Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Спизеф

Міжнародна назва: Cefuroxime
Виробник: Орхід Хелтхкер (відділення Орхід Кемікалс енд Фармасьютікалс Лімітед), (Астрал Фармасьютікал Індастріз), Індія/
АТ Код: АТХ J01D С02
Клінико-фармакологічна група: Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини другої генерації.
Форма випуску: Порошок для розчину для ін'єкцій

Склад

діюча речовина: cefuroxime;

1 флакон містить цефуроксиму натрієвої солі у перерахуванні на цефуроксим 750 мг або

1500 мг.

Показання

Призначений для лікування інфекцій, спричинених чутливими до цефуроксиму мікроорганізмами, або до визначення збудника, що спричинив інфекційне захворювання.

Інфекції дихальних шляхів – гострі та хронічні бронхіти, інфіковані бронхоектази, бактеріальна пневмонія, абсцес легенів, післяопераційні інфекції органів грудної клітки;

інфекції вуха, горла, носа: синусити, тонзиліти, фарингіти та середні отити;

інфекції сечовивідних шляхів: гострий та хронічний пієлонефрит, цистит, асимптоматична бактеріурія;

інфекції м’яких тканин: бешиха, целюліти, ранові інфекції;

інфекції кісток і суглобів: остеомієліти, септичні артрити;

акушерство та гінекологія: запальні захворювання тазових органів;

гонорея, особливо у тих випадках, коли протипоказаний пеніцилін;

інші інфекції, включаючи септицемію, менінгіт, перитоніт.

Профілактика інфекцій: при підвищеному ризику виникнення інфекційних ускладнень після операцій у грудній клітині та черевній порожнині, операцій на тазових органах, при серцево-судинних та ортопедичних операціях.

У більшості випадків монотерапія препаратом Спізеф® є ефективною. Але при необхідності препарат можна застосовувати у комбінації з аміноглікозидними антибіотиками або з метронідазолом (перорально, у супозиторіях або ін’єкційно), особливо для профілактики післяопераційних інфекцій в абдомінальній та гінекологічній хірургії.

Оскільки цефуроксим існує також у формі цефуроксиму аксетилу для перорального застосування (Спізеф®), можна з парентеральної терапії препаратом Спізеф® послідовно перейти на пероральну терапію Спізеф® у випадках, коли це клінічно доцільно.

Протипоказання

Підвищена чутливість до цефуроксиму або до інших компонентів препарату. Підвищена чутливість до цефалоспоринових антибіотиків.

Наявність в анамнезі тяжкої гіперчутливості (наприклад, анафілактичні реакції) до інших бета-лактамних антибіотиків (пеніциліни, монобактами та карбапенеми).

Дозування

Ін’єкції препаратом Спізеф®, порошок для розчину для ін’єкцій по 750 мг призначені для внутрішньовенного або внутрішньом’язового введення.

Спізеф®, порошок для розчину для ін’єкцій по 1500 мг призначений лише для внутрішньовенного введення.

Перед застосуванням препарату слід зробити шкірну пробу на переносимість. При застосуванні лідокаїну в якості розчиника слід попередньо зробити пробу на переносимість.

Приготування розчинів для парентерального введення лікарського засобу Спізеф®.

Внутрішньом’язово: додати 3 мл води для ін’єкцій до 750 мг препарату Спізеф®, обережно струсити флакон до утворення непрозорої суспензії.

Внутрішньовенно: додати не менше 6 мл води для ін’єкцій до 750 мг цефуроксиму; 15 мл води для ін’єкцій до 1500 мг цефуроксиму .

Для нетривалих внутрішньовенних інфузій (до 30 хв): 750 мг або 1500 мг препарату розчинити у 50 або 100 мл води для ін’єкцій.

Одержані розчини можуть бути введені безпосередньо у вену або у трубку крапельниці при інфузійній терапії.

Під час зберігання вже розведених розчинів можуть відбуватися зміни насиченості кольору.

