Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Серофло

Виробник: Ципла Лтд.
АТ Код: АТС R03A K06
Клінико-фармакологічна група: Протиастматичні препарати для інгаляційного застосування. Адренергічні засоби в комбінації з іншими протиастматичними препаратами.
Форма випуску: Капсули з порошком для інгаляцій

Склад

діючі речовини: сальметеролу ксинафоат і флутиказону пропіонат;

1 капсула містить 50 мкг сальметеролу ксинафоату і 100 або 250 мкг флутиказону пропіонату;

допоміжні речовини: лактоза 125М, лактоза 150М.

Показання

Базисна терапія захворювань, що супроводжуються оборотною обструкцією дихальних шляхів (включаючи бронхіальну астму у дітей і дорослих), коли доцільно призначення комбінованої терапії (бронходилататор та інгаляційний кортикостероїд):

  • пацієнтам, які одержують підтримуючу терапію β2-адреноміметиками тривалої дії та інгаляційними кортикостероїдами;
  • пацієнтам, у яких на фоні терапії інгаляційним кортикостероїдом зберігаються симптоми захворювання;
  • пацієнтам, які регулярно використовують бронходилататори, яким додатково показана терапія інгаляційними кортикостероїдами.

Базисна терапія хронічних обструктивних захворювань легенів, у тому числі хронічного бронхіту та емфіземи легенів.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Дозування

Препарат Серофло® призначений тільки для інгаляцій за допомогою порошкового інгалятора Діпіхалер. Препарат необхідно застосовувати регулярно, навіть за відсутності симптомів захворювання. Під час лікування пацієнти повинні перебувати під регулярним наглядом лікаря з метою підбору оптимальної дози і змінювати дозу препарату тільки за його рекомендацією.

Початкову дозу визначають на підставі дози флутиказону пропіонату, що рекомендується для лікування захворювання даного ступеня тяжкості. Потім початкову дозу препарату слід поступово знижувати до мінімально ефективної дози.

Якщо симптоми бронхіальної астми недостатньо контролюються при застосуванні інгаляційних кортикостероїдів самостійно, такий контроль може покращитись при заміні інгаляційної кортикостероїдної терапії на Серофло® з терапевтично еквівалентною дозою кортикостероїду. Для пацієнтів, симптоми астми яких контролюються достатньо при самостійному застосуванні кортикостероїдів, заміна їх на Серофло® може дозволити зменшити дозу кортикостероїдів при збереженні контролю за симптомами астми.

Оборотні обструктивні захворювання дихальних шляхів.

Дорослим і дітям 12 років і старше призначають, залежно від стану, одну інгаляцію Серофло® 50/100 мкг або Серофло® 50/250 мкг двічі на добу.

Дітям від 4 до 12 років призначають одну інгаляцію Серофло® 50/100 мкг двічі на добу.

Хронічні обструктивні захворювання легенів.

Для дорослих пацієнтів рекомендована доза – одна інгаляція Серофло® 50/250 мкг двічі на добу.

Інгаляцію слід проводити в кілька етапів:

 

1.Тримаючи Діпіхалер у вертикальному положенні, установіть капсулу прозорою частиною донизу в отвір для капсул. Примітка. Переконайтеся, що риска нижньої частини Діпіхалера не знаходиться чітко під квадратним отвором для капсули. 2.Натисніть на капсулу у такий спосіб, щоб кінець капсули був на рівні з отвором.
3.Утримуючи міцно верхню частину в одній руці, проверніть нижню частину. Рисочка повинна розділити капсулу на дві частини, що буде видно через прозору стінку Діпіхалера. Тепер Діпіхалер готовий для застосування. 4.Повністю видохніть. Стисніть мундштук Діпіхалера між зубами та щільно обхопіть губами. Нахиліть трохи голову назад і глибоко вдихніть. Відведіть Діпіхалер від рота та затримайте подих, наскільки зможете.

Після застосування роз’єднайте Діпіхалер на дві частини та вийміть порожню оболонку з-під капсули. З’єднайте Діпіхалер знову.

Окремі групи пацієнтів: немає потреби коригувати дозу у пацієнтів літнього віку та у хворих з патологією нирок або печінки.

Побічні дії

Оскільки препарат містить сальметерол і флутиказону пропіонат, його побічні ефекти характерні для кожного з цих препаратів. Одночасне їх застосування не спричиняє додаткових побічних ефектів.

