Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Резлод

Міжнародна назва: Dorzolamide
Виробник: Фамар А.В.Е. (завод Алімос) / Famar A.V.E. (Alimos plant)
АТ Код: АТХ S01E C03
Клінико-фармакологічна група: Протиглаукомні препарати та міотичні засоби. Інгібітори карбоангідрази. Дорзоламід.

Склад

діюча речовина: дорзоламід;

1 мл розчину містить 20 мг дорзоламіду (у вигляді дорзоламіду гідрохлориду);

допоміжні речовини: маніт (Е 421), бензалконію хлорид, гідроксіетилцелюлоза, натрію цитрат, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Показання

Препарат Резлод показаний:

  • для монотерапії пацієнтів з підвищеним внутрішньоочним тиском, яким протипоказане застосування блокаторів бета-адренорецепторів, або за відсутності відповіді на терапію блокаторами бета-адренорецепторів при лікуванні:
  • внутрішньоочної гіпертензії;
  • відкритокутової глаукоми;
  • псевдоексфоліативної глаукоми;
  • як допоміжна терапія при застосуванні блокаторів бета-адренорецепторів.

Протипоказання

Гіперчутливість до дорзоламіду або до будь-яких допоміжних речовин препарату.

У пацієнтів з тяжким ураженням ниркової функції (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) або з гіперхлоремічним ацидозом застосування дорзоламіду не вивчалось. Оскільки дорзоламід та його метаболіти виводяться переважно нирками, таким пацієнтам протипоказане застосування препарату.

Дозування

При застосуванні як монотерапії закапують по 1 краплі препарату у кон’юнктивальний мішок ураженого ока тричі на добу.

При застосуванні як допоміжної терапії в поєднанні з офтальмологічними препаратами блокаторів бета-адренорецепторів закапують по 1 краплі препарату у кон’юнктивальний мішок ураженого ока двічі на добу.

Якщо препарат призначається на заміну іншому офтальмологічному протиглаукомному засобу, застосування препарату Резлод розпочинають на наступний день після останнього застосування попереднього препарату.

При застосуванні кількох місцевих офтальмологічних препаратів їх слід закапувати щонайменше з 10-хвилинним інтервалом.

При закапуванні очних крапель слід уникати будь-якого контакту наконечника крапельниці з оком або шкірою.

Пацієнтів також слід поінформувати, що при неналежному поводженні очні краплі можуть контамінуватися поширеними бактеріями, які спричиняють інфекційні захворювання очей. Застосування контамінованих розчинів може призвести до серйозного ураження очей з наступною втратою зору.

Діти.

Оскільки клінічні дані щодо лікування дітей очними краплями дорзоламіду обмежені, таке застосування не рекомендується.

Побічні дії

Найпоширенішою причиною припинення лікування у клінічних дослідженнях дорзоламіду був розвиток побічних реакцій з боку органу зора, пов’язаних з препаратом, в першу чергу – кон’юнктивіту та реакцій з боку повік.

Побічні реакції, які спостерігались при проведенні клінічних досліджень або післяреєстраційних спостережень застосування очних крапель дорзоламіду, перелічені нижче за класами систем та органів.

Розлади з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, парестезія.

Розлади з боку органу зора: печіння та поколювання, поверхневий плямистий кератит, сльозотеча, кон’юнктивіт, запалення повік, свербіж очей, подразнення повік, затуманення зору, іридоцикліт, подразнення очей (включаючи почервоніння), біль, лущення шкіри повік, короткочасна міопія (яка минала при припиненні лікування), набряк рогівки, внутрішньоочна гіпотонія, відшарування судинної оболонки ока після фільтраційної хірургії.

Дихальні, торакальні та медіастинальні розлади: носова кровотеча.

Шлунково-кишкові розлади: нудота, присмак гіркоти у роті, подразнення горла, сухість у роті.

Розлади з боку шкіри та підшкірних тканин: контактний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

Розлади з боку нирок та сечовивідних шляхів: сечокам’яна хвороба.

Загальні розлади та реакції у місці введення: астенія/слабкість, місцеві та системні реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, кропив’янку, свербіж, висипання, важкість дихання, бронхоспазм.

Передозування

Існує лише обмежена інформація щодо випадкового передозування або навмисного ковтання очних крапель дорзоламіду. Повідомлялось про розвиток таких симптомів передозування: при ковтанні всередину ‒ сонливість; при місцевому застосуванні ‒ нудота, запаморочення, головний біль, слабкість, аномальний сон та дисфагія.

