Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Прогинорм

Міжнародна назва: Progesterone
Виробник: Лабораторіос Леон Фарма, С.А.
АТ Код: АТХ G03D A04
Клінико-фармакологічна група: Гормони статевих залоз та препарати, які застосовують у випадках патології статевої сфери. Гестагени. Похідні прегнену (4). Прогестерон.
Форма випуску: Капсули м’які

Склад

діюча речовина: progesterone;

1 капсула м’яка містить прогестерону 100 мг або 200 мг;

допоміжні речовини: олія арахісова, соєвий лецитин;

оболонка капсули: желатин 150 Bloom, гліцерин 99 %, титану діоксид (Е 171).

Показання

Для жінок з інтактною маткою як доповнення до замісної терапії естрогенами в період постменопаузи, щоб значно знизити ризик гіперплазії ендометрія та раку.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до діючої речовини препарату, сої, арахісу або до будь-якої складової капсули;
  • тяжкі порушення функції печінки, захворювання печінки в активній формі, особливо обструктивного типу;
  • відомі або підозрювані естрогенозалежні або прогестинозалежні злоякісні новоутворення (наприклад, рак молочної залози або рак ендометрія);
  • гіперплазія ендометрія;
  • недіагностована аномальна вагінальна кровотеча;
  • відома або підозрювана вагітність;
  • тромбофлебіт, тромбоемболічні порушення, тромбоемболія легеневої артерії;
  • інсульт, інфаркт, ішемічна хвороба серця;
  • мігрень;
  • часткова або повна втрата зору внаслідок судинного захворювання очей;
  • порфірія.

Дозування

Добову дозу ПРОГИНОРМУ® 200 мг слід приймати перед сном. Пацієнти, які отримують 300 мг ПРОГИНОРМУ® в день, повинні приймати по одній капсулі (100 мг) вранці і дві капсули (200 мг) перед сном. Ранкову дозу слід приймати через 2 години після сніданку.

Замісна гормональна терапія

Загалом доза ПРОГИНОРМУ® становить 200 мг на день протягом останніх 14 днів у циклі лікування естрогеном (тобто з 8-го дня по 21-й день для 28-денного циклу та з 12-го дня до 25-го дня протягом 30-денного циклу). Естрогени слід вводити щоденно у мінімальній ефективній дозі. Пацієнти, які отримують високі дози естрогенів (що еквівалентно 1,25 мг кон’югованих естрогенів або вище), повинні приймати 300 мг ПРОГИНОРМУ® на день протягом останніх 12-14 днів у циклі лікування естрогеном.

Доза ПРОГИНОРМУ® повинна бути пропорційною дозі естрогену. При адекватному коригуванні дозування ПРОГИНОРМУ® у пацієнтів повинна спостерігатися звичайна маткова кровотеча відміни або припинення кровотечі (аменорея).

Пропущений прийом дози

Якщо пацієнтка отримує 200 мг на день (загальна доза перед сном), і вона забуває прийняти цю дозу, вона має прийняти додаткову дозу - 1 капсулу (100 мг) - наступного ранку і надалі продовжити прийом капсул за призначенням. Якщо пацієнтка отримує 300 мг на день, і вона забуває прийняти дозу вранці або ввечері, їй не слід приймати пропущену дозу.

Діти. Препарат не призначений для застосування у педіатричній практиці.

Побічні дії

Небажані явища, які можуть бути пов’язаними з терапією ПРОГИНОРМОМ®: міжменструальна кровотеча, кров’янисті виділення та нерегулярний менструальний цикл.

Іноді повідомляли про запаморочення, сонливість, судоми або нудоту.

Рідко повідомляли про втому, головний біль, нудоту або мігрень.

При застосуванні ПРОГИНОРМУ® може спостерігатися болючість молочних залоз.

Інші небажані явища, які зазвичай пов’язані з синтетичними прогестинами та які можуть виникнути в ході лікування ПРОГИНОРМОМ®, включають: хлоазму, свербіж, жовтяницю, висип, затримку рідини, депресію і тромботичні порушення.

Побічні реакції, які було зареєстровано при застосуванні комбінації естрогену/прогестину в цілому:

