Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Прамдекс Xр

Міжнародна назва: Pramipexole
Виробник: АТ «Лабораторіос НОРМОН».
АТ Код: ATХ N04B C05
Клінико-фармакологічна група: Допамінергічні засоби. Агоністи допаміну.
Форма випуску: Таблетки пролонгованої дії

Склад

діюча речовина: pramipexole;

1 таблетка пролонгованої дії містить:

праміпексолу дигідрохлорид моногідрат еквівалентно праміпексолу 0,52 мг або

праміпексолу дигідрохлорид моногідрат еквівалентно праміпексолу 1,05 мг;

допоміжні речовини: гіпромелоза, кальцію гідрофосфат безводний, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний.

Показання

Дорослі. Лікування симптомів ідіопатичної хвороби Паркінсона, як монотерапія (без леводопи), так і в комбінації з леводопою, протягом перебігу захворювання. Також для лікування пізніх стадій, коли ефект леводопи послаблюється або стає нестійким, а також спостерігаються коливання терапевтичного ефекту (феномен «включення-виключення»).

Симптоматичне лікування ідіопатичного синдрому неспокійних ніг від помірного до тяжкого ступеня у дорослих у дозах не вище 0,75 мг.

Протипоказання

Підвищена чутливість до компонентів препарату.

Дозування

Таблетки пролонгованої дії ПрамДекс XR є лікарською формою праміпексолу, призначеною для перорального прийому 1 раз на добу.

Хвороба Паркінсона

Початкова терапія.

Дози слід підвищувати поступово, починаючи з 0,375 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату на добу, а потім підвищення слід проводити кожні 5-7 днів. Якщо у пацієнтів немає непереносимих небажаних реакцій, то для досягнення максимального терапевтичного ефекту необхідно провести титрування дози.

Таблиця 1

 

Схема збільшення дози препарату
Тиждень Доза (мг солі) Загальна добова доза (мг солі)
1-й 0,26* 0,375*
2-й 0,52 0,75
3-й 1,05 1,5

* Застосовуються таблетки у відповідному дозуванні.

При необхідності добову дозу слід підвищувати з тижневими інтервалами на 0,75 мг до максимальної дози, що становить 4,5 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату на добу.

Але слід взяти до уваги, що ймовірність появи сонливості підвищується при прийомі доз понад 1,5 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату на добу.

Пацієнтів, які вже приймають таблетки праміпексолу, можна переведити на прийом таблеток пролонгованої дії ПрамДекс XR. Це краще робити на ніч зі збереженням тієї ж самої добової дози. Після переведення на таблетки пролонгованої дії ПрамДекс XR дозу можна скоригувати залежно від реакції пацієнта на лікування.

Підтримуюче лікування.

Максимальна доза повинна бути у межах від 0,375 мг до максимум 4,5 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату на добу. При збільшенні дози в пілотних дослідженнях ефективність препарату спостерігалася із введення добової дози 1,5 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату. Подальше коригування дози потрібно здійснювати з урахуванням клінічної реакції та проявів побічних реакцій. Під час клінічних досліджень приблизно 5 % пацієнтів лікувалися дозами, що не перевищували 1,5 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату. При прогресуючій хворобі Паркінсона можуть бути корисними дози, що перевищують 1,5 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату на добу, якщо планується терапія зі зниженням дози леводопи. Рекомендується зменшувати дозу леводопи під час збільшення дози таблеток ПрамДекс XR, а також при підтримуючій терапії цим препаратом залежно від реакцій у окремих пацієнтів.

Пропущений прийом таблетки.

Якщо прийом дози пропущено, необхідно прийняти таблетку пролонгованої дії ПрамДекс XR впродовж 12 годин після звичного часу прийому. Якщо після пропуску в прийомі препарату пройшло більше 12 годин, таблетку не приймають, а наступну дозу потрібно прийняти наступного дня у звичний час прийому.

Припинення лікування.

