Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Сканлюкс

Міжнародна назва: Iopamidol
Виробник: «Санохемія фармацевтика АГ» / Sanochemia Pharmazeutika AG
АТ Код: АТС V08A B04
Клінико-фармакологічна група: Контрастні засоби. Йодовмісні рентгеноконтрастні засоби.
Форма випуску: Розчин для ін’єкцій

Склад

діюча речовина: йопамідол;

1 мл розчину містить йопамідолу 612 мг, що відповідає 300 мг йоду;

допоміжні речовини: трометамол, кислота хлористоводнева, натрію кальцію едетат, вода для ін’єкцій.

Показання

Периферична артеріографія та венографія, дигітальна субтракційна ангіографія, вентрикулографія, контрастне підсилення під час комп’ютерної томографії та урографії.

Протипоказання

Йопамідол категорично протипоказаний при вираженому гіпертиреозі. Виявлена або підозрювана гіперчутливість до активної речовини або інших компонентів препарату.

Дозування

Для внутрішньовенного або внутрішньоартеріального застосування.

Дозування залежить від типу обстеження, віку, маси тіла, серцевої функції, функції нирок і загального стану пацієнта, а також застосовуваної методики. Аналогічно іншим контрастним речовинам дозування має бути мінімальним, але достатнім, щоб досягти бажаного результату.

Особливе дозування для пацієнтів літнього віку не потрібне.

Препарат слід вводити в об’ємі, що не перевищує 250 мл.

 

Процедура Дозування препарату СКАНЛЮКС®
Периферична артеріографія 20 – 50 мл У разі потреби повторити
Венографія 20 – 50 мл
Дигітальна субтракційна ангіографія (ДСА): внутрішньоартеріальне введення 0,5 – 20 мл
Вентрикулографія 25 мл
Контрастне підсилення під час комп΄ютерної томографії Загальне сканування тіла: 40 – 100 мл
Екскреторна внутрішньовенна урографія 40 – 80 мл У випадку гострої ниркової недостатності необхідно збільшити дозу препарату до 1,5 мл/кг

Дозування препарату для дітей розраховується залежно від маси тіла та віку

 

Процедура Дозування препарату СКАНЛЮКС®
Периферична артеріографія Дозування залежить від маси тіла та віку і пропорційне дозі для дорослих
Венографія Дозування залежить від маси тіла та віку і пропорційне дозі для дорослих
Дигітальна субтракційна ангіографія (ДСА): внутрішньоартеріальне введення 0,25 – 0,375 мл/кг маси тіла
Дигітальна субтракційна ангіографія (ДСА): вентрикулографія 0,5 – 0,75 мл/кг маси тіла
Контрастне підсилення під час комп’ютерної томографії – внутрішньовенне введення Від 1,0 до 2,5 мл/кг маси тіла Загальна доза не повинна перевищувати 30 г йоду
Екскреторна внутрішньовенна урографія 1,0 – 2,5 мл/кг маси тіла

Побічні дії

Побічні ефекти виникають, як правило, безпосередньо після застосування препарату або іноді через деякий час.

Можливі відчуття жару, холоду, біль у місці ін’єкції або у поперековій ділянці, в черевній порожнині або грудях, біль у всьому тілі, порушення смаку, екзантема, кропив’янка, головний біль, нудота, блювання, озноб, підвищення температури тіла, м’язовий тремор, запаморочення, риніт, набряки, задишка, підвищення або зниження артеріального тиску, тахікардія, вазоспастична стенокардія. Також можливі дерматологічні прояви, розлади дихальної, нервової, серцево-судинної систем і шлунково-кишкового тракту, судинний колапс, у деяких випадках з анафілактичним шоком та/або зупинкою кровообігу.

Ризик виникнення тяжких реакцій підвищується у разі тяжкої хвороби серця, насамперед, серцевої недостатності або вад коронарних судин. Внаслідок внутрішньосудинної ін'єкції йопамідолу у пацієнтів з вираженою серцевою недостатністю може виникнути набряк легенів, а введення йопамідолу особам, які страждають на легеневу гіпертензію і клапанну ваду серця, може спричинити гемодинамічні зміни. Ішемічні зміни на ЕКГ і серйозні аритмії спостерігаються у пацієнтів літнього віку та в осіб з тривалим перебігом хвороб серця.

У випадку тяжких реакцій може знадобитися невідкладна медична допомога, яка полягає у здійсненні відповідних реанімаційних заходів.

Йопамідол може призводити до короткочасного порушення функції нирок та іноді гострої ниркової недостатності.

