Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Симвастатин 20 Ананта

Міжнародна назва: Simvastatin
Виробник: Марксанс Фарма Лтд. / Marksans Pharma Ltd.
АТ Код: АТХ C10A A01
Клінико-фармакологічна група: Гіполіпідемічні засоби, монокомпонентні. Інгібітори ГМГ-КоА редуктази.

Форма випуску: Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Склад

діюча речовина: симвастатин ЄФ;

1 таблетка містить симвастатину ЄФ 10 мг або 20 мг, або 40 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; крохмаль прежелатинізований; бутилгідроксіанізол (Е 320); кислота аскорбінова (Е 300); кислота лимонна безводна (Е 330); етанол 96 %; вода очищена; кремнію діоксид колоїдний безводний; тальк; магнію стеарат;

плівкова оболонка: гіпромелоза, заліза оксид червоний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172), триетилцитрат, титану діоксид (Е 171), тальк, повідон, вода очищена.

Показання

Гіперхолестеринемія

Лікування первинної гіперхолестеринемії або змішаної дисліпідемії, як доповнення до дієти у разі коли застосування однієї тільки дієти та інших немедикаментозних методів лікування (таких як, фізичні вправи, зниження маси тіла) недостатньо.

Лікування гомозиготної сімейної гіперхолестеринемії, як доповнення до дієти та іншого ліпідознижувального лікування (наприклад аферез ліпідів низької щільності) або якщо такі методи лікування не є належними.

Профілактика серцево-судинних захворювань

Зниження захворюваності і ризику смертності у результаті серцево-судинних захворювань у пацієнтів з атеросклеротичною серцево-судинною хворобою або цукровим діабетом, з нормальним або підвищеним рівнем холестерину, як доповнення до корекції інших факторів ризику та іншої кардіопротективної терапії.

Протипоказання

  • Гіперчутливість до симвастатину або будь-якого з компонентів препарату.
  • Захворювання печінки в стадії загострення або стійке підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові невідомої етіологіі.
  • Супутній прийом потужних інгібіторів CYP3A4 (препаратів, що збільшують AUC приблизно в 5 разів або більше) (таких як ітраконазол, кетоконазол, посаконазол, вориконазол, інгібітори ВІЛ – протеази (наприклад нелфінавір), боцепревір, телапревір, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин та нефазодон).
  • Супутній прийом гемфіброзилу, циклоспорину або даназолу.

Дозування

Добова доза становить від 5 мг до 80 мг для перорального прийому одноразово ввечері. Коригування дози у разі необхідності слід здійснювати з інтервалами не менше ніж 4 тижні до досягнення максимальної добової дози 80 мг, яку приймають один раз на добу ввечері. Доза 80 мг рекомендована тільки пацієнтам з тяжкою гіперхолестеринемією та високим рівнем ризику розвитку серцево-судинних ускладнень, які не досягли цілей лікування на нижчих дозах та коли очікується, що користь переважатиме потенційні ризики.

Гіперхолестеринемія

Пацієнту слід призначити стандартну холестеринознижувальну дієту, якої він має дотримуватись протягом усього курсу лікування симвастатином. Звичайно початкова доза становить 10 - 20 мг на добу, яку приймають одноразово ввечері. Для пацієнтів, яким необхідне значне зниження рівня ХС - ЛПНЩ (більше ніж на 45 %), початкова доза може становити 20 - 40 мг один раз на добу ввечері. Коригування дози у разі необхідності здійснюється, як зазначено вище.

Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія

Грунтуючись на результатах контрольованого клінічного дослідження, рекомендована початкова доза препарату становить 40 мг на добу ввечері. Для лікування цієї групи пацієнтів симвастатин призначають як доповнення до дієти та іншого лікування, що знижує рівень ліпідів (ЛПНЩ-аферез) або якщо таке лікування недоступне.

Профілактика серцево-судинних захворювань

Початкова доза симвастатину для пацієнтів з високим рівнем ризику розвитку ішемічної хвороби серця (у поєднанні з гіперліпідемією або без неї) становить від 20 мг на добу до 40 мг на добу одноразово ввечері. Медикаментозну терапію можна починати одночасно з дієтою та фізичними вправами. Коригування дози у разі необхідності проводять, як зазначено вище.

Супутня терапія

Симвастатин ефективний як монотерапія, а також у комбінації з секвестрантами жовчних кислот. Прийом дози потрібно проводити більше ніж за 2 години до або більше ніж через 4 години після прийому лікарських препаратів, що підсилюють екскрецію жовчних кислот.

