Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Пулксипрон

Міжнародна назва: Clindamycin
Виробник: Рівофарм СА
АТ Код: АТХ J01F F01
Клінико-фармакологічна група: Антибактеріальні засоби для системного застосування. Лінкозаміди.
Форма випуску: капсули

Склад

діюча речовина: clindamycin;

1 капсула містить кліндаміцину 150 мг або 300 мг;

допоміжні речовини: лактози, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; тальк; магнію стеарат;

оболонка капсули по 150 мг: твердий желатин Capsugel розмір 1 (титану діоксид (Е 171), желатин, барвник 10A1 чорний);

оболонка капсули по 300 мг: твердий желатин Capsugel розмір 0е1 (титану діоксид (Е 171), желатин, барвник 10A1 чорний);

склад барвника 10А1 чорного: шелак, оксид заліза чорний (Е 172), пропіленгліколь (Е 1520), амонію гідроксид (Е 527).

Показання

Лікування тяжких інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами (включаючи Staphylococcus aureus), у пацієнтів, які мають алергію на пеніциліни. При аеробних інфекціях кліндаміцин є альтернативою, якщо інші антимікробні препарати не діють або протипоказані. У разі анаеробних інфекцій кліндаміцин вважається препаратом першого вибору.

  • Інфекції верхніх дихальних шляхів: хронічні синусити, спричинені анаеробами. Деякі випадки хронічних гнійних середніх отитів. Як підтримуюча терапія в комбінації з антибіотиками, активними проти грамнегативних аеробних мікроорганізмів. Рецидиви фаринготонзилітів, коли інші антибактеріальні лікарські засоби(пеніцилін, еритроміцин та препарати групи макролідів, цефалоспорини) не діють або протипоказані.
  • Інфекції нижніх дихальних шляхів, а саме: аспіраційна пневмонія, абсцес легень, некротизуюча пневмонія та емпієма. Як ад’ювантний засіб при лікуванні легеневих інфекцій, спричинених грамнегативними мікроорганізмами, з метою пригнічення грампозитивних коків та анаеробних мікроорганізмів.
  • Тяжкі інфекції шкіри та м’яких тканин.
  • Інфекції кісток та суглобів, такі як остеомієліт та септичний артрит.
  • Серйозні гінекологічні інфекції, включаючи ендометрит, інфекційні ураження жирової клітковини, паравагінальні інфекції, тубооваріальні абсцеси та сальпінгіти, з одночасним призначенням антибіотиків з достатньою активністю проти грамнегативних аеробних мікроорганізмів. Монотерапія кліндаміцином при цервіцитах, спричинених Chlamydia trachomatis.

При інфекціях черевної порожнини, включаючи перитоніти та абдомінальні абсцеси, терапією вибору є кліндаміцин у поєднанні з антибіотиком з достатньою активністю проти грамнегативних аеробних організмів.

При одночасному призначенні разом з відповідним антибіотиком, ефективним проти грамнегативних мікроорганізмів, таким як амінозид, кліндаміцин є ефективним для профілактики перитонітів або внутрішньочеревних абсцесів після перфорації кишки та бактеріальної контамінації внаслідок травми.

  • Септицемія та ендокардит.
  • Стоматологічні інфекції, такі як періодентальний абсцес та парадонтит.
  • Лікування енцефалітів, спричинених Toxoplasma, у хворих на СНІД, у поєднанні з піриметаміном у пацієнтів з непереносимістю звичайного лікування.
  • Лікування пневмонії, спричиненої Pneumocystis carini, у хворих на СНІД. Кліндаміцин застосовують у комбінації з примахіном пацієнтам з непереносимістю звичайного лікування (сульфадіазин) або з недостатньою відповіддю на лікування.
  • Як монотерапія при лікуванні малярії, спричиненої резистентним до лікарських засобів P. falciparum, або в поєднанні з хініном чи амодіакіном як альтернативна терапіяУ разі тяжких інфекцій слід проводити in vitro тести на чутливість

Протипоказання

Підвищена чутливість до кліндаміцину, лінкоміцину або будь-якої з допоміжних речовин препарату.

Інфекційний менінгіт.

Дозування

Час/рівень кліндаміцину в плазмі в мкг/мл 45 хв 1 год 2 год 3 год 6 год 150 мг кліндаміцину гідрохлориду перорально 2,5 2,48 1,88 1,51 0,7

Розподіл препарату в організмі

З білками зв’язується від 40 до 90 % застосованої дози. Кумуляції при пероральному прийомі не виявлено.

Кліндаміцин легко проникає у більшість рідин і тканин організму. У кістковій тканині можливе досягнення рівня близько 40 % (20-75 %) сироваткового рівня, у грудному молоці – 50-100 %, в синовіальній рідині – 50 %, в харкотинні – 30-75 %, в перитонеальній рідині – 50 %, у крові плода – 40 %, у гної – 30 %, у плевральній рідині – 50-90 %. Кліндаміцин не проникає у ліквор навіть при менінгіті.

Біотрансформація

Період напіввиведення кліндаміцину становить приблизно 1,5 – 3,5 години. Він є дещо тривалішим у пацієнтів зі значно погіршеною функцією печінки або нирок. При помірно тяжких порушеннях функції нирок або печінки немає необхідності у корекції дозового режиму. Кліндаміцин відносно екстенсивно метаболізується.

Виведення

10-20 % препарату у вигляді мікробіологічно активної речовини виводиться з сечею, 4 % – з калом. Решта виводиться у вигляді біологічно неактивних метаболітів. Виведення відбувається переважно через жовч та кал.

Побічні дії

Побічні реакції, наведені за класом систем органів та частотою: дуже часті (≥ 1/10), часті (≥ 1/100, < 1/10), нечасті (≥ 1/1000, < 1/100), рідкі (≥ 1/10000, < 1/1000) та дуже рідкі (< 1/10000).

З боку крові та лімфатичної системи: дуже рідкі – транзиторна нейтропенія (лейкопенія), еозинофілія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія.

З боку імунної системи: дуже рідкі – анафілактоїдні реакції.

З боку нервової системи: дуже рідкі – дисгевзія.

З боку травного тракту: часті – біль у животі, блювання, діарея; нечасті – нудота; дуже рідкі – езофагіт, виразки стравоходу, коліт та псевдомембранозний коліт, спричинений токсинами Clostridium difficile.

З боку гепатобіліарної системи: дуже рідкі – жовтяниця, зміни показників функції печінки.

З боку шкіри, та підшкірної клітковини: часті – макулопапульозні та короподібні висипання; нечасті – кропив’янка, свербіж; рідкі – мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, ексфоліативний і везикулобульозний дерматит, токсичний епідермальний некроліз; дуже рідкі – вагініт.

Якщо під час лікування у хворого виникає діарея, терапію препаратом слід припинити. У разі виникнення серйозних анафілактичних реакцій необхідно вжити невідкладних заходів із застосуванням епінефрину (адреналіну), кисню та внутрішньовенного введення стероїдів. У разі необхідності слід інтубувати хворого із подальшою штучною вентиляцією легень.

Застосування кліндаміцину може призвести до надмірного росту інших кишкових мікроорганізмів, зокрема грибів.

Передозування

Токсичність кліндаміцину не пов’язана з дозою. Передозування не спричинює специфічних симптомів. Гемодіаліз та перитонеальний діаліз не ефективні щодо виведення кліндаміцину з сироватки крові.

Лікарська взаємодія

Продемонстровано наявність антагонізму між кліндаміцином, еритроміцином та близькими за хімічним складом макролідами.

Кліндаміцин має властивості нейром’язового блокатора, за рахунок чого може підсилювати дію інших нейром’язових блокаторів. Таким чином, кліндаміцин з обережністю застосовують пацієнтам, які лікуються такими препаратами.

