Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Стриверди Респимат

Міжнародна назва: Olodaterol
Виробник: Берінгер Інгельхайм Фарма ГмбХ і Ко. КГ./
АТ Код: АТХ R03A C19
Клінико-фармакологічна група: Препарати для лікування обструктивних захворювань дихальних шляхів. Селективні агоністи β 2 -адренорецепторів.
Форма випуску: Розчин для інгаляцій

Склад

діюча речовина: олодатеролу гідрохлорид;

1 інгаляція містить олодатеролу гідрохлориду 2,7 мкг, що відповідає 2,5 мкг олодатеролу;

допоміжні речовини: бензалконію хлорид, динатрію едетат, вода очищена, кислота лимонна безводна.

Показання

Для підтримуючої терапії хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ).

Протипоказання

Підвищена чутливість до олодатеролу або до будь-якого з допоміжних компонентів препарату.

Дозування

Дозування

Лікарський засіб призначений тільки для інгаляційного застосування. Картридж можна використовувати тільки з інгалятором РЕСПІМАТ.

Два розпилення з інгалятора РЕСПІМАТ містять одну дозу.

Дорослі

Рекомендована доза для дорослих становить 5 мкг олодатеролу у вигляді двох розпилень за допомогою інгалятора РЕСПІМАТ 1 раз на добу в один і той же час доби.

Не слід перевищувати рекомендовану дозу.

Пацієнти літнього віку

Пацієнти літнього віку можуть застосовувати СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ, не перевищуючи рекомендовану дозу.

Печінкова недостатність

Пацієнти з печінковою недостатністю від легкого для помірного ступеня можуть застосовувати СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ, не перевищуючи рекомендовану дозу.

Даних про застосування препарату СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю немає.

Ниркова недостатність

Пацієнти з нирковою недостатністю можуть застосовувати СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ, не перевищуючи рекомендовану дозу. Досвід застосування препарату СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю обмежений.

Спосіб застосування

Для забезпечення належного застосування лікарського засобу лікар повинен продемонструвати пацієнту, як застосовувати інгалятор.

Інструкція для пацієнта щодо застосування та догляду за інгалятором.

 

A – ковпачок; B – мундштук; C – вентиляційний отвір; D – кнопка для вивільнення дози; Е – запобіжник; F – індикатор дози; G – прозора основа; H – картридж; I – елемент для проколу.

Інгалятор СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ та картридж СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ.

Встановлення картриджа.

Перед першим застосуванням інгалятора необхідно виконати 6 послідовних кроків:

 

1. При закритому жовтому ковпачку (А) натисніть на запобіжник (Е) та витисніть прозору основу (G).
2. Вийміть картридж (H) з коробки. Вставте вузький кінець картриджа в інгалятор до характерного клацання. Щоб переконатися в тому, що картридж повністю вставлений, слід обережно натиснути картриджем на тверду поверхню (2б). Картридж не увійде повністю в інгалятор, Ви все ще будете бачити срібне кільце нижнього кінця картриджа. Не вилучайте картридж після того, як він був встановлений в інгалятор.
3. Вставте прозору основу на місце (G). Не видаляйте знову прозору основу.

Підготовка інгаляційного пристрою СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ до першого застосування.

 

4. Тримайте інгалятор СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ із закритим жовтим ковпачком (А) вертикально. Поверніть прозору основу (G) у напрямку чорних стрілок на етикетці до клацання (половина оберту).
5. Відкрийте повністю жовтий ковпачок (А).
6. Направте інгалятор СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ донизу. Натисніть кнопку для вивільнення дози (D). Закрийте жовтий ковпачок (А). Повторіть кроки 4, 5 та 6, доки не з’явиться аерозоль. Потім повторіть три рази кроки 4, 5 та 6 для того, щоб упевнитись, що інгалятор готовий для застосування. Тепер Ваш інгалятор СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ готовий для застосування. Ці кроки не впливають на кількість наявних доз. Після підготовки Ваш інгалятор СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ розрахований на 60 вдихів (30 доз).

Щоденне застосування інгалятора СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ.

Вам необхідно застосовувати цей інгалятор ОДИН РАЗ НА ДОБУ.

Кожного разу при застосуванні робіть ДВА РОЗПИЛЕННЯ.