При передозуванні слід проводити симптоматичне та підтримуюче лікування. При передозуванні можуть спостерігатися електролітний дисбаланс, розвиток ацидозу та реакції з боку центральної нервової системи. При передозуванні слід контролювати сироваткові рівні електролітів (зокрема калію) та рівень рН крові.

Лікарська взаємодія

Спеціальних досліджень лікарських взаємодій препарату не проводилось.

У клінічних дослідженнях дорзоламід застосовувався одночасно з переліченими нижче лікарськими препаратами, що не супроводжувалося розвитком побічних взаємодій: очні краплі тимололу або бетаксололу та лікарські засоби системної дії, такі які АПФ-інгібітори, антагоністи кальцію, діуретики, нестероїдні протизапальні препарати, включаючи ацетилсаліцилову кислоту, та гормони (наприклад естроген, інсулін, тироксин).

Взаємодії між дорзоламідом та міотиками або агоністами адренергічних рецепторів під час протиглаукомної терапії повністю не вивчені.

Дорзоламід є інгібітором карбоангідрази, який навіть при місцевому застосуванні абсорбується у системний кровотік. У клінічних дослідженнях не повідомлялося про розлади кислотно-лужного балансу при його застосуванні. Однак терапія із застосуванням пероральних препаратів інгібіторів карбоангідрази зумовлювала подібні розлади, що в деяких випадках призводило до лікарських взаємодій (наприклад до проявів токсичності при застосуванні високих доз саліцилатів). Тому при застосуванні препарату слід враховувати такий потенційний ризик для пацієнтів.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Препарат Резлод містить дорзоламіду гідрохлорид – сильний інгібітор карбоангідрази ІІ (СА-ІІ) людини. Після місцевого офтальмологічного застосування дорзоламід зменшує підвищений внутрішньоочний тиск, пов’язаний або не пов’язаний з глаукомою, який є головним фактором ризику в патогенезі пошкодження зорового нерва та звуженні поля зору. Дорзоламід не спричиняє звуження зіниці та зменшує внутрішньоочний тиск без розвитку таких побічних реакцій, як нічна сліпота та акомодаційний спазм. Дорзоламід проявляє мінімальний вплив або не впливає на частоту серцевих скорочень чи артеріальний тиск. Оскільки механізм дії дорзоламіду відрізняється від механізму дії блокаторів бета-адренорецепторів, при його застосуванні у такій комбінації як супутньої терапії спостерігається синергічна дія обох компонентів, що супроводжується додатковим зменшенням внутрішньоочного тиску.

Фармакокінетика

На відміну від пероральних препаратів інгібіторів карбоангідрази, при місцевому застосуванні дорзоламід діє безпосередньо в оці при суттєво менших дозах, і тому таке застосування супроводжується менш вираженою системною дією. У клінічних дослідженнях це призводило до зменшення внутрішньоочного тиску без супутніх розладів кислотно-лужного балансу або зміни параметрів електролітів, які притаманні пероральним препаратам інгібіторів карбоангідрази. При місцевому застосуванні дорзоламід досягає системного кровотоку. При тривалому застосуванні дорзоламід акумулюється в еритроцитах внаслідок селективного зв’язування з CA-II, в той час коли у плазмі крові підтримуються надзвичайно низькі концентрації вільної діючої речовини. Дорзоламід утворює один N-дезетильований метаболіт, який інгібує CA-II меншою мірою, ніж вихідна сполука, але також інгібує менш активний ізофермент CA-I. Метаболіт також акумулюється в еритроцитах, де він зв’язується переважно з CA-I. Дорзоламід помірно зв’язується з протеїнами плазми (приблизно 33 %) і виводиться із сечею (переважно у незміненому вигляді), як і його метаболіт. Після припинення застосування відбувається нелінійне вимивання дорзоламіду з еритроцитів, що спочатку призводить до швидкого падіння концентрацій дорзоламіду, після чого настає повільніша фаза виведення з періодом напіввиведення, що становить приблизно 4 місяці. При пероральному прийомі, який моделював максимальну системну дію дорзоламіду після тривалого місцевого офтальмологічного застосування, рівноважний стан досягався в межах 13 тижнів. У рівноважному стані у плазмі крові практично не було виявлено ні вільної діючої речовини, ні метаболіту; інгібування СА в еритроцитах було меншим, ніж вважається необхідним для фармакологічного впливу на ниркову функцію або дихання. Подібні фармакокінетичні результати спостерігались після тривалого місцевого застосування дорзоламіду. Однак у деяких пацієнтів літнього віку з ушкодженою нирковою функцією (встановлений кліренс креатиніну 30-60 мл/хв) концентрації метаболіту в еритроцитах були вищими, хоча це не супроводжувалось суттєвими відмінностями в інгібуванні карбоангідрази; клінічно значущих системних побічних реакцій, безпосередньо пов’язаних з цими явищами, не спостерігалось.

