Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Резолста

Міжнародна назва: Darunavir and cobicistat
Виробник: Відповідальний за випуск серії.
АТ Код: АТХ J05A R14
Клінико-фармакологічна група: Противірусні засоби для лікування ВІЛ-інфекцій у комбінаціях.
Форма випуску: Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Склад

діючі речовини: darunavir, cobicistat;

1 таблетка містить дарунавіру етанолату в кількості, що відповідає 800 мг дарунавіру, та кобіцистату 150 мг;

допоміжні речовини: гіпромелоза 2910 15 mPa.s; кремнію діоксид колоїдний; целюлоза мікрокристалічна силікатована; кросповідон; магнію стеарат; спирт полівініловий частково гідролізований; титану діоксид (Е 171); макрогол 3350; тальк; заліза оксид червоний (Е 172); заліза оксид чорний (Е 172).

Показання

Препарат Резолста® у комбінації з іншими антиретровірусними лікарськими засобами показаний для лікування дорослих пацієнтів, інфікованих вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ-1).

При вирішенні питання про початок застосування препарату Резолста® слід керуватися результатами генотипного тестування.

Протипоказання

Гіперчутливість до діючих або допоміжних речовин, що входять до складу препарату.

Тяжка печінкова недостатність (Чайлд-П’ю, клас С).

Одночасне застосування з будь-яким з лікарських засобів, наведених нижче, через можливість втрати терапевтичного ефекту:

▪ карбамазепін, фенобарбітал та фенітоїн (протисудомні);

▪ рифампіцин (антимікобактеріальний лікарський засіб);

▪ лікарські засоби, що містять екстракт звіробою звичайного (Hypericum perforatum).

Одночасне застосування препарату з нижчезазначеними субстанціями, що пов’язано з розвитком серйозних та/або загрозливих для життя побічних ефектів:

Дозування

Лікування повинен починати лікар, кваліфікований у терапії ВІЛ-інфекції. Пацієнтів слід попередити, що після початку терапії препаратом Резолста® не можна змінювати дозу або припиняти лікування без консультації з лікарем.

Дорослі пацієнти, яким раніше не застосовували антиретровірусне лікування.

Рекомендована доза Резолсти® - 1 таблетка на добу під час вживання їжі.

Дорослі пацієнти, яким раніше вже застосовували антиретровірусне лікування.

Пацієнтам з досвідом АРТ, у яких відсутні мутації резистентності до дарунавіру (DRV-RAMs)1, при кількості РНК ВІЛ-1 у плазмі крові < 100 000 копій/мл та CD4+ ≥ 100 клітин/106/л , рекомендована доза Резолсти® – 1 таблетка на добу під час вживання їжі.

1 (DRV-RAMs): V11I, V32I, L33F, I47V, I50V, I54M, I54L, T74P, L76V, I84V та L89V.

Усім іншим пацієнтам або за відсутності можливості проведення генотипного тестування слід застосовувати інші антиретровірусні лікарські засоби (див. інструкції для медичного застосування інших лікарських засобів щодо рекомендацій з дозування).

Рекомендації щодо пропущеної дози.

Якщо пропущено прийом Резолсти® в межах 12 годин від звичайного застосування, необхідно прийняти прописану дозу Резолсти® з їжею якомога швидше. Якщо пройшло більше 12 годин від звичайного часу прийому, пропущену дозу не слід приймати, необхідно продовжувати звичайну програму дозування.

Пацієнти літнього віку.

Щодо цієї групи пацієнтів доступна обмежена інформація, тому Резолсту® слід застосовувати з обережністю пацієнтам віком від 65 років .

Пацієнти з порушенням функції печінки.

Фармакокінетичних даних стосовно застосування Резолсти® пацієнтам з печінковою недостатністю немає.

Дарунавір та кобіцистат метаболізуються в печінці. Дані окремих досліджень із застосуванням дарунавіру/ритонавіру та кобіцистату припускають, що немає необхідності зменшувати дозу для пацієнтів із середньою (Чайлд-П’ю, клас А) або помірною (Чайлд-П’ю, клас В) печінковою недостатністю, однак Резолсту® слід з обережністю застосовувати таким пацієнтам.

Немає фармакокінетичних даних щодо пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю. Тяжка печінкова недостатність може призвести до збільшення концентрації дарунавіру та/або кобіцистату і погіршення його профілю безпеки. Резолсту® протипоказано застосовувати пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (Чайлд-П’ю, клас С) .

Пацієнти з порушенням функції нирок.

Кобіцистат знижує кліренс креатиніну шляхом пригнічення тубулярної секреції креатиніну. Не слід розпочинати лікування Резолстою® пацієнтам, у яких кліренс креатиніну менше 70 мл/хв та які одночасно застосовують один або більше лікарських засобів, що вимагають корекції доз залежно від кліренсу креатиніну (наприклад емтрицитабін, ламівудин, тенофовіру дизопроксилу фумарат або адефовіру дипівоксил).

Оскільки нирковий кліренс кобіцистату та дарунавіру дуже обмежений, особливих застережень щодо дозування Резолсти® пацієнтам з порушеннями функцій нирок немає. Застосування дарунавіру, кобіцистату або їх комбінації пацієнтам на діалізі не досліджувалося, тому немає рекомендацій щодо дозування цій категорії пацієнтів.

Стосовно додаткової інформації щодо кобіцистату див. інструкцію для медичного застосування цього лікарського засобу.

Спосіб застосування.

Резолсту® необхідно приймати не пізніше ніж через 30 хвилин після прийому їжі. Таблетки слід ковтати цілими для забезпечення прийому усієї дози дарунавіру і кобіцистату.

Діти.

Безпека та ефективність застосування Резолсти® дітям не встановлені. Даних немає.

Побічні дії

Профіль безпеки Резолсти® спирається на доступні дані клінічних досліджень застосування дарунавіру, підсиленого кобіцистатом або ритонавіром, кобіцистату та даних постмаркетингового спостереження застосування дарунавіру/ритонавіру. У багатьох випадках не можна чітко визначити, пов’язана побічна реакція з дарунавіром, ритонавіром, кобіцистатом, великою кількістю лікарських засобів, що застосовуються при лікуванні ВІЛ, чи є наслідком процесу хвороби.

Оскільки Резолста® містить дарунавір та кобіцистат, можна очікувати будь-яку побічну реакцію, асоційовану хоча б з одним компонентом.

Протягом фази ІІІ клінічного дослідження із застосуванням дарунавіру/кобіцистату (N = 313 пацієнтів з досвідом та без досвіду лікування), у 66,5 % спостерігали хоча б одну побічну реакцію. Середня тривалість лікування для пацієнтів становила 58,4 тижня. Найбільш частими побічними реакціями, про які повідомлялося, були діарея (28 %), нудота (23 %), висипання (16 %). Тяжкі побічні реакції включали цукровий діабет, гіперчутливість (до лікарського засобу), запальний синдром імунної реактивації, висипання та блювання. Кожна з цих серйозних побічних реакцій виникала лише у одного пацієнта (0,3 %), окрім висипання, яке виникло у двох (0,6 %) пацієнтів.

Протягом програми клінічних досліджень (N = 2613 пацієнтів з досвідом АРТ, які розпочали терапію дарунавіром 600 мг/ритонавіром 100 мг двічі на добу) у 51,3 % пацієнтів спостерігали хоча б одну побічну реакцію. Загальна середня тривалість лікування для пацієнтів становила 95,3 тижня. Найчастішими побічними реакціями, про які повідомлялося у клінічних випробуваннях та спонтанних повідомленнях, були діарея, нудота, висипання, головний біль та блювання. Найчастішими тяжкими реакціями є гостра ниркова недостатність, інфаркт міокарда, запальний синдром імунного відновлення, тромбоцитопенія, остеонекроз, діарея, гепатит та пірексія.

У 96-тижневому дослідженні було встановлено, що профіль безпеки комбінації дарунавір/ ритонавір у дозі 800 мг/100 мг 1 раз на добу у нелікованих добровольців був подібним до профілю безпеки комбінації у дозі 600 мг/100 мг 2 рази на добу у пацієнтів з досвідом АРТ, окрім частоти розвитку нудоти помірної інтенсивності, яка частіше спостерігалася у нелікованих пацієнтів. Додаткових даних щодо профілю безпеки комбінації дарунавір/ритонавір у дозі 800 мг/100 мг 1 раз на добу у нелікованих добровольців у 192-тижневому дослідженні виявлено не було (середня тривалість лікування становила 162,5 тижня).