Для пацієнтів, які приймають симвастатин одночасно з фібратами (за винятком гемфіброзилу або фенофібрату), доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу. Для пацієнтів, які приймають симвастатин одночасно з аміодароном, амлодипіном, дилтіаземом чи верапамілом, добова доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг.

Дозування при нирковій недостатності

Пацієнти з нирковою недостатністю помірного ступеня не потребують корекції дози. При тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) слід ретельно зважити доцільність призначення препарату у дозах, що перевищують 10 мг на добу. Якщо таке дозування вважається необхідним, слід призначати препарат з обережністю.

Застосування літнім пацієнтам

Немає потреби в коригуванні дози.

Застосування пацієнтам дитячого віку (10-17 років)

Для дітей (хлопці вікової стадії Таннера ІІ і старші та дівчатка, в яких щонайменше 1 рік як почалися менструації), віком 10-17 років з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією рекомендована звичайна початкова доза становить 10 мг один раз на добу ввечері. До початку лікування симвастатином дітям слід призначити стандартну холістеринознижувальну дієту, якої потрібно дотримуватися під час лікування.

Рекомендована добова доза становить від 10 мг до 40 мг, максимальна рекомендована добова доза становить 40 мг. Дозу слід підбирати індивідуально, відповідно до мети терапії, згідно з рекомендованим коригуванням. Коригування дози слід проводити з інтервалами в 4 тижні або більше.

Досвід застосування симвастатину дітям препубертатного віку обмежений.

Побічні дії

Загалом Симвастатин Ананта добре переноситься.

Порушення з боку кровотворної та лімфатичної систем: анемія.

Порушення з боку нервової системи: головний біль, парестезія, запаморочення, периферична невропатія, порушення пам'яті.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту: запор, абдомінальний біль, метеоризм, диспепсія, діарея, нудота, блювання, панкреатит.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин: висип, свербіж, алопеція.

Порушення з боку опорно-рухового та м’язового апарату, сполучної тканини: міопатія (включаючи міозит), рабдоміоліз, міалгія, м'язові судоми.

Загальні розлади: астенія.

Зрідка повідомлялося про випадки вираженого синдрому гіперчутливості, що включав деякі з таких проявів: ангіоневротичний набряк, вовчакоподібний синдром, ревматична поліміалгія, дерматоміозит, васкуліт, тромбоцитопенія, еозинофілія, збільшення ШОЕ, артрит та артралгія, кропив'янка, фотосенсибілізація, гарячка, припливи, диспное, слабкість.

Порушення з боку печінки та жовчовивідних шляхів: гепатит/жовтяниця, печінкова недостатність.

Психічні порушення: безсоння, розлади сну, депресія.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення: інтерстиціальна хвороба легень.

Порушення з боку репродуктивної системи: еректильна дисфункція.

Вплив на лабораторні показники: підвищення рівня трансаміназ сироватки крові (аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, γ-глутамілтранспептидази), підвищення рівня лужної фосфатази, підвищення рівня креатинінкінази сироватки крові.

При прийомі статинів повідомлялося про підвищення HbA1c та рівнів глюкози сироватки в стані натще.

Зрідка повідомлялося про порушення когнітивної функції (такі як, втрата пам’яті, забудькуватість, порушення пам’яті, сплутаність свідомості), пов’язані із застосуванням статинів, включаючи симвастатин. У цілому випадки були не тяжкими та оборотними після припинення прийому статину; час до початку появи симптомів (від 1 дня до років) та зникнення симптомів (в середньому 3 тижні) був різним.

Дуже рідко спостерігалися імуноопосередкована некротизуюча міопатія (ІОНМ), аутоімунної міопатія, пов’язана із застосуванням статинів. ІОНМ характеризується слабкістю проксимальних м’язів і підвищенням рівня креатинкінази в сироватці, які не зникають незважаючи на припинення прийому статинів, ознаками некротизуючої міопатії на біопсії м’язів без значного запалення, поліпшення при застосуванні імунодепресивних засобів.

Передозування

Відомо про декілька випадків передозування. Максимальна прийнята доза становила 3,6 г.

Усі пацієнти одужали без наслідків. Специфічне лікування у разі передозування відсутнє, слід вживати симптоматичних і підтримуючих заходів.