Раптове переривання дофамінергічної терапії може призвести до розвитку злоякісного нейролептичного синдрому. Тому дозу праміпексолу слід зменшувати поступово, з кроком 0,75 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату на добу, доки добова доза не буде становити 0,75 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату. Після цього дозу слід зменшувати до 0,375 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату на добу.

Дозування для пацієнтів із порушенням функції нирок.

Виведення праміпексолу залежить від функції нирок. Нижченаведена схема дозування пропонується для початкової терапії.

Пацієнти з кліренсом креатиніну понад 50 мл/хв не потребують зменшення добової дози або частоти застосування.

Пацієнтам з кліренсом креатиніну 20-50 мл/хв початкову добову дозу препарату ПрамДекс XR застосовують за 2 прийоми, починаючи з 0,125 мг 2 рази на добу (0,25 мг/добу). Не слід перевищувати максимальну добову дозу праміпексолу 2,25 мг.

Пацієнтам з кліренсом креатиніну нижче 20 мл/хв добову дозу препарату ПрамДекс XR застосовують за 1 прийом, починаючи з 0,125 мг на добу. Не слід перевищувати максимальну добову дозу праміпексолу 1,5 мг.

При погіршенні функції нирок на фоні підтримуючої терапії добову дозу препарату ПрамДекс XR зменшують на стільки відсотків, на скільки зменшився кліренс креатиніну. Наприклад, за умови зниження кліренсу креатиніну на 30 % добову дозу праміпексолу зменшують на 30 %. Добову дозу можна застосовувати за 2 прийоми, якщо кліренс креатиніну знаходиться в межах 20-50 мл/хв, і за 1, якщо кліренс креатиніну нижче 20 мл/хв.

Дозування для пацієнтів із порушенням функції печінки.

Ймовірно, немає потреби в коригуванні дози для пацієнтів з печінковою недостатністю, оскільки приблизно 90 % абсорбованого праміпексолу виводиться нирками. Проте потенційний вплив печінкової недостатності на фармакокінетику праміпексолу не досліджувався.

Синдром неспокійних ніг.

Рекомендована початкова доза препарату ПрамДекс XR становить 0,125 мг 1 раз на добу за 2-3 години до сну. Для пацієнтів, які потребують додаткового полегшення симптомів, дозу можна збільшувати кожні 4-7 днів до максимальної дози 0,75 мг на добу (див. таблицю 2).

Таблиця 2

 

Схема збільшення дози препарату ПрамДекс XR
Етап титрування Разова добова вечірня доза (мг)
1 0,1251
2* 0,251
3* 0,501
4* 0,75
* у разі потреби

1 застосовуються таблетки у відповідному дозуванні.

Припинення лікування.

Оскільки добова доза для лікування синдрому неспокійних ніг не перевищує 0,75 мг, застосування праміпексолу можна припиняти без поступового зменшення дози. Може спостерігатися поновлення симптомів синдрому неспокійних ніг (посилення тяжкості симптомів порівняно з початковим рівнем) у 10 % пацієнтів після раптового припинення застосування праміпексолу. Такий ефект спостерігався для всіх доз.

Дозування для пацієнтів із порушенням функції нирок.

Виведення праміпексолу з організму залежить від функції нирок. Пацієнтам із кліренсом креатиніну вище 20 мл/хв немає потреби у зменшенні добової дози.

Не вивчалося застосування праміпексолу пацієнтам, які знаходяться на гемодіалізі, та пацієнтам із тяжким ступенем порушення функції нирок.

Дозування для пацієнтів із порушенням функції печінки.

Для пацієнтів із порушенням функції печінки зменшення дози не вважається необхідним, оскільки майже 90 % абсорбованого препарату виводиться нирками.

Спосіб застосування.

Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи водою, не розжовувати, не розділяти на частини і не подрібнювати. Прийом їжі не впливає на прийом препарату. ПрамДекс XR слід приймати кожного дня приблизно в один і той же час.

Діти.

Безпека та ефективність застосування праміпексолу дітям (віком до 18 років) не встановлені. Немає обгрунтування можливості застосування ПрамДексу XR дітям при хворобі Паркінсона.

