Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Ремора

Міжнародна назва: Roxithromycine
Виробник: NOBEL İLAC SANAYII VE TİCARET A.S.
АТ Код: АТС J01F A06
Клінико-фармакологічна група: Протимікробні засоби для системного застосування. Макроліди.
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою

Склад

1 таблетка, вкрита оболонкою, містить рокситроміцину 150 мг;

допоміжні речовини: сополімер оксиетилену та оксипропілену, повідон К-30, гідроксипропілцелюлоза, колоїдний безводний діоксид кремнію, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, тальк;

покриття: титану діоксид, азорубин, заліза оксид жовтий, сансет жовтий, індигокармін.

Показання

Препарат Ремора призначений для лікування інфекцій, які спричинені чутливими до рокситроміцину мікроорганізмами, у тому числі інфекції вуха, горла і носа (ларингіт, тонзиліт, фарингіт, синусит, середній отит); інфекції дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія); інфекції сечостатевої системи (а також інфекції, які передаються статевим шляхом, крім гонореї); інфекції шкіри та м’яких тканин (звичайні вугри, фурункул, карбункул, піодермія).

Дозування

Для дорослих та дітей з масою тіла понад 40 кг:

звичайно призначають по 300 мг на добу в 1-2 прийоми (тобто по 150 мг кожні 12 год, або 300 мг кожні 24 год).

Дозування при тяжких порушеннях функцій печінки:

дозу необхідно зменшити наполовину, тобто – 150 мг на добу.

У пацієнтів із нирковою недостатністю, а також для пацієнтів похилого віку корекція дози не потрібна, зважаючи на відповідні фармакокінетичні дослідження.

Тривалість лікування становить 5-10 днів, залежно від показань та клінічної відповіді. Після зникнення симптомів хвороби лікування повинно тривати щонайменше ще 2 дні.

При стрептококових інфекціях горла курс лікування становить не менше 10 діб з метою запобігання рецидиву або пізнім ускладненням. Аналогічне правило стосується лікування уретриту, цервіциту та цервіковагініту. При хламідійних інфекціях терапію можна подовжити до 14 днів.

Таблетки Ремора слід приймати за 15 хв до їжі, не розжовуючи та запиваючи достатньою кількістю рідини.

Побічні дії

Побічні ефекти виникають нечасто і тільки у деяких випадках потребують припинення терапії. Можуть відзначатися шлунково-кишкові розлади (нудота, блювання, здуття та спазми живота, пронос або запор, втрата апетиту). Рідко спостерігаються шкірні реакції гіперчутливості (кропив’янка, свербіж, висипання) та підвищення температури тіла. Можуть відзначатися кандидоз, минущі підвищення рівнів печінкових ферментів або білірубіну, холестазний гепатит. У виняткових випадках спостерігається головний біль, запаморочення, шум у вухах, тахікардія.

Передозування

Передозування макролідних антибіотиків може спричиняти нудоту та блювання. Рідко може спостерігатися ураження печінки. У разі застосування надмірної кількості препарату слід промити шлунок та провести симптоматичне лікування. Специфічного антидоту немає.

Лікарська взаємодія

Рокситроміцин не слід застосовувати одночасно з ліками, що містять ерготамін та інші алкалоїди спориньї (Secale cornutum). Ерготамін може спричиняти спазм артерій і тяжку ішемію.

При одночасному застосуванні теофіліну і рокситроміцину може спостерігатися клінічно незначне підвищення рівня теофіліну в сироватці крові.

Слід з обережністю призначати рокситроміцин одночасно з такими препаратами, як антагоністи вітаміну К (варфарин), серцеві глікозиди (дигоксин), циклоспорин, астемізол, терфенадин, пімозид, цизаприд, мідазолам, дизопірамід.

Рокситроміцин і рифампіцин у комбінації виявляють синергізм.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Рокситроміцин є напівсинтетичним антибіотиком групи макролідів. Антибактеріальний спектр рокситроміцину включає грампозитивні та грамнегативні аеробні та анаеробні мікроорганізми. До рокситроміцину чутливі:
  • аеробні бактерії – стафілококи (за винятком метицилінстійких штамів), стрептококи, Corynebacterium spp., Bacillus cereus, Listeria monocytogenes, Neisserria gonorrhoeae, N.meningitidis, Bordetella pertussis, Helicobacter pylori, Gardnerella vaginalis, Branhamella (Moraxella) catarrhalis і Legionella pneumophila.
Чутливість штамів Haemophilus influenzae мінлива.
  • анаеробні бактерії – Bacteroides oralis, B.melaninogenicus, B.ureolyticus, Clostridium perfringens, Eubacterium spp., Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp. і Propionibacterium acnes.
Bacteroides fragilis, Clostridium difficile звичайно стійкі до рокситроміцину. Рокситроміцин активний також відносно Chlamidia trachomatis, Ureaplasma ureolyticus, Mycoplasma pneumoniae, Rickettsіа rickettsii і R.conorii. Рокситроміцин діє бактеріостатично, інгібуючи синтез білка бактеріальної стінки.

Фармакокінетика

Рокситроміцин легко всмоктується та визначається в плазмі через 15 хв. Після перорального застосування дози 150 мг максимальні концентрації у плазмі досягаються в межах 2 год та становлять у середньому 6,6 мг/л. Прийом препарату з інтервалом у 12 год забезпечує ефективну проти чутливих мікроорганізмів концентрацію в крові протягом доби. Після багаторазового застосування з 12-годинним інтервалом рівноважні концентрації досягаються протягом 2-4 днів. Добре проникає у тканини (легенів, мигдаликів, передміхурової залози), рідини організму та у макрофаги. Антибіотик зазнає часткового метаболізму в печінці, основна частина виводиться з фекаліями (приблизно 50%) у незміненому вигляді та частково у вигляді метаболітів, до 12% виводиться нирками, до 15% - легенями. Період напіввиведення після одноразового прийому препарату становить приблизно 10,5 год.

Особливості застосування

Слід з обережністю призначати рокситроміцин пацієнтам з порушеннями функції печінки. Таким пацієнтам слід застосовувати його тільки під контролем функції печінки.

Відзначається перехресна резистентність з еритроміцином. Як і у випадку застосування інших антибіотиків, тривалі та повторні курси лікування можуть сприяти розвитку резистентності мікроорганізмів або мікозу.

При гіпокаліємії, порушеннях атріовентрикулярної провідності, аритміях або наявному подовженні інтервалу QT застосовувати рокситроміцин слід обережно, під контролем ЕКГ.

У випадках важкої та тривалої діареї необхідно виключити можливість розвитку псевдомембранозного коліту. Антиперистальтичні засоби протипоказані.

Застосування в періоди вагітності та лактації. Рокситроміцин можна застосовувати в II-III триместрах вагітності тільки за життєвими показаннями, під суворим медичним контролем.

Рокситроміцин проникає в грудне молоко, тому у випадку його призначення матерям, які годують груддю слід припинити годування дитини.

Вплив на психофізичні здібності. При виникненні запаморочення слід розглянути питання щодо можливості керування автомобілем та роботи з технікою.

Упаковка

По 10 або 14 таблеток у блістері; по 1 блістеру в картонній упаковці.

Категория видачі

За рецептом.


Отзывы