 

І. Тримайте інгалятор СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ із закритим жовтим ковпачком (А) вертикально для того, щоб уникнути випадкового вивільнення дози. Поверніть прозору основу (G) у напрямку чорних стрілок на етикетці до клацання (половина оберту).
ІІ. Відкрийте повністю жовтий ковпачок (А). Зробіть повний повільний видих, а потім охопіть щільно губами мундштук, не закриваючи вентиляційного отвору (С). Спрямуйте інгалятор СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ на задню стінку глотки. Під час виконання повільного глибокого вдиху через рот натисніть кнопку вивільнення дози (D) та продовжуйте повільно вдихати якомога довше. Затримайте дихання на 10 секунд або настільки, наскільки це буде комфортно. ІІІ. Повторіть кроки І та ІІ, щоб отримати повну дозу. Вам необхідно використовувати цей інгалятор ОДИН РАЗ НА ДОБУ. Закрийте жовтий ковпачок до наступного використання інгаляційного пристрою СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ. Якщо Ваш інгалятор СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ не використовувався більше ніж 7 діб, натисніть один раз на розпилювач препарату донизу. Якщо інгалятор СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ не використовувався більше ніж 21 день, повторіть кроки 4-6, доки не з’явиться хмарка аерозолю. Потім повторіть кроки 4-6 ще три рази.

Коли слід придбати новий інгалятор СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ.

 

Інгалятор СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ містить 60 вдихів (30 доз). Індикатор дози показує приблизну кількість залишку препарату. Коли індикатор доходить до червоної зони шкали, це означає, що розчину залишилось приблизно на 7 днів (14 вдихів). Саме тоді необхідно придбати новий інгалятор СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ. Як тільки індикатор дози досягнув кінця червоної шкали (тобто всі 30 доз використано), Ваш інгалятор СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ порожній та закривається автоматично. З цього моменту основу більше не можна повертати. Не пізніше ніж через три місяці після першого використання інгалятор СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ необхідно викинути, навіть якщо не весь розчин було використано.

Як доглядати за інгалятором.

Чистити мундштук, у тому числі металеву частину всередині мундштука, необхідно лише вологою серветкою із тканини або тканиною щонайменше один раз на тиждень.

Будь-яка мінімальна зміна кольору мундштука не впливає на функціонування Вашого інгалятора СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ.

За необхідності протріть зовні інгалятор вологою серветкою із тканини.

Діти.

Досвіду застосування СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ дітям (віком до 18 років) немає.

Побічні дії

Найчастішими небажаними явищами при застосуванні препарату у рекомендованій дозі були назофарингіт, запаморочення, артеріальна гіпертензія, висип та артралгія. Зазвичай вони є незначними або помірними.

Побічні реакції за результатами клінічних досліджень у групі пацієнтів, які отримували олодатерол 5 мкг (1035 пацієнтів, об’єднані дані 6 плацебо-контрольованих клінічних досліджень у паралельних групах за участю пацієнтів з ХОЗЛ, де періоди лікування варіювались від 4 до 48 тижнів).

Критерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій лікарського засобу: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто (≥ 1/1,000, < 1/100); рідко (≥ 1/10,000, < 1/1,000); дуже рідко (<1/10,000); невідомо (не можна визначити за наявними даними).

 

Клас системи органів (MedDRA) Частота
Інфекції та інвазії
Назофарингіт Нечасто
З боку нервової системи
Запаморочення Нечасто
З боку судин
Артеріальна гіпертензія Рідко
З боку шкіри та підшкірно-жирової тканини
Висип Нечасто
З боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини
Артралгія Рідко

Опис окремих побічних реакцій.

Виникнення висипу може розглядатися як реакція гіперчутливості на СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ. Можливі і інші реакції гіперчутливості (як і у разі будь-яких препаратів із місцевим всмоктуванням).

Профіль побічних реакцій β2--агоністів

СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ відноситься до групи β2--адреноміметиків тривалої дії. Тому слід брати до уваги можливість виникнення небажаних ефектів, характерних для усього класу бета-адреноміметиків, таких як тахікардія, аритмія, серцебиття, ішемія міокарда, стенокардія, гіпертензія або гіпотонія, тремор, головний біль, нервозність, безсоння, запаморочення, сухість у роті, нудота, м'язовий спазм, втома, нездужання, гіпокаліємія, гіперглікемія і метаболічний ацидоз.