Небажані реакції згруповано за системами органів та за частотою. У межах кожного класу частоти небажані реакції представлені у порядку зменшення серйозності. Частота визначається як дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто ( ≥ 1/1000 , < 1/100), рідко (≥ 1/10 000, < 1/1000) та невідомо (частоту не можна визначити з доступних даних).

Таблиця 2.

Побічні реакції, що спостерігалися у дорослих пацієнтів при застосуванні дарунавіру/кобіцистату

 

Система органів/ частота Побічні реакції
З боку імунної системи
часто нечасто гіперчутливість (до лікарського засобу) синдром імунного відновлення
З боку метаболізму
часто ліподистрофія (включаючи ліпогіпертрофію, ліподистрофію, ліпоатрофію)*, анорексія, цукровий діабет, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, гіперліпідемія
Психічні розлади
часто аномальні сни
З боку нервової системи
дуже часто головний біль
З боку травного тракту
дуже часто часто нечасто діарея, нудота блювання, біль у животі, здуття живота, диспепсія, метеоризм, підвищення рівня ферментів підшлункової залози гострий панкреатит
Гепатобіліарні розлади
часто нечасто підвищення рівня печінкових ферментів гепатит*, цитолітичний гепатит*
З боку шкіри та підшкірних тканин
дуже часто часто рідко невідомо висипання (включаючи макульозні, макулопапульозні, папульозні, еритематозні, сверблячі висипання, генералізовані висипання та алергічний дерматит) ангіоедема, свербіж, кропив’янка висипання з еозинофілією та системними проявами (DRESS- синдром)*, синдром Стівенса-Джонсона* токсичний епідермальний некроліз*, гострий генералізований екзантематозний пустульоз*
З боку м’язової та сполучної тканини
часто міалгія, остеонекроз*
З боку репродуктивної системи
нечасто гінекомастія*
Загальні розлади
часто нечасто стомлюваність астенія
Лабораторні показники
часто підвищення рівня креатиніну крові

* ‒ Дані побічні реакції не спостерігалися під час клінічних досліджень дарунавіру/кобіцистату, проте про них повідомлялося у дослідженнях дарунавіру/ритонавіру; ці побічні реакції можуть спостерігатися також при застосуванні дарунавіру/кобіцистату.

Окремі побічні реакції

Висипання

Під час клінічних досліджень застосування дарунавіру/ритонавіру та дарунавіру/кобіцистату висипання, що спостерігалися, були від легкого до помірного ступеня тяжкості, найчастіше виникали під час перших чотирьох тижнів лікування та зникали при припиненні лікування. У разі тяжких реакцій з боку шкіри див. розділ «Особливості застосування». У дослідженні застосування дарунавіру у дозі 800 мг у комбінації з кобіцистатом 150 мг один раз на добу та іншими антиретровірусними засобами 2,2 % пацієнтів припинили лікування через висипання.

Ліподистрофія

Комбінована антиретровірусна терапія ВІЛ-інфікованих пацієнтів може супроводжуватись перерозподілом жиру в організмі (ліподистрофія), що проявляється втратою периферійного та лицьового підшкірного жиру, збільшенням кількості інтраабдомінального та вісцерального жиру, гіпертрофією молочних залоз та скупченням жиру на задній поверхні шиї .

Порушення з боку метаболізму

Комбінована антиретровірусна терапія може бути пов’язана з порушеннями з боку метаболізму, такими як гіпертригліцеридемія, гіперхолестеролемія, резистентність до інсуліну, гіперглікемія та гіперлактатемія .

Порушення з боку м’язової та сполучної тканини

Повідомлялося про випадки підвищення креатинфосфокінази, міалгію, міозити та рідко - рабдоміоліз при застосуванні інгібіторів протеази, особливо у комбінації з НІЗТ.

Спостерігались випадки остеонекрозу, особливо у пацієнтів із загальновизнаними факторами ризику, прогресуючою хворобою ВІЛ або тривалою комбінованою антиретровірусною терапією. Частота цих випадків невідома .

Синдром імунного відновлення

У ВІЛ-інфікованих пацієнтів із тяжким імунодефіцитом у період початкової антиретровірусної терапії можуть виникати запальні реакції на безсимптомні або опортуністичні інфекції . Повідомлялося також про розвиток автоімунних захворювань (такі як хвороба Грейвса), однак період появи таких порушень є більш варіабельним та можливий навіть через багато місяців після початку антиретровірусної терапії.

Кровотечі у пацієнтів з гемофілією

Повідомлялося про випадки збільшення спонтанних кровотеч у пацієнтів з гемофілією, які отримували антиретровірусні інгібітори протеази .

Зниження кліренсу креатиніну

Кобіцистат знижує кліренс креатиніну шляхом пригнічення тубулярної секреції креатиніну. Загалом збільшення сироваткового креатиніну через інгібіторний вплив кобіцистату не перевищує 0,4 мг/дл.

Вплив кобіцистату на кліренс креатиніну вивчали у дослідженні І фази у пацієнтів без порушень функцій нирок (швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) ≥ 80 мл/хв, n = 12) та з порушеннями функцій нирок від легкого до помірного ступеня (ШКФ 50-79 мл/хв, n = 18). Зміна швидкості клубочкової фільтрації, яку розраховували за методом Кокрофта-Голта (ШКФКГ), від вихідного рівня спостерігалася протягом 7 днів після початку лікування кобіцистатом у дозі 150 мг серед пацієнтів без порушень функцій нирок (-9,9 ± 13,1 мл/хв) та з порушеннями функцій нирок від легкого до помірного ступеня (-11,9 ± 7,0 мл/хв). Такі зниження ШКФКГ поверталися до вихідного рівня після припинення застосування кобіцистату та не впливали на ШКФ, яку вимірювали за кліренсом іогексолу.

Під час дослідження ІІІ фази зниження ШКФКГ спостерігалося на 2 тижні та залишалося таким до 48 тижня. Середнє відхилення від вихідного рівня становило ‒9,6 мл/хв на 2-му тижні та ‒9,6 мл/хв на 48-му тижні.

Стосовно більш детальної інформації див. інструкцію для медичного застосування кобіцистату.

Діти

Безпека та ефективність застосування Резолсти® дітям не встановлені .

Інші категорії пацієнтів

Пацієнти з хронічними гепатитами В та С

Існують обмежені дані щодо застосування Резолсти® пацієнтам з ко-інфекцією вірусу гепатиту В або С. Серед 1968 пацієнтів, які отримували лікування дарунавіром з ритонавіром у дозі 600/100 мг 2 рази на добу, 236 пацієнтів були супутньо інфіковані гепатитом В та С. У пацієнтів з хронічними гепатитами більш часто підвищувалися рівні трансаміназ печінки, ніж у пацієнтів без хронічних вірусних гепатитів .

Передозування

Відомості щодо гострого передозування при застосуванні препарату Резолста® або дарунавіру з кобіцистатом обмежені. Здорові добровольці приймали одноразово до 3200 мг дарунавіру у вигляді розчину та до 1600 мг у вигляді таблеток у комбінації з ритонавіром, при цьому несприятливі симптоматичні ефекти не спостерігалися.

Специфічний антидот при передозуванні Резолстою® невідомий. При передозуванні слід проводити загальну підтримуючу терапію з моніторингом основних фізіологічних показників. Для виведення препарату, що не встиг всмоктатися, показані промивання шлунка та очищувальна клізма. Може бути призначене активоване вугілля для виведення неабсорбованої активної субстанції. Дарунавір та кобіцистат у значних кількостях зв’язуються з білками плазми і тому не виводяться за допомогою діалізу.

Лікарська взаємодія

Досліджень взаємодій лікарських засобів із застосуванням Резолсти® не проводилося. Оскільки Резолста® містить дарунавір та кобіцистат, взаємодії, виявлені при застосуванні дарунавіру (у комбінації з низькою дозою ритонавіру) та кобіцистату, очікуються і при застосуванні препарату Резолста®. Дослідження взаємодій із застосуванням дарунавіру/ритонавіру та кобіцистату проводилися тільки за участю дорослих.

