Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Рифацина

Виробник: “Валео”.
АТ Код: АТС J04A B02
Клінико-фармакологічна група: Протитуберкульозні засоби. Антибіотики.
Форма випуску: Капсули

Склад

1 капсула містить рифацину 150 мг або 300 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, натрію стеарил фумарат, полівінілпіролідон.

Показання

Лікування різних форм туберкульозу, спричинених чутливими до Рифацини мікобактеріями (як компонент у схемі комбінованої терапії) - Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium avium intracellulare complex (MAC) та іншими атиповими мікобактеріями: легеневий туберкульоз, туберкульозний менінгіт, урогенітальний туберкульоз, кістково-суглобовий туберкульоз, шкірна форма туберкульозу, туберкульозні серозити; хронічні форми легеневого туберкульозу, навіть у випадках наявності ізольованих резистентних мікобактерій. Лепра. Профілактика МАС-інфекцій у хворих з імунодефіцитом.

Інфекції, спричинені іншими бактеріями, чутливими до антибіотика: тяжкі інфекції ЛОР-органів та дихальних шляхів (отит, бронхіт, інфекційні бронхоектазії, абсцес легенів, пневмонії, включно атипові); інфекції шкіри, м’яких тканин, кісток і суглобів (фурункули, карбункули, флегмони, інфіковані рани, остеомієліт); інфекції шлунково-кишкового тракту та жовчних шляхів (холангіт, холецистит); гонорея, бруцельоз.

Протипоказання

Підвищена чутливість до препарату. Тяжкі розлади функції печінки, порфірія. Не застосовувати протягом 1 року після перенесеного інфекційного гепатиту.

Дозування

Щоб попередити появу резистентності збудників внаслідок застосування препарату у хворих на туберкульоз під час монотерапії, пропонується застосовувати антибіотик виключно в комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами.

Монотерапія Рифациною проводиться не довше, 4 дні із застосуванням великих доз.

Для дорослих рекомендується добова доза 10 мг/кг маси тіла за 1 - 2 прийоми натщесерце за 1 год до або через 2 год після прийому їжі.

За призначенням лікаря добова доза для дорослих може бути підвищена до 20 - 30 мг/кг маси тіла, розділена на 2 прийоми.

При профілактиці МАС-інфекцій у дорослих хворих на імунодефіцит доза становить 300 мг протягом доби.

При захворюваннях на хронічний мультирезистентний туберкульоз легенів добова доза для дорослих становить 300 - 450 - 600 мг, яка застосовується протягом 6 місяців після того, як було отримано негативну культуру у мокротинні.

Для лікування гонореї рекомендується одноразовий прийом 900 мг Рифацини.

Побічні дії

Рифацина переноситься порівняно добре. Іноді можуть спостерігатися шлунково-кишкові розлади (пронос, блювання, діарея, псевдомембранозний коліт, ураження печінки); алергічні реакції (висипання на шкірі, свербіж, грипоподібний синдром) особливо у разі непослідовного приймання), який проявляється у вигляді тремтіння, підвищеної температури тіла, слабкості і головного болю; нейротоксичні ефекти та психічні розлади (головний біль, запаморочення, сонливість, порушення зору; порушення менструального циклу; ниркова недостатність, гепаторенальний синдром; перехідні порушення гемопоезу (лейкопенія), тромбоцитопенія, гемоліз.

Передозування

Найчастішими симптомами передозування є пронос, нудота та підвищена сонливість, які можуть проявлятися через декілька годин після прийому препарату. Може з’явитися червоно-коричневе або оранжеве забарвлення шкіри, сечі, поту, слини, сліз та випорожнень. Інтенсивність забарвлення є пропорційною прийнятій кількості препарату.

Через декілька годин після сильного передозування може збільшитися печінка або швидко розвинутися жовтяниця. Печінкові ураження найчастіше зустрічаються у пацієнтів, які мали попередні порушення функції печінки. У них швидко можуть збільшуватися величини показників білірубіну та змінюватися рівні печінкових ензимів.

Лікування: промивання шлунка, застосування активованого вугілля, призначення протиблювотних засобів при тяжких формах проносу і нудоти. Зазвичай у більшості пацієнтів симптоми минають через 3 - 4 дні після проведення терапії.