Передозування

Симптоми

Передозування олодатеролу може призвести до виражених ефектів, типових для β2-адреноміметиків, наприклад до ішемії міокарда, артеріальної гіпертензії або гіпотензії, тахікардії, аритмій, відчуття серцебиття, запаморочення, нервозності, безсоння, занепокоєння, головного болю, тремору, сухості у роті, спазму м'язів, нудоті, втоми, погіршення самопочуття, гіпокаліємії, гіперглікемії і метаболічного ацидозу.

Лікування

Слід припинити застосування препарату СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ. Показано симптоматичне лікування. У серйозних випадках потрібна госпіталізація. Можливе застосування кардіоселективних β-блокаторів, але тільки при дотриманні особливої обережності, оскільки ці препарати можуть викликати бронхоспазм.

Лікарська взаємодія

Адренергічні препарати

Одночасне застосування інших адренергічних препаратів (самостійно або у складі комбінованої терапії) може посилювати небажані ефекти препарату СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ.

Ксантинові похідні, стероїди, сечогінні засоби

Одночасне застосування ксантинових похідних, стероїдів або сечогінних засобів (що не належать до групи калійзберігаючих) може посилювати гіпокаліємічний ефект адреноміметиків.

β-блокатори

β-адреноблокатори можуть знижувати ефективність препарату СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ або бути антагоністами дії останнього. Відповідно, СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ можна застосовувати разом з адренергічними β-блокаторами (включаючи очні краплі) тільки у разі нагальної потреби. В цьому випадку перевага віддається застосуванню кардіоселективних β-блокаторів, хоча і вони повинні застосовуватися з обережністю.

Інгібітори МАО, трициклічні антидепресанти та лікарські засоби, що подовжують інтервал QТ

Інгібітори моноаміноксидази, трициклічні антидепресанти або інші препарати, які можуть подовжувати інтервал QTc, можуть посилювати дію препарату СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ на серцево-судинну систему.

β2-адреноміметики тривалої дії

СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ не слід застосовувати в комбінації з будь-яким іншим лікарським засобом, що містить β2-адреноміметики тривалої дії.

Фармакокінетична взаємодія

В ході досліджень взаємодії при одночасному застосуванні флуконазолу як стандартного інгібітора CYP2C9 відповідного впливу на системну дію олодатеролу не спостерігалось.

Спільне застосування препарату СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ з кетоконазолом призводило до збільшення системної дії олодатеролу приблизно на 70%. Зміна дозування не потрібна.

Спільне застосування олодатеролу та тіотропію не мало відповідного впливу на системну дію будь-якого з цих препаратів.

Дослідження in vitro показали, що олодатерол не інгібує ензими CYP або транспортери препаратів у концентраціях в плазмі крові, що досягаються у клінічній практиці.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