Фізико-хімічні властивості

прозорий, злегка в’язкий, безбарвний водний розчин.

Особливості застосування

У пацієнтів з ураженням печінкової функції застосування дорзоламіду не вивчалося, тому при лікуванні таких пацієнтів препарат слід застосовувати з обережністю.

Лікування пацієнтів з гострим нападом закритокутової глаукоми потребує терапевтичного втручання на додаток до терапії офтальмологічними гіпотензивними препаратами. У пацієнтів з гострим нападом закритокутової глаукоми застосування дорзоламіду не вивчалося.

Дорзоламід є сульфонамідом, і тому він абсорбується у системний кровотік навіть при місцевому застосуванні. Завдяки цьому при місцевому застосуванні препарату можуть спостерігатися такі ж самі типи побічних реакцій, що притаманні сульфонамідам. При появі ознак серйозних реакцій гіперчутливості застосування препарату слід припинити.

Терапія пероральними препаратами інгібіторів карбоангідрази, особливо у пацієнтів з каменями сечовивідних шляхів в анамнезі, призводила до розвитку сечокам’яної хвороби внаслідок розладів кислотно-лужного балансу. Хоча при застосуванні дорзоламіду розладів кислотно-лужного балансу не спостерігалось, існують окремі повідомлення про випадки сечокам’яної хвороби у пацієнтів, що застосовують таке лікування. Через системну абсорбцію у пацієнтів з каменями сечовивідних шляхів в анамнезі під час застосування дорзоламіду може підвищуватися ризик розвитку сечокам’яної хвороби.

Якщо спостерігаються алергічні реакції (наприклад кон’юнктивіт або реакції з боку повік), слід розглянути доцільність припинення лікування.

Оскільки при одночасному застосуванні пероральних препаратів інгібіторів карбоангідрази та дорзоламіду існує ймовірність синергічної системної дії, таке застосування не рекомендується.

Повідомлялось про випадки набряку рогівки та необоротної декомпенсації рогівки під час застосування препарату пацієнтами з уже існуючими хронічними дефектами рогівки та/або з історією офтальмологічних хірургічних втручань. Тому таким пацієнтам місцеві препарати дорзоламіду слід застосовувати з обережністю.

Існують повідомлення про випадки відшарування судинної оболонки ока з одночасною внутрішньоочною гіпотонією при призначенні водних супресантів після процедур фільтрації.

Препарат містить консервант бензалконію хлорид, який може спричиняти подразнення очей. Відомо, що бензалконію хлорид знебарвлює м’які контактні лінзи, тому слід уникати контакту препарату з м’якими контактним лінзами. Контактні лінзи слід знімати перед закапуванням препарату і повторно вставляти їх не раніше, ніж через 15 хвилин після застосування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Досліджень застосування препарату у вагітних жінок не проводилось, тому потенційний ризик такого застосування невідомий. Препарати дорзоламіду не слід застосовувати у період вагітності.

Лактація.

Дані щодо виділення дорзоламіду у грудне молоко людини відсутні, тому препарати дорзоламіду не слід застосовувати у період лактації.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Препарат має незначний або помірний вплив на здатність пацієнтів керувати автомобілем та працювати з механізмами, що пов’язано з можливим розвитком таких побічних реакцій, як запаморочення та розлади зору .

Упаковка

По 5 мл розчину крапель очних у флаконах-крапельницях, закритих ковпачками з контролем першого розкривання. По 1 флакону-крапельниці у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Застосовувати не більше 28 днів після першого відкриття флакона.

Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці для захисту від світла. Зберігати у недоступному для дітей місці.


Отзывы