Побічні дії

Очікувані побічні реакції.

При застосуванні ПрамДексу XR спостерігаються такі побічні реакції, як незвичні сни, амнезія, симптоми розладів контролю за мотивами компульсивної поведінки, а саме: непомірна потреба в їжі, непереборний потяг до здійснення покупок, гіперсексуальність і патологічний потяг до азартних ігор; серцева недостатність; сплутаність свідомості, запор, марення, запаморочення, дискінезія, диспное, втома, галюцинації, головний біль, гикавка, гіперкінезія, гіперфагія, артеріальна гіпотензія, безсоння, розлади лібідо, нудота, параноя, периферичний набряк, пневмонія, свербіж, висипання або інші реакції підвищеної чутливості; занепокоєння; сонливість; раптові напади сну; непритомність; порушення зору, в тому числі диплопія, нечіткість зору та зниження гостроти зору; блювання; зниження маси тіла, включаючи зниження апетиту; збільшення маси тіла.

Побічними реакціями на препарат у пацієнтів з хворобою Паркінсона, про які повідомлялося найчастіше, були нудота, дискінезія, артеріальна гіпотензія, запаморочення, сонливість, безсоння, запори, галюцинації, головний біль і втома. Частота появи сонливості підвищується при прийомі доз понад 1,5 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату на добу. Побічною реакцією на препарат, яка найчастіше виникала при одночасному прийомі леводопи, була дискінезія. Артеріальна гіпотензія може виникати на початку лікування, особливо якщо титрування праміпексолу здійснюється надто швидко.

Інфекції та інвазії: нечасто – пневмонія.

З боку ендокринної системи: нечасто – неадекватна секреція антидіуретичного гормону.

З боку психіки: часто – незвичні сни, симптоми розладів контролю за мотивами компульсивної поведінки, сплутаність свідомості, галюцинації, безсоння; нечасто – непомірна потреба в їжі, непереборний потяг до здійснення покупок, марення, гіперфагія, гіперсексуальність, розлади лібідо, параноя, патологічний потяг до азартних ігор, занепокоєння, делірій, манія.

З боку нервової системи: дуже часто – запаморочення, дискінезія, сонливість, часто – головний біль, нечасто – амнезія, гіперкінезія, раптові напади сну, непритомність.

З боку органів зору: часто – порушення зору, в тому числі диплопія, нечіткість зору та зниження гостроти зору.

З боку серцево-судинної системи: часто – артеріальна гіпотензія; нечасто – серцева недостатність.

З боку дихальної системи: диспное, гикавка.

З боку травного тракту: нудота, запор, блювання.

З боку шкіри: підвищена чутливість, свербіж, висипання.

Загальні розлади: втома, периферичний набряк.

Лабораторні показники: зниження маси тіла, включаючи зниження апетиту; збільшення маси тіла.

Сонливість. Прийом праміпексолу часто пов’язується із сонливістю і нечасто – з надмірною сонливістю у денний час та випадками раптового нападу сну.

Розлади лібідо. Прийом праміпексолу може нечасто пов’язуватися з розладами лібідо (підвищення або зниження).

Розлади контролю над спонуканням. При лікуванні агоністами дофаміну, у т. ч. праміпексолом, можуть спостерігатися симптоми розладу контролю над спонуканням, включаючи патологічний потяг до азартних ігор, посилення лібідо, гіперсексуальність, компульсивну розтрату або купівлю, переїдання та компульсивне вживання їжі.

Під час дослідження методом «випадок-контроль», у якому брали участь пацієнти із хворобою Паркінсона, у всіх пацієнтів, які проходили дофамінергічну або недофамінергічну терапію, спостерігався патологічний потяг до азартних ігор, непереборний потяг до здійснення покупок, непомірну потребу в їжі, а також компульсивна сексуальна поведінка (гіперсексуальність).

