Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Суматриптан

Міжнародна назва: Sumatriptan
Виробник: ВАТ «Київмедпрепарат».
АТ Код: АТС N02С С01
Клінико-фармакологічна група: Засоби, що застосовуються при мігрені. Селективні агоністи 5НТ 1 -рецепторів серотоніну. Суматриптан.
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою

Склад

1 таблетка містить суматриптану сукцинату у перерахунку на 100% суматриптан 0,1 г;

допоміжні речовини: гранулак-70, мікрокристалічна целюлоза, полівінілпіролідон низькомолекулярний медичний, натрію кроскармелоза, тальк, кальцію стеарат, суміш для покриття “Opadry II White”.

Показання

Купірування гострих нападів мігрені, з аурою або без неї.

Протипоказання

Геміплегічна, базилярна та офтальмологічна форма мігрені; ішемічна хвороба серця (у т. ч. інфаркт міокарда, постінфарктний кардіосклероз, стенокардія Принцметала) або наявність симптомів, які дають змогу припустити наявність ішемічної хвороби серця; оклюзивні захворювання периферичних судин; інсульт або скороминучі порушення мозкового кровотоку (у т. ч. в анамнезі); виражені порушення функції печінки та/або нирок; одночасний прийом препаратів, які містять ерготамін або його похідні (у т. ч. метисергід); одночасний прийом інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни; вагітність; пацієнти до 18 та старше 60 років; підвищена чутливість до препарату.

Дозування

Внутрішньо, якомога раніше після виникнення нападу мігрені. Таблетки не розжовувати, запивати достатньою кількістю води.

Дорослим призначають по 1 таблетці (100 мг), для деяких хворих терапевтична доза може становити 50 мг (1/2 таблетки). Якщо симптоми мігрені не зникають і не зменшуються, то препарат не варто призначати повторно для купірування нападу, що продовжується.

Якщо симптоми зменшилися або зникли, а потім поновилися, можна прийняти другу дозу протягом наступних 24 годин при умові, що інтервал між дозами повинен становити не менше 2 годин.

Максимальна доза препарату протягом будь-якого 24-годинного прийому не повинна перевищувати 300 мг.

Побічні дії

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, брадикардія, відчуття серцебиття, транзиторне підвищення артеріального тиску одразу після застосування препарату; в окремих випадках – порушення серцевого ритму, скороминучі зміни електрокардіограми ішемічного типу, інфаркт міокарда, спазм коронарних артерій; можливі – розвиток синдрому Рейно.

З боку системи травлення: нудота, блювання; в окремих випадках – незначне підвищення активності ферментів печінки, дисфагія, відчуття дискомфорту в животі, ішемічний коліт.

З боку центральної нервової системи: припливи, запаморочення, слабкість (слабко або помірно виражені і є скороминучі); рідко – сонливість, відчуття втоми; у хворих, які мають в анамнезі епілепсію або органічні ураження мозку, в окремих випадках можливі судомні напади.

Іноді можливі офтальмологічні прояви у вигляді диплопії, миготіння перед очима, ністагму, скотоми, зниження гостроти зору; дуже рідко – скороминуча часткова втрата зору (яка, можливо, пов’язана із самим нападом мігрені).

Алергічні реакції: висип, свербіж, еритема, анафілактичний шок.

Інші: біль, відчуття поколювання, печіння, відчуття тяжкості, тиску або стиснення. Ці симптоми скороминучі і можуть виникати в будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітку та горло.

Передозування

При прийомі внутрішньо понад 400 мг препарату не спостерігалось будь-яких побічних реакцій, крім перерахованих у п. “Побічна дія” .

Лікування: при передозуванні необхідно спостерігати за хворим протягом 10 годин, в міру необхідності проводити симптоматичну терапію. Дані про вплив гемодіалізу або перитонеального діалізу на концентрацію суматриптану в плазі крові відсутні.

