Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Серобид

Міжнародна назва: Salmeterol
Виробник: Ципла Лтд, Індія / CIPLA Ltd, India.
АТ Код: АТС R03A C12
Клінико-фармакологічна група: Протиастматичні засоби. Адренергічні препарати для інгаляційного застосування. Селективні агоністи b2-адренорецепторів.
Форма випуску: Інгаляція під тиском, суспензія

Склад

діюча речовина: сальметерол;

1 доза препарату містить 25 мкг сальметеролу (у формі сальметеролу ксинофоату);

допоміжні речовини: лецитин, етанол безводний, пропелент HFA-134a (тетрафторетан).

Показання

Регулярне симптоматичне додаткове лікування оборотної обструкції дихальних шляхів при бронхіальній астмі, у т.ч. у пацієнтів із нічними нападами астми, симптоми хвороби у яких недостатньо контролюються шляхом застосування інгаляційних кортикостероїдів.

Лікування хронічних обструктивних захворювань легенів (ХОЗЛ).

Попередження нападів астми, спровокованих фізичним навантаженням.

Протипоказання

Гіперчутливість до будь-якого компонента препарату.

Дозування

Препарат призначений виключно для інгаляційного застосування.

Застосовувати препарат слід регулярно. Повний терапевтичний ефект досягається після кількох доз препарату. Оскільки існує можливість виникнення побічних ефектів при перевищенні доз препаратів такого класу, дозування і частоту застосування препарату можна збільшувати лише під наглядом лікаря.

Рекомендовані дози

Астма

Дорослі та діти, старші 12 років: 2 інгаляції (2 × 25 мкг сальметеролу) 2 рази на добу. При тяжкій обструкції дихальних шляхів дозу можна збільшити до 4 інгаляцій (4 × 25 мкг сальметеролу) 2 рази на добу.

Діти, старші 4 років: 2 інгаляції (2 × 25 мкг сальметеролу) 2 рази на добу.

Недостатність клінічних даних щодо застосування сальметеролу для лікування дітей віком до 4 років не дає змоги призначати препарат хворим цієї вікової групи.

Хронічні обструктивні захворювання легенів

Дорослі: 2 інгаляції (2 × 25 мкг сальметеролу) 2 рази на добу.

Діти: препарат при цьому показанні дітям не призначають.

Особливі групи пацієнтів

Змінювати дозу при лікуванні хворих літнього віку та хворих із нирковою недостатністю не потрібно. Даних щодо клінічного застосування сальметеролу для лікування хворих із печінковою недостатністю немає.

Інструкція з користування інгалятором

Перевірка інгалятора

Перед першим застосуванням інгалятора або після перерви у користуванні більше 1 тижня зняти ковпачок мундштука, злегка натискуючи на нього з боків, добре струснути інгалятор та зробити 1 розпилення у повітря, щоб переконатися у його адекватній роботі.

Рекомендації щодо користування інгалятором

1. Зняти ковпачок мундштука, злегка натискуючи на нього з боків.

2. Переконатися, що всередині та ззовні інгалятора, у т.ч. мундштука, немає сторонніх предметів.

3. Старанно струснути інгалятор, щоб видалити з інгалятора будь-який сторонній предмет і щоб його вміст був рівномірно змішаний.

4. Взяти інгалятор у руку вертикально між великим та іншими пальцями, причому великий палець має бути на корпусі інгалятора нижче мундштука.

5. Зробити максимально глибокий видих, потім помістити мундштук у рот між зубами і охопити його губами, не прикушуючи.

6. Роблячи вдих через рот, натиснути на верхівку інгалятора, щоб виконати розпилення сальметеролу, при цьому продовжувати повільно і глибоко вдихати. Одне натискання на верхівку інгалятора відповідає 1 дозі.

7. Затримати дихання, вийняти інгалятор з рота і зняти палець з верхівки інгалятора. Продовжувати затримувати дихання стільки, скільки можливо.

8. Якщо необхідно виконати подальші розпилення, зачекати приблизно 30 секунд, тримаючи інгалятор вертикально. Після цього виконати дії, описані у пунктах 3-7.

9. Насадити ковпачок мундштука на місце шляхом натискання у необхідному напрямку до появи клацання.