Можливі незалежні фактори ризику виникнення розладів контролю за мотивами включали дофамінергічну терапію і більш високі дози при дофамінергічній терапії, молодший вік (≤ 65 років), неперебування у шлюбі та наявність у сім’ї випадків патологічного потягу до азартних ігор, про які повідомляв пацієнт.

Серцева недостатність. У ході досліджень серцева недостатність спостерігалась у пацієнтів, які застосовували праміпексол.

Передозування

Клінічного досвіду значного передозування немає. Очікуваними побічними реакціями можуть бути реакції, що пов’язані з фармакодинамічним профілем агоніста дофаміну, в тому числі нудота, блювання, гіперкінезія, галюцинації, тривога та артеріальна гіпотензія. Встановленого антидоту при передозуванні агоніста дофаміну немає. За наявності ознак стимуляції центральної нервової системи може бути показаний прийом нейролептичного засобу.

Лікування при передозуванні може потребувати вжиття загальних підтримуючих заходів разом із промиванням шлунка, внутрішньовенним введенням рідин, прийомом активованого вугілля і контролем за ЕКГ.

Лікарська взаємодія

Зв’язування з білками плазми крові.

Здатність праміпексолу зв’язуватися з білками плазми крові є дуже низькою (< 20 %), незначна біотрансформація спостерігається у чоловіків. Тому взаємодія з іншими лікарськими засобами, що впливають на зв’язування препарату з білками крові або його виведення шляхом біотрансформації, є малоймовірною. Оскільки антихолінергічні засоби виводяться з організму головним чином шляхом біотрансформації, потенціал взаємодії є обмеженим, хоча взаємодія з антихолінергічними засобами не досліджувалася. Фармакокінетичної взаємодії з селегіліном або леводопою немає.

Інгібітори/конкуренти метаболічного шляху активного виведення препарату нирками.

Циметидин скорочував нирковий кліренс праміпексолу приблизно на 34 %, ймовірно, шляхом пригнічення катіонної секреторної транспортної системи ниркових канальців. Тому лікарські засоби, що є інгібіторами цього метаболічного шляху активного виведення препарату нирками або які виводяться цим шляхом, такі як циметидин, амантадин, мексилетин, зидовудин, цисплатин, хінін та прокаїнамід, можуть взаємодіяти з праміпексолом, що спричиняє зниження кліренсу праміпексолу. Можливість зниження дози праміпексолу потрібно розглянути, коли ці лікарські засоби приймаються одночасно з ПрамДексом XR.

Поєднання з леводопою.

Якщо ПрамДекс XR приймається одночасно з леводопою, рекомендується знижувати дозу леводопи, а дозу інших лікарських засобів, що застосовуються при хворобі Паркінсона, слід залишати незміненою при підвищенні дози препарату.

Через можливі адитивні ефекти слід рекомендувати пацієнтам дотримуватися обережності при прийомі інших седативних лікарських засобів або алкоголю у поєднанні з праміпексолом.

Антипсихотичні лікарські засоби.

Одночасного прийому антипсихотичних лікарських засобів і праміпексолу потрібно уникати, оскільки можна очікувати антагоністичних ефектів.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Праміпексол є агоністом дофаміну, що з високою селективністю і специфічністю зв’язується з підродиною дофамінових рецепторів D2; серед них він має переважну схожість з рецепторами D3, а також повну притаманну їм активність. Праміпексол пом’якшує порушення моторної функції, властиві хворобі Паркінсона, шляхом стимуляції дофамінових рецепторів у смугастому тілі. У ході досліджень, проведених за участю здорових добровольцях, спостерігалося дозозалежне зниження рівня пролактину.

