Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Рокуроний Каби

Міжнародна назва: Rocuronium bromide
Виробник: Фрезеніус Кабі Австрія Гмбх / Fresenius Kabi Austria GmbH.
АТ Код: АТХ М0ЗА С09
Клінико-фармакологічна група: Міорелаксанти з периферичним механізмом дії.
Форма випуску: Розчин для ін’єкцій

Склад

діюча речовина: рокуронію бромід;

1 мл розчину містить 10 мг рокуронію броміду;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій, кислота оцтова льодяна, натрію хлорид, натрію ацетат тригідрат.

Показання

Як додатковий засіб дорослим та дітям (від 0 до 18 років) при загальній анестезії для полегшення інтубації трахеї під час звичайної і швидкої послідовної індукції і для забезпечення релаксації скелетної мускулатури під час хірургічних операцій.

Як допоміжний засіб для полегшення інтубації трахеї протягом швидкої послідовної індукції та проведення інтубації та штучної вентиляції легенів у відділенні швидкої допомоги.

Протипоказання

Підвищена чутливість до рокуронію броміду, бромідів або до будь-якої допоміжної речовини препарату.

Дозування

При введенні у вигляді безперервної інфузії для полегшення проведення штучної вентиляції легенів протягом 20 годин або довше, середній період напіввиведення і середній (уявний) об’єм розподілу у рівноважному стані збільшуються. Під час контрольованих клінічних досліджень було встановлено значну міжіндивідуальну варіабельність показників, пов’язану з різним генезом і ступенем вираженості поліорганної недостатності та індивідуальними характеристиками хворого. У пацієнтів з поліорганною недостатністю середній (± SD) період напіввиведення становив 21,5 (± 3,3) години, (уявний) об’єм розподілу у стабільному стані – 1,5 (± 0,8) л/кг, і плазмовий кліренс – 2,1 (± 0,8) мл/кг/хв.

Рокуроній виводиться із сечею і жовчю. Виведення з сечею досягає 40 % протягом 12-24 годин. Після ін’єкції міченого радіоактивним ізотопом рокуронію броміду його виведення становило в середньому 47 % з сечею і 43 % з калом протягом 9 днів. Приблизно 50 % препарату виводиться у незміненому вигляді.

Побічні дії

Небажані реакції, про які повідомлялось під час цих досліджень, узагальнені нижче та класифіковані таким чином: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100 <1/10), нечасто (≥ 1/1000 до <1/100), рідко (от ≥ 1/10000 до <1/1000), дуже рідко (< 10000), невідомо (неможливо встановити з наявних даних).

Найчастіше спостерігались біль/реакція в місці ін’єкції, зміни важливих показників життєдіяльності і збільшення тривалості нервово-м’язового блоку.

З боку імунної системи.

Дуже рідко – анафілактична реакція, анафілактичний шок, анафілактоїдна реакція, гіперчутливість.

З боку нервової системи.

Дуже рідко – параліч.

З боку серцевої системи.

Дуже рідко – тахікардія.

З боку судинної системи.

Дуже рідко – артеріальна гіпотензія, судинний колапс та шок.

З боку органів дихання, органів грудної клітки та середостіння.

Дуже часто – бронхоспазм.

Невідомо – апное, дихальна недостатність.

3 боку шкіри та підшкірних тканин.

Дуже рідко – висип, еритематозний висип, ангіоневротичний набряк, кропив’янка, свербіж, екзантема.

З боку кістково-м’язової системи.

Невідомо – м’язова слабкість, стероїдна міопатія .

Загальні розлади та реакції у місці введення.

Дуже часто – біль/реакції у місці введення.

Зміни лабораторних показників

Дуже рідко – підвищений рівень гістаміну.

Поранення, отруєння та ускладнення після процедур.

Дуже рідко – подовження нервово-м’язового блоку.

Додаткова інформація щодо деяких побічних реакцій

Анафілактичні реакції.

В деяких випадках повідомлялося про виникнення тяжких анафілактичних реакцій у результаті застосування міорелаксантів. Через ймовірну тяжкість цих реакцій завжди необхідно враховувати можливість їх виникнення і дотримуватись відповідних запобіжних заходів.

Реакції у місці ін’єкції.

Під час швидкої послідовної індукції анестезії повідомлялося про відчуття болю при ін’єкції, особливо коли хворий ще знаходиться при свідомості, і, зокрема, коли застосували пропофол як препарат індукції. У ході клінічних досліджень біль при ін’єкції відзначався у 16 % пацієнтів, які піддавалися швидкій послідовній індукції анестезії із застосуванням пропофолу, і менш ніж у 0,5 % пацієнтів, які піддавалися швидкій послідовній індукції анестезії із застосуванням фентанілу та тіопенталу.