  • з боку кров’яної та лімфатичної системи: зміна показників тестів на коагуляцію;
  • з боку серця: серцебиття, підвищення артеріального тиску, коронарний тромбоз;
  • з боку ендокринної системи: підвищений рівень цукру крові, зниження толерантності до глюкози;
  • з боку органів зору: нейро-очні ураження (наприклад, тромбоз сітківки, неврит зорового нерва), порушення зору, зміна кривизни рогівки, непереносимість контактних лінз;
  • шлунково-кишкові розлади: нудота, блювання, дискомфорт у животі (спазми, тиск, біль, здуття живота);
  • системні порушення: втома, зміни апетиту, зміни маси тіла, зміна лібідо;
  • з боку гепатобіліарної системи: безсимптомні порушення функції печінки, холестатична жовтяниця;
  • з боку скелетно-м’язової системи та сполучної тканини: скелетно-м’язовий біль, включаючи біль у ногах, не пов’язаний з тромбоемболічним захворюванням (зазвичай транзиторний, що триває 3-6 тижнів);
  • з боку нервової системи: загострення епізодів мігрені, головний біль, запаморочення, неврит;
  • психічні розлади: депресія, нервозність, дратівливість;
  • з боку нирок і сечовивідних шляхів: цистит, дизурія, затримка натрію, набряк;
  • з боку репродуктивної системи і молочних залоз: міжменструальна кровотеча, кров’янисті виділення, зміна у менструації, дисменорея, вагінальний свербіж/виділення, диспареунія, гіперплазія ендометрія, синдром, подібний до передменструального, реактивація ендометріозу, зміни ерозії шийки матки і об’єму секреції шийки, набряк і болючість молочних залоз;
  • з боку шкіри та її похідних: хлоазма або мелазма, які можуть зберігатися після припинення прийому лікарського засобу, еритема, вузлувата еритема, геморагічна висипка, втрата волосся на голові, гірсутизм і акне;
  • судинні захворювання: поодинокі випадки тромбофлебіту, тромбоемболічних порушень.

Передозування

Симптоми: токсичність прогестерону дуже низька. Симптомами, які можуть виникнути, є такі: нудота, блювання, сонливість і запаморочення, пригнічений настрій, втома, акне і гірсутизм.

Побічні ефекти найчастіше свідчать про передозування і зникають спонтанно при зниженні дози препарату. У разі необхідності проводять симптоматичне лікування.

Лікарська взаємодія

Лікарські засоби, що впливають на ферменти печінки: лікарські засоби, що впливають на ферменти печінки (наприклад, барбітурати, гідантоїни, карбамазепін, мепробамати, фенілбутазон або рифампін) можуть впливати на активність пероральних прогестинів.

Лікарські засоби, що інгібують ферменти печінки: метаболізм капсул прогестерону мікросомами печінки людини пригнічується кетоконазолом (IC50 <0,1 мкМ; кетоконазол є інгібітором цитохрому Р450 ЗА4). Отже, кетоконазол може збільшити біодоступність прогестерону. Клінічна значущість даних in vitro невідома.

Клінічні фармакокінетичні дослідження не виявили жодного стійкого впливу антибіотиків (крім рифампіцину) на плазмові концентрації синтетичних стероїдів.

Одночасне застосування аміноглютетимідів з ацетатом медроксипрогестерону (МПА) може значно знижувати біодоступність МПА.

Взаємодія з їжею: одночасний прийом їжі збільшував значення AUC і Cmax для капсул ПРОГИНОРМ®, за відсутності ефекту на Tmax при застосуванні натщесерце у дозі 200 мг у жінок в період постменопаузи.

Взаємодія між лікарським засобом та рослинними препаратами:

було встановлено, що деякі рослинні препарати (наприклад, звіробій) можуть вплинути на метаболізм, а тому, й на ефективність і безпеку лікарських засобів, що містять естроген/прогестин.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Прогестерон є пероральною лікарською формою природного стероїду; він хімічно ідентичний прогестерону яєчників. Прогестини застосовують у комбінації з естрогенами, щоб запобігти індукованій естрогеном гіперплазії ендометрія та зменшити ризик раку ендометрія у жінок, які не отримували лікування. Прогестерон призначається для жінок з інтактною маткою як доповнення до замісної терапії естрогенами. Прогестерон чинить значущий антипроліферативний вплив на естрогенізований ендометрій і підтримує достатній контроль мітотичної активності ендометрія через пригнічення ядерних рецепторів естрадіолу, значно знижує епітеліальний та стромальний синтез ДНК та індукцію 17β-естрадіол-дегідрогенази, а також активність ізолимонної дегідрогенази. Пероральний прогестерон є фізіологічним інгібітором альдостерону от же збільшує швидкість екскреції натрію. Доза мікронізованого прогестерону 200 мг еквівалентна дозі від 25 до 50 мг спіронолактону як інгібітора альдостерону. Прогестерон істотного не впливає на вуглеводний обмін, навіть при введенні пацієнтам з інсулінонезалежним цукровим діабетом. Прогестерон не протидіє сприятливому пероральному або трансдермальному індукованому естрогеном впливу на профілі ліпопротеїнів. Загалом, введення прогестерону (з естрогеном або без такого) не призводить до значних змін у систолічному і діастолічному артеріальному тиску або частоті серцевих скорочень у нормотензивних жінок. Введення прогестерону не спричиняє будь-якої значущої зміни субстрату реніну навіть у пацієнтів з діабетом. Введення прогестерону у комбінації з черезшкірним естрадіолом призводить до зниження агрегації тромбоцитів крові у жінок в період постменопаузи. У комбінації з пероральними кон’югованими естрогенами прогестерон не чинить негативного впливу на баланс між вазоактивними простаноїдами PGI2 і ТхА2.

