Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Прилиджи 30 Мг

Міжнародна назва: Dapoxetine
Виробник: Менаріні-Фон Хейден ГмбХ
АТ Код: АТХ G04B X14
Клінико-фармакологічна група: Інші урологічні засоби.
Форма випуску: Таблетки, вкриті плівковою оболонкою

Склад

діюча речовина: дапоксетин;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить дапоксетину гідрохлориду 33,6 або 67,2 мг, що відповідає дапоксетину 30 або 60 мг відповідно;

допоміжні речовини: ядро: лактози моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, кроскармелози натрієва сіль, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;

оболонка:

  • таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 30 мг: Powder Grey 4 (лактози моногідрат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), триацетин, заліза оксид чорний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172));
  • таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 60 мг: Powder Grey 3 (лактози моногідрат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), триацетин, заліза оксид чорний (Е 172), заліза оксид жовтий (Е 172).

Показання

Лікування передчасної еякуляції (ПЕ) у дорослих чоловіків віком від 18 до 64 років.

Пріліджи® рекомендовано призначати тільки пацієнтам, які відповідають таким критеріям: • латентний час інтравагінальної еякуляції (IELT) становить менше ніж дві хвилини; • персистуюча або повторна еякуляція після мінімальної сексуальної стимуляції перед, під час або незабаром після статевого проникнення, яка настає раніше бажаного для пацієнта моменту; • виражений стрес або труднощі, що виникали у міжособистісних взаємовідносинах як наслідок ПЕ;

  • недостатній контроль за настанням еякуляції;
  • початок передчасної еякуляції в більшості спроб здійснення статевого акту за останні 6 місяців. Пріліджи® слід приймати у разі потреби тільки як лікування – перед передбачуваним статевим актом. Пріліджи® не можна призначати для затримки еякуляції чоловікам, яким не був поставлений діагноз ПЕ.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини препарату.
  • Серцева недостатність (II-IV класів за NYHA).
  • Порушення провідності, такі як АV-блокада або синдром слабкості синусового вузла.
  • Виражена ішемічна хвороба серця.
  • Виражена вада клапанів серця.
  • Наявність в анамнезі непритомності.
  • Наявність в анамнезі манії або важкої депресії.
  • Одночасний прийом інгібіторів моноаміноксидази (інгібітори МАО) або якщо після припинення їх прийому пройшло менше 14 днів. Застосування Пріліджи® слід припинити щонайменше за 7 днів до початку терапії інгібіторами МАО.
  • Одночасний прийом тіоридазину або протягом 14 днів після закінчення його прийому. Застосування Пріліджи® слід припинити щонайменше за 7 днів до початку терапії тіоридазином.
  • Одночасний прийом інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норадреналіну (СІЗЗСН), трициклічні антидепресанти (ТЦА)) або інших лікарських засобів/препаратів рослинного походження з серотонінергічною дією [таких як L-триптофан, триптани, трамадол, лінезолід, літій, звіробій звичайний (Hypericum perforatum)] або протягом 14 днів після відміни даних лікарських засобів/препаратів рослинного походження. Дані лікарські засоби/препарати рослинного походження не слід приймати протягом 7 днів після закінчення прийому Пріліджи®.
  • Одночасний прийом сильнодіючих інгібіторів CYРЗА4, таких як кетоконазол, ітраконазол, ритонавір, саквінавір, телітроміцин, нефазодон, нелфінавір, атазанавір тощо .
  • Порушення функції печінки середнього або важкого ступеня.

Дозування

Рекомендована початкова доза для пацієнтів віком від 18 до 64 років становить 30 мг, яку слід приймати за 1-3 години до передбачуваного статевого акту. Лікування препаратом Пріліджи® не можна починати з дози 60 мг.

Пріліджи® не призначений для постійного щоденного застосування. Пріліджи® слід приймати тільки у разі передбачуваного статевого акту. Лікарський засіб не слід приймати частіше ніж через 24 години.

Якщо індивідуальна реакція на препарат в дозі 30 мг недостатня і у пацієнта не було побічних реакцій середнього або тяжкого ступеня, а також продромальних симптомів, що дають змогу припустити можливий розвиток непритомності, дозу можна підвищити до максимальної рекомендованої дози 60 мг, яку слід приймати у разі потреби приблизно за 1-3 години до статевого акту. Частота і тяжкість побічних реакцій при прийомі препарату в дозі 60 мг підвищується. Якщо у пацієнта виникли ортостатичні реакції після прийому препарату в початковій дозі, не рекомендовано підвищувати дозу до 60 мг. Не слід перевищувати максимальну рекомендовану дозу.

Необхідний ретельний аналіз переваги користі над можливим ризиком при прийомі препарату Пріліджи® після перших чотирьох тижнів лікування (або принаймні після 6 доз лікування), щоб визначити, чи доцільно продовжувати лікування препаратом Пріліджи®.

Дані, що стосуються ефективності та безпеки прийому препарату Пріліджи® протягом понад 24 тижнів, обмежені. Клінічна необхідність продовження лікування та співвідношення ризику та переваг лікування Пріліджи® повинні переглядатися принаймні кожні шість місяців.

Пацієнти літнього віку (понад 65 років).

Ефективність та безпека прийому Пріліджи® не була встановлена для пацієнтів віком від 65 років.

Порушення функції нирок.

При прийомі препарату пацієнтами з порушенням функції нирок легкого або середнього ступеня слід дотримуватися обережності. Пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок Пріліджи® приймати не рекомендується.

Порушення функції печінки.

Пацієнтам з порушенням функції печінки середнього або тяжкого ступеня препарат протипоказаний.

Встановлений повільний метаболізм CYP2D6 або пацієнти, які лікуються сильнодіючими інгібіторами CYP2D6.

Слід з обережністю збільшувати дозу до 60 мг пацієнтам, що мають встановлений генотип повільних метаболізаторів CYP2D6, або пацієнтам, які одночасно отримують сильнодіючі інгібітори CYP2D6.

Пацієнти, які приймають інгібітори CYP3A4 середньої сили або сильнодіючі інгібітори CYP3A4.