Дорослі. Для багатьох інфекцій достатньо 750 мг 3 рази на добу внутрішньом’язово або внутрішньовенно. При більш тяжких інфекціях дозу збільшити до 1500 мг 3 рази на добу внутрішньовенно. У разі необхідності частота введень може бути збільшена до шестигодинного інтервалу, загальна доза на добу збільшиться до 3-6 г. При необхідності деякі інфекції можна лікувати за такою схемою: 750 мг або 1500 мг двічі на добу (внутрішньовенно або внутрішньом’язово) з подальшим пероральним застосуванням препарату Спізеф®.

Діти.

Призначати препарат у дозі 30-100 мг/кг на добу, розподілену на 3-4 введення (кожні

6-8 годин). Для більшості інфекцій оптимальною дозою є 60 мг/кг на добу.

Новонароджені – 30-100 мг/кг на добу розподіливши на 2-3 ін’єкції. Необхідно враховувати, що період напіввиведення цефуроксиму у перші тижні життя може бути в 3-5 разів більшим, ніж у дорослих.

Гонорея.

1500 мг шляхом однієї ін’єкції внутрішньовенно або по 750 мг двома ін’єкціями внутрішньом’язово в обидві сідниці.

Менінгіт

Спізеф® застосовувати як засіб монотерапії бактеріального менінгіту, якщо він спричинений чутливими штамами.

Дорослі: 3 г внутрішньовенно кожні 8 годин.

Діти: 150-250 мг/кг на добу внутрішньовенно, розподілені на 3 або 4 введення.

Новонароджені: доза має становити 100 мг/кг на добу, внутрішньовенно.

Профілактика інфекцій. Звичайна доза – 1500 мг внутрішньовенно у стадії індукції анестезії при абдомінальних, тазових та ортопедичних операціях. Це може бути доповнено додатковим внутрішньом’язовим введенням 750 мг через 8 і 16 годин. При операціях на серці, легенях, стравоході та судинах звичайна доза становить 1500 мг внутрішньовенно: вводити на стадії індукції анестезії, що потім доповнюється внутрішньом’язовим введенням 750 мг 3 рази на добу протягом наступних 24-48 годин. При повній заміні суглоба 1500 мг порошку цефуроксиму змішати з 1 пакетом метилметакрилатного цементу-полімеру перед додаванням рідкого мономеру. Послідовна терапія.

Пневмонія: 1500 мг Спізеф® 2-3 рази на добу (внутрішньовенно) протягом 48 - 72 годин, потім Спізеф® (цефуроксим аксетил) таблетки, вкриті оболонкою по 500 мг 2 рази на добу перорально протягом 7-10 діб.

Загострення хронічного бронхіту: 750 мг Спізеф® 2-3 рази на добу (внутрішньом’язово або внутрішньовенно) протягом 48-72 годин, потім Спізеф® (цефуроксим аксетил) таблетки, вкриті оболонкою по 500 мг кожні 12 годин перорально протягом 5-10 діб.

Тривалість як парентеральної, так і пероральної терапії визначається тяжкістю інфекції та клінічним станом пацієнта.

Дози для пацієнтів літнього віку. Максимальна добова доза цефуроксиму становить 1000 мг.

Дозування препарату для дорослих із нирковою недостатністю. Цефуроксим виводиться нирками. Тому, як і при застосуванні інших подібних антибіотиків, пацієнтам із порушеною функцією нирок рекомендується зменшувати дозу препарату Спізеф® для компенсації більш повільної екскреції препарату. Немає необхідності зменшувати стандартну дозу

(750 мг-1500 мг 3 рази на добу), якщо рівень кліренсу креатиніну більше 20 мл/хв. Дорослим із вираженим порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 10-20 мл/хв) рекомендується доза 750 мг 2 рази на добу, у більш тяжких випадках (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв) –

750 мг 1 раз на добу.