Підвищений рівень гістаміну.

Оскільки застосування міорелаксантів може зумовити вивільнення гістаміну як локально в місці ін'єкції, так і системно, при введенні цих препаратів завжди необхідно враховувати можливе виникнення свербежу та еритематозних реакцій у місці ін'єкції та/або загальних реакцій, зумовлених гістаміном (анафілактоїдних), таких реакцій, як бронхоспазм та порушення серцево-судинної системи, а саме артеріальна гіпотензія та тахікардія, що потрібно брати до уваги при призначенні подібних лікарських засобів.

У ході клінічних досліджень виявляли лише незначне підвищення середнього рівня гістаміну в плазмі після швидкого болюсного введення рокуронію броміду в дозі 0,3-0,9 мг/кг маси тіла.

Подовження нервово-м’язового блоку.

Найчастішою побічною реакцією внаслідок застосування недеполяризуючих міорелаксантів як класу є подовження періоду їх фармакологічної дії, що виходить за межі необхідного періоду часу. Ступінь цієї реакції може варіювати від скелетно-м’язової слабкості до глибокого і тривалого паралічу скелетних м’язів, що призводить до дихальної недостатності або апное.

Передозування

У разі передозування та тривалої нервово-м’язової блокади пацієнту необхідно проводити підтримуючу вентиляцію легенів та седативну терапію. Після початку спонтанного відновлення дихання слід ввести у відповідних дозах інгібітор ацетилхолінестерази (наприклад неостигмін, едрофоній, піридостигмін). Якщо введення інгібітору ацетилхолінестерази не знімає блокуючого ефекту, необхідно продовжувати штучну вентиляцію легенів, поки не відновиться самостійне дихання. Повторне введення інгібітору ацетилхолінестерази може бути небезпечним.

У ході досліджень на тваринах тяжке пригнічення серцево-судинної функції, що призводило до серцевого колапсу, не відбувалося, поки не ввели кумулятивну дозу 750 x ED90 (135 мг рокуронію броміду на 1 кг маси тіла).

Лікарська взаємодія

Показано, що нижчезазначені лікарські засоби впливають на силу та/або тривалість дії недеполяризуючих міорелаксантів.Посилення ефекту:

Несумісність

Встановлено, що Рокуроній Кабі несумісний в одному шприці з такими препаратами: амфотерицин, амоксицилін, азатіоприн, цефазолін, клоксацилін, дексаметазон, діазепам, еноксимон, еритроміцин, фамотидин, фуросемід, гідрокортизону натрію сукцинат, інсулін, інтраліпід, метогекситал, метилпреднізолон, преднізолону натрію сукцинат, тіопентал, триметоприм і ванкоміцин.

Якщо Рокуроній Кабі вводиться через одну інфузійну систему з іншими лікарськими препаратами, необхідно ретельно промивати систему (наприклад 0,9 % розчином NaCl) між введенням розчину Рокуроній Кабі і препаратами, які з ним не сумісні, а також якщо сумісність не встановлена.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії Рокуроній Кабі (рокуронію бромід) – швидкодіючий, середньої тривалості дії, недеполяризуючий міорелаксант, що має всі фармакологічні ефекти, характерні для цього класу препаратів (курареподібних). Він блокує нікотинові холінорецептори кінцевої пластинки рухового нерва скелетного м’яза. Антагоністами цієї дії є інгібітори ацетилхолінестерази, наприклад неостигмін, ендорфоній і піридостигмін. ЕD90 (доза рокуронію броміду, необхідна для пригнічення на 90 % скорочувальної реакції м’яза великого пальця на стимуляцію ліктьового нерва) при внутрішньовенній анестезії становить приблизно 0,3 мг/кг. Інтубація при проведенні звичайної анестезії Протягом 60 секунд після внутрішньовенного введення рокуронію броміду 0,6 мг/кг (2 × ED90 при внутрішньовенній анестезії) практично у всіх хворих досягаються адекватні умови для інтубації, а у 80 % з них умови для інтубації розцінюються як відмінні. Загальне розслаблення скелетної мускулатури, адекватне для будь-яких хірургічних втручань, досягається протягом 2 хвилин. Клінічна тривалість дії (час до спонтанного відновлення скорочувальної здатності скелетних м’язів до 25 % контрольного рівня) при дозі рокуронію броміду 0,6 мг/кг маси тіла становить 30-40 хвилин. Загальна тривалість (час до спонтанного відновлення скорочувальної здатності скелетних м’язів до 90 % контрольного рівня) становить 50 хв. Середній час спонтанного відновлення скорочувальної здатності від 25 до 75 % контрольного рівня (індекс відновлення) після болюсної дози 0,6 мг/кг маси тіла становить 14 хвилин. При нижчих дозуваннях 0,3-0,45 мг/кг маси тіла (1-1½ х ED90) початок дії настає пізніше і тривалість дії коротша. Після введення розчину у дозі 0,45 мг/кг прийнятні умови для інтубації створюються через 90 секунд.