Одночасний прийом сильнодіючих інгібіторів CYP3A4 протипоказаний. Пацієнтам, які одночасно приймають інгібітори CYРЗА4 середньої сили, необхідно дотримуватися обережності і не перевищувати дозу в 30 мг.

Спосіб застосування.

Препарат призначений для перорального застосування. Щоб уникнути гіркого смаку, таблетки слід ковтати не розламуючи. Таблетки слід приймати, запиваючи достатньою кількістю води. Пріліджи® можна приймати незалежно від прийому їжі.

Діти.

Застосування препарату Пріліджи® протипоказано дітям через відсутність досвіду клінічного застосування.

Побічні дії

При проведенні клінічних випробувань повідомлялося про виникнення непритомності і ортостатичної гіпотензії.

Найбільш часто у фазі 3 клінічних випробувань повідомлялося про такі несприятливі побічні реакції, залежні від дози: нудота (11,0 % і 22,2 % у групах, які отримували дапоксетин у разі потреби в дозі 30 мг і 60 мг відповідно), запаморочення (5,8 % і 10,9 %), головний біль (5,6 % і 8,8 %), діарея (3,5 % і 6,9 %), безсоння (2,1 % і 3,9 %) і стомлюваність (2,0 % і 4,1 %). Найбільш частими небажаними явищами, що призводили до відміни препарату, були нудота (2,2 % пацієнтів, які отримували Пріліджи®) і запаморочення (1,2 % пацієнтів, які отримували Пріліджи®).

Безпека Пріліджи® оцінювалася у 4224 пацієнтів з передчасною еякуляцією, які брали участь у п'яти подвійних сліпих клінічних дослідженнях з контролем плацебо. З 4224 пацієнтів 1616 застосовували Пріліджи® 30 мг у разі потреби, а 2608 – у дозі 60 мг у разі потреби або один раз на добу.

Психічні розлади.

Часто (³ 1/100 до < 1/10) тривога, збудження, неспокій, безсоння, незвичайні сновидіння, зниження лібідо.

Нечасто (³ 1/1000 до < 1/100) депресія, пригнічений настрій, ейфорійний настрій, мінливий настрій, підвищена збудливість, байдужість, апатія, сплутаність свідомості, дезорієнтація, порушення мислення, надмірна настороженість, порушення сну, порушення засинання, інтрасомнічні розлади, нічні кошмари, бруксизм, втрата лібідо, аноргазмія.

З боку нервової системи.

Дуже часто (> 1/10) головний біль, запаморочення.

Часто (³ 1/100 до < 1/10) сонливість, порушення уваги, тремор, парестезія.

Нечасто (³ 1/1000 до < 1/100) непритомність, вазовагальна непритомність, постуральне запаморочення, акатазія, дисгевзія, гіперсомнія, млявість, седативний ефект, зниження рівня свідомості.

Рідко (³ 1/10000 до < 1/1000) запаморочення при фізичному навантаженні, раптове засинання.

З боку органів зору.

Часто розмитість зору.

Нечасто мідріаз, біль в очах, порушення зору.

З боку органів слуху та рівноваги.

Часто дзвін у вухах.

Нечасто вертиго.

З боку серцево-судинної системи.

Нечасто блокада синоатріального вузла, синусова брадикардія, тахікардія.

Часто припливи.

Нечасто гіпотонія, систолічна гіпертензія.

З боку дихальних шляхів, органів грудної клітки та середостіння.

Часто набряк придаткових пазух носа, позіхання.

З боку травного тракту.

Дуже часто нудота.

Часто діарея, блювання, запор, біль у животі, біль в епігастрії, диспептичні явища, метеоризм, відчуття дискомфорту в шлунку, здуття живота, сухість у роті.

Рідко імперативні позиви до дефекації.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Часто надмірна пітливість.

Нечасто свербіж, холодний піт.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз.

Часто еректильна дисфункція.

Нечасто недостатність еякуляції, порушення чоловічого оргазму, чоловіча генітальна парестезія.

Загальні порушення.

Часто стомлюваність, дратівливість.

Нечасто слабкість, відчуття жару, відчуття тривоги, незвичні відчуття, відчуття сп'яніння.

Додаткові методи дослідження.

Часто підвищення артеріального тиску.

Нечасто підвищення частоти серцевих скорочень, підвищення діастолічного артеріального тиску, підвищення ортостатичного артеріального тиску.

Опис окремих побічних реакцій.

У клінічних дослідженнях спостерігалася непритомність при брадикардії або внаслідок припинення активності синусового вузла, які пов’язані з прийомом лікарського засобу, у пацієнтів, що проходили холтерівський моніторинг. Більшість випадків відбулися протягом перших 3 годин після прийому препарату, після прийому першої дози або пов'язані з процедурами проведення досліджень у клінічних умовах (такими як взяття крові для аналізу та ортостатичні процедури, вимірювання артеріального тиску). Продромальним симптомам часто передувала непритомність.

Виникнення непритомності і, можливо, продромальних симптомів залежить від дози, частіші випадки спостерігалися у пацієнтів, які отримували вищі, ніж рекомендовані, дози у фазі 3 клінічних досліджень.

У клінічних дослідженнях спостерігалася ортостатична гіпотонія. Частота непритомності, яка характеризується як втрата свідомості в програмі клінічних досліджень Пріліджи®, варіюється залежно від досліджуваної популяції та коливається від 0,06 % (30 мг) до 0,23 % (60 мг) у пацієнтів, включених у фазу 3 плацебо-контрольованого клінічного випробування, до 0,64 % (всі дози комбіновані) для фази 1 дослідження за участю здорових добровольців.

Інші особливі популяції

Слід з обережністю призначати збільшену дозу до 60 мг пацієнтам, які приймають сильнодіючі інгібітори CYP2D6 або у яких встановлений генотип повільних метаболізаторів CYP2D6.

Синдром відміни прийому препарату.

Різке припинення постійного прийому СІЗЗС для лікування хронічних депресивних розладів, як повідомляється, призводить до таких симптомів: дисфоричний розлад, дратівливість, збудження, запаморочення, порушення чутливості (наприклад парестезія, така як чутливість до удару електричним струмом), тривога, сплутаність свідомості, головний біль, млявість, емоційна лабільність, безсоння і гіпоманія.