Фармакокінетика

Фармакокінетичні дослідження показують, що рівні прогестерону в плазмі у лютеїновому діапазоні досягають пікових рівнів (в середньому 77,3 нмоль/л) через 2-4 години після перорального введення у жінок в період постменопаузи, які отримують ПРОГИНОРМ®, 200 мг.

Таблиця. Середні фармакокінетичні параметри у жінок в період менопаузи після п’яти добових доз капсул ПРОГИНОРМ®.  

Середні (n=15) показники Сmах і AUC прогестерону на 5-ий день після прийому 200 мг ПРОГИНОРМУ® 1 раз на добу
Сmах (нмоль/л) 121,2
AUC0-10 (нмоль× год/л) 321,6

Потім плазмова концентрація прогестерону повільно знижується, але залишається в межах діапазону в середині лютеїнової фази приблизно 9-12 годин після застосування. Рівні прогестерону у плазмі крові залишаються вище вихідного рівня через 84 години після введення останньої дози. Прийом їжі після введення прогестерону значно збільшує значення AUC і Cmax, за відсутності впливу на Tmax. Біодоступність (визначається як площа під кривою, AUC) лінійно залежить від дози. Концентрації прогестерону в ендометрії через 8 днів лікування ПРОГИНОРМОМ® у дозі 200 мг/день були порівнянними з фізіологічними рівнями під час лютеїнової фази навіть через 12 годин після введення. Цей факт демонструє високе утримання цього гормону в тканині-мішені, що відповідає за його біологічну дію протягом 24 годин. Аналогічно, значне підвищення концентрації прогестерону відбувається в тканині молочної залози. Кишкова абсорбція швидка. Мікронізація прогестерону підвищує його абсорбцію в шлунково-кишковому тракті за рахунок збільшення площі поверхні контакту між стероїдом і слизовою оболонкою. Через 24 години після перорального введення 200 мг ПРОГИНОРМУ® у жінок в період постменопаузи 22,8 мг прегнандіолу глюкуроніду виводяться з сечею. Другим основними шляхом виведення є виведення з жовчю і калом. Оскільки прогестерон метаболізується головним чином в печінці і виводиться в основному з сечею, слід ретельно спостерігати за пацієнтами з хворобою, пов’язаною з печінкою та/або нирками.

Фізико-хімічні властивості

м’які матові капсули овальної форми кремового кольору.

Особливості застосування

  • Естрогени, з прогестинами або без таких, не слід призначати для первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань або деменції.
  • Естрогени, з прогестинами або без таких, слід призначати у найнижчій ефективній дозі на найкоротший термін.

Канцерогенез і мутагенез

Наявні епідеміологічні дані показують, що застосування комбінованої терапії естрогеном і прогестином у жінок в період постменопаузи пов’язано з підвищеним ризиком інвазивного раку молочної залози.

Рекомендується не призначати естрогени, з прогестинами або без таких, жінкам з раком молочної залози та жінкам з цією хворобою в анамнезі. Необхідно з обережністю призначати естрогени, з прогестинами або без таких, жінкам з факторами ризику раку молочної залози, такими як обтяжений родинний анамнез (перший ступінь родинних зв’язків) або стан молочних залоз з підвищеним ризиком (аномальна мамографія та/або атипова гіперплазія при біопсії молочної залози). Слід також враховувати інші відомі фактори ризику розвитку раку молочної залози, такі як відсутність пологів в анамнезі, ожиріння, раннє менархе, пізня перша доношена вагітність та період менопаузи.

Рекомендується проводити мамографію у жінок до початку лікування замісною гормональною терапією (ЗГТ) і регулярно під час лікування, відповідно до передбачуваних ризиків для кожного пацієнта.

Загальні переваги та ризики гормонозамісної терапії слід ретельно зважувати та обговорювати з пацієнтами. Найменший ризик раку молочної залози через 4 роки лікування при комбінованій ЗГТ естрогеном і прогестином слід обговорити з пацієнтом.

Серцево-судинні захворювання

Застосування комбінованої терапії естрогеном і прогестином пов’язано з підвищеним ризиком розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) у жінок в період постменопаузи. Результати дослідження показують, що застосування монотерапії естрогеном і комбінованої терапії естрогеном і прогестином пов’язано з підвищеним ризиком розвитку інсульту у жінок в період постменопаузи.

