Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Рифонат

Міжнародна назва: Rifamycin
Виробник: ТОВ «Юрія-Фарм».
АТ Код: АТС J04А B03
Клінико-фармакологічна група: Протитуберкульозні засоби. Антибіотики.
Форма випуску: Концентрат для розчину для інфузій

Склад

діюча речовина: 1 мл концентрату містить рифаміцину натрієвої солі 30 мг;

допоміжні речовини: кислота аскорбінова, натрію гідрокарбонат, натрію сульфіт, натрію едетат, вода для ін'єкцій.

Показання

Туберкульоз різної локалізації (усі форми, у тому числі туберкульозний менінгіт) у складі комбінованої терапії.

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами (насамперед стафілококами з множинною стійкістю ), у тому числі:

  • лепра (у комбінації з дапсоном – мультибацилярні типи захворювання);
  • остеомієліт;
  • пневмонія, бронхіт;
  • отит;
  • холецистит;
  • пієлонефрит;
  • менінгококовий менінгіт (профілактика в осіб, що знаходилися в тісному контакті з хворими на менінгококовий менінгіт; у бацилоносіїв Neisseria meningitidis).

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до рифаміцину або до інших компонентів препарату;
  • жовтяниця;
  • інфекційний гепатит, в тому числі нещодавно перенесений (менше 1 року),
  • хронічна ниркова недостатність;
  • легенево-серцева недостатність II-III ступеня;

Дозування

Застосовують внутрішньовенно, краплинно, попередньо розчинивши необхідний об’єм концентрату в 100 мл розчинника, порожнинно, місцево (у вогнище інфекції), інгаляційно.

При лікуванні туберкульозу дорослим хворим з масою тіла менше 50 кг Ріфонат ® призначають внутрішньовенно краплинно у дозі 450 мг, хворим з масою тіла більше 50 кг призначають 600 мг/добу у 1 введення (при поганій переносимості рифаміцину добова доза може бути розподілена на 2 прийоми); максимальна добова доза – 1,2 г. Тривалість курсу терапії при туберкульозі може становити 12 і більше місяців. Дітям старше 3 років призначають Ріфонат ® у дозі 10 мг/кг маси тіла/добу у 1–2 введення; максимальна доза для дітей – 450 мг.

Для лікування лепри на фоні комбінованої терапії Ріфонат ® застосовують за двома схемами:

1) добову дозу (300-450 мг) вводять у 1 прийом, а при поганій переносимості – у 2 прийоми; тривалість лікування – 3-6 місяців, курси повторюють з інтервалом 1 місяць;

2) добову дозу (450 мг) вводять у 2-3 прийоми протягом 2-3 тижнів з інтервалом 2-3 місяці протягом 1-2 років (або таку ж дозу 2-3 рази на тиждень протягом 6 місяців).

Для лікування інфекційних захворювань, спричинених чутливими мікроорганізмами, призначають у комбінації з іншими протимікробними засобами. Добова доза для дорослих – 450-900 мг/добу; для дітей – 8-10 мг/кг. Кількість введення – 2-3 рази на добу.

Для лікування бруцельозу – 900 мг/добу одноразово у комбінації з доксицикліном; середня тривалість лікування – 45 днів.

Для профілактики менінгококового менінгіту – 2 рази на добу кожні 12 годин протягом 2 діб. Разові дози для дорослих – 600 мг, для дітей старше 3 років – 10 мг/кг.

Місцево: промивання нориць, порожнин, емпієм.

Внутрішньопорожнинне введення – 150 мг (5 мл концентрату).

Інгаляції (при туберкульозі легень) – 150 мг (5 мл концентрату) 1 раз на 2 дні; виразки, фістули, патологічні зміни шкіри – 150 мг (5 мл концентрату); емпієма – 150-300 мг (5 або 10 мл концентрату відповідно).

Для внутрішньовенного краплинного введення необхідно попередньо розчинити в 0,9 % розчині натрію хлориду, 5 % розчині декстрози, розчині Рінгера або розчині Рінгера лактатному.

Побічні дії

При щоденному застосуванні рифаміцину його переносимість краща ніж при інтермітуючому лікуванні.

З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, зниження апетиту, ерозивний гастрит, підвищення рівня печінкових трансаміназ, білірубіну в плазмі крові, псевдомембранозний ентероколіт, гепатит.

З боку системи кровотворення: рідко – тромбоцитопенія, тромбоцитопенічна пурпура, еозинофілія, лейкопенія, гемолітична анемія.

З боку ЦНС: головний біль, зниження гостроти зору, атаксія, порушення координації рухів, дезорієнтація.

З боку сечовидільної системи: некроз ниркових канальців, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність.

З боку ендокринної системи: дисменорея.

Алергічні реакції: кропив’янка, набряк Квінке, бронхоспазм.

Грипоподібний синдром: артралгія, гарячка, міалгія (при інтермітуючій або нерегулярній терапії або при поновленні лікування після перерви).

Інші: червоно-коричневе забарвлення сечі, калу, слини, мокротиння, поту, сліз, індукція порфірії, флебіт (при внутрішньовенному введенні).

Передозування

Симптоми: набряк легень, сплутаність свідомості, судоми.

Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля; симптоматична терапія, форсований діурез, гемодіаліз.