Випадкова позасудинна ін’єкція може призвести до місцевого набряку. Зменшити його можна, якщо ушкоджену кінцівку покласти на якесь підвищення і зробити холодний компрес.

Під час кардіографії та/або коронарографії іноді виникають шлуночкові порушення ритму.

Внаслідок периваскулярної інфільтрації контрастної речовини можуть виникнути місцеві тканинні реакції.

Випадки відстрочених алергічних реакцій, найчастіше свербежу і кропив'янки, були зареєстровані навіть через декілька днів після введення.

Побічна реакція розвивається незалежно від кількості контрастного засобу і способу введення. Легка побічна реакція, ймовірно, може бути першою ознакою розвитку анафілактичного шоку.

Реакції гіперчутливості частіше спостерігаються у хворих зі схильністю до алергії або у хворих, які мали реакцію гіперчутливості під час попереднього дослідження, проведеного з контрастним засобом, що містив йод.

Передозування

При передозуванні може посилитися побічна дія препарату. Провадиться симптоматична терапія. Ефективним є діаліз.

Лікарська взаємодія

Після введення йопамідолу здатність щитоподібної залози поглинати радіоізотопи знижується протягом 2–6 тижнів.

Зафіксовано випадки артеріального тромбозу при введенні папаверину після попередньої ін’єкції йопамідолу.

Введення вазоконстрикторних препаратів підсилює неврологічні ефекти інтра-артеріальних контрастних засобів.

Інтоксикація нирок спостерігалася у хворих із дисфункцією печінки, які приймали перорально холецистографічні засоби разом з внутрішньосудинними контрастними препаратами. Тому введення внутрішньосудинних контрастних засобів необхідно відстрочити для пацієнтів, які нещодавно приймали пероральні холецистографічні препарати.

Контрастні засоби можуть впливати на лабораторні тести білірубіну, білків або неорганічних сполук (наприклад, залізо, мідь, кальцій, фосфати). Тому аналіз цих показників не проводять у день введення контрастних засобів.

При тривалій діабетичній нефропатії, якщо пацієнти одночасно приймають бігуаніди, застосування йопамідолу може призвести до розвитку лактат-ацидозу. Тому за 48 год до обстеження із використанням контрастної речовини прийом бігуанідів слід припинити. Лише пересвідчившись за допомогою відповідних методик у відновленні функціональної активності нирок, можна поновити прийом бігуанідів.

У пацієнтів, які приймають бета-блокатори, існує підвищений ризик виникнення анафілактичних реакцій.

Після введення йопамідолу пацієнтам, що проходили курс лікування інтерлейкіном-2, можуть з’явитися еритема, висока температура тіла або грипоподібні симптоми.

У хворих на епілепсію або церебральні розлади, які приймають спеціальні психотропні засоби (нейролептики, аналептики, трициклічні антидепресанти, інгібітори моноамінооксидази), підвищується ймовірність судом. Курс лікування пацієнтів такими лікарськими засобами, якщо це можливо, слід припинити за 48 год перед обстеженням з використанням йопамідолу та поновити не раніше 24 год після його закінчення.

Несумісність

До контрастних речовин не можна додавати жодних лікарських засобів.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Йопамідол – водорозчинний рентгеноконтрастний засіб другого покоління. Завдяки неіонній природі він не містить заряджених частинок. Його осмотичний тиск нижчий за осмотичний тиск іонних засобів з такою самою концентрацією йоду, що сприяє добрій місцевій і системній переносимості. Йопамідол значно менше впливає на серцеву функцію, ніж іонні контрастні речовини.

Фармакокінетика

При введенні інтратекально йопамідол швидко абсорбується із цереброспінальної рідини (CSF) у системний кровообіг. У плазму препарат потрапляє протягом 1 год після інтратекального введення. Повністю лікарський засіб потрапляє у кров за 24 год. Йопамідол розподіляється у позаклітинній рідині, але не проникає в клітини. Об’єм розподілу становить до 0,28 л/кг (період напіврозпаду у плазмі – 121 хв, при зниженій функції нирок збільшується). Після інтратекального введення йопамідол виділяється, головним чином, нирками. Через 48 год лікарський засіб у плазмі не виявляється. За відсутності порушення функції нирок ниркова екскреція йопамідолу (виражена у відсотку від дози, що вводилася внутрішньовенно) становить приблизно 35–40 % за 60 хв, 80– 90 % за 8 год і від 90 % за 3–4 дні після введення. При проведенні дослідження пацієнтам без патології травної та сечовидільної систем через 72–96 год у фекальних пробах можна виявити приблизно 1 % введеної дози. Йопамідол характеризується незначним зв’язуванням з білками плазми крові. Введений внутрішньосудинно, йопамідол лише незначною мірою проникає через гематоенцефалічний бар’єр.

Фізико-хімічні властивості

прозорий, безбарвний або блідо-жовтий розчин.Осмотичний тиск при 37 °С 635,9 мосмоль/кгВ’язкість при 37 °С 4,5 мПа.

Особливі вказівки

Якщо розчин втратив прозорість, його не можна використовувати.

Препарат призначений для одноразового застосування, залишки речовини у флаконі необхідно утилізувати.

Слід знищити розчин, якщо в ньому наявні видимі часточки.

Йодовмісні контрастні сполуки можуть вступати в реакцію з металевими поверхнями, що містять мідь (наприклад, латунь), тому необхідно уникати використання обладнання, з поверхнями якого потенційно може контактувати йопамідол.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Після застосування препарату слід бути обережними при керуванні автотранспортом і здійсненні інших потенційно небезпечних видів діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Особливості застосування

Як і всі інші контрастні речовини, препарат може спричиняти анафілактичні реакції або інші прояви алергії (нудота, блювання, задишка, почервоніння шкіри, кропив’янка, артеріальна гіпотензія). Якщо виявлено схильність до алергії, астми або несприятливих реакцій, коли такі спостерігалися при попередніх обстеженнях, застосовувати препарат слід з особливою обережністю. Вводити його таким пацієнтам можна тільки тоді, коли користь від застосування значно переважає ризик виникнення перелічених ускладнень. При цьому необхідно забезпечити можливість негайного здійснення відповідних реанімаційних заходів.

При проведенні радіографії особливу увагу слід приділяти пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки або серцевого м’яза, тяжкими системними хворобами та мієломатозом. В останньому випадку у пацієнтів в жодному разі не можна допускати дегідратації. Порушення балансу рідини або електролітів слід усувати перед застосуванням препарату.

Особливу увагу необхідно також звертати на пацієнтів із помірно або значно зниженою функцією нирок (що проявляється підвищенням рівня сечовини в крові) або хворих на цукровий діабет. Істотні відхилення показників функції нирок можна мінімізувати шляхом здійснення гідратаційних заходів. Після застосування препарату стан функції нирок у таких пацієнтів необхідно постійно перевіряти.

Пацієнтів із гепаторенальною недостатністю слід обстежувати тільки у разі, якщо таке обстеження є необхідним. Повторні обстеження можна проводити тільки через 5–7 днів.

З особливою обережністю застосовують препарат у випадках, коли він уводиться у правий шлуночок серця або легеневу артерію пацієнта з легеневою гіпертензією. Ангіографія правого шлуночка серця здійснюється лише за абсолютними показаннями.

Пацієнти, хворі на епілепсію або з такою в анамнезі, повинні продовжувати застосування відповідних ліків. У деяких випадках протисудомну терапію доцільно проводити навіть за 48 год. перед обстеженням.

Застосування препарату може призвести до спотворювання результатів досліджень функції щитоподібної залози.

Пацієнтам із гіперфункцією щитоподібної залози ін’єкцію йопамідолу слід проводити дуже обережно. У пацієнтів, які раніше лікувалися від гіпертиреозу, існує ризик рецидиву гіперфункції щитоподібної залози.

Неіонні контрастні речовини мають in vitro нижчу антикоагулянтну активність, ніж іонні засоби. Тому ангіографію слід робити дуже обережно. Неіонні контрастні речовини не повинні залишатися в ін’єкційному шприці в контакті з кров’ю. Внутрішньосудинні катетери необхідно часто промивати, щоб мінімізувати коагуляцію, яка іноді після застосування препарату призводила до виникнення серйозних тромбоемболічних ускладнень.

Пацієнтам із феохромоцитомою попередньо слід уводити альфа-адреноблокатори, оскільки внаслідок внутрішньосудинного застосування йопамідолу може виникнути тяжкий гіпертонічний криз.

Внутрішньосудинна ін’єкція йопамідолу пацієнтам із моноклональною гемопатією (множинна мієлома, макроглобулінемічний ретикулолімфоматоз) є потенційно небезпечною.

Щоб знизити небезпеку порушення функції нирок, перед уведенням йопамідолу пацієнту слід забезпечити інтенсивну гідратацію.

Знизити ризик виникнення небажаних реакцій під час дослідження пацієнтів з дрепаноцитозом можна, здійснивши належну гідратацію організму й застосувавши мінімально необхідний об’єм препарату.