Форсований активний діурез може посилити виведення Рифацини.

Для деяких пацієнтів з тяжкими формами передозування при наявності попередніх даних про захворювання печінки також може бути застосований гемодіаліз.

Лікарська взаємодія

Рифацина як ензимний індуктор може зменшувати терапевтичний ефект непрямих коагулянтів та гормональних контрацептивних засобів, кортикостероїдів, діазепаму, кетоконазолу, метазону, пероральних гіпоглікемічних засобів фенітоїну, теофіліну, бета-блокаторів, дигітоксину, дигоксину, дизопіраміду, хінідину, верапамілу.

Саліцилати погіршують всмоктування Рифацини, крім того, зростає ризик гепатотоксичної дії Рифацини при одночасному застосуванні з загальними анестетиками, алкоголем та іншими гепатотоксичними препаратами.

Одночасне застосування Рифацини з мієлотоксичними засобами може призвести до посилення токсичного ефекту.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Рифацин – напівсинтетичний антибіотик, який належить до групи рифаміцинів з макроциклічною структурою. Він має бактерицидну дію лише проти мікроорганізмів, що розмножуються. Механізм дії пов’язаний з пригніченням бактеріальної ДНК-залежної РНК-полімерази. У мікобактерій рифацин пригнічує як поглинання фосфату в ліпідах, так і поглинання сірки в протеїнах. Рифацин діє на Mycobacterium tuberculosis, Mycobacterium avium intracellulare complex (MAC) та на інші атипові мікобактерії.

Фармакокінетика

Рифацин добре адсорбується з шлунково-кишкового тракту. Їжа може суттєво вплинути на його всмоктування. Максимальна плазмова концентрація – 8 - 9 мг/л досягається від 3 до 5 год після прийому 600 мг препарату, причому спостерігаються чіткі індивідуальні відмінності. Час напіввиведення з сироватки становить 30 - 40 год і може зменшуватися після багаторазового приймання завдяки активації ензимних систем метаболізму (цитохром Р450) у печінці. Рифацин зв’язується з білками плазми до 80%. Добре проникає як у тканини, так і в рідини організму. Досягає терапевтичної концентрації в рідині при запаленні оболонок мозку, легенів, печінки, нирок, жовчного та сечового міхура. Рифацин метаболізується в печінці шляхом деацетиляції до активного метаболіту. Останній є ензимним індуктором, і це має значення при його одночасному застосуванні з низкою препаратів у клінічній практиці. Приблизно 60 - 65% від прийнятої дози виділяється через жовч, а решта через сечу у вигляді активного метаболіту та незмінного антибіотика. Це дозволяє приймати препарат хворим з порушеннями ниркової функції. Проходить через плацентарний бар’єр та накопичується у плоді в концентрації, яка дорівнює ¼ плазмової концентрації у матері.

Особливості застосування

Відповідно до загальноприйнятих критеріїв лікування туберкульозної інфекції, Рифацину потрібно приймати виключно в комбінації з іншими протитуберкульозними засобами, які не належать до групи рифаміцинів.

Рифацину необхідно обережно застосовувати хворим з печінковими і нирковими порушеннями (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв вимагає зменшення дози до 50%), а також хворим на лейкопенію (антибіотик при довготривалому застосуванні призводить до імуносупресивного ефекту). І тому необхідно контролювати відповідні лабораторні показники – печінкові ензими, лейкоцити.

При прийманні препарату сеча, слина, піт, слізна рідина та зуби забарвлюються в оранжево-червоний колір.

Вагітність і лактація.

Відсутні адекватні контрольовані дослідження і спостереження вагітних і жінок у період лактації. Через відсутність спотережень не рекомендується призначати Рифацину жінкам у ці періоди.

Досвід застосування у дітей відсутній.

Вплив на керування автомобілем і роботу з механізмами.

Лікування Рифациною може іноді вплинути на здатність керувати автомобілем і роботу з механізмами, оскільки можливі потенційні нейротоксичні реакції – запаморочення, сонливість, порушення зору та ін.

Упаковка

По 30 капсул у банці в картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

- 3 роки.


Отзывы