Результати дослідження безпеки прийому препарату показали частіші симптоми легкого або помірного безсоння та запаморочення у пацієнтів, що перейшли на плацебо після 62 днів щоденного прийому препарату.

Передозування

Про випадки передозування не повідомлялося.

При проведенні дослідження клінічної фармакології препарату Пріліджи® непередбачуваних побічних реакцій при його застосуванні у добовій дозі до 240 мг не спостерігалося (препарат у двох дозах по 120 мг, прийнятий з різницею в 3 години). В цілому, симптоми передозування СІЗЗС включають серотонін-опосередковані побічні реакції, такі як сонливість, порушення з боку шлунково-кишкового тракту, нудота і блювання, тахікардія, тремор, збудження і запаморочення.

Лікування. Специфічного антидоту немає. Лікування може бути симптоматичним та підтримуючим. У зв'язку з високим ступенем зв'язування з білками і великим об'ємом розподілу дапоксетину гідрохлориду малоймовірно, що форсований діурез, діаліз, гемоперфузія і обмінне переливання крові принесуть користь.

Лікарська взаємодія

Фармакодинамічні взаємодії.

Можлива взаємодія з інгібіторами моноаміноксидази.

При прийомі СІЗЗС у комбінації з інгібіторами моноаміноксидази повідомлялося про виникнення серйозних реакцій, іноді з летальним наслідком, які включали гіпертермію, ригідність, міоклонію, розлади вегетативної нервової системи з можливим виникненням швидких змін життєво важливих функцій, а також змін психічного статусу, включаючи виражене збудження, що переходить у делірій і кому. Про такі реакції повідомлялося також у пацієнтів, які недавно закінчили прийом СІЗЗС і почали прийом інгібіторів МАО. Були окремі випадки із симптоматикою, що нагадує злоякісний нейролептичний синдром. Дані щодо комбінованого застосування СІЗЗС та інгібіторів МАО, отримані в дослідженнях на тваринах, дають змогу припустити, що ці лікарські засоби можуть діяти синергічно, підвищуючи артеріальний тиск і викликаючи збудження. Тому Пріліджи® не слід застосовувати в поєднанні з інгібіторами МАО або протягом 14 днів після їх відміни. Інгібітори МАО не слід приймати протягом 7 днів після закінчення прийому Пріліджи®.

Можлива взаємодія з тіоридазином.

Прийом тіоридазину спричинює подовження інтервалу QTк, що пов'язано з виникненням виражених шлуночкових аритмій. Такі лікарські засоби, як Пріліджи®, які інгібують ізофермент CYP2D6, імовірно, інгібують метаболізм тіоридазину. Очікується, що підвищений рівень тіоридазину, який виник в результаті цього, призводить до більш вираженого подовження інтервалу QTк. Пріліджи® не слід застосовувати в поєднанні з тіоридазином або протягом 14 днів після його відміни. Тіоридазин не слід приймати протягом 7 днів після закінчення прийому Пріліджи®.

Лікарські засоби/препарати рослинного походження з серотонінергічним впливом. Як і у випадку з селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну, сумісне застосування з лікарськими засобами/препаратами рослинного походження з серотонінергічним механізмом дії (включаючи інгібітори МАО, L-триптофан, триптани, трамадол, лінезолід, СІЗЗС, СІЗЗСН (селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну-норепінефрину), літій та препарати на основі звіробою (Hypericum perforatum)) може призвести до підвищення частоти серотонінових ефектів. Пріліджи® не слід застосовувати в поєднанні з іншими СІЗЗС, з інгібіторами МАО, або з іншими лікарськими засобами/препаратами рослинного походження з серотонінергічним механізмом дії або протягом 14 днів після їх відміни. Подібним чином, дані лікарські засоби/засоби рослинного походження не слід приймати протягом 7 днів після закінчення прийому Пріліджи®.

Лікарські засоби, що діють на ЦНС.

Систематична оцінка прийому Пріліджи® спільно з лікарськими засобами, що діють на ЦНС (такими як протиепілептичні препарати, антидепресанти, антипсихотичні препарати, анксіолітики, снодійні препарати з седативною дією), у пацієнтів з передчасною еякуляцією не проводилася. Тому при необхідності спільного призначення Пріліджи® і даних лікарських засобів рекомендується дотримання обережності.

Фармакокінетичні взаємодії.

Вплив на фармакокінетику дапоксетину інших лікарських засобів, які призначають одночасно.

Дослідження in vitro тканин печінки і нирок людини, а також мікросом кишечнику встановили, що дапоксетин метаболізується, в першу чергу, CYP2D6, CYP3A4 і флавінмонооксигеназою 1 (FMO1). Отже, інгібітори даних ферментів можуть знизити кліренс дапоксетину.

Інгібітори CYP3A4.

Сильнодіючі інгібітори CYP3A4. Прийом кетоконазолу (200 мг два рази на добу протягом 7 днів) підвищує Cmax і AUCinf дапоксетину (одноразова доза 60 мг) на 35 % і 99 % відповідно. Що стосується розподілу як вільного дапоксетину, так і десметилдапоксетину, Cmax активної фракції може збільшитися приблизно на 25 %, а AUC активної фракції може збільшитися вдвічі при прийомі сильнодіючих інгібіторів CYP3A4.

Підвищення Cmax і AUC активної фракції може значно збільшуватися у пацієнтів з недостатністю функціонального ферменту CYP2D6, зокрема у слабких метаболізаторів CYP2D6, або у при одночасному застосуванні з сильнодіючими інгібіторами CYP2D6.

Тому одночасний прийом Пріліджи® і сильнодіючих інгібіторів CYРЗА4, таких як кетоконазол, ітраконазол, ритонавір, саквінавір, телітроміцин, нефазодон, нелфінавір і атазанавір, протипоказаний.

Інгібітори CYP3A4 середньої дії.

Одночасний прийом Пріліджи® та інгібіторів CYРЗА4 середньої дії (таких як еритроміцин, кларитроміцин, флуконазол, ампренавір, фосампренавір, апрепітант, верапаміл, дилтіазем) також може призвести до вираженого збільшення експозиції дапоксетину і десметилдапоксетину, особливо у слабких метаболізаторів CYP2D6. При сумісному прийомі з будь-яким з цих препаратів максимальна доза дапоксетину повинна становити 30 мг.