При гемодіалізі потрібно вводити 750 мг внутрішньовенно або внутрішньом’язово наприкінці кожного сеансу діалізу. Додатково до парентерального введення цефуроксим можна додавати до перитонеальної діалізної рідини (зазвичай 250 мг на кожні 2 л діалізної рідини). Для пацієнтів, які перебувають на тривалому артеріовенозному гемодіалізі або швидкій гемофільтрації у відділеннях інтенсивної терапії, рекомендована доза становить 750 мг двічі на день. Пацієнтам, яким проводять повільну гемофільтрацію, потрібно дотримуватися схеми доз як для лікування при порушеній функції нирок.

Побічні дії

При застосуванні Спізефу® побічна дія виникає відносно рідко, є помірно вираженою та носить зворотний характер.

Інфекції та інвазії: надмірний ріст нечутливих мікроорганізмів, наприклад, Candida при тривалому застосуванні.

З боку системи крові та лімфатичної системи: нейтропенія, еозинофілія, лейкопенія, зниження рівня гемоглобіну, позитивний тест Кумбса, тромбоцитопенія, гемолітична анемія.

Цефалоспорини як клас мають властивість абсорбуватися на поверхні мембрани червоних кров’яних клітин і взаємодіяти з антитілами, спричиняючи позитивний тест Кумбса, що може впливати на визначення групи крові та дуже рідко –гемолітичної анемії.

З боку імунної системи. Реакції гіперчутливості, що включають шкірний висип, кропив’янку та свербіж, медикаментозну гарячку, інтерстиціальний нефрит, анафілаксію, ангіоневротичний набряк, шкірний васкуліт

З боку шлунково-кишкового тракту: дискофорт у шлунково-кишковому тракті, нудота, блювання, діарея, псевдомембранозний коліт, кандидоз порожнини рота.

Гепатобіліарні реакції: транзиторне підвищення рівня печінкових ферментів, транзиторне підвищення рівня білірубіну, лужної фосфатази.

Транзиторне підвищення рівня печінкових ензимів або білірубіну виникає головним чином у пацієнтів з існуючою патологією печінки, але даних про шкідливий вплив на печінку немає.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз.

З боку сечовидільної системи: збільшення рівня креатиніну сироватки крові, азоту сечовини крові та зменшення рівня кліренсу креатиніну.

Загальні розлади та розлади у місці введення: реакції у місці введення, що можуть включати біль і тромбофлебіт.

Імовірність виникнення болю у місці внутрішньом‘язового введення більша при застосуванні вищих доз, однак це навряд чи є причиною припинення лікування.

Передозування

Передозування цефалоспоринових антибіотиків може призвести до розвитку симптомів подразнення головного мозку, внаслідок чого можуть виникнути судоми. Специфічного антидоту немає. Терапія симптоматична. Рівень цефуроксиму може бути знижений шляхом гемодіалізу або перитонеального діалізу.

Лікарська взаємодія

Як і інші антибіотики, Спізеф® може впливати на флору кишечнику, що призведе до зменшення реабсорбції естрогенів та зниження ефективності комбінованих пероральних контрацептивних засобів.

При лікуванні препаратом Спізеф® рівень глюкози в крові рекомендується визначати за допомогою глюкозооксидазної або гексозокіназної методики.

Спізеф® не впливає на результати ензимних методів визначення глюкозурії.

Спізеф® незначною мірою може впливати на використання методик, що базуються на відновленні міді (Бенедикта, Фелінга, Клінітест), але це не призводить до псевдопозитивних результатів, як у випадках із деякими іншими цефалоспоринами.

Цефуроксим не впливає на результат дослідження рівня креатиніну лужним пікратом.

Несумісність

Спізеф® не змішувати в одному шприці з аміноглікозидними антибіотиками.

рН 2,74 % розчину бікарбонату натрію для ін’єкцій істотно впливає на колір розчину, тому цей розчин не рекомендується для розведення препарату Спізеф®. Однак у разі необхідності якщо хворий отримує розчин бікарбонату натрію внутрішньовенно шляхом інфузії, Спізеф® можна ввести безпосередньо у трубку крапельниці.