Лікарська взаємодія

При одночасному прийомі з ерготаміном відзначається довготривалий спазм судин.

Суматриптан можна приймати не раніше ніж за 24 години після прийому препаратів, які містять ерготамін. Препарати, що містять ерготамін, можна приймати не раніше ніж через 24 години після прийому Суматриптану.

Протипоказаний одночасний прийом Суматриптану та інгібіторів МАО (можлива взаємодія).

При одночасному прийомі Суматриптану та інгібіторів зворотного захвату серотоніну можливий розвиток слабкості, гіперрефлексія та порушення координації руху.

Не відзначена взаємодія Суматриптану з пропранололом, флунаризином, пізотифеном та етанолом.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Суматриптан – специфічний селективний агоніст серотонінових 5НТ 1 -рецепторів, розміщених переважно у кровоносних судинах головного мозку. Стимуляція їх призводить до звужування судин. Препарат не діє на інші підтипи серотонінових 5НТ-рецепторів (5НТ 2 -5НТ 7 ). Клінічний ефект відзначається через 30 хвилин після перорального прийому препарату у дозі 100 мг.

Фармакокінетика

Після прийому внутрішньо суматриптан швидко всмоктується у травному тракті, через 45 хвилин його концентрація в сироватці крові досягає 70% від максимальної. Абсолютна біодоступність при прийомі внутрішньо за рахунок пресистемного метаболізму та неповного всмоктування в середньому 14%. Зв’язування з білками плазми крові низьке – 14–21%. Період напіввиведення становить 2 години. Виводиться переважно з сечею.

Особливості застосування

Препарат не призначений для застосування з метою профілактики мігрені.

Суматриптан необхідно призначати з обережністю пацієнтам, хворим на епілепсію, при будь-яких станах зі зниженням порогу судомної готовності, пацієнтам з контрольованою артеріальною гіпертензією, так як препарат може спричинити транзиторне підвищення артеріального тиску та загального периферичного судинного опору.

При призначенні Суматриптану пацієнтам із раніше недіагностованою мігренню або з мігренню, яка супроводжується атипічними симптомами, необхідно виключити інші потенційно небезпечні неврологічні захворювання. Необхідно мати на увазі, що у пацієнтів з мігренню є ризик розвитку цереброваскулярних ускладнень ( у т. ч. інсульту або скороминучих порушень мозкового кровотоку).

Препарат не слід призначати пацієнтам, які належать до групи ризику розвитку патології з боку серцево-судинної системи (жінки у постклімактеричному періоді, чоловіки у віці старше

40 років, пацієнти з факторами ризику ІХС), без попереднього обстеження. При появі таких побічних ефектів, як біль і відчуття стиснення у грудях, необхідно провести відповідне діагностичне обстеження, так як ці симптоми можуть вказувати на ішемічну хворобу серця.

Препарат необхідно призначати з обережністю при порушеннях функції нирок або печінки, у зв`язку з можливою істотною зміною абсорбції, метаболізму або виведенням суматриптану.

У пацієнтів з підвищеною чутливістю до сульфаніламідів можливий розвиток алергічних реакцій (від шкірних проявів до анафілактичного шоку).

Суматриптан слід призначати тільки у випадку, якщо діагноз мігрені не викликає сумнівів.

У випадку одночасного призначення Суматриптану та інгібіторів зворотного захоплення серотоніну необхідно ретельно контролювати стан пацієнта.

При мігрені, а також на фоні терапії Суматриптаном можливий розвиток сонливості. Тому у період прийому Суматриптану пацієнтам не можна керувати автомобілем та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, які потребують високої швидкості психічних реакцій.

З обережністю необхідно застосовувати препарат в період лактації. Не рекомендується годувати дитину груддю протягом 24 годин після прийому Суматриптану.

Упаковка

1 таблетка в контурній чарунковій упаковці. 1 контурна чарункова упаковка в пачці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Зберігати в сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі від 15 0С до 25 0С.

Термін придатності – 2 роки.