Інгаляційні препарати можуть спричиняти парадоксальний бронхоспазм, який необхідно негайно знімати за допомогою швидкодіючого інгаляційного бронходилататора. При цьому необхідно відразу ж припинити застосування Серофло®, оцінити стан пацієнта, провести необхідне обстеження і, за необхідності, призначити терапію іншими препаратами.

Сальметерол може спричиняти серцебиття, головний біль, що мали транзиторний характер, або їхня вираженість зменшувалася на фоні регулярного лікування; рідко (у схильних пацієнтів) – порушення серцевого ритму (у т.ч. миготливу аритмію, фібриляцію передсердь, суправентрикулярну тахікардію, екстрасистолію), алергійні реакції (висипання, ангіоневротичний набряк), тремор, артралгії, подразнення слизової оболонки ротоглотки; в поодиноких випадках - м'язові судоми.

Флутиказону пропіонат може спричинити: захриплість голосу, кандидоз порожнини рота і глотки, парадоксальний бронхоспазм, в окремих випадках – алергійні шкірні реакції. Є окремі повідомлення про реакції гіперчутливості, що проявляються у вигляді ангіоедеми (головним чином, набряк обличчя та ротоглотки), респіраторних симптомів (задишка та/або бронхоспазм) та дуже рідко – анафілактичних реакцій.

Побічні системні ефекти включають синдром Кушинга, кушингоїдні ознаки, пригнічення функції кори надниркових залоз, затримку росту у дітей та підлітків, остеопороз, катаракту та глаукому.

Є поодинокі повідомлення про випадки гіперглікемії, неспокій, порушення сну та зміни поведінки, включаючи гіперактивність та збудження (головним чином у дітей).

Передозування

На сьогодні даних щодо передозування Серофло® немає. Наведені дані щодо передозування окремих препаратів сальметеролу і флутиказону пропіонату. Передозування сальметеролу виявляється тремором, головним болем, тахікардією, підвищенням систолічного кров’яного тиску та гіпокаліємію. Найкращими антидотами є кардіоселективні β1-адреноблокатори, але їх слід з обережністю призначати пацієнтам із бронхоспазмом в анамнезі. Якщо препарат треба відміняти через передозування сальметеролу, пацієнтові необхідно призначити відповідну замісну кортикостероїдну терапію.

Інгаляційне введення флутиказону пропіонату в дозах, що перевищують рекомендовані, може призвести до тимчасового пригнічення гіпоталамо/гіпофізарно/надниркової системи. При цьому не обов'язково вживати екстрених заходів, оскільки функція кори надниркових залоз відновлюється через кілька днів, що підтверджується при контролі рівня кортизолу в плазмі. Однак тривале застосування інгаляційного флутиказону пропіонату в дозах, що перевищують рекомендовані, може призвести до пригнічення функції надниркових залоз. Є повідомлення про поодинокі випадки гострих адреналових кризів, головним чином у дітей, які лікуються вищими, ніж рекомендовано, дозами препарату протягом тривалого часу (декілька місяців або років). До явищ, що спостерігалися, входила гіпоглікемія, що супроводжувалась погіршенням свідомості та/або конвульсіями. До факторів, що можуть провокувати гострий адреналовий криз, належать травми, хірургічні втручання, інфекції або різке зниження дози інгаляційного флутиказону пропіонату. Рекомендується проводити моніторинг резервної функції кори надниркових залоз. При передозуванні флутиказону пропіонату можна продовжувати лікування у дозах, достатніх для підтримання терапевтичного ефекту.

Лікарська взаємодія

При захворюваннях, що супроводжуються оборотною обструкцією дихальних шляхів, не рекомендується призначати як неселективні, так і кардіоселективні β-адреноблокатори, за винятком тих випадків, коли це дійсно необхідно й обґрунтовано.

У звичайних умовах після інгаляційного введення досягаються низькі концентрації флютиказону пропіонату в плазмі крові завдяки екстенсивному метаболізму першого проходження та високому системному кліренсу препарату, опосередкованого цитохромом Р450 ЗА4 у печінці та кишечнику. Тому ймовірність клінічно значущої медикаментозної взаємодії, опосередкованої флутиказону пропіонатом, є дуже малою.

Слід дотримуватись обережності при одночасному призначенні препарату й інгібіторів ферменту CYP3A4 (наприклад, кетоконазолу, ританавіру), тому що системна дія флутиказону пропіонату може підвищуватися.