1500 мг препарату Спізеф®, розчиненого у 15 мл води для ін’єкцій, можна використовувати разом з ін’єкцією метронідазолу (500 мг/100 мл), обидва препарати зберігають свою активність протягом 24 годин при температурі нижче 25 °С.

1500 мг препарату Спізеф® сумісні з 1 г азлоциліну (у 15 мл розчинника) або з 5 г (у 50 мл розчинника) протягом 24 годин при температурі 4 °С та 6 годин при температурі до 25 °С.

Спізеф® (5 мг/мл) можна зберігати протягом 24 годин при температурі 25 °С у 5 % або 10 % розчині ксилітолу для ін’єкцій.

Спізеф® сумісний з розчинами, що містять до 1 % лідокаїну гідрохлориду.

Спізеф® сумісний з більшістю загальновживаних розчинів для внутрішньовенних ін’єкцій. Він зберігає свої властивості протягом 24 годин при кімнатній температурі утаких розчинах: 0,9 % розчин хлориду натрію для ін’єкцій; 5 % розчин глюкози для ін’єкцій;

0,18 % розчин хлориду натрію з 4 % розчином глюкози для ін’єкцій;

5 % розчин глюкози з 0,9 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій;

5 % розчин глюкози з 0,45 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій;

5 % розчин глюкози з 0,225 % розчином хлориду натрію для ін’єкцій;

10 % розчин глюкози для ін’єкцій; 10 % розчин інвертованої глюкози у воді для ін’єкцій;

розчин Рінгера; розчин Рінгера-лактату; М/6 розчин натрію лактату; розчин Хартмана.

Стабільність препарату Спізеф® у 0,9 % розчині хлориду натрію для ін’єкцій з 5 % розчином глюкози не змінюється при наявності гідрокортизону натрію фосфату.

Спізеф® також сумісний протягом 24 годин при кімнатній температурі при розведенні у розчині для інфузій:

з гепарином (10 або 50 одиниць/мл) у 0,9 % розчині хлориду натрію для ін’єкцій;