Фармакокінетика

Праміпексол повністю всмоктується після перорального прийому. Абсолютна біодоступність перевищує 90 %. Під час дослідження першої фази, в якій праміпексол у лікарській формі з негайним вивільненням і формі таблеток пролонгованої дії оцінювалися при їх прийомі натще, мінімальна і максимальна концентрації в плазмі крові (Cmin, Cmax), а також дія (площа під кривою «концентрація-час» (AUC)) однієї й тієї добової дози таблеток пролонгованої дії праміпексолу, що приймалися 1 раз на добу, і звичайних таблеток, що приймалися 3 рази на добу, були еквівалентними. Прийом таблеток пролонгованої дії препарату 1 раз на добу спричиняє менші коливання концентрації праміпексолу у плазмі крові протягом 24 годин порівняно з прийомом таблеток праміпексол з негайним вивільненням 3 рази на добу. Сmax у плазмі крові досягаються приблизно через 6 годин після прийому таблеток пролонгованої дії ПрамДекс XR 1 раз на добу. Стабільна дія досягається щонайбільше через 5 днів постійного застосування. Одночасний прийом разом з їжею загалом не впливає на біодоступність праміпексолу. Вживання їжі з високим вмістом жиру спричиняло підвищення Cmax приблизно на 24 % після одноразового застосування препарату і приблизно на 20 % після багаторазового його застосування, а також подовжувало час досягнення максимальної концентрації препарату у здорових добровольців приблизно на 2 години. Одночасний прийом їжі не впливав на загальну дію препарату (AUC). Підвищення Cmax не вважається клінічно значущим. Маса тіла не впливає на AUC, однак було виявлено її вплив на об’єм розподілу і, отже на Cmax. Маса тіла, підвищена на 30 кг, спричиняє підвищення Cmax на 45 %. Проте у ході досліджень у пацієнтів з хворобою Паркінсона не було виявлено клінічно значущого впливу маси тіла на терапевтичний ефект і переносимість таблеток пролонгованої дії препарату ПрамДекс XR. Праміпексол демонструє лінійну кінетику і невелику мінливість рівнів препарату у плазмі крові у різних пацієнтів. У людини здатність праміпексолу зв’язуватися з білками плазми крові дуже низька (< 20 %), а об’єм розподілу великий (400 л). У людини праміпексол метаболізується лише незначною мірою. Виведення праміпексолу у незміненому вигляді нирками є основним шляхом виведення препарату. Приблизно 90 % 14C-міченої дози виводиться нирками, тоді як менше 2 % було виявлено у калі. Загальний кліренс праміпексолу становить приблизно 500 мл/хв, а нирковий кліренс – приблизно 400 мл/хв. Період напіввиведення (t½) варіює від 8 годин у молодих пацієнтів до 12 годин у пацієнтів літнього віку.

Фізико-хімічні властивості

таблетки по 0,52 мг: білого або майже білого кольору циліндричні або двоопуклі таблетки з позначкою «052» з однієї сторони;таблетки по 1,05 мг: білого або майже білого кольору циліндричні або двоопуклі таблетки з позначкою «105» з однієї сторони.

Особливості застосування

При призначенні ПрамДексу XR пацієнтам з хворобою Паркінсона та нирковою недостатністю рекомендується знижена доза .

Галюцинації. Галюцинації відомі як побічний ефект при лікуванні агоністами дофаміну і леводопою. Пацієнтів потрібно поінформувати про те, що у них можуть виникати (переважно зорові) галюцинації.

Дискінезія. При прогресуючій хворобі Паркінсона дискінезія може виникати під час початкового титрування препарату ПрамДекс XR у поєднанні з лікуванням леводопою. У такому разі дозу леводопи слід зменшити.

Раптовий напад сну або сонливість. Прийом праміпексолу пов’язується з сонливістю та раптовими нападами сну, зокрема у пацієнтів з хворобою Паркінсона. Про раптовий напад сну під час денної активності, що у деяких випадках виникає без усвідомлення цього або без появи попереджувальних ознак, повідомлялося рідко. Пацієнтів потрібно повідомити про це. Їм слід порекомендувати бути обережними при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами під час лікування ПрамДексом XR. Пацієнти, у яких виникала сонливість та/або раптовий напад сну, повинні утримуватися від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами. Крім того, потрібно розглянути можливість зниження дози або припинення лікування. Через можливі адитивні ефекти рекомендується дотримуватися обережності, коли у поєднанні з праміпексолом пацієнти приймають інші седативні лікарські засоби або алкоголь.