Ританавір (сильний інгібітор цитохрому Р450 ЗА4) може значно збільшувати концентрацію флутиказону пропіонату в плазмі, що призводить до істотного зменшення концентрації кортизолу в сироватці крові. Є повідомлення про клінічно значущу медикаментозну взаємодію у пацієнтів, які лікувались флутиказону пропіонатом та ританавіром, що спричиняло системний вплив кортикостероїдів, включаючи синдром Кушинга та пригнічення функції надниркових залоз. Тому слід уникати одночасного застосування флутиказону пропіонату та ританавіру, за винятком випадку, коли користь від такого застосування буде більшою за ризик системного впливу кортикостероїдів.

За даними досліджень інших інгібіторів цитохрому Р450 ЗА4 було доведено, що вони мають дуже незначний (еритроміцин) або малий (кетоконазол) вплив на збільшення системної концентрації флутиказону пропіонату в сироватці крові без значимого зменшення концентрації кортизолу. Проте одночасно застосовувати потужні інгібітори цитохрому Р450 ЗА4 (наприклад, кетоконазол) слід з обережністю, беручи до уваги можливість збільшення системного впливу флутиказону пропіонату.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Комбінований препарат для інгаляційного застосування. Дія препарату зумовлена властивостями активних компонентів. Сальметерол – селективний агоніст b 2 –адренорецепторів з тривалою дією (12 годин). Молекула сальметеролу має довгий бічний ланцюг, який зв’язується із зовнішньою ділянкою рецептора. Завдяки цим фармакологічним властивостям сальметерол ефективний для запобігання гістамініндукованому бронхоспазму, спричиняє тривалу (не менше 12 годин) бронходилатацію, зменшує гіперреактивність бронхів. Дослідження in vitro показали, що сальметерол тривало і ефективно уповільнює вивільнення в тканинах легенів легких медіаторів тучних клітин, таких як гістамін, лейкотрієни і простагландин D 2. Сальметерол пригнічує ранню і пізню стадію реакції на алергени, що вдихаються, після введення однієї дози пригнічення пізньої стадії триває до 30 годин. Флутиказону пропіонат – синтетичний глюкокортистероїд (ГКС). При інгаляційному введенні в рекомендованих дозах має виражений протизапальний ефект, що приводить до зменшення вираженості симптомів і зниження частоти загострень захворювань, які супроводжуються обструкцією дихальних шляхів. Дія флутиказону пропіонату не супроводжується побічними реакціями, характерними для системних ГКС. При тривалому застосуванні інгаляційного флутиказону пропіонату в максимальних дозах добова секреція гормонів кори надниркової залози залишається в межах норми у дорослих і дітей. Після переведення пацієнтів, які одержують інші інгаляційні ГКС, на прийом флутиказону пропіонату добова секреція гормонів кори надниркових залоз поступово відновлюється до норми, незважаючи на попередній прийом ГКС. Це вказує на відновлення функції надниркової залози на фоні інгаляційного застосування флутиказону пропіонату. При тривалому застосуванні флутиказону пропіонату резервна функція кори надниркових залоз також залишається в межах норми, що підтверджується результатами стимуляційного тесту. Однак необхідно враховувати, що залишкове зниження резервної функції надниркових залоз може зберігатися протягом тривалого часу після проведеної терапії.

Фармакокінетика

Одночасне інгаляційне введення сальметеролу і флутиказону пропіонату не впливає на фармакокінетику кожної з цих речовин. Дані щодо фармакокінетики сальметеролу обмежені, тому що технічно важко визначити дуже низькі концентрації препарату в плазмі (200 пг/мл і менше) після його інгаляційного введення в терапевтичних дозах. Після інгаляційного введення абсолютна біодоступність флутиказону пропіонату становить 10-30 %. Системна абсорбція відбувається переважно в легенях. Частина введеної шляхом інгаляції дози може проковтуватися, але системна дія мінімальна внаслідок слабкої розчинності препарату у воді й інтенсивного метаболізму при першому проходженні через печінку. Біодоступність флутиказону пропіонату при прийомі внутрішньо становить менше 1 %. Існує пряма залежність між величиною введеної шляхом інгаляції дози і системною дією флутиказону пропіонату. Флутиказону пропіонат має високий плазмовий кліренс (1150 мл/хв) і великий Vd (приблизно 300 л). Флутиказону пропіонат швидко виводиться із системного кровотоку, головним чином унаслідок біотрансформації до неактивного похідного за допомогою ферменту CYP 3A4 системи цитохрому Р450. Нирковий кліренс флутиказону пропіонату незначний (менше 0,2 %), менше 5 % його метаболіту виводиться з сечею.