Це стосується всіх пацієнтів, крім тих, які за результатами гено- або фенотипування були віднесені до групи активних метаболізаторов CYP2D6. Пацієнтам, які належать до групи активних метаболізаторів CYP2D6, рекомендується максимальна доза дапоксетину 30 мг при сумісному прийомі з сильнодіючим інгібітором CYP3A4. Їм слід дотримуватися обережності при сумісному прийомі дапоксетину в дозі 60 мг і інгібітору CYP3A4 середньої дії.

Сильнодіючі інгібітори CYP2D6.

Cmax і AUCinf дапоксетину (одноразова доза 60 мг) зростають відповідно на 50 % і 88 % у присутності флуоксетину (60 мг/добу протягом 7 днів). Що стосується розподілу як вільного дапоксетину, так і десметилдапоксетину, Cmax активної фракції може підвищитися приблизно на 50 %, а AUC активної фракції може підвищитися вдвічі при сумісному прийомі сильнодіючих інгібіторів CYP2D6. Дане підвищення Cmax і AUC активної фракції аналогічне очікуваному у слабких метаболізаторів CYP2D6 і може спричинити підвищення частоти і тяжкості побічних реакцій, що залежать від дози.

Інгібітори PDE5.

Пацієнтам, які приймають інгібітори PDE5, не слід приймати Пріліджи® у зв'язку з можливим зниженням ортостатичної толерантності. Була проведена оцінка фармакокінетики дапоксетину (60 мг) в комбінації з тадалафілом (20 мг) і силденафілом (100 мг) у перехресному дослідженні з прийомом препарату в одноразовій дозі. Тадалафіл не впливав на фармакокінетику дапоксетину. Силденафіл спричиняв легкі зміни фармакокінетики дапоксетину (підвищення AUCinf на 22 % і підвищення Cmax на 4 %), які, імовірно, не є клінічно значущими.

Спільний прийом Пріліджи® та інгібіторів PDE5 може викликати ортостатичну гіпотензію. Ефективність та безпека Пріліджи® для пацієнтів з передчасною еякуляцією і еректильною дисфункцією, які одночасно приймають Пріліджи® та інгібітори PDE5, не встановлені.

Вплив дапоксетину на фармакокінетику одночасно призначених інших лікарських засобів.

Тамсулозин. Одночасний прийом препарату в одноразовій дозі або в багаторазових дозах 30 мг або 60 мг пацієнтами, які приймали тамсулозин у добовій дозі (0,4 мг), не викликає змін фармакокінетики останнього. Одночасний прийом дапоксетину і тамсулозину не викликає змін ортостатичного профілю та змін ортостатичних ефектів при порівнянні прийому тамсулозину в комбінації з дапоксетином в дозі 30 або 60 мг і прийому тільки тамсулозину. Однак при призначенні Пріліджи® пацієнтам, які приймають антагоністи альфа-адренорецепторів, слід дотримуватися обережності у зв'язку з можливим зниженням ортостатичної толерантності.

Лікарські засоби, що метаболізуються CYP2D6.

Прийом дапоксетину в багаторазових дозах (60 мг/добу протягом 6 днів) з подальшим одноразовим прийомом 50 мг дезипраміну привів до підвищення середньої Cmax і AUCinf дезипраміну відповідно на 11 % і 19 % порівняно з прийомом одного лише дезипраміну. Дапоксетин може викликати подібне підвищення концентрації в плазмі інших препаратів, що метаболізуються CYP2D6. Ймовірно, це не має важливого клінічного значення. Лікарські засоби, що метаболізуються CYP3A4.

Багаторазовий прийом дапоксетину (60 мг/добу протягом 6 днів) призвів до зменшення AUCinf мідазоламу (одноразова доза 8 мг) приблизно на 20 % (діапазон від 60 до +18 %). Ймовірно, для більшості пацієнтів даний ефект щодо мідазоламу значимого клінічного значення не має. Підвищення активності CYP3A може мати клінічне значення у деяких пацієнтів, які одночасно приймають лікарський засіб, що метаболізується переважно CYP3A і має вузький діапазон терапевтичної дії.

Лікарські засоби, що метаболізуються CYP2С19.

Прийом дапоксетину в багаторазових дозах (60 мг/добу протягом 6 днів) не призвів до інгібування метаболізму при одноразовому прийомі 40 мг омепразолу. Ймовірно, дапоксетин не впливає на фармакокінетику інших субстратів CYP2C19.

Лікарські засоби, що метаболізуються CYP2С9.

Прийом дапоксетину в багаторазових дозах (60 мг/добу протягом 6 днів) не вплинув на фармакокінетику або фармакодинаміку при одноразовому прийомі 5 мг глібуриду. Ймовірно, дапоксетин не впливає на фармакокінетику інших субстратів CYP2C9.

Варфарин і лікарські засоби, що впливають на згортання крові та/або функцію тромбоцитів. Даних щодо оцінки ефекту регулярного прийому варфарину та дапоксетину немає; тому рекомендується дотримуватись обережності при застосуванні дапоксетину пацієнтам, які постійно приймають варфарин. При дослідженні фармакокінетики дапоксетин (60 мг/добу протягом 6 днів) не вплинув на фармакокінетику або фармакодинаміку варфарину (ПТ або МНО) при одноразовому прийомі 25 мг останнього.

Повідомлялося про кровотечі у зв'язку з прийомом СІЗЗС.