Лікарські засоби, на які впливає дарунавір/кобіцистат

Дарунавір є інгібітором CYP3A, слабким інгібітором CYP2D6 та інгібітором Р-глікопротеїну (Р-гп). Кобіцистат є зворотним інгібітором CYP3A та слабким інгібітором CYP2D6. Кобіцистат пригнічує білки-транспортери Р-глікопротеїн, BCRP, MATE1, OATP1B1 та OATP1B3. Одночасне застосування кобіцистату та лікарських засобів, що є субстратами цих транспортерів, може призвести до підвищення плазмових концентрацій цих лікарських засобів. Кобіцистат не пригнічує CYP1A2, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9 або CYP2C19. Не очікується, що кобіцистат індукуватиме CYP1A2, CYP3A4, CYP2С9, CYP2C19, UGT1A1 або Р-гп (MDR1). Одночасне застосування дарунавіру/кобіцистату та лікарських засобів, що метаболізуються переважно за участю CYP3A, може призвести до підвищення концентрації цих лікарських засобів у плазмі крові, що, в свою чергу, може збільшити або подовжити їх терапевтичний ефект та побічні реакції.

Тому препарат Резолста® не слід застосовувати з лікарськими засобами, метаболізм яких визначається CYP3A та підвищення концентрацій яких у плазмі може спричиняти серйозні та/або загрозливі для життя побічні ефекти (вузький терапевтичний діапазон).

Лікарські засоби, які впливають на дарунавір/кобіцистат

Дарунавір та кобіцистат метаболізуються ізоферментами CYP3A. Одночасне застосування з індукторами CYP3A (наприклад з ефавіренцом, карбамазепіном, фенітоїном, фенобарбіталом, рифампіцином, рифапентином, рифабутином, рослинними препаратами, що містять екстракт звіробою (Hypericum perforatum)) може призвести до підвищеного кліренсу дарунавіру та кобіцистату та субтерапевтичних концентрацій дарунавіру та кобіцистату у плазмі .

Одночасне застосування Резолсти® та інших лікарських засобів, що пригнічують CYРЗА (наприклад системних азолів, зокрема кетоконазолу і клотримазолу), може знизити кліренс дарунавіру та кобіцистату, що призведе до збільшення їхніх концентрацій у плазмі. Дані взаємодії описані у таблиці нижче.

Резолсту® не слід застосовувати одночасно зі схемами лікування, що містять ритонавір або кобіцистат, а також у комбінації з окремими компонентами Резолсти® (дарунавіром або кобіцистатом). Резолсту® не слід застосовувати у комбінації з іншими антиретровірусними препаратами, що вимагають фармакокінетичного підсилювача, оскільки рекомендації щодо дозування для таких комбінацій не встановлені.

Таблиця взаємодій

Взаємодія Резолсти® з іншими антиретровірусними та неантиретровірусними лікарськими препаратами зазначена у таблиці 1 та спирається на взаємодії, виявлені для дарунавіру/ритонавіру та кобіцистату.

Профіль взаємодій дарунавіру залежить від фармакокінетичного підсилювача (кобіцистат чи ритонавір), що застосовується одночасно, тому дарунавір може мати різні протипоказання та рекомендації щодо застосування з іншими лікарськими засобами. Якщо рекомендації для Резолсти® відрізняються від рекомендацій для дарунавіру, підсиленого ритонавіром, це зазначено у таблиці 1. Див. інструкцію для медичного застосування лікарського засобу Презиста® для подальшої інформації.

Таблиця 1.

 