. Механізм дії Олодатерол має високу спорідненість і селективність до β2-адренорецепторів людини. Дослідження in vitro показали, що агоністична активність олодатеролу до β2-адренорецепторів в 241 раз перевищує активність до β1-адренорецепторів та в 2299 - до β3-адренорецепторів. Олодатерол діє шляхом зв’язування та активації β2-адренорецепторів після місцевого введення шляхом інгаляції. Активація β2-адренорецепторів в дихальних шляхах призводить до стимуляції внутрішньоклітинної аденілциклази, яка бере участь в синтезі циклічного 3,5-аденозинмонофосфату (цАМФ). Підвищення рівня цАМФ спричинює бронходилатацію, розслабляючи гладком’язові клітини в дихальних шляхах. Олодатерол є селективним агоністом β2-адренорецепторів тривалої дії, характеризується швидким початком дії і тривалим збереженням ефекту (впродовж не менше 24 годин). β-адренорецептори поділяються на 3 підвиди: β1-адренорецептори локалізовані в основному в гладких м’язах серця, β2-адренорецептори – в гладких м’язах дихальних шляхів та β3-адренорецептори містяться в жировій тканині. β2-агоністи спричиняють бронходилатацію. Незважаючи на те, що β2-адренорецептор є переважним адренергічним рецептором у гладких м’язах дихальних шляхів, він присутній також і на поверхні багатьох інших клітин, у тому числі в епітелії і ендотелії легень і серця. Точна функція β2-рецепторов в серці невідома, але їх присутність вказує на можливість впливу на серце навіть високоселективних β2-адреноміметиків. Вплив на електрофізіологію серця Встановлено, що одноразове застосування олодатеролу в дозах 10, 20, 30 і 50 мкг призводило через 20 хвилин-2 години до збільшення (в порівнянні з плацебо) інтервалу QT (в порівнянні з початковим значенням), який при підвищенні дози в середньому зростав з 1,6 мс (олодатерол в дозі 10 мкг) до 6,5 мс (олодатерол в дозі 50 мкг), причому верхня межа двосторонніх 90 % довірчих інтервалів була менше ніж 10 мс для всіх дозувань для індивідуально скоригованого QT (QTcI). Впливу препарату СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ у дозах 5 мкг та 10 мкг на частоту серцевих скорочень (ЧСС) та серцевий ритм не було виявлено. Відсутні тенденції до зміни частоти ритму серця або частоти екстрасистол і їх типу залежно від величини дози препарату або від часу лікування. Зміни екстрасистол від вихідного рівня до кінця лікування не вказують на достовірну різницю між олодатеролом 5 мкг, 10 мкг та плацебо. Клінічна ефективність та безпека Програма клінічної розробки препарату СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ фази ІІІ включала 4 пари повторних, рандомізованих, подвійних сліпих, плацебо-контрольованих досліджень за участю 3533 пацієнтів з ХОЗЛ (1281 пацієнт отримував дозу 5 мкг, 1284 пацієнти отримували дозу 10 мкг). У програмі фази III брали участь пацієнти віком від 40 років з клінічно підтвердженим діагнозом ХОЗЛ, зі статусом паління мінімум 10 пачко-років та легеневою недостатністю від помірного до дуже тяжкого ступеня (ОФВ1 після бронходилатації менш ніж 80% від належної величини (стадія за шкалою GOLD II-IV); після бронходилатації співвідношення ОФВ1 до ФЖЄЛ менше ніж 70%). Легенева функція Під час 48-тижневого дослідження застосування препарату СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ в дозі 5 мкг 1 раз на день, уранці, призводило до значного поліпшення (р<0,0001) функції легень впродовж 5 хвилин після першої дози (середнє збільшення ОФВ1 становило 0,130 л в порівнянні з початковим значенням до лікування 1,18 л). Істотне поліпшення функції легень зберігалося впродовж 24 годин, середнє збільшення AUC0-3 ОФВ1 становило 0,162 л в порівнянні з плацебо (р<0,0001); середнє збільшення мінімального (через 24 години) ОФВ1 становило 0,071 л в порівнянні з плацебо (р<0,0001). Покращення легеневої функції було очевидним у осіб, що приймали як тіотропій, так і інші препарати. Як для олодатеролу, так і препарату порівняння бронходилатуючий вплив (при вимірюванні у літрах) був нижчим у пацієнтів з більш тяжкою ХОЗЛ. Бронходилатуючий вплив препарату СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ зберігався впродовж усього 48-тижневого періоду лікування. СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ також покращував максимальну швидкість видиху вранці та ввечері, що вимірювалось шляхом щоденної реєстрації у пацієнтів, в порівнянні з плацебо. Під час 6-тижневого дослідження СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ обумовив значно більшу реакцію ОФВ1 в порівнянні з плацебо (p<0,0001) впродовж повного 24-годинного інтервалу введення (середнє збільшення AUC0-3 ОФВ1 становило 0,175 л [дослідження 5 та 6] та 0,211 л [дослідження 7 та 8] в порівнянні з плацебо (p<0,0001); середнє збільшення AUC0-24 ОФВ1 становило 0,137 л [дослідження 5 та 6] та 0,168 л [дослідження 7 та 8] в порівнянні з плацебо (p<0,0001). Середнє збільшення 24-годинного мінімального ОФВ1 становило 0,102 л [дослідження 5 та 6] та 0,134 л [дослідження 7 та 8] в порівнянні з плацебо (p<0,0001). Покращення легеневої функції були зіставними із застосуванням формотеролу двічі на добу [дослідження 5 та 6: середнє збільшення AUC0-3 ОФВ1 становило 0,205 л в порівнянні з плацебо; середнє збільшення 24-годинного мінімального ОФВ1 становило 0,108 л в порівнянні з плацебо (p<0,0001)] та тіотропію HandiHaler один раз на добу [дослідження 7 та 8; середнє збільшення AUC0-3 ОФВ1 становило 0,211 л в порівнянні з плацебо; середнє збільшення 24-годинного мінімального ОФВ1 становило 0,129 л в порівнянні з плацебо (p<0,0001)]. Задишка, якість життя, обумовлена станом здоров’я, застосування препарату невідкладної допомоги, глобальна оцінка пацієнтами.