Діти. Може виникнути необхідність у тому, щоб інгаляції дітям проводили дорослі. Необхідно попросити дитину видихнути і виконати розпилення одразу після того, як вона почне вдих. Рекомендується освоювати техніку розпилення разом. Старші діти або ослаблені дорослі можуть тримати інгалятор обома руками. Слід покласти обидва вказівні пальці на верхівку інгалятора, а обидва великі пальці – на основу нижче мундштука.

Рекомендації щодо чищення інгалятора

Інгалятор слід чистити не рідше 1 разу на тиждень.

1. Зняти ковпачок мундштука.

2. Не виймати металевий контейнер з пластикового футляра.

3. Протерти зовнішню та внутрішню поверхню ковпачка мундштука та пластиковий футляр сухою серветкою.

4. Помістити ковпачок мундштука на місце.

Необхідно взяти до уваги!

Дії, описані у пунктах 5, 6 і 7, необхідно виконувати не поспішаючи.

Перед самим розпиленням вдихати потрібно якомога повільніше. Перші кілька разів слід потренуватися перед дзеркалом.

Якщо біля верхівки інгалятора або з боків рота з’явиться «хмарка», необхідно розпочати процедуру знову з пункту 2.

Одразу після використання закрити мундштук ковпачком, обережно натискуючи на нього до появи клацання.

Як і при застосуванні інших інгаляційних препаратів, терапевтична ефективність може зменшитися при охолодженні балончика.

Не класти металевий контейнер у воду.

Не розбирати, не проколювати і не спалювати балон навіть після повного використання.

Побічні дії

Наведені нижче побічні реакції класифіковані за органами і системами та за частотою їх виникнення. Частота виникнення визначається як: дуже часто ³ 1/10; часто ³ 1/100, < 1/10; нечасто ³ 1/1 000, < 1/100; рідко ³ 1/10 000, < 1/1 000; дуже рідко < 1/10 000.

З боку імунної системи

Нечасто: висипання.

Дуже рідко: анафілактична реакція, включаючи набряк та ангіоневротичний набряк, бронхоспазм та анафілактичний шок.

З боку метаболізму та травлення

Рідко: гіпокаліємія.

Дуже рідко: гіперглікемія.

З боку психіки

Нечасто: нервозність.

Рідко: безсоння.

З боку нервової системи

Часто: тремор і головний біль.

Рідко: запаморочення.

Повідомлялося про такі побічні реакції, характерні для всіх β2-агоністів, як тремор, головний біль, але вони мали оборотний характер і зменшувалися при регулярному застосуванні препарату. Тремор виникав, головним чином, при застосуванні доз, вищих 50 мкг, 2 рази на добу.

З боку серцево-судинної системи

Часто: прискорене серцебиття.

Повідомлялося про таку побічну реакцію, характерну для всіх β2-агоністів, як прискорене серцебиття, але вона мала оборотний характер і зменшувалася при регулярному застосуванні препарату.

Нечасто: тахікардія.

Тахікардія виникає частіше при застосуванні доз, вищих за 50 мкг, 2 рази на день.

Дуже рідко: порушення серцевого ритму, включаючи передсердну фібриляцію, суправентрикулярну тахікардію та екстрасистолію.

З боку дихальної системи

Дуже рідко: подразнення ротоглотки та парадоксальний бронхоспазм.

Як і при застосуванні інших інгаляційних препаратів, може спостерігатися парадоксальний бронхоспазм, що потребує негайної відміни препарату, призначення швидкодіючих бронходилататорів і при необхідності – альтернативної терапії.

З боку травної системи

Дуже рідко: нудота.

З боку кістково-м’язової системи

Часто: судоми м’язів.

Дуже рідко: артралгія.

Загальні порушення

Дуже рідко: неспецифічний біль у грудях.

Передозування

Ознаками і симптомами, які можна очікувати при передозуванні сальметеролу, є симптоми, типові для надмірного стимулювання b2-адренергічних рецепторів, зокрема тремор, головний біль, запаморочення, тахікардія, збільшення систолічного артеріального тиску та гіпокаліємія.

Лікувати слід кардіоселективними β-блокаторами (застосовують з обережністю для лікування хворих із бронхоспазмом в анамнезі).

Оскільки в результаті передозування може виникнути гіпокаліємія, слід контролювати рівень калію у сироватці крові з його можливою корекцією.

Лікарська взаємодія

Слід уникати одночасного призначення як неселективних, так і селективних β-блокаторів для лікування оборотного бронхообструктивного синдрому, за винятком випадків гострої потреби.