Швидка послідовна індукція При швидкій послідовній індукції анестезії із застосуванням пропофолу або фентанілу/тіопенталу адекватні умови для інтубації досягаються через 60 секунд у 93 % і 96 % пацієнтів відповідно після введення дози рокуронію броміду 1 мг/кг. З них у 70 % хворих вони оцінюються як відмінні. Клінічна тривалість дії при цій дозі наближається до 1 години, через цей час нервово-м’язова провідність може бути безпечно відновлена. Після введення дози 0,6 мг/кг рокуронію броміду адекватні умови для інтубації досягаються через 60 секунд у 81 % і 75 % пацієнтів при проведенні швидкої послідовної індукції анестезії з пропофолом або фентанілом/тіопенталом відповідно. Дози, вищі за 1 мг рокуронію броміду на 1 кг маси тіла, не покращують інтубаційні умови, тривалість процедури може бути більшою. Вплив доз, більших за 4 × ED90, не вивчався. Відділення інтенсивної терапії У відділенні інтенсивної терапії після безперервної інфузії час відновлення співвідношення величин відповідей на послідовність чотирирозрядної (TOF) стимуляції до 0,7 залежить від рівня блокади у кінці інфузії. Після безперервної інфузії протягом 20 годин або більше середній час (діапазон) між поверненням Т2 у відповідь на TOF-стимуляцію і відновленням TOF – відношення до 0,7 приблизно становить 1,5 (0-12,5) години у хворих без поліорганної недостатності і 4 (1,2-25,5) години у хворих з поліорганною недостатністю. Особливі популяції пацієнтів Тривалість дії підтримуючих доз 0,15 мг/кг може бути дещо більшою при застосуванні анестезії енфлураном і ізофлураном у хворих літнього віку і пацієнтів із захворюваннями печінки та/або нирок (приблизно 20 хвилин), ніж у хворих без порушення функцій екскреторних органів при внутрішньовенній анестезії (приблизно 13 хвилин). При багаторазовому введенні підтримуючих доз на рекомендованому рівні кумулятивний ефект (прогресивне збільшення тривалості дії) не спостерігався. Діти Середній час початку дії рокуронію броміду у немовлят і дітей при інтубаційній дозі 0,6 мг/кг дещо коротший, ніж у дорослих. У дітей тривалість релаксації і період відновлення нервово-м’язової провідності мають тенденцію до скорочення порівняно з такими у немовлят і дорослих. Серцево-судинна хірургія У хворих, яким планується проведення операції на серці, найчастішими серцево-судинними змінами, що спостерігалися під час розвитку максимального блоку після введення 0,6-0,9 мг/кг Рокуронію Кабі, є слабке і клінічно не виражене збільшення частоти серцевих скорочень до 9 % і підвищення середнього артеріального тиску до 16 % контрольного рівня. Оборотність нервово-м'язового блоку Введення інгібіторів ацетилхолінестерази (неостигмін, піридостигмін або едрофоній) нейтралізує дію рокуронію.

Фармакокінетика

При внутрішньовенному введенні однократної болюсної дози рокуронію броміду зміна його концентрації у плазмі крові відбувається за три експоненціальні фази. У здорових дорослих добровольців середній (95 % інтервал довіри) період напіввиведення становить 73 (66-80) хвилин, (уявний) об’єм розподілу у стабільному стані становить 203 (193-214) мл/кг маси тіла, а плазмовий кліренс становить 3,7 (3,5-3,9) мл/кг/хв. Контрольовані дослідження показали, що плазмовий кліренс у пацієнтів літнього віку і у хворих із порушенням функції нирок сповільнений, проте у ході більшості досліджень спостережувані відмінності не досягали статистичної значимості. Період напіввиведення у пацієнтів із захворюваннями печінки зростає в середньому на 30 хвилин, кліренс знижується на 1 мл/кг/хв (див. «

Фізико-хімічні властивості

прозорий водний розчин від безбарвного до світло-коричневого кольору.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Рокуронію бромід має вплив на керування автотранспортом та роботу з іншими механізмами. Тому робота з потенційно небезпечними механізмами або керування автотранспортом протягом перших 24 годин після повного відновлення нервово-м’язової провідності не рекомендується

Особливості застосування

Препарати інших груп:

  • антибіотики: аміноглікозиди, лінкозаміди (лінкоміцин, кліндаміцин), поліпептидні антибіотики, антибіотики ряду ациламіно-пеніциліну, тетрацикліни, великі дози метронідазолу;
  • діуретики, тіамін, інгібітори МАО, хінідин і його ізомер хінін, протамін, адреноблокатори;
  • солі магнію, блокатори кальцієвих каналів, солі літію, місцеві анестетики (лідокаїн внутрішньовенно, бупівакаїн епідурально).