Етанол. Одночасний прийом етанолу в одноразовій дозі 0,5 г/кг не чинив впливу на фармакокінетику дапоксетину (при одноразовому прийомі 60 мг препарату); однак дапоксетин в комбінації з етанолом підсилює сонливість і значно послаблює пильність. Фармакодинамічні вимірювання порушень когнітивної функції (тест на швидкість цифрової уваги, тест заміни цифрових символів) виявили також наявність адитивного ефекту при сумісному прийомі дапоксетину і етанолу. Одночасний прийом алкоголю і дапоксетину збільшує ймовірність розвитку або тяжкість побічних реакцій, таких як запаморочення, сонливість, уповільнення швидкості рефлексів або порушення здатності правильно оцінювати ситуацію. Поєднання алкоголю і дапоксетину може посилити дані ефекти, пов'язані з прийомом алкоголю, а також може збільшити ймовірність розвитку такого нейрокардіогенного небажаного явища, як непритомність, підвищуючи таким чином ризик отримання випадкової травми; тому пацієнтам потрібно рекомендувати не вживати алкоголь протягом лікування препаратом Пріліджи®.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Дапоксетин є сильнодіючим селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну. Еякуляція у людини регулюється, в першу чергу, симпатичною нервовою системою. Еякуляцію запускає спінальний рефлекторний центр за участю стовбура мозку, на який виявляє первинний вплив ряд ядер мозку (медіальні преоптичні і паравентрикулярні ядра). Механізм дії дапоксетину при передчасній еякуляції, імовірно, пов'язаний з інгібуванням зворотного захоплення серотоніну нейронами і подальшим посиленням впливу нейромедіаторів на пре-і постсинаптичні рецептори. Клінічна ефективність і безпека. Ефективність Пріліджи® при лікуванні передчасної еякуляції була встановлена ​​при проведенні п'яти подвійних сліпих клінічних досліджень з контролем плацебо, в рамках яких був рандомізований загалом 6081 пацієнт. Вік пацієнтів був від 18 років. За 6 місяців до включення даних осіб у дослідження у них в більшості статевих актів була передчасна еякуляція. Передчасна еякуляція визначалася відповідно до діагностичних критеріїв DSM-IV (Керівництво з діагностики і статистики психічних розладів): короткий час настання еякуляції (латентний час інтравагінальної еякуляції [IELT; час від вагінальної пенетрації до моменту інтравагінальної еякуляції] становить менше ніж дві хвилини, що вимірювалося з використанням секундоміра в чотирьох дослідженнях), слабкий контроль над еякуляцією, а також обумовлені даним станом значний стрес або складності в міжособистісних стосунках. Особи з іншими видами статевої дисфункції, включаючи еректильну дисфункцію, а також особи, які застосовують інші лікарські засоби для лікування ПЕ, були виключені з усіх досліджень. Результати всіх рандомізованих досліджень зіставні. Ефективність спостерігалася після 12 тижнів лікування. Одне дослідження включало пацієнтів як з країн ЄС, так і з інших країн, тривалість їхнього лікування дорівнювала 24 тижням. У дослідженні 1162 пацієнти були рандомізовані: 385 приймали плацебо, 388 пацієнтів приймали Пріліджи® 30 мг у разі потреби, 389 пацієнтів приймали Пріліджи® 60 мг у разі потреби. Середнє значення і середній IELT (Intravaginal Ejaculatory Latency Time – інтравагінальний латентний час еякуляції) в кінці дослідження представлені в таблиці 1, а загальний розподіл пацієнтів, які досягли принаймні певного рівня середнього показника IELT (Intravaginal Ejaculatory Latency Time - інтравагінальний латентний час еякуляції) в кінці дослідження представлені в таблиці 2. Інші дослідження та сукупний аналіз даних на 12-му тижні дали схожі результати.

Таблиця 1: Середнє значення та медіана показника IELT в кінці дослідження, обчислені методом найменших квадратів*  

Середній IELT Плацебо Пріліджи® 30 мг Пріліджи® 60 мг
Медіана 1,05 хв 1,72 хв 1,91 хв
Різниця в порівнянні з плацебо [95 % CI] 0,6 хв ** [0,37; 0,72] 0,9 хв** [0,66; 1,06]
Середнє значення, обчислене методом найменших квадратів 1,7 хв 2,9 хв 3,3 хв
Різниця в порівнянні з плацебо [95 % CI] 1,2 хв ** [0,59; 1,72] 1,6 хв** [1,02; 2,16]
* Фонове (вихідне) значення, перенесене на пацієнтів, стосовно яких немає початкових даних. ** Різниця була статистично значущою (значення р <= 0,001).

Таблиця 2: Пацієнти, які досягли принаймні характерного рівня середнього IELT в кінці дослідження *  

IELT (хвилини) Плацебо % Пріліджи® 30 мг % Пріліджи® 60 мг %
≥1,0 51,6 68,8 77,6
≥2,0 23,2 44,4 47,9
≥3,0 14,3 26,0 37,4
≥4,0 10,4 18,4 27,6
≥5,0 7,6 14,3 19,6
≥6,0 5,0 11,7 14,4
≥7,0 3,9 9,1 9,8
≥8,0 2,9 6,5 8,3

* Вихідне значення, перенесене на пацієнтів з відсутністю вихідних даних. Величина подовження IELT була пов'язана з вихідним IELT і була непостійною в окремих пацієнтів: клінічна значимість ефективності лікування Пріліджи® була продемонстрована у наведених показниках ефективності та аналізі даних пацієнтів з терапевтичним ефектом. Пацієнт з терапевтичним ефектом визначався як той, що мав принаймні 2 категорію збільшення в контролі еякуляції плюс принаймні 1 категорію зменшення розладів еякуляції. Статистично більшість пацієнтів мали терапевтичний ефект у кожній з груп з використанням Пріліджи® в порівнянні з плацебо-групою в кінці дослідження: тиждень 12 або 24. Спостерігався більш високий відсоток пацієнтів з терапевтичним ефектом у групі прийому Пріліджи® 30 мг (11,1% - 95% CI [7,24; 14,87]) і Пріліджи® 60 мг (16,4 % - 95 % CI [13,01; 19,75]), порівняно з групою плацебо на 12 тижні (узагальнений аналіз). Клінічне значення ефекту від лікування Пріліджи® представлено на прикладі групи для вимірювання результату Загального клінічного враження пацієнта (CGIC), в якій пацієнтів попросили порівняти їх передчасну еякуляцію з самого початку дослідження, з градацією відповідей: від «набагато краще» до «набагато гірше». У кінці дослідження (тиждень 24) 28,4 % (група 30 мг) і 35,5 % (група 60 мг) пацієнтів повідомили, що їх стан став кращим чи набагато кращим у порівнянні з 14 % в групі плацебо. Також 53,4 % і 65,6 % пацієнтів, які приймали Пріліджи® 30 мг і 60 мг відповідно, повідомили, що їх стан був принаймні дещо кращим в порівнянні з 28,8 % в групі плацебо.

Фармакокінетика

Всмоктування. Депоксетин швидко всмоктується і досягає максимальної концентрації в плазмі (Cmax) приблизно через 1-2 години після прийому таблетки. Абсолютна біодоступність становить 42 % (діапазон 15-76 %), а в діапазоні від 30 мг до 60 мг Cmax і AUC (площа під кривою) підвищувалися пропорційно дозі. Після багаторазового прийому значення AUC для дапоксетину і активного метаболіту десметилдапоксетину збільшились приблизно на 50 % порівняно зі значеннями AUC після прийому препарату в одноразовій дозі. Прийом жирної їжі незначно знижував Cmax (на 10 %) і незначно підвищував AUC дапоксетину (на 12 %), а також злегка подовжував час досягнення пікової концентрації дапоксетину. Ці зміни не були клінічно значущими. Пріліджи® можна приймати незалежно від прийому їжі. Розподіл. Більше 99 % дапоксетину in vitro зв'язується з білками сироватки у людини. Активний метаболіт десметилдапоксетин зв'язується з білками на 98,5 %. Середній об'єм розподілу дапоксетину в рівноважному стані становить 162 л. Біотрансформація. За даними досліджень in vitro дапоксетин метаболізується численними ферментними системами в тканини печінки і нирок (насамперед CYP2D6, CYP3A4) і флавін, що містить монооксигенази (FMO1). Після перорального прийому 14C - дапоксетину останній активно метаболізується з утворенням численних метаболітів з залученням, насамперед, таких шляхів біотрансформації: N-окислення, N-деметилювання, гідроксилювання нафтилу, глюкуронізації і сульфатування. Є свідчення про наявність пресистемного ефекту першого проходження після прийому всередину. Більшість речовин, циркулюючих в плазмі, представляли собою інтактний дапоксетин і N-оксид дапоксетину. Дані досліджень зв'язування та траспорту, проведені in vitro, показали, що N-оксид дапоксетину є неактивним. Додаткові метаболіти, включаючи десметилдапоксетин і дидесметилдапоксетин, становили менше 3 % від загальної кількості речовин в плазмі, зв’язаних з лікарським засобом. Дані досліджень зв'язування, проведені in vitro, показали, що десметилдапоксетин і дапоксетин мають однакову ефективність, а активність дидесметилдапоксетину становить приблизно 50 % активності дапоксетину. Концентрація вільного десметилдапоксетину (AUC і Cmax) становить відповідно 50 % і 23 % концентрації вільного дапоксетину. Виведення. Метаболіти дапоксетину виводяться, перш за все, з сечею як кон'югати. Активну речовину в незміненому стані в сечі не виявляли. Після перорального прийому початковий період напіврозпаду дапоксетину (фармакокінетика) складав приблизно 1,5 години, рівень у плазмі становив менше 5 % пікової концентрації через 24 години після прийому, а кінцевий період напіврозпаду склав приблизно 19 годин, як і кінцевий період напіврозпаду десметилдапоксетину. Фармакокінетика в особливих групах пацієнтів. Метаболіт десметилдапоксетину сприяє фармакологічному ефекту Пріліджи®, зокрема, коли вплив десметилдапоксетину збільшується. Нижче представлено збільшення показників активної фракції в деяких групах пацієнтів. Це підсумок вільного впливу дапоксетину і десметилдапоксетину. Десметилдапоксетину має таку ж силу дії, як і дапоксетин. Попередній розрахунок передбачає рівномірний розподіл десметилдапоксетину в ЦНС, але невідомо, чи буде це так. Раса. Аналіз клінічної фармакології однократної дози 60 мг дапоксетину не показав статистично значущих відмінностей у пацієнтів різних рас. Аналіз дослідження клінічної фармакології після однократного прийому дапоксетину в дозі 60 мг статистично значущої різниці між представниками латиноамериканців, а також європеоїдної, негроїдної та монголоїдної рас не виявив. Клінічні дослідження, які були проведенні для порівняння фармакокінетики дапоксетину у японців та європейців виявили, що у японців має місце більш високий рівень дапоксетину у плазмі (на 10-20 %) (площа під кривою та пікова концентрація) завдяки більш низькій масі тіла. Значущого клінічного ефекту, якщо концентрація трохи вища, не очікується. Пацієнти літнього віку (віком від 65 років). Аналіз фармакології досліджень однократної дози 60 мг дапоксетину не показав істотних відмінностей у фармакокінетичних параметрах (Cmax, AUCinf, Tmax) здорових літніх чоловіків і здорових молодих чоловіків. Ефективність та безпека не були встановлені для пацієнтів даної групи. Пацієнти з порушенням функції нирок. Клінічне фармакологічне дослідження застосування однократної дози 60 мг дапоксетину було проведено за участю пацієнтів з легким (кліренс креатиніну від 50 до 80 мл/хв), середнім (кліренс креатиніну від 30 до до <50 мл/хв) і тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв) та пацієнтів з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну > 80 мл/хв). Не спостерігалося тенденції до збільшення AUC дапоксетину зі зменшенням ниркової функції. AUC у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю була приблизно в 2 рази більша, ніж у пацієнтів з нормальною функцією нирок, хоча є обмежені дані щодо пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю. Фармакокінетика дапоксетину не була оцінена у пацієнтів, які потребують гемодіалізу. Пацієнти з порушенням функції печінки. У пацієнтів з помірним порушенням функції печінки вільне значення Cmax дапоксетину зменшується на 28 %, а вільне значення AUC є незмінним. Вільне значення Cmax і AUC активної фракції (сума вільного впливу дапоксетину та десметилдапоксетину) було знижено на 30 % і 5 % відповідно. У пацієнтів з помірними порушеннями печінки вільне значення Cmax дапоксетину практично не змінюється (зниження на 3 %) і вільне AUC збільшується на 66 %. Вільний Cmax і AUC активної фракції дапоксетину та десметилдапоксетину були практично незмінними і в два рази збільшені, відповідно. У пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю вільне значення Cmax дапоксетину було знижено на 42 %, але вільне значення AUC було збільшено приблизно на 223 %. Cmax і AUC активної фракції мали подібні зміни. Поліморфізм CYP2D6. Клінічне фармакологічне дослідження застосування однократної дози 60 мг дапоксетину показало, що концентрація в плазмі в повільних метаболізаторів CYP2D6 була вищою, ніж у швидких метаболізаторів CYP2D6 (приблизно на 31 % вище для Cmax, на 36 % вище для AUCinf дапоксетину, на 98 % вище для Cmax та на 161 % вище для AUCinf десметилдапокситину). Активна фракція Пріліджи® може бути збільшена приблизно на 46 % щодо Cmax і приблизно на 90 % щодо AUC. Це збільшення може призвести до більш високої захворюваності та серйозних дозозалежних побічних ефектів, таких як, залежність від дози. Безпека застосування Пріліджи® у повільних метаболізаторів CYP2D6 викликає особливу занепокоєність при одночасному призначенні з іншими лікарськими засобами, які можуть пригнічувати метаболізм дапоксетину, такими як помірні та сильні інгібітори CYP3A4.