Через 24 тижні не було істотної різниці між препаратом СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ, формотеролом та плацебо щодо фокусної оцінки динамічного індексу задишки в ході повторних, плацебо- та активно-контрольованих, 48-тижневих досліджень [дослідження 1 та 2]внаслідок несподіваного покращення в групі плацебо під час одного дослідження; під час кінцевого аналізу відміни препаратів для пацієнтів різниця між препаратом СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ та плацебо була істотною. Через 24 тижні застосування препарату СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ значно покращило середні загальні показники в порівнянні з плацебо за Респіраторним опитувальником лікарні Святого Георга (РОЛСГ); покращення спостерігались за всіма 3 критеріями РОЛСГ (симптоми, види діяльності, вплив). У більшої кількості пацієнтів, що отримували СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ, покращення загальних показників РОЛСГ було більшим в порівнянні з плацебо (50,2% проти 36,4%, p<0,0001). Пацієнти, що отримували СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ, рідше використовували денний і нічний препарат невідкладної допомоги (сальбутамол) в порівнянні з групою плацебо. Під час кожного з 48-тижневих досліджень пацієнти, що отримували СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ, відчували більше покращення респіраторного статусу в порівнянні з плацебо, що вимірювалось за допомогою шкали Глобальної оцінки пацієнтом.

Фармакокінетика

. Загальна інформація Олодатеролу властива лінійна фармакокінетика. При одноразовому інгаляційному застосуванні доз від 5 до 70 мкг, а також після багатократного застосування препарату 1 раз на добу в дозах від 2 до 20 мкг системна дія збільшувалася пропорційно підвищенню дози. Після повторного застосування препарату 1 раз на добу стійкий стан фармакокінетики олодатеролу досягався через 8 днів, а сила дії збільшувалася в порівнянні із застосуванням одноразової дози в 1,8 раза. Поглинання Олодатерол зазвичай досягає максимальні концентрації в плазмі впродовж 10-20 хвилин після інгаляції. У здорових добровольців після інгаляції препарату абсолютна біодоступність олодатеролу складала близько 30%, тоді як абсолютна біодоступність олодатеролу після застосування препарату внутрішньо у вигляді розчину була нижче 1%. Таким чином, системна дія олодатеролу після інгаляційного застосування в основному реалізується шляхом всмоктування в легенях. Розподіл Олодатеролу після інгаляційного застосування і внутрішньовенного введення властива мультикомпонентна кінетика розподілу. Об'єм розподілу був високим − 1110 л, що вказує на великий розподіл препарату в тканинах. Зв'язування [l4C] олодатеролу з білками плазми людини in vitro не залежить від концентрації і складає приблизно 60%. Олодатерол є субстратом для P-gp, транспортерів OAT1, OAT3 та OCT1. Олодатерол не є субстратом для таких транспортерів: BCRP, MRP, OATP2, OATP8, OATP-B, OCT2 та OCT3. Біотрансформація Олодатерол значною мірою метаболізується шляхом безпосередньої глюкуронізації і О-деметилювання метоксильованої частини молекули з подальшою кон'югацією. З шести ідентифікованих метаболітів з β2-рецепторами зв’язується тільки одна некон’югована деметильована похідна. Проте, цей метаболіт не виявлявся в плазмі після тривалого інгаляційного застосування препарату в рекомендованій терапевтичній дозі або в дозах, що перевищували терапевтичну в 4 рази. У зв'язку з цим вважається, що фармакологічна дія обумовлена виключно самим олодатеролом. У О-деметилюванні олодатеролу беруть участь цитохрому Р450 ізоензими CYP2C9, CYP2C8 і (у незначній мірі) CYP3A4. В утворенні глюкуронідів олодатеролу беруть участь ізоформи уридиндифосфатглікозил трансферази, UGT2B7, UGT1A1, 1А7 і 1А9. Виведення Загальний кліренс олодатеролу у здорових добровольців складає 872 мл/хв, а нирковий кліренс − 173 мл/хв. Після внутрішньовенного застосування [l4C]-міченого олодатеролу 38% радіоактивної