При застосуванні β2-агоністів може виникнути потенційно серйозна гіпокаліємія. Особливу увагу на це слід звертати при лікуванні тяжкої астми, оскільки гіпокаліємія може потенціюватися супутнім застосуванням похідних ксантинів, стероїдів та діуретиків.

Сумісне застосування кетоконазолу та сальметеролу спричиняє суттєве збільшення концентрації сальметеролу в плазмі крові (в 1,4 раза – Cmax та у 15 разів – AUC), і наслідком цього може бути подовження інтервалу QT та посилення серцебиття. Тому сумісного застосування з кетоконазолом слід уникати, якщо лише користь від такого застосування буде переважати потенційно підвищений ризик виникнення побічних ефектів при застосуванні сальметеролу. Вірогідно, існує схожий ризик взаємодії з іншими сильними CYP3A4 інгібіторами (наприклад ітраконазолом, телітроміцином, ритонавіром).

Сумісне застосування з еритроміцином може спричинити незначне, але статистично несуттєве збільшення впливу сальметеролу. Сумісне застосування з еритроміцином не асоціюється з будь-яким серйозним побічним ефектом.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Сальметерол – селективний агоніст β2-адренорецепторів пролонгованої дії (12 годин), молекула якого має довгий бічний ланцюг, що з’єднується із зовнішньою ділянкою рецептора. Завдяки цьому сальметерол є більш ефективним засобом для попередження гістамініндукованого бронхоспазму та спричинює більш тривалу (не менше 12 годин) бронходилатацію, ніж агоністи β2-адренорецепторів короткої дії. Експерименти in vitro показали, що сальметерол є сильним і довготривалим інгібітором вивільнення з опасистих клітин таких медіаторів, як гістамін, лейкотрієни та простагландин D2. Сальметерол пригнічує ранню та пізню стадії алергічної реакції; після введення однієї дози пригнічення пізньої стадії триває до 30 годин, тоді як бронходилатаційного ефекту вже немає. Одноразове застосування сальметеролу зменшує гіперреактивність бронхів. Ці властивості свідчать, що сальметерол має додаткову, небронходилатаційну активність, однак повне клінічне значення цього не до кінця вивчене. Механізм цієї активності відрізняється від протизапального ефекту кортикостероїдів, прийом яких не слід припиняти або зменшувати дозу при застосуванні сальметеролу. Застосування сальметеролу вивчалося при лікуванні хронічних обструктивних захворювань легенів, де було продемонстровано, що препарат полегшує симптоми, легеневу функцію та якість життя пацієнтів.

Фармакокінетика

Сальметерол діє місцево у легенях, тому рівень його у плазмі крові не впливає на терапевтичний ефект. Додаткові дані щодо фармакокінетики сальметеролу обмежені у зв’язку з технічною складністю визначення цієї активної субстанції у плазмі крові через дуже малу концентрацію сальметеролу (приблизно 200 пікограм/мл або менше) у плазмі крові при призначенні терапевтичних інгаляційних доз.

Фізико-хімічні властивості

білий однорідний суспендований аерозоль для інгаляцій, вміщений у контейнер під тиском.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Даних про вплив немає, у разі появи побічних реакцій з боку нервової системи (тремор, запаморочення) керування автотранспортом або роботу з іншими механізмами необхідно обмежити.

Особливості застосування

Лікування астми зазвичай проводять згідно з поетапною програмою, реакцію пацієнта на лікування оцінюють клінічно та за допомогою дослідження функції легенів.

Сальметерол не слід застосовувати як перше лікування астми. Застосування сальметеролу не замінює застосування пероральних або інгаляційних кортикостероїдів, препарат застосовують як додаткову до них терапію. Хворі не повинні припиняти або зменшувати терапію стероїдами навіть на тлі покращення стану при лікуванні сальметеролом без попередньої консультації лікаря.

Препарат не застосовують для лікування гострих нападів астми, для чого застосовують короткодіючі інгаляційні бронходилататори. Слід порадити хворому завжди мати при собі такі препарати для полегшення стану.

Збільшення застосування бронходилататорів, особливо короткодіючих інгаляційних β2-агоністів, свідчить про погіршення контролю астми. У цьому випадку план лікування потрібно переглянути і прийняти рішення на користь збільшення протизапальної терапії (високих доз інгаляційних кортикостероїдів або курсу пероральних кортикостероїдів).