Зниження ефекту:

  • неостигмін, едрофоній, піридостигмін, похідні амінопіридину;
  • попереднє тривале введення кортикостероїдів, фенітоїну або карбамазепіну;
  • норадреналін, азатіоприн (лише короткочасна та обмежена дія), теофілін, кальцію хлорид, натрію хлорид;
  • інгібітори протеази.

Зміна ефекту.

Введення інших недеполяризуючих міорелаксантів у комбінації з рокуронію бромідом може спричиняти ослаблення або посилення нервово-м’язового блоку, залежно від черговості введення і від застосованого міорелаксанту.

Суксаметоній, який слід вводити після препарату Рокуроній Кабі, може підсилювати або послаблювати нервово-м’язовий блок, спричинений рокуронію бромідом.

Вплив Рокуронію Кабі на інші лікарські засоби.

Комбінація з лідокаїном може призводити до більш швидкого початку дії лідокаїну.

Рекураризація відзначалася після постопераційного введення аміноглікозиду, лінкозаміду, поліпептидних та ациламіно-пеніцилінових антибіотиків, хінідину, хініну і солей магнію (див. «Особливості застосування»).

Діти.

Офіційних досліджень взаємодії не проводилось. Наведені вище взаємодії та особливості застосування (див. «Особливості застосування») для дорослих пацієнтів необхідно брати до уваги також стосовно пацієнтів дитячого віку.

Використання препарату дітьми

Метааналіз 11 клінічних досліджень за участю педіатричних пацієнтів (n=704) із застосуванням рокуронію броміду (до 1 мг/кг) показав, що тахікардія була ідентифікована як побічна реакція препарату з частотою 1,4 %.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Вагітність

Клінічні дані про дію препарату у період вагітності представлені не у повному обсязі. Дослідження на тваринах не виявили прямої або непрямої шкідливої дії препарату. Слід з обережністю призначати вагітним і тільки в тому випадку, якщо, на думку лікаря, очікувана користь для жінки переважає потенційний ризик для плода. Застосування рокуронію броміду в дозі 0,6 мг/кг породіллям, які перенесли кесарів розтин, не вплинуло на оцінку за шкалою Апгар, а також на м'язовий тонус та кардіореспіраторну адаптацію плода.

За результатом аналізу пуповинної крові було встановлено, що лише незначна кількість рокуронію броміду передається через плацентарний бар'єр, що не призводить до клінічно значущих небажаних побічних ефектів у новонароджених.

Примітка: доза 1 мг/кг була вивчена під час швидкої послідовної індукції анестезії в інших групах пацієнтів, за винятком пацієнтів, які перенесли кесарів розтин.

Годування груддю

Не встановлено, чи виділяється рокуронію бромід з грудним молоком. Виявлено, що інші лікарські засоби цієї групи у невеликій кількості екскретуються у грудне молоко та всмоктуються дитиною. Дослідження на тваринах продемонстрували незначні рівні препарату у грудному молоці.

Рокуроній Кабі можна застосовувати жінкам, які годують груддю, тільки в тому випадку, якщо, на думку лікаря, очікувана користь для матері переважає потенційний ризик для дитини.

Упаковка

По 5 мл розчину у скляному флаконі; по 5 або 10 флаконів у картонній коробці.

По 10 мл розчину у скляному флаконі; по 5 або 10 флаконів у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі від 2 до 8 °C. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Особливі умови зберігання. Препарат можна зберігати не в холодильнику при температурі до 30 °С не більше 12 тижнів. Після зберігання Рокуронію Кабі поза холодильником його не можна повертати у холодильник для подальшого зберігання.

Після розведення препарату. Хімічна та фізична стабільність при застосуванні 5 мг/мл та 0,1 мг/мл (у розведенні розчину для інфузій з натрію хлоридом 9 мг/мл (0,9 %) та глюкозою 50 мг/мл (5 %)) була продемонстрована протягом 24 годин при температурі 20-22 °С при кімнатному світлі.

З мікробіологічної точки зору розведений препарат необхідно використати негайно. Якщо розчин не використано негайно, відповідальним за визначення періоду зберігання та умов його зберігання до застосування є лікар, який вводить препарат. Тривалість зберігання не повинна перевищувати 24 годин при температурі 2-8 °С, якщо розведення препарату відбулося з дотриманням умов суворої асептики.