дози було відновлено у сечі та 53% − у калі. Кількість незміненого олодатеролу, відновленого в сечі після внутрішньовенного введення, становила 19%. Після перорального введення тільки 9% радіоактивної дози (0,7% незміненого олодатеролу) було відновлено в сечі, тоді як основна частина була відновлена ​​у калі (84%). Більше 90% дози препарату виводилася після внутрішньовенного введення впродовж 5 днів і після прийому внутрішньо − впродовж 6 днів. Після інгаляційного застосування препарату екскреція незміненого олодатеролу з сечею упродовж інтервалу дозування складала у здорових добровольців 5-7% застосованої дози. Концентрації олодатеролу в плазмі крові після інгаляції знижуються багатофазно; термінальний період напіврозпаду становить приблизно 45 годин. Особливі популяції Був проведений фармакокінетичний метааналіз з використанням даних, отриманих під час 2 контрольованих клінічних досліджень за участю 405 пацієнтів з ХОЗЛ та 296 пацієнтів з астмою, які отримували СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ. Аналіз показав, що зміна дози залежно від маси тіла, статі і віку не потрібна, виходячи з системного впливу у пацієнтів з ХОЗЛ після інгаляції препаратом СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ. Ниркова недостатність Клінічно релевантне збільшення системного впливу у пацієнтів з нирковою недостатністю не спостерігалось. Печінкова недостатність Підтверджень різниці у виведенні олодатеролу (а також у зв’язуванні білків) між пацієнтами з легкою або помірною печінковою недостатністю та здоровими добровольцями не було. Дослідження за участю пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю не проводилось. Етнічні групи Порівняння фармакокінетичних даних, отриманих в клінічних дослідженнях, виявило тенденцію до більш високої системної дії олодатеролу у пацієнтів з Японії і інших пацієнтів монголоїдної раси в порівнянні з пацієнтами європеоїдної раси. У клінічних дослідженнях препарату СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ, що застосовувався більше одного року в дозах, які перевищували рекомендовану терапевтичну дозу в 2 рази, у пацієнтів європеоїдної і монголоїдної рас жодних застережень відносно безпеки встановлено не було.

Фізико-хімічні властивості

прозорий безбарвний розчин для інгаляції.

Особливості застосування

Бронхіальна астма

СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ не слід застосовувати при бронхіальній астмі. Довготривала ефективність і безпека олодатеролу при бронхіальній астмі не вивчалися.

Гострий бронхоспазм

Як бронходилататор, що застосовується для підтримуючої терапії 1 раз на добу, СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ не показаний для лікування гострих епізодів бронхоспазму, тобто як засіб швидкої допомоги.

Гіперчутливість

Після застосування препарату СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ можливий розвиток реакцій гіперчутливості негайного типу (як і при застосуванні будь-яких лікарських засобів).

Парадоксальний бронхоспазм

Застосування препарату СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ, як і інших інгаляційних лікарських засобів, може привести до парадоксального бронхоспазму, що іноді може становити загрозу життю. У разі розвитку парадоксального бронхоспазму слід негайно припинити застосування препарату СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ і призначити альтернативну терапію.

Системні ефекти

β2-адреноміметики тривалої дії слід застосовувати з обережністю пацієнтам з серцево-судинними захворюваннями, особливо ішемічною хворобою серця, серцевою недостатністю тяжкого ступеня, порушеннями ритму серця, гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією, артеріальною гіпертензією і аневризмою (магістральні артеріальні судини), пацієнтам з судомними розладами або тиреотоксикозом, пацієнтам зі встановленим або підозрюваним подовженням інтервалу QT (наприклад QT> 0,44 с) та пацієнтам з незвичайними реакціями на симпатоміметичні аміни.