Лікарська взаємодія

Рекомендації щодо взаємодіючих агентів коротко викладені в таблиці нижче

Взаємодія лікарських препаратів, пов'язана з підвищеним ризиком розвитку міопатії / рабдоміолізу

 

Препарати взаємодії Відповідні рекомендації
Потужні інгібітори CYP3A4: Ітраконазол, Кетоконазол, Посаконазол Вориконазол, Ерітроміцин, Кларитроміцин, Телітроміцин, Інгібітори ВІЛ-протеази (нелфінавір), Бецепревір, Телапревір, Нефазодон, Циклоспорин Даназол, Гемфібразил Протипоказані при прийомі симвастатину
Інші фібрати (за винятком фенофібрату) Не перевищувати дозу симвастатину10 мг на добу
Аміодарон, Верапаміл, Дилтіазем, Амлодипін Не перевищувати дозу симвастатину 20 мг на добу
Фузидинова кислота Не рекомендується з симвастатином
Грейпфрутовий сік Рекомендовано уникати вживання

Гіполіпідемічні засоби, здатні призвести до розвитку міопатії

Ризик розвитку міопатії, в тому числі рабдоміолізу, підвищується при одночасному застосуванні з фібратами. Крім того, спостерігається фармакокінетична взаємодія з гемфібразилом, що призводить до підвищення рівнів симвастатину в плазмі. При комбінованому прийомі фенофібрату з симвастатином ризик виникнення міопатії не перевищує такий при монотерапії кожним із препаратів окремо. Рідкісні випадки міопатії/рабдоміолізу пов’язані із застосуванням симвастатину з ліпідомодифікуючими дозами (≥1г/добу) ніацину.

Вплив інших лікарських засобів на симвастатин

Взаємодія з інгібіторами CYP3A4

Симвастатин є субстратом цитохрому P450 3A4. Потужні інгібітори цитохрому P450 3A4 підвищують ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу внаслідок підвищення концентрації інгібіторної активності ГМГ-КоА-редуктази в плазмі під час терапії із застосуванням симвастатину. До таких інгібіторів належать ітраконазол, кетоконазол, посаконазол, вориконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази (нелфінавір), боцепревір, телапревір і нефазодон. Одночасне застосування ітраконазолу призводило до більш ніж 10-кратного збільшення системного контакту симвастатинової кислоти (активного метаболіту бета-гідроксикислоти). Телітроміцин спричинить 11-кратне підвищення системного контакту симвастатинової кислоти.

Протипоказане одночасне застосування з симвастатином потужних інгібіторів CYP3A4 (наприклад ітраконазолу, кетоконазолу, інгібіторів ВІЛ-протеази (нелфінавір), боцепревіру, телапревіру, еритроміцину, кларитроміцину, телітроміцину та нефазодону, а також гемфібразилу, циклоспорину, даназолу). У разі якщо лікування із застосуванням потужних інгібіторів CYP3A4 неминуче, терапію із застосуванням симвастатину слід перервати під час курсу лікування. Застосування симвастатину з деякими іншими, менш потужними інгібіторами CYP3A4 (флуконазолом, верапамілом і дилтіаземом) слід проводити з обережністю.

Циклоспорин

При супутньому призначенні циклоспорину, особливо з високими дозами симвастатину, збільшується вірогідність розвитку міопатії/рабдоміолізу. Таким чином, для пацієнтів, які отримують супутнє лікування циклоспорином, доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу.

Даназол

Ризик розвитку міопатії і рабдоміолізу збільшується при супутньому призначенні даназолу з найвищими дозами симвастатину.

Гемфіброзил

Гемфіброзил збільшує AUC симвастатинової кислоти у 1,9 раза завдяки інгібіції каскаду реакцій глюкоронізації.

Аміодарон

Ризик розвитку міопатії та гострого некрозу скелетних м'язів підвищується при одночасному застосуванні аміодарону з більш високими дозами симвастатину. Доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу у пацієнтів, які отримують препарат одночасно з аміодароном.

Верапаміл

Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванні верапамілу з симвастатином 40 мг або 80 мг. Доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу для пацієнтів, які отримують препарат одночасно з верапамілом.

Дилтіазем

Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу підвищується при одночасному застосуванні дилтіазему з симвастатином 80 мг. Доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу у пацієнтів, які отримують препарат одночасно з дилтіаземом.