Високий кров’яний тиск

У жінок, які отримували замісну гормональну терапію (ЗГТ), іноді спостерігалося підвищення артеріального тиску. Артеріальний тиск має контролюватися за допомогою ЗГТ. Підвищення артеріального тиску у пацієнтів з нормальним артеріальним тиском або з гіпертонічною хворобою слід дослідити, а ЗГТ, можливо, доведеться припинити.

Метаболізм глюкози і ліпідів

Погіршення толерантності до глюкози та ліпідного обміну спостерігалося у значної частини пацієнтів у період перед- та постменопаузи. Тому необхідно здійснювати ретельне спостереження за пацієнтами з цукровим діабетом або зі схильністю до діабету для виявлення будь-яких змін у вуглеводному або ліпідному обміні, особливо у рівнях тригліцеридів в крові.

Метаболізм кальцію та фосфору

Оскільки тривале застосування естрогенів, з прогестинами або без таких, впливає на метаболізм кальцію та фосфору, естрогени слід застосовувати з обережністю пацієнтам із метаболічними захворюваннями та злоякісними захворюваннями кісток, пов’язаними з гіперкальціємією, а також пацієнтам із нирковою недостатністю.

Родинна гіперліпідемія або порфірія

Жінки з родинною гіперліпідемією або порфірією повинні знаходитися під особливим спостереженням. Додатково рекомендується застосування гіполіпідемічних заходів у разі необхідності.

Вагінальна кровотеча

Аномальна вагінальна кровотеча у зв’язку з її пролонгацією, нерегулярністю або тяжкістю, що виникає в процесі терапії, потребує негайних діагностичних заходів, таких як гістероскопія, біопсія ендометрія або вискоблювання, для виключення можливого злоякісного новоутворення матки з переоцінкою лікування.

Венозна тромбоемболія

Наявні епідеміологічні дані свідчать, що застосування естрогену, з прогестином або без такого, жінками в період постменопаузи пов’язано з підвищеним ризиком розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ).

Ризик ВТЕ може тимчасово підвищуватися при тривалій іммобілізації, серйозній операції або травмі. У жінок на ЗГТ увагу слід приділяти профілактичним заходам щодо запобігання ВТЕ після операції. Крім того, пацієнти з варикозним розширенням вен повинні знаходитися під пильним спостереженням. Лікар повинен виявити ранні прояви тромботичних захворювань (тромбофлебіт, тромбоз сітківки, емболія судин головного мозку та легенева емболія). Якщо вони мають місце або підозрюються, гормональну терапію необхідно негайно припинити, враховуючи ризики довгострокової інвалідності або смерті.

Якщо це можливо, естрогени та прогестини слід припинити приймати принаймні за 4 тижні до проведення серйозної операції, що пов’язана з підвищеним ризиком розвитку тромбоемболії, або в періоди тривалої іммобілізації.

Цереброваскулярна недостатність

Пацієнти, у яких розвиваються порушення зору, класична мігрень, транзиторна афазія, параліч або втрата свідомості, повинні припинити лікування.

Пацієнти з класичною мігренню в анамнезі, а також пацієнти з рецидивом або посиленням симптомів мігрені повинні пройти повторне обстеження.

Деменція

Наявні епідеміологічні дані показують, що застосування комбінованої терапії естрогеном і прогестином у жінок віком від 65 років підвищує ризик розвитку деменції.

Затримка рідини

Естрогени та прогестини можуть викликати затримку рідини. Тому особливо обережно слід призначати лікарський засіб при серцевій або нирковій дисфункції, епілепсії або астмі. Лікування слід припинити, якщо збільшується число епілептичних нападів. Якщо при будь-якій із зазначених вище умов діагностується або підозрюється ускладнення основного захворювання під час лікування, необхідно повторно оцінити переваги та ризики лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Застосування у період вагітності протипоказано.

Повідомлялося про випадок «вовчої пащі». Крім того, повідомлялося про рідкісні випадки загибелі плоду (причинність не встановлена) при застосуванні прогестерону.

Випадки гепатоцелюлярної хвороби рідко спостерігалися у жінок, які отримували прогестерон протягом другого і третього триместру.

У молоці матерів, які отримують прогестерон, було виявлено деяку кількість прогестерону. Який вплив чинить прогестерон на немовля на грудному вигодовуванні, не було визначено.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Транзиторні випадки сонливості або запаморочення не часто можуть виникати у деяких пацієнтів через 1-4 години після застосування препарату ПРОГИНОРМ®, особливо при прийомі з їжею. Слід уникати діяльності, що вимагає швидкості психомоторних реакцій. Застосування капсул перед сном дозволяє уникнути таких побічних реакцій, як сонливість або запаморочення.

Упаковка

По 15 капсул м’яких у блістері; № 30 (15×2) у картонній пачці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.