Фізико-хімічні властивості

  • таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 30 мг: сірі, круглі, опуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням «30» всередині трикутника на одній стороні і чистою зворотною стороною;
  • таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 60 мг: сірі, круглі, опуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням «60» всередині трикутника на одній стороні і

чистою зворотною стороною.

Особливості застосування

Загальні рекомендації.

Пріліджи® необхідно призначати лише чоловікам з передчасною еякуляцією . Пріліджи® не слід призначати чоловікам, у яких не була діагностована передчасна еякуляція. Не була встановлена безпека застосування і немає даних про вплив на затримку еякуляції у чоловіків, які не мають передчасної еякуляції.

Інші форми сексуальних розладів.

До початку лікування пацієнти з іншими формами сексуальних розладів, включаючи еректильну дисфункцію, повинні бути ретельно обстежені лікарями. Пріліджи® не слід застосовувати чоловікам з еректильною дисфункцією (ЕД), які приймають інгібітори PDE5 - фосфодіестерази-5.

Ортостатична гіпотензія (гіпотонія).

Перед початком лікування необхідний ретельний медичний огляд лікарем, у тому числі анамнез ортостатичних випадків. Виконати ортостатичний тест до початку терапії (артеріальний тиск і частота пульсу, у положенні лежачи, на спині і стоячи). У разі задокументованого анамнезу або підозрюваної ортостатичної реакції застосування Пріліджи® слід уникати.

У клінічних випробуваннях повідомляється про ортостатичну гіпотензію. Лікар повинен проконсультувати пацієнта заздалегідь, що при наявності продромальних симптомів, таких як запаморочення, невдовзі після того, як пацієнт піднявся, то слід негайно лягти так, щоб голова знаходилася нижче, ніж інші частини тіла, або сісти так, щоб голова була між колінами, поки симптоми не пройдуть. Пацієнту не слід швидко підійматися після тривалого лежання або сидіння.

Самогубство/суїцидальні думки.

Антидепресанти, включаючи СІЗЗС, у порівнянні з плацебо підвищують ризик, виникнення суїцидальних думок і суїцидальної поведінки у короткострокових дослідженнях у дітей та підлітків з великими депресивними та іншими психічними розладами. Короткострокові дослідження не свідчать про збільшення ризику схильності до самогубства у разі застосування антидепресантів порівняно з плацебо у дорослих віком від 24 років. У клінічних випробуваннях застосування Пріліджи® для лікування передчасної еякуляції не було чітких свідчень про виникнення схильності до самогубства під час лікування препаратом в оцінці можливих побічних дій, оцінених відповідно до Колумбійської класифікації оцінки самогубства (С-CASA), шкали Монтгомері-Асберга оцінки депресії або шкали оцінки депресії Бека - II.

Непритомність.

Пацієнтів слід попередити, щоб вони уникали ситуацій, які можуть призвести до виникнення травм, в тому числі керування автотранспортом або експлуатації небезпечних механізмів, оскільки може виникнути непритомність або продромальні симптоми, такі як запаморочення або переднепритомний стан.

Повідомлялося про можливе виникнення продромальних симптомів, таких як нудота, запаморочення/переднепритомний стан і потовиділення, які частіше спостерігаються у пацієнтів, які приймали Пріліджи®, порівняно з плацебо.

У клінічних випробуваннях випадки непритомності характеризуються втратою свідомості при брадикардії або припиненні активності синусового вузла. Такі випадки спостерігаються у пацієнтів, що пройшли холтерівський моніторинг ЕКГ, та вважають вазовагальними в етіології, але більшість випадків відбулися протягом перших 3 годин після прийому першої дози препарату або пов'язані з процедурами дослідження в умовах клініки (наприклад, взяття крові на аналіз та ортостатичні процедури, вимірювання артеріального тиску). Можливі продромальні симптоми, такі як нудота, запаморочення, переднепритомний стан, серцебиття, слабкість, сплутаність свідомості та потовиділення, які зазвичай з’являлися протягом перших 3 годин після введення дози та часто їм передувала непритомність. Пацієнтів потрібно проінформувати про ймовірність непритомності в будь-який час з або без продромальних симптомів під час лікування препаратом Пріліджи®. Лікарю слід проконсультувати пацієнтів про важливість підтримки адекватної гідратації і про те, як розпізнати продромальні ознаки та симптоми, щоб зменшити ймовірність отримання серйозних травм, пов'язаних з падінням у зв'язку з втратою свідомості. Якщо пацієнт відчуває продромальні симптоми, то він повинен негайно лягти так, щоб голова знаходилася нижче, ніж інші частини його тіла або сісти так, щоб голова знаходилася між колін, поки симптоми не минуть.

Пацієнти з серцево-судинними факторами ризику.