Подібно до всіх йодовмісних контрастних речовин, йопамідол може спричинити тяжкі або смертельні реакції. Під час обстеження необхідно забезпечити доступ до вени пацієнта для надання невідкладної допомоги у разі розвитку реакції непереносимості. Поруч необхідно мати реанімаційну апаратуру й відповідні ліки.

По завершенні обстеження пацієнт повинен протягом щонайменше 30 хв залишатися під наглядом лікаря.

Перед процедурою рентгенодіагностики пацієнти повинні бути регідратовані в достатній для цього мірі. Хворим із тяжким порушенням функції печінки або міокарда, міеломатозом, діабетом, поліурією або олігурією, гіперуринемією, немовлятам, літнім пацієнтам і хворим з тяжкими системними хворобами регідрація не проводиться. Перед введенням препарату необхідно відкоригувати всі розлади водно-електролітного балансу.

У хворих із порушенням функції нирок потенційно нефротоксичні медикаменти не застосовуються до цілковитого виведення контрастного засобу з організму. Введення контрастного засобу відкладається доти, доки порушена функція нирок не буде відновлена.

За даними досліджень, переносимість підігрітого контрастного засобу є кращою, тому перед введенням рекомендується нагрівати контрастний засіб до температури тіла.

Пацієнти повинні перебувати під наглядом щонайменше протягом 1 год. після процедури, оскільки більшість побічних реакцій має місце в окреслений проміжок часу. До відома пацієнта слід довести, що алергічні реакції можуть виникнути протягом декількох днів після процедури; у такому випадку йому слід негайно проконсультуватися у лікаря.

У новонароджених, особливо у недоношених, рекомендується перевіряти функцію щитоподібної залози (зазвичай TSH і T4) після закінчення 7-10 денного періоду і через 1 місяць після введення контрастного препарату, що містить йод, через ризик виникнення гіпотиреозу внаслідок передозування йоду.

Під час проведення ангіографічних процедур можлива агрегація тромбоцитів або пошкодження чи перфорація стінки судини, через це необхідно зважати на час маніпулювання катетером і тривалість ін’єкції контрастного засобу. Рекомендуються тестові ін'єкції для впевненості у належному розміщенні катетера.

Ангіографію не слід проводити хворим на гомоцистинурію, оскільки вона може підвищити ризик виникнення тромбозу й емболії.

У пацієнтів, яким здійснюють периферичну ангіографію, повинна спостерігатися пульсація в артерії, в яку вводиться контрастний засіб. У пацієнтів із хворобою Бюргера або ризиком розвитку інфекції разом із сильною ішемією ангіографію потрібно виконувати з особливою обережністю та за наявності абсолютних показань.

З особливою обережністю слід проводити венографію хворим із підозрою на флебіт, ішемію, місцеві інфекції, або з повним венозним тромбозом.

Введення йодовмісного контрастного засобу може загострити симптоми бульбоспінального паралічу.

Використання препарату дітьми

Безпечність та ефективність застосування препарату у дітей були встановлені під час проведення ангіокардіографії, підсилення під час комп’ютерної томографії (як голови, так й усього тіла), а також екскреторної урографії. Тому препарат може застосовуватися від самого народження дитини. При цьому необхідно чітко визначити групу дітей з підвищеним ризиком виникнення небажаних реакцій, а саме: які страждають на бронхіальну астму; захворювання серця, що супроводжуються ціанозом шкіри; застійну серцеву недостатність; мають в анамнезі алергічні реакції; рівень креатиніну в плазмі яких є вищим за 1,5 мг/дл; а також діти молодше 12 міс.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Дотепер не було жодних повідомлень щодо застосування йопамідолу в період вагітності. Оскільки вагітним взагалі рекомендовано якомога менше зазнавати дії випромінювання, слід ретельно зважити, наскільки корисним буде те чи інше рентгенологічне обстеження з використанням контрастної речовини. Поряд із небажаністю перебування плода під дією випромінювання, при визначенні співвідношення користь/ризик від застосування йодовмісної контрастної речовини необхідно також враховувати чутливість щитоподібної залози плода до йоду.

Йодовмісні рентгеноконтрастні речовини у невеликих кількостях виділяються в грудне молоко.

Упаковка

По 50 мл, 100 мл або 200 мл розчину в скляних флаконах, закритих пробкою з комбінованих бромбутилових еластомерів, закатаних алюмінієвим ковпачком з пластиковою кришечкою. По 1 флакону в картонній пачці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати в захищеному від світла та від рентгенівського випромінювання місці. Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Зберігати в оригінальній упаковці.