Лікарська взаємодія

Рифаміцин сприяє зниженню активності (спричиняє індукцію ферментних систем печінки, прискорює метаболізм) теофіліну, пероральних антикоагулянтів, пероральних протидіабетичних препаратів, гормональних контрацептивів, препаратів наперстянки, β-адреноблокаторів, еналаприлу, дизопіраміду, мексилетину, верапамілу, фенітоїну, хінідину, ГКС, хлорамфеніколу, дапсону, азатіоприну, циметидину, протигрибкових препаратів (кетоконазолу, ітраконазолу), бензодіазепінів, циклоспорину А.

Ізоніазид і/або піразинамід підвищують частоту і тяжкість порушень функції печінки більше ніж під час призначення одного рифаміцину у хворих із захворюванням печінки в анамнезі.

Фармакологічні властивості

Рифаміцин СВ (у вигляді натрієвої солі) – напівсинтетичний антибіотик широкого спектру дії.

Фармакодинаміка

Селективно інгібує ДНК-залежну РНК-полімеразу чутливих мікроорганізмів. Активний відносно внутрішньоклітинно і позаклітинно розташованих мікроорганізмів. Є протитуберкульозним препаратом першого ряду. В низьких концентраціях справляє бактерицидну дію на Mycobacterium tuberculosis, Brucella spp., Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Rickettsia typhi, Mycobacterium leprae; в високих концентраціях - на деякі грамнегативні мікроорганізми. Високоактивний відносно Mycobacterіum tuberculosіs. Активний відносно грампозитивних мікроорганізмів: Staphіlococcus spp., у тому числі і множинно стійких; Streptococcus spp., Bacіllus anthracіs, Clostrіdіum spp., а також відносно деяких грамнегативних мікроорганізмів: Neіsserіa menіngіtіdіs, Haemophіlus іnfluenzae, Brucella spp., Legіonella pneumophіla. Діє на збудників Brucella spp., Legіonella pneumophіla, Salmonella typhі, Mycobacterіum leprae, Chlamydіa trachomatіs, Rіckettsіa prowazekіі. Стійкість до рифаміцину розвивається швидко. Перехресної стійкості з іншими протитуберкульозними препаратами (за винятком інших рифаміцинів) не відзначено.

Фармакокінетика

Зв’язування з білками плазми високе – 84-91%. Рифаміцин добре проникає в тканини і рідкі середовища організму і виявляється в терапевтичних концентраціях у плевральному ексудаті, мокротинні, вмісті каверн, кістковій тканині. Крізь ГЕБ проникає тільки у випадку запалення мозкових оболонок. Проникає крізь плаценту, виділяється у грудне молоко. Найбільша концентрація препарату створюється в тканинах печінки і нирок. Метаболізується в печінці з утворенням фармакологічно активного метаболіту. Після внутрішньовенного введення терапевтична концентрація зберігається протягом 8–12 год. Період напіввиведення (T½) становить 3-5 години. Є аутоіндуктором – прискорює свій метаболізм у печінці, у результаті чого системний кліренс – 6 л/годин після введення першої дози, зростає до 9 л/годину після повторного прийому. Виводиться переважно з жовчю, 80% – у вигляді метаболіту; 20 % – нирками. У пацієнтів з порушеннями видільної функції нирок T½ подовжується тільки в тих випадках, коли його дози перевищують 600 мг. У пацієнтів з порушеннями функції печінки відзначається збільшення концентрації рифаміцину в плазмі і подовження T½.

Фізико-хімічні властивості

розчин темно-коричнево-червоного кольору.

Особливі вказівки

Не можна використовувати пробу з навантаженням бромсульфалеїном, оскільки рифаміцин конкурентно пригнічує його виведення.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Препарат застосовують виключно в умовах стаціонару.

Особливості застосування

При тривалому застосуванні препарату показаний систематичний контроль картини периферичної крові і функції печінки та нирок.

При лікуванні нетуберкульозних інфекцій можливий швидкий розвиток резистентності мікроорганізмів.

У випадку розвитку грипоподібного синдрому, не ускладненого тромбоцитопенією, гемолітичною анемією, бронхоспазмом, задишкою, шоком і нирковою недостатністю, у хворих, що одержують препарат за інтермітуючою схемою, варто розглянути можливість переходу на щоденний прийом. У випадку, якщо відзначаються зазначені вище серйозні ускладнення, введення Ріфонату® припиняють.

Якщо необхідно відновити лікування рифаміцином після перерви, то варто починати з дози 75 мг/добу, поступово підвищуючи її на 75 мг/добу до досягнення бажаної дози. При цьому слід контролювати функцію нирок.

У період лікування не можна застосовувати мікробіологічні методи визначення концентрації фолієвої кислоти і вітаміну В12 у сироватці крові.

На тлі лікування шкіра, мокротиння, піт, кал, слізна рідина, сеча набувають оранжево-червоного кольору. Може стійко зафарбовувати м’які контактні лінзи.

З обережністю застосовують у виснажених хворих.

Використання препарату дітьми

Препарат не застосовують дітям віком до 3 років.

Використання вагітними або при годуванні груддю

У період вагітності і годування груддю препарат протипоказаний. У разі необхідності застосування препарату в період лактації, годування груддю слід припинити.

Упаковка

По 5 мл, 15 мл, 20 мл у флаконах скляних; по 5 мл, 15 мл, 20 мл у флаконі скляному №1 у пачці з картону; по 15 мл, 20 мл у флаконі скляному з розчинником у контурній чарунковій упаковці; по 1 контурній чарунковій упаковці у пачці з картону.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 оС. Не заморожувати.


Отзывы