Пацієнти з інфарктом міокарда в анамнезі протягом попереднього року, нестабільною або небезпечною для життя серцевою аритмією, госпіталізовані з приводу серцевої недостатності протягом попереднього року або з діагнозом пароксизмальної тахікардії (>100 ударів на хвилину) не допускались до клінічних випробувань. Відповідно, досвід щодо цих груп пацієнтів обмежений. СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ слід застосовувати з обережністю таким пацієнтів.

Серцево-судинні ефекти

Олодатерол, як і інші β2-адреноміметики, може мати клінічно істотний вплив на серцево-судинну систему у деяких пацієнтів (почастішання пульсу, підвищення артеріального тиску і/або поява відповідних симптомів). У разі виникнення таких впливів буде потрібне припинення лікування. Крім того, повідомлялося, що β2-адреноміметики призводили до таких змін ЕКГ, як сплощення зубця Т і зниження сегменту ST.

Гіпокаліємія

β-адренергічні агоністи у деяких пацієнтів можуть викликати істотну гіпокаліємію, що створює передумови для виникнення небажаних впливів на серцево-судинну систему. Зниження рівня калію в сироватці крові зазвичай короткочасне і не потребує корекції. У пацієнтів з тяжкою ХОЗЛ стан гіпоксії і супутнє лікування можуть посилювати гіпокаліємію, що може призвести до підвищення ризику розвитку аритмій.

Гіперглікемія

Інгаляційне застосування великих доз β2-адреноміметиків може призвести до збільшення рівня глюкози в плазмі крові .

Анестезія

Слід дотримуватись обережності у разі планової операції із застосуванням галогенованих вуглеводневих анестетиків через підвищену можливість несприятливих серцевих наслідків при застосуванні бронходилататорів на основі β-агоністів.

β2-адреноміметики тривалої дії.

СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ не слід застосовувати в комбінації з будь-яким іншим лікарським засобом, що містить β2-адреноміметики тривалої дії.

Пацієнтів, що часто застосовують інгаляційні β2-адреноміметики короткої дії (наприклад 4 рази на день), необхідно проінформувати про те, що ці препарати призначені тільки для полегшення гострих симптомів бронхоспазму.

Застосування в період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Клінічних даних про застосування препарату СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ під час вагітності немає.

Дослідження на тваринах не виявили прямого або непрямого шкідливого впливу (репродуктивної токсичності) при клінічно значущих концентраціях.

Як запобіжний захід рекомендується уникати застосування препарату СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ під час вагітності.

Як і інші β2-адреноміметики, олодатерол може пригнічувати скорочувальну здатність матки внаслідок релаксуючої дії.

Лактація

Клінічних даних про вплив олодатеролу у жінок, що годують груддю, немає. Даних про виведення олодатеролу/його метаболітів у грудне молоко людини немає. Наявні фармакокінетичні/токсикологічні дані досліджень на тваринах показали, що олодатерол та/або його метаболіти проникають у грудне молоко.

Оскільки системна експозиція олодатеролу/його метаболітів у жінок в період годування груддю є незначною (при застосуванні у дозі 5 мкг на добу), істотного впливу на новонародженого/дитину на грудному вигодовуванні не очікується.

Рішення щодо продовження/припинення годування груддю або щодо продовження/припинення терапії препаратом СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ слід приймати, беручи до уваги переваги годування груддю для дитини та переваги терапії препаратом для матері.

Репродуктивна функція

Клінічних даних про вплив препарату СТРІВЕРДІ РЕСПІМАТ на репродуктивну функцію немає. Доклінічні дослідження олодатеролу не показали негативного впливу на репродуктивну функцію.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або з іншими механізмами.

Досліджень щодо здатності впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводилось.

Запаморочення, як можлива побічна реакція може впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. У разі, якщо під час лікування препаратом спостерігалося запаморочення, слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з іншими механізмами.

Упаковка

По 4 мл у картриджі (60 інгаляцій); по 1 картриджу в комплекті з 1 інгалятором РЕСПІМАТ у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Після першого застосування - 3 місяці.

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Не заморожувати! Зберігати у недоступному для дітей місці!