Хоча Серобід® можна застосовувати як додаткову терапію у випадку, коли інгаляційні кортикостероїди не забезпечують адекватного контролю за симптомами астми, не слід розпочинати лікування препаратом Серобід® під час значного погіршення або тяжкого загострення астми.

Під час лікування препаратом Серобід® можлива поява серйозних астмазалежних побічних ефектів та загострень, тому пацієнтів потрібно попередити про необхідність продовження лікування, але у разі поганого контролю за симптомами астми на тлі застосування препарату слід звернутися до лікаря.

Раптове та прогресуюче загострення астми є потенційно життєво небезпечним станом, при якому необхідно прийняти рішення про підвищення дози кортикостероїдів. Для пацієнтів із ризиком розвитку подібного стану може бути корисним щоденний моніторинг пікфлоуметрії.

Серобід® застосовують як підтримуючу терапію астми у комбінації з інгаляційними або пероральними кортикостероїдами. Бронходилататори тривалої дії не можуть бути єдиним або головним компонентом підтримуючої терапії астми.

У разі досягнення контролю за симптомами астми дозу препарату Серобід® можна поступово зменшувати до мінімально ефективної.

З обережністю Серобід® призначають пацієнтам із тиреотоксикозом.

Існують окремі повідомлення про збільшення рівня цукру в крові при застосуванні сальметеролу, тому це слід брати до уваги при лікуванні хворих на цукровий діабет.

При застосуванні усіх симпатоміметиків, особливо у дозах, що перевищують терапевтичні, іноді можуть виникати кардіосудинні ефекти, такі як підвищення систолічного тиску та збільшення частоти серцевих скорочень. Тому Серобід® необхідно з обережністю застосовувати для лікування хворих з існуючими серцево-судинними захворюваннями.

Лікування β2-агоністами може спричинювати потенційно тяжку гіпокаліємію. Особливу обережність слід проявляти при тяжкому загостренні астми, оскільки цей ефект може підсилюватися гіпоксією та супутнім застосуванням похідних ксантину, стероїдів та діуретиків. У такій ситуації слід контролювати рівень калію у сироватці крові.

Хворі негроїдної раси мають більший ризик розвитку серйозних ускладнень з боку дихальної системи або летальних випадків при застосуванні сальметеролу порівняно із застосуванням плацебо. Невідомо, чи пов’язано це з фармакогенетичними або іншими факторами. Тому пацієнтів цієї раси потрібно попередити про необхідність консультації лікаря у разі погіршення стану або відсутності контролю за симптомами під час лікування сальметеролом.

За даними дослідження взаємодії з іншими лікарськими засобами, сумісне застосування із системним кетоконазолом збільшує вплив сальметеролу. Це може спричинити подовження інтервалу QT та посилене серцебиття. Тому сумісного застосування з кетоконазолом слід уникати, якщо лише користь від такого застосування буде переважати потенційно підвищений ризик виникнення побічних ефектів при застосуванні сальметеролу.

Пацієнтів потрібно проінструктувати щодо правильного способу використання інгалятора, та їх техніку використання інгалятора слід перевірити з метою оптимальної доставки до легенів медичного препарату, що вдихається.

Так як системна абсорбція здебільшого відбувається крізь легені, використання спейсеру (пристрою для полегшення вдихання інгаляційних препаратів) у поєднанні з інгалятором може змінити кількість препарату, який потрапляє до легенів. Слід мати на увазі, що потенційно це може призвести до збільшення ризику появи системних побічних реакцій, тому необхідно ретельно добирати дози.

Використання препарату дітьми

Недостатність клінічних даних застосування сальметеролу для лікування дітей віком до 4 років не дає змоги призначати препарат хворим цієї вікової групи.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Застосовувати сальметерол у період вагітності необхідно тоді, коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для плода.

Рівень сальметеролу у плазмі крові і, відповідно, в грудному молоці надзвичайно низький. Однак, оскільки досвід застосування сальметеролу жінкам, які годують груддю, обмежений, призначати його потрібно лише тоді, коли очікувана користь для матері перевищує можливий ризик для дитини.

Упаковка

По 120 доз в алюмінієвому контейнері під тиском з дозуючим клапаном. Кожний контейнер має поліпропіленовий розпилювач із захисним ковпачком. По 1 контейнеру у картонній коробці, вміщеній у прозору пластикову упаковку з відривною стрічкою для контролю першого розкриття.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати при температурі нижче 30 ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці. Захищати від прямих сонячних променів. Не заморожувати.


Отзывы