскретується у вигляді продуктів біотрансформації. В незміненому вигляді з сечею протягом 24 годин виводиться приблизно 70 % та за 48 годин – 87 %, в калі за 72 години виявляється майже 4 % введеної дози. Кліренс нирковий становить 70 % від загального кліренсу. Після внутрішньовенної 60-хвилинної інфузії дози 500 мг максимальна концентрація препарату в плазмі дорівнює 6,2 мкг/мл. При внутрішньовенному одноразовому та багаторазовому введенні об’єм розподілення дози 500 мг становить 89 - 112 л, максимальна концентрація препарату в плазмі – 6,2 мкг/мл, період напіввиведення препарату – 6,4 години.

Фізико-хімічні властивості

прозора рідина жовтуватого кольору.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Пацієнтам, які керують транспортними засобами, працюють з машинами та механізмами, слід врахувати можливі небажані прояви з боку нервової системи.

Особливості застосування

В більшості тяжких випадків пневмококової пневмонії лікування Таксацином не є оптимальною терапією.

Госпітальні інфекції, спричинені P. aeruginosa, можуть потребувати комбінованої терапії.

Перед початком лікування за відсутності протипоказань необхідне проведення шкірних проб на переносність препарату.

Якщо протягом введення препарату артеріальний тиск значно знизився, інфузія повинна бути негайно припинена.

Ризик тендиніту та розриву сухожиль збільшується у літніх пацієнтів. У разі, якщо пацієнти відчувають симптоми тендиніту, лікування Таксцином необхідно негайно припинити та почати відповідне лікування (наприклад, іммобілізацію) ураженого сухожилля.

Якщо є підозри щодо псевдомембранозного коліту, лікування Таксацином слід негайно припинити і застосувати специфічну терапію (наприклад, ванкоміцин перорально). У такій клінічні ситуації протипоказані продукти, що затримують перистальтику.

Таксацин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з латентною або активною недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, які можуть бути схильними до гемолітичних реакцій.

Хоча фотосенсибілізація зустрічається дуже рідко, не рекомендується пацієнтам без особливої необхідності перебувати під дією яскравого сонячного світла або штучних УФ-променів (наприклад, лампи УФ-світла, солярій).

Рекомендується обережне застосування Таксацину у хворих на психоз або пацієнтів з психічними захворюваннями в минулому. Дуже рідко, іноді після однієї дози Таксацину, психотичні реакції прогресували до суїцидальних схильностей та самонебезпечної поведінки. У випадку, якщо у пацієнта виникають такі реакції, потрібно відмінити Таксацин та прийняти належні заходи.

Використання препарату дітьми

У дитячому віці не застосовують через недостатність досвіду застосування.

Використання вагітними або при годуванні груддю

У період вагітності препарат протипоказаний.У разі необхідності лікування препаратом годування груддю припиняють!

Упаковка

100 мл розчину у герметично закупореній пляшці з мірними поділками із поліетилену низької щільності, вкладеній у герметично запаяний прозорий пластиковий пакет і картонну пачку.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.

Зберігати в недоступному для дітей місці.


Комментарии: