Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Проницид

Міжнародна назва: Protionamide
Виробник: Теміз Медікеар Лімітед.
АТ Код: ATC J04A D01
Клінико-фармакологічна група: Засоби, що діють на мікобактерії. Протитуберкульозні засоби.
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою

Склад

1 таблетка містить 250 мг протіонаміду;

допоміжні речовини: крохмаль, сахароза, желатин, тальк очищений, магнію стеарат, еудрагіт Е-100, дибутилфталат, натрію кармелоза, ПВП (полівінілпіролідон), ПЕГ-6000 (поліетиленгліколь), аеросил (кремнію діоксид колоїдний), титану діоксид, кальцію карбонат, заліза оксид жовтий, заліза оксид чорний, заліза оксид червоний, віск бджолиний, віск карнаубський.

Показання

Усі форми туберкульозу, у тому числі якщо збудник стійкий до інших протитуберкульозних препаратів (першого ряду) або при непереносимості інших протитуберкульозних препаратів (першого ряду).

Протипоказання

  • індивідуальна гіперчутливість до протионаміду;
  • виражені порушення функції печінки;
  • вагітність, лактація;
  • дитячий вік до 14 років.

Дозування

Всередину, після їди.

Дорослим та дітям старше 14 років: призначають по 250 мг 3 рази на день, при добрій переносимості – по 500 мг 2 рази на день (1 г на добу). У хворих старше 60 років і при масі тіла менше 50 кг добова доза не повинна перевищувати 750 мг (найчастіше по 250 мг 2 рази на добу).

Хворі краще переносять цей препарат, якщо приймають його з апельсиновим соком або молоком, а також після прийому молока або перед сном – це попереджує нудоту.

Побічні дії

З боку шлунково-кишкового тракту: втрата апетиту, нудота, блювання, сухість і металевий присмак у роті.

З боку печінки: часто під час лікування відзначається підвищення у крові рівня трансаміназ. Рідко відзначаються виражені порушення печінки з ознаками гепатиту і жовтяниці. Гепатотоксичність препарату залежить від наявних порушень функції печінки, таких як ушкодження печінки в результаті алкоголізму або після оперативних втручань. Ці побічні ефекти відзначаються особливо при комбінованій терапії з ізоніазидом, рифампіцином і піразинамідом.

Шкірні реакції (виявляються рідко) можуть бути першими ознаками пелагроподібних побічних ефектів. Це варто розцінювати як причину необхідного припинення прийому препарату.

Іноді відзначаються порушення з боку ендокринної системи, у тому числі розвиток гіпоглікемії (зниження цукру в крові менше 50 мг %) у хворих на цукровий діабет.

Іноді протионамід спричиняє порушення периферичної і центральної нервової систем: запаморочення, головні болі, порушення концентрації уваги, розладу психіки. Одночасний прийом інших протитуберкульозних препаратів або прийом алкоголю може призводити до посилення побічних ефектів з боку ЦНС.

Лікарська взаємодія

Застосування Проніциду в комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами знижує імовірність розвитку резистентності туберкульозу. У визначених випадках при прийомі Проніциду необхідно знизити дозу інсуліну або пероральних антидіабетичних препаратів.

Унаслідок метаболічної конкуренції відбувається уповільнення перетворення в організмі інших препаратів, у тому числі ізоніазиду або барбітуратів. При комбінованій терапії туберкульозу варто брати до уваги адитивний гепатотоксичний ефект окремих препаратів, особливо при комбінації протионаміду з ізоніазидом, рифампіцином і піразинамідом. Адитивний ефект на центральну нервову систему відзначається при одночасному застосуванні ізоніазиду і циклосерину.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Блокує синтез міколевих кислот, який є найважливішим структурним компонентом клітинної стінки мікобактерій туберкульозу, має властивості антагоніста нікотинової кислоти. У високій концентрації порушує синтез білка мікробної клітини. Виявляє бактеріостатичну дію на мікобактерії (в основному ті, що розмножуються) туберкульозу (включаючи атипічні), впливає на поза- і внутрішньоклітинно розташовані мікроорганізми. Ефективний відносно мікобактерій туберкульозу, стійких до препаратів першого ряду. У процесі лікування швидко розвиваються стійкі штами.

Фармакокінетика

Швидко всмоктується у ШКТ, досягаючи максимальної концентрації в крові через 2 – 3 год після прийому всередину. Легко проникає у здорові і патологічно змінені тканини (туберкульозні вогнища, каверни у легенях, серозний і гнійний плевральний випіт, спинномозкову рідину при менінгіті). У організмі частково перетворюється в сульфоксид, який має туберкулостатичну активність. Частково виділяється в незмінному вигляді (до 15 – 20% прийнятої дози) із сечею або фекаліями.

Особливості застосування

Курс рекомендується починати після визначення бактеріологічної чутливості і визначати дозу на підставі індивідуальної чутливості і переносимості.

При комбінованому застосуванні Проніциду з ізоніазидом і циклосерином варто звернути увагу на можливість розвитку розладу психіки.

Через перехресну резистентність з етіонамідом протионамід не слід призначати при розвитку у мікобактерій туберкульозу стійкості до етіонаміду. Оскільки препарат постійно застосовується в комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами, необхідний регулярний контроль сироваткових трансаміназ, γ-глутаматтрансферази і лужної фосфатази.

У хворих на цукровий діабет необхідний контроль рівня цукру в крові не рідше одного разу на місяць.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; 3 блістери у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25ºС. Термін придатності – 5 років.