ВЗАЄМОДІЇ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ДОЗУВАННЯ
Лікарські засоби Взаємодія Рекомендації щодо одночасного застосування
АНТИРЕТРОВІРУСНІ ПРЕПАРАТИ
Інгібітори переносу молекулярного ланцюга інтегрази
Долутегравір Не очікується, що долутегравір впливатиме на фармакокінетику Резолсти®. Резолста® та долутегравір можна застосовувати без корекції доз.
Ралтегравір Деякі клінічні дослідження дають змогу припустити, що ралтегравір може спричинити незначне зниження концентрації дарунавіру у плазмі крові. Вплив ралтегравіру на концентрацію дарунавіру в плазмі крові не є клінічно значущим. При одночасному застосуванні Резолсти® у комбінації з ралтегравіром корекція доз не потрібна.
Нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (НІЗТ)
Диданозин 400 мг 1 раз на добу Взаємодії не очікується. Резолсту® та диданозин можна застосовувати без корекції доз. Диданозин слід застосовувати натще, тому його приймають за 1 год до чи через 2 год після прийому Резолсти® з їжею.
Тенофовіру дизопроксилу фумарат Очікується, що Резолста® підвищуватиме концентрацію тенофовіру у плазмі (пригнічення Р-глікопротеїну). Резолсту® та тенофовіру дизопроксилу фумарат можна застосовувати без корекції доз. При одночасному застосуванні Резолсти® з тенофовіру дизопроксилу фумаратом рекомендується контроль функції нирок, особливо у пацієнтів з системним чи нирковим захворюванням або у пацієнтів, які приймають нефротоксичні засоби.
Абакавір Емтрицитабін Ламівудин Ставудин Зидовудин Внаслідок різних шляхів елімінації інших НІЗТ (емтрицитабіну, ламівудину, ставудину та зидовудину), що переважно виводяться нирками, та абакавіру, який не метаболізується CYP, не очікується взаємодії цих лікарських засобів та Резолсти®. Резолсту® можна застосовувати з цими НІЗТ без корекції доз.
Ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (ННІЗТ)
Ефавіренц Очікується, що ефавіренц зменшуватиме концентрацію дарунавіру та/або кобіцистату в плазмі (індукція CYP3A). Одночасне застосування Резолсти® та ефавіренцу не рекомендується. Рекомендація відрізняється для дарунавіру, підсиленого ритонавіром. Див. інструкцію для медичного застосування дарунавіру для більш детальної інформації.
Етравірин Очікується, що етравірин зменшуватиме концентрацію дарунавіру та/або кобіцистату в плазмі (індукція CYP3A). Одночасне застосування Резолсти® та етравірину не рекомендується. Рекомендація відрізняється для дарунавіру, підсиленого ритонавіром. Див. інструкцію для медичного застосування дарунавіру для більш детальної інформації.
Невірапін Очікується, що невірапін зменшуватиме концентрацію дарунавіру та/або кобіцистату в плазмі (індукція CYP3A). Очікується, що Резолста® підвищуватиме концентрацію невірапіну в плазмі (пригнічення CYP3A). Одночасне застосування Резолсти® та невірапіну не рекомендується. Рекомендація відрізняється для дарунавіру, підсиленого ритонавіром. Див. інструкцію для медичного застосування дарунавіру для більш детальної інформації.
Рилпівірин Очікується, що Резолста® підвищуватиме концентрацію рилпівірину в плазмі (пригнічення CYP3A). Резолсту® можна застосовувати одночасно з рилпівірином без корекції дози, оскільки очікуване підвищення концентрації рилпівірину не є клінічно важливим.
АНТАГОНІСТИ CCR5
Маравірок, 150 мг 2 рази на добу Очікується, що Резолста® підвищуватиме концентрацію маравіроку в плазмі (пригнічення CYP3A). Рекомендована доза маравіроку при одночасному застосуванні з Резолстою® – 150 мг 2 рази на добу. Щодо більш детальної інформації див. інструкцію для медичного застосування маравіроку.
АНЕСТЕТИКИ
Альфентаніл Очікується, що Резолста® підвищуватиме концентрацію альфентанілу в плазмі. При одночасному застосуванні з Резолстою® може бути потрібне зниження дози альфентанілу та контроль ризиків розвитку подовженого або відтермінованого пригнічення дихання.
АНТАЦИДИ
Алюмінію/магнію гідроксид Кальцію карбонат Взаємодії не очікується. Резолсту® можна застосовувати одночасно з антацидами без корекції доз.
АНТИАРИТМІЧНІ ПРЕПАРАТИ
Дизопірамід Флекаїнід Мексилетин Пропафенон Аміодарон Бепридил Дронедарон Лідокаїн (системний) Хінідин Ранолазин Очікується, що Резолста® може підвищувати концентрації цих антиаритмічних препаратів в плазмі (пригнічення CYP3A). Рекомендується з обережністю застосовувати Резолсту ® з антиаритмічними препаратами та, якщо це можливо, контролювати терапевтичні концентрації цих препаратів. Одночасне застосування Резолсти ® з аміодароном, бепридилом, дронедароном, лідокаїном (при системному застосуванні), хінідином або ранолазином протипоказане .
Дигоксин Очікується, що Резолста® може підвищувати концентрацію дигоксину в плазмі (пригнічення Р-гп). Дигоксин має вузький терапевтичний діапазон, тому рекомендується призначати найменшу можливу дозу дигоксину на початку терапії у разі одночасного застосування з Резолстою®. Дозу дигоксину необхідно титрувати, щоб отримати бажаний терапевтичний ефект з урахуванням загального клінічного стану.
АНТИБІОТИКИ
Кларитроміцин Очікується, що кларитроміцин може підвищувати концентрацію дарунавіру та/або кобіцистату в плазмі (пригнічення CYP3A). Концентрація кларитроміцину може збільшуватися при одночасному застосуванні із Резолстою® (пригнічення CYP3A). Рекомендується з обережністю застосовувати кларитроміцин одночасно з Резолстою®. При застосуванні кларитроміцину пацієнтам з порушеннями функцій нирок див. інструкцію для медичного застосування цього лікарського засобу.
АНТИКОАГУЛЯНТИ
Апіксабан Дабігатрану етексилат Ривароксабан Одночасне застосування Резолсти ® з цими антикоагулянтами може підвищувати їх концентрацію (пригнічення CYP3A та/або P-глікопротеїну). Резолсту® не слід застосовувати одночасно з цими препаратами.
Тикагрелор Одночасне застосування Резолсти ® з цим антикоагулянтом може підвищувати його концентрацію (пригнічення CYP3A та/або P-глікопротеїну). Одночасне застосування Резолсти® та тикагрелору протипоказане. Рекомендоване застосування інших антикоагулянтів, на які не впливає пригнічення або індукція CYP (наприклад прасугрелю).
Варфарин Резолста ® може змінювати концентрацію варфарину при одночасному застосуванні. Слід контролювати міжнародне нормалізоване співвідношення, якщо варфарин застосовують одночасно з Резолстою®.
ПРОТИСУДОМНІ
Карбамазепін Фенобарбітал Фенітоїн Очікується, що ці протисудомні засоби зменшуватимуть концентрацію дарунавіру та/або кобіцистату у плазмі крові (індукція ферментів CYP450). Одночасне застосування цих лікарських засобів з Резолстою® протипоказане .
АНТИДЕПРЕСАНТИ
Рослинні препарати, що містять екстракт звіробою звичайного (Hypericum perforatum) Очікується, що екстракт звіробою звичайного зменшуватиме концентрації дарунавіру та/або кобіцистату у плазмі крові (індукція ферментів CYРЗА). Одночасне застосування екстракту звіробою звичайного з Резолстою® протипоказане .
Пароксетин Сертралін Амітриптилін Дезипрамін Іміпрамін Нортриптилін Тразодон Резолста ® може підвищувати концентрацію цих антидепресантів у плазмі (пригнічення CYP2D6 та/або CYP3A). Попередні дані з ритонавір-підсиленим дарунавіром продемонстрували зниження концентрацій цих антидепресантів у плазмі (механізм невідомий), що може бути пов’язано з ритонавіром. Резолста ® може підвищувати концентрацію цих антидепресантів у плазмі крові (пригнічення CYP2D6 та/або CYP3A). При одночасному застосуванні Резолсти ® з антидепресантами рекомендується клінічне спостереження, може бути необхідним титрування дози антидепресантів відповідно до клінічної відповіді.
ПРОТИДІАБЕТИЧНІ
Метформін Очікується, що Резолста ® підвищуватиме концентрацію метформіну у плазмі (пригнічення MATE1). Рекомендується ретельне спостереження за станом пацієнта та коригування дози метформіну при одночасному застосуванні Резолсти ® .
ПРОТИГРИБКОВІ
Клотримазол Флуконазол Ітраконазол Кетоконазол Посаконазол Вориконазол Очікується, що Резолста® підвищуватиме концентрацію цих протигрибкових засобів у плазмі, концентрація дарунавіру та/або кобіцистату також може підвищуватися (пригнічення CYP3A). Концентрація вориконазолу може збільшуватися або зменшуватися при одночасному застосуванні з Резолстою®. Рекомендується обережність та клінічне спостереження. У разі необхідності одночасного застосування кетоконазолу та Резолсти® добова доза кетоконазолу не повинна перевищувати 200 мг. Вориконазол не слід застосовувати з Резолстою®, окрім випадків, коли користь перевищує ризик.
ЗАСОБИ ПРОТИ ПОДАГРИ
Колхіцин Очікується, що Резолста® підвищуватиме концентрацію колхіцину в плазмі (пригнічення CYP3A та/або Р-гп). У разі необхідності застосування Резолсти® пацієнтам з нормальною функцією печінки та нирок рекомендується зменшення дози колхіцину чи перерва у лікуванні. Одночасне застосування Резолсти ® з колхіцином пацієнтам з порушеннями функції нирок та печінки протипоказане .
ПРОТИМАЛЯРІЙНІ ЗАСОБИ
Артеметер/ люмефантрин Очікується, що Резолста® підвищуватиме концентрацію люмефантрину у плазмі (пригнічення CYP3A). Застосування Резолсти® та артеметеру/люмефантрину можливе без корекції доз, однак у зв’язку зі збільшенням впливу люмефантрину комбінацію слід застосовувати з обережністю.
АНТИМІКОБАКТЕРІАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ
Рифампіцин Очікується, що рифампін знижуватиме концентрацію дарунавіру та/або кобіцистату в плазмі (індукція ферментів СYРЗА). Одночасне застосування Резолсти® з рифампіцином протипоказане .
Рифабутин Рифапентин Очікується, що ці антимікобактеріальні лікарські засоби знижуватимуть концентрацію дарунавіру та/або кобіцистату в плазмі (індукція ферментів СYРЗА). Одночасне застосування Резолсти® з рифабутином та рифапентином не рекомендується. Якщо комбінація необхідна, рекомендована доза рифабутину становить 150 мг 3 рази на тиждень у встановлені дні (наприклад понеділок-середа-п’ятниця). Необхідний посилений контроль залежних від рифабутину побічних реакцій, включаючи нейтропенію та увеїт. Подальше зменшення дози рифабутину не досліджувалося. Слід пам’ятати, що дозування 150 мг 2 рази на добу може не забезпечити достатньої концентрації рифабутину і таким чином призвести до резистентності до рифаміцину та невдачі лікування. Слід звернутися до офіційних керівництв щодо лікування туберкульозу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Рекомендація відрізняється для дарунавіру, підсиленого ритонавіром. Див. інструкцію для медичного застосування дарунавіру для більш детальної інформації.
ПРОТИПУХЛИННІ ЗАСОБИ
Дазатиніб Нілотиніб Вінбластин Вінкристин Еверолімус Резолста® може підвищувати концентрацію цих засобів у плазмі крові (пригнічення CYP3A). Концентрація цих протипухлинних лікарських засобів може підвищуватися при одночасному застосуванні з Резолстою®, у результаті чого можливе збільшення частоти побічних реакцій, пов’язаних із прийомом цих препаратів. Слід з обережністю призначати ці протипухлинні засоби одночасно з Резолстою®. Одночасне застосування еверолімусу з Резолстою® не рекомендується.
АНТИПСИХОТИЧНІ ЗАСОБИ
Перфеназин Рисперидон Тіоридазин Пімозид Сертиндол Кветіапін Очікується, що Резолста® підвищуватиме концентрацію цих антипсихотичних засобів в плазмі крові (пригнічення CYРЗА). Рекомендоване клінічне спостереження при одночасному застосуванні Резолсти® та перфеназину, рисперидону чи тіоридазину. Слід оцінити необхідність зниження дози цих препаратів. Одночасне застосування Резолсти® з пімозидом, кветіапіном або сертиндолом протипоказане .
БЕТА-БЛОКАТОРИ
Карведилол Метопролол Тимолол Резолста® може підвищувати плазмові концентрації цих бета-блокаторів (пригнічення CYРЗА). Рекомендоване клінічне спостереження при одночасному застосуванні цих лікарських засобів разом з Резолстою®. Слід розглянути можливість зниження дози бета-блокатора.
БЛОКАТОРИ КАЛЬЦІЄВИХ КАНАЛІВ
Амлодипін Дилтіазем Фелодипін Нікардипін Ніфедипін Верапаміл Очікується, що Резолста® може збільшувати концентрацію антагоністів кальцієвих каналів (пригнічення CYP3A та/або CYP2D6). Рекомендоване клінічне спостереження за терапевтичними та побічними ефектами при одночасному застосуванні цих лікарських засобів разом з Резолстою®.
КОРТИКОСТЕРОЇДИ
Будесонід Флутиказон Преднізон Очікується, що Резолста® може збільшувати концентрацію цих кортикостероїдів (пригнічення CYP3A). Одночасне застосування Резолсти® та будесоніду чи флутиказону не рекомендується, за винятком потенційної переваги лікування над ризиком системних кортикостероїдних ефектів. Одночасне застосування Резолсти® та преднізону може збільшувати ризик розвитку системних кортикостероїдних ефектів, у тому числі синдрому Кушинга та супресії надниркових залоз. При одночасному застосуванні Резолсти® з кортикостероїдами рекомендується клінічне спостереження.
Дексаметазон (для системного застосування) Дексаметазон (для системного застосування) може зменшувати концентрацію дарунавіру та/або кобіцистату у плазмі крові (індукція CYP3A). Слід з обережністю застосовувати Резолсту® з дексаметазоном для системного застосування.
АНТАГОНІСТИ ЕНДОТЕЛІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ
Бозентан Очікується, що бозентан знижуватиме концентрацію дарунавіру та/або кобіцистату у плазмі (індукція CYP3A). Очікується, що Резолста® може підвищувати рівень бозентану у плазмі крові (пригнічення CYP3A). Одночасне застосування Резолсти® та бозентану не рекомендується.
ПРОТИВІРУСНІ ЗАСОБИ ПРЯМОЇ ДІЇ (ВІРУС ГЕПАТИТУ С (HCV))
Інгібітори NS3-4A
Боцепревір Телапревір Очікується, що ці противірусні засоби знижуватимуть концентрацію дарунавіру та/або кобіцистату у плазмі. Резолста® може знижувати концентрацію цих противірусних засобів. Не рекомендується застосовувати Резолсту® одночасно з боцепревіром або телапревіром.
Симепревір Очікується, що Резолста® може підвищувати концентрацію симепревіру в плазмі. Симепревір може підвищувати концентрацію дарунавіру та/або кобіцистату у плазмі. Не рекомендується застосовувати Резолсту® одночасно з симепревіром.
ІНГІБІТОРИ HMG-COA РЕДУКТАЗИ
Аторвастатин Флувастатин Пітавастатин Правастатин Розувастатин Ловастатин Симвастатин Очікується, що Резолста® підвищуватиме концентрацію цих інгібіторів HMG-СоА редуктази в плазмі (пригнічення та/або транспортування CYP3A). Одночасне застосування Резолсти® та інгібіторів HMG-СоА редуктази може підвищувати концентрацію останніх у плазмі, що може призвести до таких побічних реакцій, як міопатія. У разі необхідності одночасного застосування інгібіторів HMG-СоА редуктази та Резолсти® рекомендована найменша можлива початкова доза та її поступове підвищення до досягнення бажаного клінічного ефекту з одночасним контролем безпеки застосування. Одночасне застосування Резолсти® з ловастатином або симвастатином протипоказане .
АНТАГОНІСТИ Н2-РЕЦЕПТОРІВ
Циметидин Фамотидин Нізатидин Ранітидин Взаємодії не очікується. Резолсту® можна застосовувати одночасно з антагоністами Н2-рецепторів без коригування дози.
ІМУНОСУПРЕСАНТИ
Циклоспорин Сиролімус Такролімус Еверолімус Очікується, що концентрація циклоспорину, такролімусу або сиролімусу в плазмі буде збільшуватися при одночасному застосуванні з Резолстою® (пригнічення CYP3A). Рекомендовано здійснювати спостереження за терапевтичними ефектами імуносупресантів при одночасному застосуванні препаратів. Одночасне застосування еверолімусу та Резолсти® не рекомендується.
ІНГАЛЯЦІЙНІ БЕТА-АГОНІСТИ
Сальметерол Очікується, що Резолста® може збільшувати концентрацію сальметеролу в плазмі (пригнічення CYP3A). Одночасне застосування Резолсти® з сальметеролом не рекомендується, оскільки може призвести до небажаних реакцій з боку серцево-судинної системи, у т.ч. подовження інтервалу QT, відчуття серцебиття, синусової тахікардії.
НАРКОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИКИ/ОПІОЇДИ
Бупренорфін/ налоксон Очікується, що Резолста® збільшуватиме концентрацію бупренорфіну та/або норбупренорфіну у плазмі. При одночасному застосуванні з Резолстою® корекцію дози можна не проводити, однак рекомендовано вести клінічне спостереження щодо появи опіоїдної інтоксикації.
Метадон Очікується, що Резолста® збільшуватиме концентрацію метадону у плазмі. При застосуванні дарунавіру, підсиленого ритонавіром, спостерігалося незначне зменшення концентрації метадону в плазмі. Для детальної інформації див. інструкцію для медичного застосування дарунавіру. Немає необхідності знижувати дозу метадону на початку терапії з одночасним застосуванням Резолсти®. Рекомендоване клінічне спостереження, оскільки підтримуюча терапія може потребувати корекції доз для деяких пацієнтів.
Фентаніл Оксикодон Трамадол Очікується, що Резолста® збільшуватиме концентрацію цих анальгетиків у плазмі (пригнічення CYP2D6 та/або CYP3A). Рекомендоване клінічне спостереження при одночасному застосуванні Резолсти® з цими анальгетиками.
ЕСТРОГЕНОВМІСНІ КОНТРАЦЕПТИВИ
Етинілестрадіол Норетиндрон Очікується, що Резолста® змінюватиме концентрації етинілестрадіолу та/або норетиндрону в плазмі (пригнічення CYP3A, індукція UGT/SULT). Неможливо надати рекомендації щодо дозування при одночасному застосуванні з Резолстою®. Рекомендовано застосовувати альтернативні засоби контрацепції при лікуванні Резолстою®.
ІНГІБІТОРИ ФОСФОДІЕСТЕРАЗИ 5 ТИПУ (PDE-5)
Для лікування еректильної дисфункції Силденафіл Тадалафіл Варденафіл Аванафіл Очікується, що Резолста® збільшуватиме концентрацію цих інгібіторів PDE-5 у плазмі (пригнічення CYP3A). Одночасне застосування інгібіторів фосфодіестерази 5 типу з Резолстою® слід проводити з обережністю. Якщо показане одночасне застосування Резолсти® з силденафілом, варденафілом або тадалафілом, рекомендована разова доза силденафілу не перевищує 25 мг на 48 годин, варденафілу - 2,5 мг на 72 години, тадалафілу - 10 мг на 72 години. Застосування Резолсти® та аванафілу протипоказане .
Для лікування легеневої артеріальної гіпертензії Силденафіл Тадалафіл Очікується, що Резолста® збільшуватиме концентрацію цих інгібіторів PDE-5 в плазмі (пригнічення CYP3A). Безпечна та ефективна доза силденафілу для лікування легеневої артеріальної гіпертензії з одночасним застосуванням Резолсти® не встановлена. Існує підвищений ризик виникнення залежних від силденафілу побічних реакцій (у т.ч. розладів зору, гіпотензії, тривалої ерекції та синкопе). Тому одночасне застосування силденафілу для лікування легеневої артеріальної гіпертензії з Резолстою® протипоказане. Одночасне застосування тадалафілу для лікування легеневої артеріальної гіпертензії з Резолстою® не рекомендується.
ІНГІБІТОРИ ПРОТОННОЇ ПОМПИ
Декслансопразол Езомепразол Лансопразол Омепразол Пантопразол Рабепразол Взаємодії не очікується. Резолсту® можна одночасно застосовувати з інгібіторами протонної помпи без коригування доз.
СЕДАТИВНІ/СНОДІЙНІ ПРЕПАРАТИ
Буспірон Клоразепат Діазепам Естазолам Флуразепам Мідазолам (парентеральний) Золпідем Мідазолам (пероральний) Тріазолам Очікується, що Резолста® може підвищувати концентрацію цих заспокійливих/снодійних препаратів у плазмі (пригнічення CYP3A). При одночасному застосуванні Резолсти® з цими препаратами рекомендується клінічне спостереження, слід розглянути доцільність застосування нижчих доз седативних/снодійних препаратів. Слід бути обережними при застосуванні Резолсти® одночасно з пероральним мідазоламом. Якщо Резолсту® застосовують разом із парентеральним мідазоламом, це має відбуватися у відділенні інтенсивної терапії або подібному для забезпечення ретельного клінічного спостереження та надання відповідної медичної допомоги у разі пригнічення дихання та/або подовження седації. Слід оцінити можливість корекції дози мідазоламу, особливо якщо вводиться більша, ніж одноразова, доза. Застосування Резолсти® з тріазоламом чи пероральним мідазоламом протипоказане .

