Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Рифабутин-Дарница

Міжнародна назва: Rifabutin
Виробник: ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».
АТ Код: АТС
Клінико-фармакологічна група: Засоби, що діють на мікобактерії. Протитуберкульозний засіб.
Форма випуску: Капсули

Склад

діюча речовина: rifabutin;

1 капсула містить рифабутину 150 мг;

допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, кремнію діоксид.

Показання

Рифабутин показаний для профілактики інфекцій, спричинених Mycobacterium avium-внутрішньоклітинним комплексом (МАК-інфекції), у пацієнтів з імунодепресією з кількістю CD4-лімфоцитів 200/мкл і менше; симптоматичного лікування дисемінованої інфекції, спричиненої M. Avium, у хворих на СНІД; лікування легеневого туберкульозу як хронічного резистентного, так і вперше діагностованого.

Протипоказання

Гіперчутливість (алергія) до рифабутину або інших рифаміцинів (наприклад, рифампіцин) в анамнезі. Вагітність, період годування груддю. Дитячий вік.

Дозування

Рифабутин може призначатися перорально один раз на добу, незалежно від прийому їжі.

Рифабутин у вигляді монотерапії: профілактика МАК-інфекції у пацієнтів з імунодепресією: 300 мг (2 капсули) 1 раз на добу.

Рифабутин у комбінації з іншими препаратами: при нетуберкульозній мікобактеріальній інфекції: 450 - 600 мг (3-4 капсули) 1 раз на добу протягом 6 місяців з моменту отримання негативного посіву;

при лікуванні МА-комплексу, коли Рифабутин призначається в комбінації з кларитроміцином, доза Рифабутину може бути зменшена до 300 мг 1 раз на добу після першого місяця лікування;

при легеневому туберкульозі: 150 мг (одна капсула) протягом 6 - 9 місяців чи протягом 6 місяців з моменту отримання негативного посіву. Доза може бути збільшена до 300 - 450 мг (2-3 капсули) 1 раз на добу для пацієнтів, які раніше застосовували протитуберкульозні препарати.

Для людей літнього віку змінювати дози препарату не потрібно.

Побічні дії

Враховуючи той факт, що Рифабутин у дослідженнях часто призначається у складі комбінованої терапії, часто виявляється неможливим встановити причинно-наслідковий зв’язок у виникненні побічних ефектів. Побічні ефекти, про які згадується найчастіше, наведено в порядку зниження частоти:

травний тракт: нудота, блювання, підвищення активності печінкових ферментів, жовтяниця;

кровотворна система: лейкопенія, тромбоцитопенія і анемія;

опорно-руховий апарат: артралгія, міалгія.

Також можуть відмічатися пропасниця, висип і у поодиноких випадках інші реакції гіперчутливості, такі як еозинофілія, бронхоспазм і шок. Крім того, при призначенні Рифабутину відмічався оборотний увеїт, ступінь тяжкості якого варіював від легкого до тяжкого. У деяких ВІЛ-позитивних дітей, яким застосовували Рифабутин як компонент медикаментозної профілактики МА-комплексу, під час огляду офтальмологом спостерігалися відкладення на рогівці ока. Ці відкладення були дрібні, майже прозорі, асимптоматичні і не порушували зір.

Передозування

Застосування препарату у добовій дозі понад 1 г протягом тривалого часу може призвести до розвитку увеїту. Можуть виникати реакції гіперчутливості (еозинофілія, бронхоспазм, шок).

Лікування: промивання шлунка, призначення діуретиків швидкої дії. Показане проведення симптоматичного лікування.

Лікарська взаємодія

Рифабутин індукує активність ферментів системи цитохрому Р450ЗА, тому може впливати на фармакокінетику лікарських засобів, що метаболізуються цими ферментами. При одночасному призначенні з Рифабутином може виникнути необхідність у збільшенні дози таких лікарських засобів. З тієї ж причини при лікуванні препаратом пероральні контрацептиви можуть виявитися неефективними, тому пацієнткам краще застосовувати інші протизаплідні засоби. Хоча фармакокінетичні дослідження показали, що Рифабутин, застосований одночасно із зидовудином, знижує рівень останнього в плазмі крові, у розширеному контрольованому клінічному дослідженні було показано, що це зниження не має суттєвого клінічного значення.

Рифабутин не впливає на фармакокінетику диданозину та ізоніазиду.

Враховуючи вищезазначене, виникнення значущих взаємодій з етамбутолом, теофіліном, сульфонамідами, піразинамідом і зальцитабіном малоймовірне. Флюконазол може підвищувати рівень Рифабутину в плазмі крові. При призначенні його з кларитроміцином також може відмічатися підвищення рівня Рифабутину в плазмі крові.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Рифабутин є напівсинтетичним антибіотиком широкого спектра дії, що належить до групи ансаміцинів. Препарат має високу активність щодо кислотостійких бактерій, включаючи атипові та полірезистентні мікроорганізми. Рифабутин in vitro виявляє високу активність щодо лабораторних штамів клінічно виділених культур M. tuberculosis. Дослідження in vitro показали, що від 30 % до 50 % штамів M. tuberculosis, резистентних до рифампіцину, чутливі до рифабутину (тобто існує неповна перехресна резистентність між цими антибіотиками). Активність рифабутину in vivo при інфікуванні M. tuberculosis була в 10 разів вищою, ніж активність рифампіцину, що відповідає даним, отриманим in vitro. Встановлено, що рифабутин активний щодо нетуберкульозних (атипових) бактерій, включаючи MАК як in vitro, так і при експериментальній інфекції, спричиненій цим патогенним комплексом у мишей з індукованим імунодефіцитом. При інфекціях, спричинених МАК або іншими атиповими мікобактеріями (такими як М. хеnopi), рифабутин ефективний для лікування як локалізованих, так і дисемінованих форм захворювання у пацієнтів з імунодефіцитом. Рифабутин виявляв ефективність як при вперше діагностованому туберкульозі легенів, так і при полірезистентному хронічному туберкульозі, спричиненому рифампіцин-резистентними штамами M. tuberculosis.

Фармакокінетика

Рифабутин швидко абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація препарату в плазмі (С mах ) досягається приблизно через 2 - 4 години після прийому внутрішньо. Рівень препарату в плазмі крові підтримується вище мінімальної інгібуючої концентрації для M. tuberculosis до 30 години з моменту прийому. Як було показано на здорових добровольцях, при одноразовому прийомі 300 мг, 450 мг і 600 мг препарату фармакокінетика рифабутину носить лінійний характер, при цьому С mах визначається в діапазоні 0,4 - 0,7 мкг/мл. Рифабутин широко розподіляється в тканинах і органах організму людини, за винятком головного мозку. Зокрема концентрація рифабутину в легеневій тканині через 24 години після прийому у 5 - 10 разів перевищувала концентрацію препарату в плазмі крові. Здатність рифабутину проникати в середину клітин дуже висока, на що вказують співвідношення внутрішньоклітинної та позаклітинної концентрацій, які дорівнюють 9:1 для нейтрофілів і 15:1 – для моноцитів. Висока внутрішньоклітинна концентрація відіграє провідну роль у забезпеченні високої активності препарату відносно таких внутрішньоклітинних патогенних мікроорганізмів, якими є мікобактерії. З організму людини рифабутин та його метаболіти виводяться переважно із сечею. Період напіввиведення становить приблизно 35 - 40 годин.

Фізико-хімічні властивості

тверді желатинові капсули «0» розміру з корпусом і кришечкою червоно-коричневого кольору, які містять порошок або пресовану масу червонувато-фіолетового кольору.

Особливості застосування

Рифабутин може забарвлювати у червонувато-жовтогарячий колір сечу, шкіру та рідини, що секретуються.

Пацієнтам, які приймають Рифабутин, не варто носити контактні лінзи.

Рифабутин слід приймати з обережністю хворим з тяжкою нирковою недостатністю. При незначних та помірних порушеннях функції нирок корекція дози не потрібна, при тяжких порушеннях функції нирок (якщо кліренс креатиніну не перевищує 30 мл/хв) необхідне зниження дози на 50 %.

При незначних порушеннях функції печінки дозу препарату можна не змінювати.

Під час лікування рекомендується періодично контролювати кількість лейкоцитів, тромбоцитів і активність печінкових ферментів.

При призначенні Рифабутину одночасно з кларитроміцином добова доза рифабутину повинна бути зменшена до 300 мг. Через ризик розвитку увеїту пацієнти повинні перебувати під особливим спостереженням, коли Рифабутин призначається одночасно з кларитроміцином (та іншими макролідами) або флуконазолом (та аналогічними сполуками). При розвитку увеїту пацієнт повинен звернутися за консультацією до офтальмолога, і, за необхідності, терапія Рифабутином має бути тимчасово причинена.

Відповідно до загальноприйнятих принципів лікування мікобактеріальних інфекцій Рифабутин завжди повинен призначатися в комбінації з іншими антимікобактеріальними препаратами, що не належать до групи рифаміцину.

Використання препарату дітьми

Препарат не призначають дітям.

Використання вагітними або при годуванні груддю

У зв’язку з недостатнім клінічним досвідом застосування препарат не слід застосовувати у період вагітності та годування груддю.

Упаковка

Капсули по 150 мг, по 500 капсул в пластикових контейнерах.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки з дня виготовлення ”in bulk”.

Зберігати в недоступному для дітей місці в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.