Амлодипін

У пацієнтів, які приймали амлодипін одночасно з симвастатином 80 мг, спостерігався підвищений ризик розвитку міопатії. Доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу у пацієнтів, які отримують препарат одночасно з амлодипіном.

Ніацин

Рідкісні випадки міопатії/рабдоміолізу асоціювались із супутнім прийомом з ліпідомодифікуючими дозами (≥1 г/добу) ніацину (нікотинова кислота). У ході фармакокінетичного дослідження одночасне застосування одноразової дози нікотинової кислоти уповільненого вивільнення 2 г із симвастатином 20 мг призводило до помірного підвищення показників AUC симвастатину і кислоти симвастатину і показників Cmax концентрації кислоти симвастатину в плазмі.

Фузидинова кислота

Ризик розвитку міопатії може бути підвищений при одночасному застосуванні фузидинової кислоти зі статинами, в тому числі і симвастатином. При доведеній необхідності пацієнти, що приймають фузидинову кислоту і симвастатин, повинні піддаватися ретельному моніторингу.

Грейпфрутовий сік

Грейпфрутовий сік пригнічує цитохром P450 3A4. Одночасний прийом великих кількостей (більше 1 літра в день) грейпфрутового соку і симвастатину приводили до 7-кратного зростання системного контакту з кислотою симвастатину. Вживання грейпфрутового соку під час лікування із застосуванням симвастатину слід уникати.

Колхіцин

Були повідомлення про міопатію та рабдоміоліз при супутньому прийомі колхіцину та симвастатину у пацієнтів з нирковою недостатністю. Рекомендується ретельний клінічний моніторинг стану пацієнтів, які приймають цю комбінацію.

Рифампіцин

Оскільки рифампіцин є потужним стимулятором СУРЗА4, у пацієнтів, які проходять довготривалу терапію рифампіцином (наприклад, при лікуванні туберкульозу), можлива втрата ефективності симвастатину.

Вплив симвастатину на фармакокінетику інших лікарських засобів

Симвастатин не має інгібуючого впливу на цитохром Р450 ЗА4. Тому не очікують, що симвастатин впливатиме на концентрації в плазмі речовин, що метаболізуються за участю цитохрому Р450 ЗА4.

Пероральні антикоагулянти

У пацієнтів, які приймають кумаринові антикоагулянти, протромбіновий час потрібно визначати до початку терапії симвастатином, а також досить часто на початку лікування, щоб пересвідчитися, що не відбувалося жодної значної зміни протромбінованого часу. Як тільки досягається стабільний рівень протромбінового часу, його подальший контроль варто проводити з інтервалами, що зазвичай рекомендуються для пацієнтів, які одержують терапію кумариновими антикоагулянтами. При зміні дозування або припиненні прийому симвастатину також необхідно проводити контроль протромбінового часу. Терапія симвастатином не асоціюється з кровотечею або змінами протромбінового часу у пацієнтів, які не приймали антикоагулянти.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Симвастатин, що є неактивним лактоном, після перорального прийому гідролізується в печінці до бета-гідроксикислотної форми, якій притаманна потужна активність стосовно пригнічення ГМГ-КоА-редуктази (3-гідрокси-3-метилглутарил-КоА-редуктази). Цей фермент каталізує перетворення ГМГ-КоА на мевалонат (початкова і лімітуюча стадія біосинтезу холестерину). Підтверджено, що симвастатин знижує як нормальні, так і підвищені концентрації Х-ЛПНЩ. ЛПНЩ утворюються з протеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) і переважно катаболізуються високоспорідненими рецепторами ЛПНЩ. Механізм ЛПНЩ-знижувального ефекту симвастатину може бути пов’язаний як зі зниженням концентрації ЛПДНЩ-холестерину (Х-ЛПДНЩ), так і з індукцією рецепторів ЛПНЩ, що призводить до скорочення продукції та підвищення катаболізму Х-ЛПНЩ. Також при застосуванні симвастатину істотно знижується рівень аполіпопротеїну B. Крім того, симвастатин помірно збільшує рівень Х-ЛПВЩ і знижує рівень тригліцеридів у плазмі. В результаті цих змін зменшуються співвідношення загального холестерину до Х-ЛПВЩ та Х-ЛПНЩ до Х-ЛПВЩ.

Фармакокінетика

Симвастатин є неактивним лактоном, який легко гідролізується in vivo до відповідної бета-гідроксикислоти, потужним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази. Гідроліз відбувається головним чином у печінці; швидкість гідролізу в плазмі людини дуже низька. Абсорбція Симвастатин добре поглинається і піддається інтенсивній печінковій екстракції першого попадання. Екстракція в печінці залежна від кровотоку в печінці. Печінка є основним місцем дії активної форми. Було встановлено, що доступність бета-гідроксикислоти в системній циркуляції крові після перорального прийому дози симвастатину становить менше 5 % дози. Максимальна концентрація активних інгібіторів у плазмі досягається приблизно через 1-2 години після прийому симвастатину. Одночасний прийом їжі не впливає на абсорбцію. Фармакокінетика одноразової та повторних доз симвастатину продемонстрували відсутність накопичення лікарського препарату після прийому повторних доз. Розподіл Зв'язування симвастатину і його активного метаболіту з білками плазми становить > 95 %. Виділення Симвастатин є субстратом CYP3A4. Основними метаболітами симвастатину, які присутні в плазмі, є бета-гідроксикислота і чотири додаткових активних метаболіти. Після прийому пероральної дози радіоактивного симвастатину у людини 13 % виділялося з сечею і 60 % з калом протягом 96 годин. Після внутрішньовенного введення метаболіту бета-гідроксикислоти, його період напіввиведення в середньому становив 1,9 години. У середньому тільки лише 0,3 % в/в дози виділялося в сечі у вигляді інгібіторів.

Фізико-хімічні властивості

СИМВАСТАТИН 10 АНАНТА: від світло-бежевого до темно-бежевого кольору, овальні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з рискою з одного боку.

СИМВАСТАТИН 20 АНАНТА: від бежевого до жовто-коричневого кольору, овальні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

СИМВАСТАТИН 40 АНАНТА: від персикового до червоно-коричневого кольору, овальні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

З огляду на можливість виникнення таких побічних реакцій, як запаморочення та судоми, слід утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.

Особливості застосування

Міопатія/рабдоміоліз

Симвастатин, подібно до інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, може спричинити міопатію, що проявляється у вигляді м'язового болю, хворобливості або слабкості та супроводжується зростанням активності креатинфосфокінази більше ніж у 10 разів вище верхньої межі норми (ВМН). Міопатія іноді набуває форми рабдоміолізу з або без гострої ниркової недостатності, обумовленої міоглобінурією, і дуже рідко призводить до летальних наслідків. Ризик розвитку міопатії зростає при високих рівнях інгібіторної активності ГМГ-КоА-редуктази в плазмі.

Як і для інших інгібіторів ГМГ-КоА редуктази, ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу залежить від величини дози. Згідно з існуючими даними, частота прояву міопатії становить приблизно 0,03, 0,08 і 0,61% при дозах 20, 40 і 80 мг/добу відповідно.

Всіх пацієнтів, які розпочинають лікування симвастатином, або тих, яким збільшено дозу симвастатину, слід проінформувати про ризик виникнення міопатії і рекомендувати негайно повідомляти про м'язовий біль, болісність або слабкість нез’ясованої етіології.

Необхідно бути особливо уважними до хворих, які мають схильність до рабдоміолізу. Для встановлення референтного вихідного рівня слід провести вимірювання рівня КФК перед початком лікування у таких випадках:

  • пацієнти похилого віку (65 років)
  • пацієнти жіночої статі;
  • ниркова недостатність;
  • неконтрольований гіпотиреоз;
  • спадкові м'язові порушення в особистому або сімейному анамнезі;
  • м'язова токсичність при застосуванні статинів або фібратів в анамнезі;
  • зловживання алкоголем.

Для вищезазначених груп пацієнтів необхідно розглянути співвідношення ризику та можливих переваг лікування, також рекомендовано проводити клінічне спостереження. При наявності в анамнезі у пацієнта м'язових розладів, спричинених дією статинів або фібратів, лікування іншими препаратами даного класу необхідно розпочинати з обережністю. Якщо рівні КФК значно підвищені відносно початкового рівня (>5×ВМН), лікування не слід починати.

Під час проведення лікування.