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Резолста® – це комбінація фіксованих доз антиретровірусного лікарського засобу дарунавіру і фармакокінетичного підсилювача кобіцистату. Антиретровірусна активність Резолсти® обумовлена дарунавіром. Активність кобіцистату як фармакокінетичного підсилювача дарунавіру була продемонстрована у ході фармакокінетичних досліджень, під час яких концентрація дарунавіру в дозі 800 мг, підсиленого кобіцистатом у дозі 150 мг, була порівнянною з концентрацією дарунавіру, підсиленого 100 мг ритонавіру. Дарунавір як компонент таблетки Резолста® є біоеквівалентним дарунавіру 800 мг, який застосовується зі 150 мг кобіцистату окремо. Механізм дії. Дарунавір є інгібітором димеризації та каталітичної активності протеази вірусу імунодефіциту людини першого типу ВІЛ-1 (КD 4,5 х 10-12 М). Препарат вибірково пригнічує розщеплення поліпротеїнів Gag-Pol ВІЛ в інфікованих вірусом клітинах та запобігає утворенню повноцінних вірусів. Кобіцистат є незворотним інгібітором ферментів системи цитохрому Р450 CYP3A. Пригнічення кобіцистатом CYP3A-опосередкованого метаболізму підсилює системний вплив субстратів CYP3A, таких як дарунавір, які мають обмежену біодоступність та скорочений період напіввиведення через CYP3A-залежний метаболізм. Противірусна активність in vitro. Дарунавір виявляє активність проти лабораторних штамів та клінічних ізолятів ВІЛ-1 та лабораторних штамів ВІЛ-2 в гостро інфікованих лініях Т-клітин, мононуклеарних клітинах периферичної крові та моноцитах/макрофагах людини із середнім значенням ЕС50 в межах 1,2-8,5 нМ (0,7-5,0 нг/мг). Дарунавір виявляє антивірусну активність in vitro проти широкого спектра первинних ізолятів ВІЛ-1 групи М (A, B, C, D, E, F, G) та групи О з ЕС50 в межах від < 0,1 до 4,3 нМ. Ці значення ЕС50 значно нижчі 50 % діапазону клітинних токсичних концентрацій (від 87 мкМ до > 100 мкМ). Кобіцистат не має противірусної активності проти ВІЛ-1 та не протидіє противірусній активності дарунавіру. Резистентність. In vitro селекція резистентних до дарунавіру вірусів з дикого типу ВІЛ-1 була тривалою (> 3 років). Відібрані віруси були не здатні до росту у присутності дарунавіру в концентраціях більше 400 нМ. Віруси, що були відібрані у цьому стані та виявляли знижену чутливість до дарунавіру (діапазон: зміна у 23-50 разів), мали від 2 до 4 заміщень амінокислот у гені протеази. Ідентифікація фактора, що визначає зниження чутливості до дарунавіру у цих вірусів, досліджується. Дарунавір визначає профіль резистентності Резолсти®. Кобіцистат не є вибірковим до будь-яких мутацій резистентності ВІЛ через відсутність противірусної активності. Низька частота випадків розвитку резистентності вірусів ВІЛ-1 спостерігалася у нелікованих пацієнтів, яким вперше застосовували Резолсту® або дарунавір/ритонавір 800/100 мг один раз на добу у комбінації з іншими антиретровірусними препаратами, та у пацієнтів із досвідом антиретровірусної терапії (АРТ) за відсутності мутацій, що спричиняють резистентність до дарунавіру (DRV-RAMs), яким застосовували Резолсту® або дарунавір/ритонавір 800/100 мг один раз на добу у комбінації з іншими антиретровірусними препаратами. Перехресна резистентність. Серед випадків вірусологічних невдач у дослідженні застосування комбінації дарунавіру та кобіцистату не спостерігалося перехресної резистентності з іншими інгібіторами протеази ВІЛ.