Розлади контролю над спонуканням. Пацієнтів слід ретельно контролювати щодо розвитку розладів контролю над спонуканням. Пацієнти та особи, які за ними доглядають, мають знати, що при лікуванні агоністами дофаміну, включаючи ПрамДекс XR, можуть спостерігатися симптоми розладу контролю над спонуканням, включаючи патологічний потяг до азартних ігор, посилення лібідо, гіперсексуальність, компульсивна розтрата або купівля, переїдання та компульсивне вживання їжі. При розвитку таких симптомів необхідно розглянути можливість зменшення дози/припинення прийому препарату.

Манія і делірій. Пацієнтів слід ретельно контролювати щодо розвитку манії та делірію. Пацієнти та особи, які за ними доглядають, мають знати, що манія та делірій можуть виникати у пацієнтів, що отримують терапію праміпексолом. При розвитку таких симптомів необхідно розглянути можливість зменшення дози/припинення прийому препарату.

Пацієнти з психотичними розладами. Пацієнтів з психотичними розладами потрібно лікувати лише агоністами дофаміну, якщо потенційна користь переважає над ризиками. Слід уникати одночасного прийому антипсихотичних лікарських засобів і праміпексолу.

Офтальмологічне спостереження. Офтальмологічне спостереження рекомендується здійснювати через однакові проміжки часу або при виникненні патологій зору.

Тяжкі серцево-судинне захворювання. Слід дотримуватися обережності при тяжких серцево-судинних захворюваннях. Рекомендується контролювати артеріальний тиск, особливо на початку лікування, через існування загального ризику ортостатичної артеріальної гіпотензії, пов’язаної з дофамінергічною терапією.

Злоякісний нейролептичний синдром. Повідомлялося про симптоми, що наводять на думку про наявність злоякісного нейролептичного синдрому. У таких випадках відразу ж припиняли дофамінергічну терапію.

Аугментація (посилення симптомів). Повідомлення вказують на те, що лікування синдрому неспокійних ніг допамінергічними препаратами може спричинити аугментацію. Аугментація проявляється ранньою появою симптомів ввечері (або навіть вдень), посиленням симптоматики та поширенням симптомів на верхні кінцівки.

Рабдоміоліз. Відомо про випадок рабдоміолізу у пацієнта з прогресуючою хворобою Паркінсона при лікуванні праміпексолом. У пацієнта спостерігали підвищений рівень креатинфосфокінази (СРК – 10,631 МО/л). Симптоми зникли після припинення лікування.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність. Вплив на вагітність або лактацію у людини не досліджувався. ПрамДекс XR не слід застосовувати у період вагітності, якщо у цьому немає нагальної потреби, тобто коли потенційна користь для вагітної виправдовує потенційний ризик для плода.

Період годування груддю. Оскільки лікування праміпексолом пригнічує секрецію пролактину у людини, очікується пригнічення лактації. Проникнення праміпексолу у грудне молоко не досліджувалося. Через відсутність відповідних даних відносно людини ПрамДекс XR не слід застосовувати у період годуванні груддю. Якщо застосування цього препарату не можна уникнути, годування груддю слід припинити.

Фертильність. Досліджень щодо впливу на фертильність у людини не проводилося.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

ПрамДекс XR може значно впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Можуть виникати галюцинації або сонливість.

Пацієнтів, які лікуються препаратом ПрамДекс XR і у яких при такому лікуванні з’являються сонливість та/або раптові напади сну, потрібно поінформувати про те, що їм слід утримуватися від керування автотранспортом або від діяльності, під час якої через ослаблену пильність вони можуть наражати себе або інших на небезпеку отримання серйозної травми, у т. ч. з летальним наслідком (наприклад при роботі з машинним обладнанням), доти, доки не перестануть виникати рецидивні випадки і сонливість.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері. По 3 блістери у картонній пачці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.

Зберігати у місці, недоступному для дітей.