При появі м'язового болю, слабкості або судом під час проведення лікування із застосуванням статинів необхідно виміряти рівень КФК. Лікування необхідно припинити, якщо за відсутності виконання енергійних вправ отримані значення будуть істотно підвищені (>5×ВМН). Дослідження необхідно провести повторно через 5-7 днів, щоб підтвердити отримані результати. Якщо м’язові симптоми тяжкі та викликають щоденний дискомфорт, навіть коли КФК <5×ВМН, можна розглянути питання про припинення лікування. Якщо з будь-якої іншої причини підозрюється виникнення міопатії, лікування слід відмінити. Якщо симптоми зникли і рівень КФК повернувся до нормального, то повторне призначення статину або застосування альтернативних статинів можливе у найнижчому дозуванні за умови встановлення ретельного контролю.

Більш високий рівень прояву міопатії спостерігався у пацієнтів при підвищенні дози до 80 мг. Рекомендується проводити періодичне вимірювання рівня КФK, бо воно може бути корисним при ідентифікації субклінічних випадків міопатії. Однак немає достовірних даних про те, що такий моніторинг здатний попередити розвиток міопатії.

Терапію симвастатином слід тимчасово припинити за декілька днів до проведення великого оперативного втручання, а також у післяопераційний період.

Заходи щодо зниження ризику розвитку міопатії, спричинений взаємодією лікарських препаратів.

Ризик виникнення міопатії або рабдоміолізу значно підвищується при одночасному застосуванні симвастатину з потужними інгібіторами CYP3A4 (такими як ітраконазол, кетоконазол, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, інгібітори ВІЛ-протеази та нефазодон), а також гемфіброзилом, циклоспорином і даназолом.

Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу також підвищується при одночасному застосуванні з іншими фібратами або при одночасному застосуванні з аміодароном або верапамілом при більш високих дозах симвастатину. Ризик підвищується при одночасному застосуванні дилтіазему або амлодипіну з симвастатином у дозі 80 мг. Ризик розвитку міопатії, в тому числі і рабдоміолізу, може підвищуватися при одночасному застосуванні фузидинової кислоти зі статинами.

Отже, щодо інгібіторів CYP3A4, застосування симвастатину одночасно з ітраконазолом, кетоконазолом, інгібіторами ВІЛ-протеази, еритроміцином, кларитроміцином, телітроміцином і нефазодоном протипоказано. Якщо лікування ітраконазолом, кетоконазолом, еритроміцином, кларитроміцином або телітроміцином є необхідним, терапію із застосуванням симвастатину потрібно припинити на час проведення курсу лікування. Крім того, слід проявляти обережність при комбінації симвастатину з деякими іншими, менш потужними інгібіторами CYP3A4: циклоспорином, верапамілом, дилтіаземом.

Необхідно уникати одночасного прийому грейпфрутового соку і симвастатину.

Доза симвастатину не повинна перевищувати 10 мг на добу для пацієнтів, які отримують одночасно циклоспорин, даназол або гемфіброзил. Слід уникати комбінованого застосування симвастатину з гемфіброзилом, за винятком тих випадків, коли очікувані переваги перевершують підвищений ризик поєднання даних препаратів (розвиток міопатії/рабдоміолізу). Переваги комбінованого застосування симвастатину в дозуванні 10 мг на добу з іншими фібратами (за винятком фенофібрату), циклоспорином або даназолом слід уважно зважувати, порівнюючи з потенційним ризиком застосування даних комбінацій.

Слід дотримуватися обережності при призначенні фенофібрату з симвастатином, тому що будь-який з цих агентів може спричинити міопатію при прийомі окремо.

Слід уникати комбінованого застосування симвастатину з аміодароном або верапамілом у дозах, що перевищують 20 мг на добу, за винятком випадків, коли переваги від застосування ймовірно перевищують ризик розвитку міопатії.

Слід уникати комбінованого застосування симвастатину з дилтіаземом або амлодипіном у дозах, які перевищують 40 мг на добу, за винятком тих випадків, коли переваги від застосування ймовірно перевищують ризик розвитку міопатії.

Рідкі випадки розвитку міопатії/рабдоміолізу зв'язувалися з одночасним застосуванням інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази і ліпідомодифікуючих доз (1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти), кожен з яких може призводити до розвитку міопатії при прийомі окремо.

Лікарі, які розглядають можливість застосування комбінованої терапії із застосуванням симвастатину і ліпідомодифікуючих доз (1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) або препаратів, що містять ніацин, повинні зважити потенційні переваги і ризики, а також повинні проводити ретельний моніторинг пацієнтів щодо появи будь-яких симптомів м'язового болю, болючості або слабкості, особливо протягом перших місяців терапії у разі коли підвищують дозу хоча б одного з лікарських препаратів.