Фармакокінетика

У ході дослідження біодоступності було встановлено, що концентрації дарунавіру в плазмі у рівноважному стані та після прийому їжі у здорових добровольців після застосування Резолсти® були подібними до таких після застосування комбінації дарунавір/ритонавір у дозі 800/100 мг 1 раз на добу. Біоеквівалентність Резолсти® та дарунавіру/кобіцистату 800 мг/150 мг окремо була встановлена при прийомі натще та після їди здоровими добровольцями. Абсорбція. Дарунавір. Абсолютна біодоступність однієї дози дарунавіру 600 мг при пероральному застосуванні становить близько 37 %. Після перорального застосування Резолсти® дарунавір швидко абсорбується в шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація дарунавіру в плазмі у присутності кобіцистату досягається через 3-4,5 години, кобіцистату – через 2-5 годин після прийому. При застосуванні з їжею відносна біодоступність дарунавіру збільшується у 1,7 раза у порівнянні з прийомом без їжі. Тому таблетки Резолста® слід приймати під час вживання їжі. Характер їжі не впливає на концентрацію дарунавіру в плазмі. Розподіл. Дарунавір. Близько 95 % дарунавіру зв’язується з білками плазми, насамперед з альфа-1-кислим глікопротеїном. Після внутрішньовенного введення об’єм розподілу дарунавіру становив 88,1 ± 59,01 (середнє значення ± стандартне відхилення (СВ)) і збільшувався до 131 ± 49,91 (середнє значення ± СВ) у присутності 100 мг ритонавіру двічі на добу. Кобіцистат. Близько 97-98 % кобіцистату зв’язується з білками плазми, середнє значення відношення концентрації у плазмі до концентрації у крові становить 2. Метаболізм. Дарунавір. В експериментах in vitro на мікросомах печінки людини було показано, що дарунавір піддається переважно окиснювальному метаболізму. Дарунавір інтенсивно метаболізується в печінці системою цитохрому CYP майже виключно ферментом CYРЗА4. Дослідження, в якому здорові добровольці приймали 14С-дарунавір, показало, що більша частина радіоактивності в плазмі після одноразового застосування 400 мг дарунавіру та 100 мг ритонавіру припадала на частку незміненого дарунавіру. У людини ідентифіковано щонайменше 3 окиснені метаболіти дарунавіру; активність усіх метаболітів щодо дикого типу ВІЛ була щонайменше у 10 разів меншою від активності самого дарунавіру. Кобіцистат. Кобіцистат піддається окиснювальному метаболізму, опосередкованому переважно CYРЗА4 та незначно CYP2D6, та не піддається глюкуронідації. Після перорального застосування 14С-кобіцистату було встановлено, що 99 % радіоактивності в плазмі припадає на частку незміненого кобіцистату. У сечі та калі було виявлено незначну кількість неактивних метаболітів. Виведення. Дарунавір. Після одноразового застосування 400 мг 14С-дарунавіру та 100 мг ритонавіру близько 79,5 % та 13,9 % радіоактивності визначалося в калі та сечі відповідно. На частку незміненого дарунавіру приходилося близько 41,2 % та 7,7 % радіоактивності в калі та сечі відповідно. Кінцевий період напіввиведення дарунавіру становив близько 15 годин при його застосуванні в комбінації з ритонавіром. Кліренс дарунавіру після внутрішньовенного введення 150 мг становив 32,8 л/г (без ритонавіру) та 5,91 л/г у присутності низької дози ритонавіру. Кобіцистат. Після перорального застосування 14С-кобіцистату 86 % та 8,2 % дози визначалися у калі та сечі відповідно. Середній кінцевий період напіввиведення кобіцистату після застосування таблетки Резолста® становить приблизно 3-4 години. Особливі категорії пацієнтів.

Фізико-хімічні властивості

рожеві овальні таблетки з написом «TG» з одного боку та «800» – з іншого.

Особливості застосування

Хоча доведено, що ефективна вірусна супресія при застосуванні антиретровірусних препаратів значно знижує ризик передачі ВІЛ при статевих контактах, не слід виключати такого ризику. Під час лікування препаратом Резолста® пацієнтам слід продовжувати дотримуватись відповідних заходів безпеки для запобігання передачі вірусу.

Рекомендовано проводити регулярну оцінку вірусологічної відповіді. При зменшенні або втраті вірусологічної відповіді слід провести аналіз на резистентність.

Дарунавір зв’язується переважно з альфа-1-кислим глікопротеїном. Це зв’язування з білком залежить від концентрації і є індикатором насиченості зв’язку. Тому заміщення лікарськими засобами, які мають вищу здатність до зв’язування з альфа-1-кислим глікопротеїном, не може бути виключене.

Пацієнти, яким уже застосовували антиретровірусне лікування

Резолсту® не можна застосовувати пацієнтам з досвідом АРТ, що мають одну чи більше мутацій резистентності до дарунавіру (DRV-RAMs) або кількість РНК ВІЛ-1 ≥ 100000 копій/мл, або CD4+ < 100 клітин/106/л .

Комбінації з оптимізованим фоновим режимом, інші ніж ≥ 2 НІЗТ, у цієї категорії пацієнтів не вивчалися. Доступні обмежені дані щодо пацієнтів з іншими генетичними групами ВІЛ-1, ніж група В .

Пацієнти літнього віку.

Інформація щодо застосування Резолсти® пацієнтам віком від 65 років досить обмежена, тому слід з обережністю підходити до лікування таких пацієнтів, оскільки у них частіше наявна дисфункція печінки та вони частіше мають супутні захворювання або отримують супутню терапію .

Тяжкі реакції з боку шкіри.

Під час клінічних досліджень дарунавіру/ритонавіру (N = 3063) у 0,4 % пацієнтів були зафіксовані тяжкі реакції з боку шкіри, які супроводжувались гарячкою та/або підвищенням рівня печінкових трансаміназ. DRESS синдром та синдром Стівенса-Джонсона спостерігались рідко (< 0,1 %), протягом постмаркетингового періоду повідомлялося про випадки токсичного епідермального некролізу та гострого генералізованого екзантематозного пустульозу. Якщо розвиваються тяжкі реакції з боку шкіри, слід негайно припинити застосування Резолсти®. Ці реакції можуть включати, але не обмежуються такими симптомами як: тяжкі висипання або висипання, що супроводжуються гарячкою, загальним нездужанням, втомою, болем у м’язах та суглобах, пухирями, ураженням слизової оболонки ротової порожнини, кон’юнктивітом, гепатитом та/або еозинофілією.

У пацієнтів, яким уже застосовували антиретровірусне лікування, висипання частіше спостерігалися при режимах застосування дарунавір/ритонавір + ралтегравір у порівнянні із застосуванням дарунавіру/ритонавіру без ралтегравіру чи ралтегравіру без дарунавіру/ритонавіру.

Алергія на сульфонаміди.

Дарунавір містить сульфонамідну групу. Резолсту® слід з обережністю застосовувати пацієнтам з відомою алергією на сульфонаміди.

Гепатотоксичність.

Повідомлялося про випадки медикаментозного гепатиту (гострого гепатиту, цитолітичного гепатиту) під час застосування дарунавіру/ритонавіру. Протягом програми клінічних досліджень (N = 3063) гепатит був зафіксований у 0,5 % пацієнтів, які отримували комбіновану антиретровірусну терапію дарунавіром/ритонавіром. Пацієнти з уже існуючими порушеннями функції печінки, у т.ч. з хронічними гепатитами В та С, мають підвищений ризик реакцій з боку печінки, включаючи тяжкі та побічні реакції з боку печінки з потенційним летальним наслідком. У разі супутньої противірусної терапії гепатитів В та С необхідно звернутися за відповідною інформацією до інструкції з медичного застосування цих лікарських засобів.

Перед початком лікування Резолстою® слід провести відповідні лабораторні дослідження та контролювати стан пацієнтів під час терапії. Слід контролювати рівні аспартатамінотрансферази та аланінамінотрансферази у пацієнтів з хронічним гепатитом, цирозом чи у пацієнтів з рівнями трансаміназ, що були підвищені до початку лікування, особливо під час перших місяців терапії Резолстою®.

При появі нових або погіршенні існуючих порушень функції печінки (включно з клінічно значущим підвищенням рівня печінкових ферментів та/або симптомів, таких як втома, анорексія, нудота, жовтяниця, потемніння сечі, болючість печінки, гепатомегалія) у пацієнтів, які застосовують Резолсту®, слід вирішити питання про переривання або припинення терапії.

Пацієнти із супутніми захворюваннями.

Пацієнти із захворюваннями печінки.

Безпека та ефективність Резолсти®, дарунавіру чи кобіцистату не встановлені для пацієнтів з тяжкими розладами печінки, тому препарат протипоказаний пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю. У зв’язку зі збільшенням концентрації вільної фракції дарунавіру у плазмі крові Резолсту® слід з обережністю застосовувати пацієнтам із середньою та помірною печінковою недостатністю.

Пацієнти із захворюваннями нирок.

Кобіцистат знижує кліренс креатиніну шляхом пригнічення його тубулярної секреції. Це слід враховувати при призначенні Резолсти® пацієнтам, значення кліренсу креатиніну яких використовується для коригування доз інших лікарських засобів. Для більш детальної інформації див. інструкцію для медичного застосування кобіцистату.

Не слід розпочинати лікування Резолстою® пацієнтів, у яких кліренс креатиніну менше 70 мл/хв та які одночасно застосовують один або більше лікарських засобів, що вимагають корекції доз залежно від кліренсу креатиніну (наприклад емтрицитабін, ламівудин, тенофовіру дизопроксилу фумарат або адефовіру дипівоксил).

Немає спеціальних застережень або необхідності корекції дози для пацієнтів з нирковою недостатністю. Дарунавіру та кобіцистату властивий високий ступінь зв’язування з білками плазми, тому не очікується, що гемодіаліз або перитонеальний діаліз є ефективним для виведення цих препаратів з організму. На сьогодні недостатньо даних для визначення, чи асоціюється одночасне застосування тенофовіру дизопроксилу фумарату та кобіцистату з підвищеним ризиком побічних реакцій з боку нирок порівняно з режимами лікування, що включають лише тенофовіру дизопроксилу фумарат без кобіцистату.

Пацієнти, хворі на гемофілію.

Є дані про посилення кровотеч, включаючи спонтанні шкірні гематоми та гемартроз, у пацієнтів з гемофілією типу А та Б при лікуванні інгібіторами протеази. Деякі з цих пацієнтів отримували додатково фактор VIII. Більше ніж у половині описаних випадків лікування інгібіторами протеази тривало без перерви або поновлювалося після призупинення на деякий час. Було висунуто припущення про причину зв’язку між лікуванням інгібіторами протеази та посиленням кровотеч у хворих на гемофілію, однак механізм цього зв’язку встановлений не був. Хворих на гемофілію слід поінформувати про можливість посилення кровотеч.

Цукровий діабет/гіперглікемія.

У пацієнтів, які отримували антиретровірусну терапію, у т.ч. інгібітори протеази, повідомлялося про випадки вперше виявленого цукрового діабету, гіперглікемії або погіршення перебігу вже існуючого діабету. У деяких з цих пацієнтів гіперглікемія була тяжкою та іноді супроводжувалася кетоацидозом. У багатьох пацієнтів спостерігалися супутні захворювання, деякі з яких потребували лікування препаратами, що сприяють розвитку цукрового діабету або гіперглікемії.

Перерозподіл жиру та метаболічні порушення.

Комбінована антиретровірусна терапія може спричиняти у ВІЛ-інфікованих пацієнтів перерозподіл жирової тканини (ліподистрофію). На цей час немає інформації щодо віддалених наслідків цього явища, а його механізм багато в чому невідомий. Висунуто гіпотезу про зв’язок між вісцеральним ліпоматозом та інгібіторами протеази, а також між ліпоатрофією та нуклеозидними інгібіторами зворотної транскриптази. Підвищений ризик виникнення ліподистрофії пов’язаний з такими факторами, як літній вік, а також тривала терапія антиретровірусними препаратами та супутні метаболічні порушення. При клінічних обстеженнях ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які отримують антиретровірусні засоби, слід звертати увагу на фізичні ознаки перерозподілу жиру. Рекомендується вимірювати вміст сироваткових ліпідів та глюкози крові натще. Порушення ліпідного метаболізму слід лікувати відповідними препаратами.

Остеонекроз.