Фізико-хімічні властивості

тверді желатинові капсули розміром «3», з кришкою світло-оранжевого або зеленувато-жовтого кольору і безбарвним прозорим корпусом, частково заповнені білим порошком.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Спеціальні дослідження не проводились, однак фармакологічні властивості сальметеролу і флутиказону пропіонату не припускають такого впливу.

Особливості застосування

Лікування оборотних обструктивних захворювань дихальних шляхів слід проводити за послідовною програмою, стан пацієнта необхідно регулярно контролювати як клінічно, так і шляхом визначення показників функції зовнішнього дихання.

Препарат призначений для тривалого лікування захворювання, а не для зняття нападів. Для зняття нападів пацієнтам слід призначати інгаляційні бронходилататори короткої дії (наприклад, сальбутамол), який пацієнтам рекомендується завжди мати при собі. Збільшення потреби в застосуванні бронходилататорів короткої дії свідчить про загострення захворювання. Раптове і прогресуюче загострення бронхіальної астми може бути загрозою для життя пацієнта, тому в подібних ситуаціях необхідно переглянути план лікування пацієнта і вирішити питання про збільшення дози інгаляційних кортикостероїдів. При недостатній ефективності Серофло® слід переглянути план лікування пацієнта і в разі потреби додатково призначити інгаляційні кортикостероїди і антибіотики при розвитку інфекції. Різко припиняти лікування не рекомендується.

Слід дотримуватись обережності при призначенні кортикостероїдів для інгаляцій пацієнтам з туберкульозом легенів (як активної, так і неактивної форми). Препарат необхідно з обережністю призначати пацієнтам з гіпертиреозом, тиреотоксикозом.

При виникненні або для профілактики захриплості і кандидозу порожнини рота і глотки рекомендується після інгаляції полоскати рот і горло водою. При кандидозі можна застосовувати протигрибкові препарати місцевої дії, одночасно продовжуючи терапію Серофло®.

При тривалому застосуванні будь-яких інгаляційних кортикостероїдів, особливо у високих дозах, можуть відмічатися побічні системні ефекти (дивись розділ «Побічні реакції»), однак імовірність їх розвитку значно нижче, ніж при прийомі кортикостероїдних препаратів внутрішньо. Тому особливо важливо, щоб при досягненні терапевтичного ефекту доза інгаляційних кортикостероїдів була знижена до мінімальної ефективної дози.

Рекомендується регулярно стежити за динамікою росту дітей, які одержують кортикостероїди для інгаляцій протягом тривалого часу.

В окремих пацієнтів може відмічатись індивідуальна висока чутливість до впливу інгаляційних кортикостероїдів.

У зв'язку з можливою недостатністю надниркових залоз слід дотримуватись особливої обережності і регулярно контролювати показники функції кори надниркових залоз при переведенні пацієнтів з пероральної стероїдної терапії на лікування флутиказоном пропіонатом для інгаляцій. Відміну системних кортикостероїдів на фоні інгаляцій флутиказону пропіонату треба проводити поступово. Пацієнти повинні носити при собі картку, яка вказує, що їм може знадобитися додатковий прийом кортикостероїдів за різних стресових ситуацій.

Відомо, що ританавір (сильний інгібітор цитохрому Р450 ЗА4) може значно збільшувати концентрацію флутиказону пропіонату в плазмі, що призводить до істотного зменшення концентрації кортизолу в сироватці крові. Є повідомлення про клінічно значущу медикаментозну взаємодію в пацієнтів, які лікувались флутиказону пропіонатом та ританавіром, що спричиняло системний вплив кортикостероїдів, включаючи синдром Кушинга та пригнічення надниркових залоз. Тому слід уникати одночасного застосування флутиказону пропіонату та ританавіру, за винятком випадку, коли користь від такого застосування буде більшою за ризик системного впливу кортикостероїдів.

Враховуючи наявність поодиноких повідомлень про підвищення рівня глюкози в крові, це необхідно брати до уваги при призначенні Серофло® хворим на цукровий діабет.

Використання препарату дітьми

Немає даних щодо застосування препарату у дітей віком до 4 років, тому його не слід застосовувати пацієнтам цієї вікової категорії.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Досвід застосування сальметеролу ксинафоату та флутиказону пропіонату у період вагітності та годування груддю недостатній, тому призначати препарат у ці періоди можна тільки в тому випадку, якщо передбачувана користь для матері перевищує будь-який потенційний ризик для плода або дитини.

Упаковка

По 30 капсул у контейнері; по 1 контейнеру в картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати в сухому місці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати в недоступному для дітей місці.

Зберігати контейнер щільно закритим.