з розчином хлориду калію (10 або 40 мекв/л) у 0,9 % розчині хлориду натрію для ін’єкцій.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Цефуроксим – це бактерицидний цефалоспориновий антибіотик, що має високу активність відносно широкого спектра грампозитивних і грамнегативних бактерій, включаючи штами, що продукують β-лактамази. Цефуроксим є стійким до дії β-лактамаз і тому, відповідно, проявляє активність відносно багатьох ампіцилін- або амоксицилінрезистентних штамів. Основний механізм бактерицидної дії – порушення синтезу стінки бактеріальної клітини. Цефуроксим in vitro є ефективним проти таких мікроорганізмів як: чутливі (аеробні грамнегативні бактерії) – Escherichia coli, Haemophilus influenzae (включаючи ампіцилінстійкі штами), Haemophilus parainfluenzae (включаючи ампіцилінрезистентні штами), Klebsiella spp. (включаючи Klebsiella pneumoniae), Moraxella catarrhalis (включаючи ампіцилін і цефалоспоринстійкі штами), Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, що продукують пеніциліназу), Neisseria meningitides, Proteus mirabilis, Providencia rettgeri, Salmonella spp., Shigella spp.; чутливі (аеробні грампозитивні бактерії) – Staphylococcus aureus, Streptococcus agalactiae (стрептококи групи В), Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичних стрептококів групи A), Streptococcus pneumoniae, Streptococcus mitis (група viridans), Bordetella pertussis; чутливі (анаеробні грампозитивні бактерії) – Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp.; чутливі (анаеробні грамнегативні бактерії) – Bacteroides spp., Fusobacterium spp.; чутливі інші мікроорганізми – Воrrelia burgdorferi; стійкі (аеробні грампозитивні бактерії) – Enterococcus faecalis; стійкі (аеробні грамнегативні бактерії) – Morganella morgannii, Enterobacter cloacae, Campylobacter spp., Citrobacter spp., Pseudomonas spp., Legionella spp., Acinetobacter calcoaceticus, Listeria monocytogenes, Serratia spp., Proteus vulgaris; стійкі (аеробні грамнегативні бактерії) – Citrobacter spp., Enterobacter spp., Morganella morganii; метицилінрезистентні штами Staphylococcus aureus, метицилінрезистентні штами Staphylococcus epidermidis, Legionella spp; стійкі (анаеробні грампозитивні бактерії) – Clostridium difficile, Bacteroides fragilis. Нижче наведені показники MIC* (мінімальні інгібуючі концентрації)  
Мікроорганізм Граничні мінімальні інгібуючі концентрації (мг/л)
Чутлива (≤) Стійка (>)
,Enterobacteriaceae 8 мг/л 8 мг/л Граничні значення мають відношення з дозуванням 1500 мг х 3 тільки до Escherichia coli, Proteus mirabilis, Klebsiella spp.
Staphylococcus spp. Чутливість стафілококів, штами зберігають чутливість до метициліну і цефуроксиму
Staphylococcus groups A,B,C and G Бета-гемолітичні стрептококи групи А, В, С, G чутливі до бета-лактамів підгрупи із пеніцилін-чутливих.
Streptococcus pneumoniae 0,5 мг/л 1 мг/л
Other streptococci 0,5 мг/л 0,5 мг/л
Haemophilus influenzae 1 мг/л 2 мг/л
Moraxella catairhalis 4 мг/л 8 мг/л
Не видові, пов’язані з граничними значеннями 4 мг/л 8 мг/л
Дані засновані на визначенні бактеріального росту при граничних концентраціях цефуроксиму відповідно до стандартів Європейського комітету з визначення чутливості до антибіотиків (EUCAST) у редакції від 11.02.2013 р. Критерії інтерпретації результатів визначення чутливості окремих мікроорганізмів до цефуроксиму (вміст цефуроксим натрію у диску 30 мкг)  
Мікроорганізм Граничні значення діаметрів зон затримки росту (мм)
Чутлива (≥) проміжна чутливість Стійка (≤)
Enterobacteriaceae 18 18
Staphylococcus spp. 22 22
Staphylococcus groups A,B,C and G2
Стрептококи групи viridans 26 26
Haemophilus influenzae 20 17-19 16
Neisseria gonorrhoeae 31 26-30 25
2бета-гемолітичні стрептококи групи А, В, С, G, чутливі до бета-лактамів підгрупи із пеніцилін-чутливих. Дані засновані відповідно до стандартів CLSI (Інститут клінічних і лабораторних стандартів) США.

Фармакокінетика

Максимальна концентрація цефуроксиму в сироватці крові спостерігається через 30-45 хвилин після внутрішньом’язового введення. Період напіввиведення цефуроксиму при внутрішньовенному та внутрішньом’язовому введенні становить приблизно 70 хвилин. Одночасне введення пробенециду сповільнює виведення цефуроксиму та спричиняє підвищення його концентрації в сироватці крові. Зв’язування з білками сироватки крові коливається від 33 % до 50 %. Протягом 24 годин від моменту введення препарат практично повністю (85-90 %) виділяється у незмінному стані з сечею, більша частина препарату виводиться у перші 6 годин. Цефуроксим не метаболізується і виводиться шляхом гломерулярної фільтрації та тубулярної секреції. Рівень цефуроксиму в сироватці крові зменшується шляхом діалізу. Концентрація цефуроксиму, що перевищує МІК (мінімальну інгібуючу концентрацію) для більшості розповсюджених патогенних мікроорганізмів, досягається у кістковій тканині, синовіальній та внутрішньоочній рідинах. Цефуроксим проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр при запаленні мозкових оболонок.