Хоча етіологія остеонекрозу є багатофакторною (включаючи застосування кортикостероїдів, вживання алкоголю, тяжку імуносупресію, збільшення індексу маси тіла), випадки остеонекрозу частіше відмічалися у пацієнтів з прогресуючою хворобою ВІЛ та/або тривалим застосуванням комбінованої антиретровірусної терапії. Пацієнтів слід проінформувати про необхідність консультації лікаря при появі болю в суглобах, скутості суглобів або утруднення рухів.

Синдром імунного відновлення.

У ВІЛ-інфікованих пацієнтів із тяжким імунодефіцитом на початку комбінованої антиретровірусної терапії може проявлятися запальна відповідь організму на безсимптомні або залишкові опортуністичні інфекції, що спричиняє серйозні клінічні ускладнення або погіршення симптоматики. Зазвичай такі реакції спостерігаються в перші тижні або місяці застосування комбінованої антиретровірусної терапії. Як приклад можна навести цитомегаловірусний ретиніт, генералізовані та/або місцеві мікобактеріальні інфекції та пневмонію, що спричинена Pneumocystis jiroveci (раніше відома як Pneumocystis carinii). Необхідно визначити тяжкість перебігу будь-яких запальних процесів і провести відповідну терапію. Також у клінічних дослідженнях при одночасному застосуванні дарунавіру/низької дози ритонавіру спостерігалась реактивація простого герпесу та оперізувального лишаю.

Повідомлялося також про розвиток аутоімунних захворювань (наприклад хвороби Грейвса) у зв’язку з імунною реактивацією, однак період появи таких порушень є більш варіабельним та можливий навіть через багато місяців після початку антиретровірусної терапії.

Взаємодія з лікарськими засобами.

Повідомлялося про небезпечні для життя та летальні випадки взаємодії лікарських засобів у пацієнтів, які одночасно застосовували колхіцин та потужні інгібітори CYP3A та Р-глікопротеїну.

Резолсту® не слід застосовувати у комбінації з іншими антиретровірусними препаратами, що вимагають фармакокінетичного підсилення, оскільки рекомендації щодо дозування не встановлені, а також з лікарськими засобами, що містять ритонавір, або схемами лікування, що містять ритонавір або кобіцистат.

На відміну від ритонавіру, кобіцистат не індукує CYP1A2, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19 або UGT1A1. У разі переходу з ритонавіру на кобіцистат слід бути обережними протягом перших двох тижнів лікування Резолстою®, особливо якщо дози будь-якого лікарського засобу коригували при застосуванні ритонавіру як фармакокінетичного підсилювача.

Діти.

Резолста® не рекомендується для застосування дітям.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

Повноцінних досліджень застосування дарунавіру або кобіцистату вагітним жінкам не проводилося. Дослідження на тваринах не виявили прямого негативного впливу на вагітність, ембріональний/внутрішньоутробний розвиток, пологи та постнатальний розвиток.

Резолсту® можна призначати вагітним жінкам лише у тих випадках, коли очікувана користь від її застосування для вагітної переважає потенційний ризик для плода.

Годування груддю

Невідомо, чи потрапляють дарунавір та кобіцистат у грудне молоко жінки. Дослідження на тваринах показали, що дарунавір потрапляв у молоко та у високих дозах (1000 мг/кг/день) призводив до токсичності. Дослідження на тваринах показали, що кобіцистат потрапляв у молоко. Враховуючи можливість передачі ВІЛ з грудним молоком, а також ризик розвитку у дітей побічних ефектів, ВІЛ-інфіковані жінки під час лікування препаратом Резолста® повинні утримуватися від годування груддю за будь-яких умов.

Фертильність

Немає даних щодо впливу дарунавіру або кобіцистату на здатність до народжування у людей. У дослідженнях на тваринах впливу на здатність до народжування не спостерігалося. На основі цих даних впливу на здатність до народжування у людини не очікується.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Резолста® не має або має незначний вплив на здатність керувати автомобілем або працювати з технікою. Слід брати до уваги можливість розвитку таких побічних ефектів, як запаморочення, при оцінці здатності пацієнта керувати автомобілем та працювати зі складною технікою.

Використання препарату дітьми

Фармакокінетика Резолсти® у дітей не досліджувалася.

Пацієнти літнього віку.

Дарунавір. Для даної категорії пацієнтів доступні обмежені дані. Популяційний фармакокінетичний аналіз продемонстрував відсутність значних розбіжностей фармакокінетичних параметрів дарунавіру у ВІЛ-інфікованих пацієнтів віком 18-75 років (з урахуванням 12 ВІЛ-інфікованих пацієнтів віком від 65 років). Однак лише обмежена кількість даних була доступна щодо пацієнтів віком понад 65 років.

Кобіцистат. Фармакокінетика кобіцистату у пацієнтів літнього віку (від 65 років) досліджена не повністю.

Стать.

Дарунавір. Популяційний фармакокінетичний аналіз виявив дещо вищі (16,8 %) концентрації дарунавіру у ВІЛ-інфікованих жінок, ніж у ВІЛ-інфікованих чоловіків. Така розбіжність не є клінічно значущою.

Кобіцистат. Клінічно важливих розбіжностей у фармакокінетиці кобіцистату у чоловіків та жінок виявлено не було.

Пацієнти з порушенням функції нирок.

Застосування Резолсти® пацієнтам з порушеннями функцій нирок не досліджувалося.

Дарунавір. Результати досліджень із застосуванням 14С-дарунавіру в комбінації з ритонавіром показали, що близько 7,7 % прийнятої дози екскретувалось із сечею у незміненому вигляді. У пацієнтів із порушенням функції нирок фармакокінетику дарунавіру не вивчали, але популяційний фармакокінетичний аналіз продемонстрував відсутність значних відмінностей фармакокінетики дарунавіру у пацієнтів з помірно вираженими порушеннями функції нирок (кліренс сироваткового креатиніну 30-60 мл/хв, n = 20).

Кобіцистат. Дослідження фармакокінетики кобіцистату проводили за участю пацієнтів з порушеннями функцій нирок тяжкого ступеня (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв) без ВІЛ-інфекції. Значних відмінностей фармакокінетики кобіцистату у пацієнтів з нормальною функцією нирок та пацієнтів з тяжкими порушеннями функцій нирок виявлено не було.

Пацієнти з порушенням функції печінки.

Застосування Резолсти® пацієнтам з порушеннями функцій печінки не досліджувалося.

Дарунавір. Дарунавір метаболізується та виводиться переважно печінкою. У дослідженнях різних доз при одночасному застосуванні дарунавіру з ритонавіром (600/100 мг) двічі на добу було встановлено, що загальні концентрації дарунавіру в плазмі у пацієнтів із легкою (Чайлд-П’ю, клас А, n = 8) та помірною (Чайлд-П’ю, клас В, n = 8) печінковою недостатністю були схожими з такими у здорових добровольців. Однак концентрація вільної фракції дарунавіру була близько 55 % (клас А) і 100 % (клас В) відповідно. Клінічна важливість підвищення невідома, проте застосовувати комбінацію дарунавір/ритонавір слід з обережністю. Вплив тяжкої печінкової недостатності на фармакокінетику дарунавіру не досліджувався.

Кобіцистат. Кобіцистат метаболізується та виводиться переважно печінкою. Дослідження фармакокінетики кобіцистату проводили за участю пацієнтів без ВІЛ-інфекції з помірними порушеннями функцій печінки (Чайлд-П’ю, клас В). Клінічно важливих відмінностей фармакокінетики кобіцистату у пацієнтів з нормальною функцією печінки та пацієнтів з помірними порушеннями функцій печінки виявлено не було. Коригування дози препарату Резолста® пацієнтам з печінковою недостатністю від легкого до помірного ступеня не потрібне. Вплив тяжкої печінкової недостатності (Чайлд-П’ю, клас С) на фармакокінетику кобіцистату не досліджувався.

Пацієнти з ко-інфекцією гепатиту В та/або С

У ході клінічних досліджень отримано недостатньо фармакокінетичних даних для оцінки впливу інфекції вірусу гепатиту В та/або С на фармакокінетику дарунавіру та кобіцистату.

Упаковка

По 30 таблеток у флаконі із поліетилену високої щільності з кришкою з поліпропілену для захисту від відкривання дітьми; по 1 флакону у картонній пачці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Термін придатності після розкриття флакона – 6 тижнів.

Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці.


Отзывы