Фармакологічні властивості

Фізико-хімічні властивості

капсули по 150 мг: тверді желатинові капсули білого кольору розмір 1, з написом «CLIN 150», заповнені білим кристалічним порошком; капсули по 300 мг: тверді желатинові капсули білого кольору розмір 0е1, з написом «CLIN 300», заповнені білим кристалічним порошком.

Особливості застосування

Випадки діареї, асоційованої з Clostridium difficile (СДАД), зафіксовані при застосуванні майже всіх антибактеріальних засобів, включаючи кліндаміцин. За тяжкістю діарея може бути від помірної до тяжкого летального коліту.

Токсини, що виробляються Clostridium difficile, є головною причиною антибіотико-асоційованого коліту. Ця форма коліту характеризується м’якою водянистою діареєю, що може переходити у тяжку хронічну діарею з лейкоцитозом, гарячкою, вираженими спазмами у животі, яка може супроводжуватись втратою крові та слизу. При відсутності лікування у подальшому можливий розвиток перитоніту, шоку та токсичного мегаколону. Антибіотикоіндукований коліт може спостерігатися через 2-3 тижні після припинення лікування.

Діагноз антибіотикоіндукованого коліту зазвичай встановлюється на підставі клінічних симптомів.

Діагноз може бути підтверджений виявленням ендоскопічних проявів псевдомембранозного коліту або виявленням Clostridium difficile та його токсинів у фекаліях. Слід уникати застосування препаратів, що пригнічують перистальтику.

Кліндаміцин слід з обережністю призначати пацієнтам, які мають в анамнезі захворювання шлунково-кишкового тракту, зокрема коліт. Антибіотикоіндуковані коліт та діарея частіше і в серйозніших формах спостерігаються в ослаблених пацієнтів та пацієнтів літнього віку.

Оскільки кліндаміцин не проникає у ліквор, препарат не слід застосовувати для лікування менінгітів.

Іn vitro продемонстрований антагонізм між кліндаміцином та еритроміцином. З огляду на можливе клінічне значення такого факту ці препарати не слід призначати одночасно.

Тривале лікування вимагає контролю за функціями печінки та нирок.

Кліндаміцин має властивості нейром’язового блокатора, за рахунок чого може підсилювати дію інших нейром’язових блокаторів. Таким чином, кліндаміцин слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які лікуються такими препаратами.

Кліндаміцин слід з обережністю призначати пацієнтам з тяжкими нирковими та/або печінковими розладами, що супроводжуються серйозними метаболічними порушеннями. Сироваткові рівні кліндаміцину слід контролювати при необхідності застосування високих доз.

Кліндаміцин не показаний при інфекціях, спричинених H. Influenzae.

Препарат містить лактозу. Пацієнти з рідкими вродженими дефектами метаболізму галактози, дефіцитом лактази (Лаппа) або мальабсорбцією глюкози чи галактози не повинні приймати кліндаміцин у формі капсул.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Безпека застосування у період вагітності не доведена. Кліндаміцин може проникати через плаценту. Після багаторазового застосування концентрація препарату в амніотичній рідині досягає приблизно 30 % очікуваної концентрації у крові матері. У період вагітності кліндаміцин можна застосовувати лише у разі необхідності.

Кліндаміцин проникає у грудне молоко в концентрації 0,7 – 3,8 мкг/мл. Через можливість виникнення серйозних побічних ефектів кліндаміцину у грудних дітей рішення стосовно припинення годування груддю чи відміни лікування слід приймати, беручи до уваги важливість лікарського засобу для матері.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Вплив кліндаміцину на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами систематично не оцінювався.

Використання препарату дітьми

Дану лікарську форму препарату застосовують дітям віком від 6 років. Дітям віком до 6 років застосовують ін’єкційну форму препарату.

Упаковка

№16 (8х2): по 8 капсул по 150 мг або 300 мг у блістері; по 2 блістери у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Пулксипрон, капсули по 150 мг, – 24 місяці.

Пулксипрон, капсули по 300 мг, – 12 місяців.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25ºС. Зберігати у недоступному для дітей місці.