Слід проявляти обережність при лікуванні пацієнтів китайської національності із застосуванням симвастатину (зокрема в дозах 40 мг або вище) при одночасному застосуванні ліпідомодифікуючих доз (1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) або препаратів, що містять ніацин. У зв'язку з тим, що ризик розвитку міопатії зі статинами є дозозалежним, застосування симвастатину в дозуванні 80 мг з ліпідомодифікуючими дозами (1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) або препаратів, що містять ніацин, не рекомендується при лікуванні пацієнтів китайської національності.

Вплив на печінку

Рекомендується за наявності клінічних показань проводити функціональні тести печінки до початку лікування і в подальшому. Пацієнтам, яким титрують дозу до 80 мг, слід провести додатковий тест перед титруванням, через 3 місяці після титрування до дози 80 мг, а потім з певною періодичністю (наприклад раз на півроку) протягом першого року лікування. Особливу увагу слід приділяти пацієнтам, у яких виявляються підвищені рівні трансамінази у сироватці крові. У таких хворих повторні вимірювання потрібно проводити без затримок, а надалі виконувати частіше. Якщо рівні трансамінази доказово зростають, особливо якщо вони піднімаються до 3×ВМН та залишаються постійно високими, прийом симвастатину слід відмінити.

Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які зловживають алкоголем.

Інтерстиціальне захворювання легеніь

Випадки інтерстиціального захворювання легень вказувалися у звітах щодо застосування деяких статинів, особливо при довгостроковій терапії. Симптоми можуть включати задишку, непродуктивний кашель і погіршення загального стану здоров'я (слабкість, зниження маси тіла і підвищення температури тіла). У разі, якщо підозрюють розвиток у пацієнта інтерстиціального захворювання легень, терапію із застосуванням статинів варто припинити.

Препарат містить лактозу. Пацієнтам з рідкими спадковими захворюваннями непереносимості галактози, з уродженою лактазною недостатністю Лаппа або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не варто приймати даний лікарський засіб.

Використання препарату дітьми

Існують дані про безпеку та ефективність симвастатину для дітей (дівчат, у яких щонайменше 1 рік як почалися менструації, та хлопчиків вікової стадії Таннера ІІ та вище) віком 10 – 17 років з гетерозиготною сімейною гіперліпідемією. Профіль побічних ефектів у пацієнтів, які приймали симвастатин, був подібний до такого у пацієнтів, які приймали плацебо. Дози більше 40 мг не досліджувалися у даної групи пацієнтів. У ході дослідження не було зафіксовано впливу симвастатину на ріст та статевий розвиток дітей, а також на тривалість менструального циклу в дівчаток.

У пацієнтів віком до 18 років ефективність та безпека не досліджувалися протягом періодів лікування тривалістю довше 48 тижнів; віддалений вплив на фізичний, розумовий та статевий розвиток невідомий.

Дівчат слід проконсультувати щодо методів контрацепції при застосуванні симвастатину.

Симвастатин не досліджувався у пацієнтів віком до 10 років, дітей препубертатного віку, а також у дівчаток, у яких ще не почалися менструації.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Вагітність

Симвастатин протипоказаний у період вагітності.

Атеросклероз є хронічним процесом, і зазвичай припинення терапії із застосуванням лікарських засобів, які знижують рівень ліпідів, не повинно значно впливати на результати довготривалого лікування первинної гіперхолестеринемії. У зв'язку з цим, симвастатин не слід приймати вагітним жінкам, тим, хто намагається завагітніти, або коли є підозра, що вони вагітні. Лікування симвастатином Ананта слід відмінити протягом усього терміну вагітності або до підтвердження того, що жінка не вагітна.

Годування груддю

Невідомо, чи виділяється симвастатин або його метаболіти в грудне молоко людини. У зв'язку з тим, що багато лікарських препаратів виділяються в грудне молоко людини, а також через потенційний ризик виникнення серйозних побічних реакцій, жінкам, які приймають симвастатин Ананта, слід утриматись від годування груддю.

Упаковка

СИМВАСТАТИН 10 АНАНТА. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 10 мг по 14 таблеток у блістері, по 2 блістери у картонній коробці.

СИМВАСТАТИН 20 АНАНТА. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 20 мг по 14 таблеток у блістері, по 2 блістери у картонній коробці.

СИМВАСТАТИН 40 АНАНТА. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 40 мг по 14 таблеток у блістері, по 2 блістери у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.