Пацієнти із серцево-судинними захворюваннями були виключені з фази 3 клінічних випробувань. Ризик несприятливих серцево-судинних наслідків від непритомності (серцева непритомність і непритомність від інших причин) збільшується у хворих з основними структурними серцево-судинними захворюваннями (такими як, документально підтверджене утруднення відтоку, клапанні вади серця, каротидний стеноз та ішемічна хвороба серця). Існує недостатньо даних для визначення, чи поширюється це підвищення ризику вазовагальної непритомності на пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями.

Застосування з рекреаційними препаратами.

Пацієнтам не слід рекомендувати використовувати Пріліджи® в комбінації з рекреаційними препаратами.

Рекреаційні препарати (наркотики) з серотонінергічною активністю, такі як кетамін, метилендіоксиметамфетамін (МДМА) і діетиламід лізергінової кислоти (ЛСД), можуть привести до потенційно серйозних реакцій при застосуванні з Пріліджи®. Ці реакції включають, але не обмежуються аритмією, гіпертермією і серотоніновим синдромом. Застосування Пріліджи® з рекреаційними препаратами, що мають седативні властивості, такими як наркотики та бензодіазепіни, може збільшити сонливість і запаморочення.

Поєднання алкоголю і дапоксетину може посилити пов'язані з прийомом алкоголю нейрокогнітивні ефекти, а також може призвести до посилення нейрокардіогенного небажаного явища, такого як непритомність, підвищуючи таким чином ризик отримання випадкової травми; тому пацієнтам потрібно рекомендувати не вживати алкоголь протягом лікування препаратом Пріліджи®.

Пріліджи® слід призначати з обережністю пацієнтам, які приймають лікарські засоби з вазодилатаційними властивостями (наприклад антагоністи альфа-адренергічних рецепторів і нітрати), у зв'язку з можливою зниженою ортостатичною толерантністю.

Маніакальний синдром.

Пріліджи® не слід призначати пацієнтам, у яких в анамнезі наявний маніакальний синдром/гіпоманія або біполярний афективний розлад. Необхідно припинити прийом препарату, якщо проявляються симптоми цих розладів.

Епілептичний напад.

У зв'язку з властивостями СІЗЗС знижувати судомний поріг у будь-якого пацієнта, прийом Пріліджи® слід припинити, якщо спостерігається епілептичний напад. Хворим з нестабільною епілепсією слід уникати застосування Пріліджи®. Слід ретельно спостерігати за пацієнтами з контрольованою епілепсією під час лікування Пріліджи®.

Депресія та/або психічні розлади.

Чоловіків з основними ознаками та симптомами депресії слід оцінювати до початку лікування Пріліджи®, щоб виключити недіагностовані депресивні розлади. Комбіноване лікування Пріліджи® з антидепресантами, у тому числі СІЗЗС та СІЗЗСН, протипоказано. Не рекомендується припинення лікування постійної депресії або тривоги з метою ініціювання прийому Пріліджи® для лікування ПЕ. Пріліджи® не рекомендований для лікування психічних розладів, його не слід застосовувати чоловікам з такими розладами, як шизофренія, або тим, хто страждає іпохондрією, оскільки погіршення симптомів, пов'язаних з депресією, не може бути виключено. Це може бути результатом основного психічного розладу або наслідком терапії лікарським засобом. Лікарі повинні заохочувати пацієнтів повідомляти про будь-які тривожні думки чи почуття в будь-який час. Якщо ознаки і симптоми депресії виникають під час лікування, прийом препарату Пріліджи® необхідно припинити.

Кровотеча.

Існують повідомлення про порушення гемостазу при застосуванні СІЗЗС. Слід з обережністю приймати Пріліджи®, особливо одночасно з лікарськими засобами, які впливають на функцію тромбоцитів (такими як атипові нейролептики та фенотіазини, ацетилсаліцилова кислота, нестероїдні протизапальні препарати, антитромбоцитарні препарати), або з антикоагулянтами (наприклад варфарин), а також у разі наявності в анамнезі кровотечі або розладів коагуляції.

Ниркова недостатність.

Пріліджи® не рекомендується для застосування хворими з тяжкою нирковою недостатністю і потрібно з обережністю приймати пацієнтам з легким та помірним порушенням функції нирок.

Синдром відміни прийому препарату.

Різке припинення постійного прийому СІЗЗС для лікування хронічних депресивних розладів, як повідомляється, призводить до таких симптомів: дисфоричний розлад, дратівливість, збудження, запаморочення, порушення чутливості (наприклад, парестезія, така як чутливість до удару електричним струмом), тривога, сплутаність свідомості, головний біль, млявість, емоційна лабільність, безсоння і гіпоманія.

Подвійне сліпе клінічне дослідження за участю пацієнтів з ПЕ, призначене для оцінки синдрому відміни прийому препарату щодня протягом 62 днів або при необхідності дозування 60 мг Пріліджи®, показало слабкі симптоми абстиненції з більш високою частотою виникнення безсоння і запаморочення у пацієнтів, які перейшли на плацебо після щоденного прийому препарату.

Захворювання органів зору.

Застосування Пріліджи® було пов'язано з побічними ефектами з боку органів зору, такими як мідріаз та біль в очах. Пріліджи® слід застосовувати з обережністю пацієнтам з підвищеним внутрішньоочним тиском або з ризиком виникнення закритокутової глаукоми.

Непереносимість лактози.

Пацієнти з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом мальабсорбції глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Лікарський засіб застосовується чоловіками.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Пріліджи® має незначний або помірний вплив на здатність до керування транспортними засобами або іншими механізмами. При проведенні клінічних випробувань у осіб, які приймали дапоксетин, повідомлялося про виникнення запаморочення, порушення уваги, непритомності, розмитості зору і сонливості. Тому пацієнтів потрібно попередити про необхідність уникнення травмонебезпечних ситуацій, включаючи управління транспортними засобами та обслуговування механізмів.

Упаковка

Блістер з ПВХ-ПЕ-ПВДХ/алюмінію у розкладній упаковці для продавлювання із захистом від відкривання дітьми, що містить 3 або 6 таблеток, вкритих плівковою оболонкою.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Спеціальні умови зберігання не вимагаються. Зберігати у недоступному для дітей місці.


Отзывы