Фізико-хімічні властивості

від білого до жовтуватого кольору порошок, не містить сторонні частинки; при додаванні до порошку стерильної води для ін'єкцій утворюється від блідо-жовтого до світло-жовтого кольору прозорий розчин, рН розчину 6,0-8,5.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Дані відсутні, однак передбачається, що при застосуванні препарат Спізеф® не повинен впливати на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами.

Особливості застосування

З особливою обережністю препарат Спізеф® призначати пацієнтам, у яких були алергічні реакції на пеніциліни або інші бета-лактамні антибіотики.

Як і при застосуванні інших бета-лактамних антибіотиків, повідомлялося про тяжкі та часом летальні реакції гіперчутливості. У разі виникнення тяжких реакцій гіперчутливості лікування цефуроксимом слід негайно припинити та розпочати відповідні невідкладні заходи.

Перед початком лікування слід визначити у пацієнта наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості до цефуроксиму, цефалоспоринових антибіотиків або інших бета-лактамних антибіотиків. З особливою обережністю препарат призначати пацієнтам, у яких були в анамнезі несерйозні реакції гіперчутливості на інші бета-лактамні антибіотики.

Цефалоспоринові антибіотики у високих дозах слід з обережністю призначати пацієнтам, які отримують лікування сильнодіючими діуретиками, такими як фуросемід, або аміноглікозидними антибіотиками, тому що повідомлялося про випадки небажаного впливу на функцію нирок при такому поєднанні ліків. Функцію нирок необхідно моніторувати у таких хворих так само, як і у пацієнтів літнього віку, а також у тих, у кого існує ниркова недостатність .

Як і при інших схемах лікування менінгіту, у кількох хворих дітей, які лікувалися цефуроксимом, були зареєстровані випадки втрати слуху від середнього до важкого ступеня важкості.

Як і при лікуванні іншими антибіотиками, через 18-36 годин після ін’єкції цефуроксиму у спинномозковій рідині виявлялася культура Haemophilus influenzae. Проте клінічне значення цього явища невідоме.

Як і при застосуванні інших антибіотиків, тривале застосування цефуроксиму може призвести до надмірного росту нечутливих мікроорганізмів (наприклад, Candida, Enterococci, Clostridium difficile), що може потребувати припинення лікування.

При застосуванні антибіотиків повідомлялося про випадки псевдомембранозного коліту, що може бути різного ступеня тяжкості від легкого до такого, що загрожує життю. Тому важливо встановити діагноз для пацієнтів, у яких виникла діарея під час або після застосування антибіотика. У разі тривалої та значної діареї або якщо у пацієнта виникають абдомінальні спазми, лікування слід негайно припинити та провести подальше обстеження пацієнта.

При застосуванні препарату Спізеф® порошок для ін’єкцій у режимі послідовної терапії час переходу на пероральне застосування препарату Спізеф® таблетки визначається тяжкістю інфекції, клінічним станом пацієнта та чутливістю мікроорганізму. При відсутності клінічного покращання протягом 72 годин слід продовжити парентеральне введення препарату.

Застосування у період вагітності або годуванням груддю.

Експериментальних свідоцтв ембріотоксичної та тератогенної дії цефуроксиму не було одержано, проте, як і при застосуванні інших ліків, його слід з обережністю призначати у перші місяці вагітності.

Цефуроксим проникає у грудне молоко, тому слід припинити годування груддю на період застосування препарату.

Використання препарату дітьми

Препарат можна застосовувати у педіатричній практиці.

Упаковка

По 750 мг або 1500 мг у флаконі на 15 мл або 20 мл із прозорого скла, закриті сірою гумовою пробкою та запечатані синьою кришечкою. 1 флакон у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Порошок зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Свіжоприготовлений розчин придатний для застосування протягом 24 годин при зберіганні при температурі не вище 25 °С або 48 годин у холодильнику (5 ±3 °С).