Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Помпазол

Міжнародна назва: Pantoprazole
Виробник: ЮНІМАКС ЛАБОРАТОРИС.
АТ Код: АТС A02B C02
Клінико-фармакологічна група: Препарат для лікування пептичних виразок; інгібітор протонної помпи.
Форма випуску: Таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні

Склад

діюча речовина: 1 таблетка містить пантопразолу натрію півторагідрату еквівалентно пантопразолу 40 мг;

допоміжні речовини: кальцію гідрофосфат, крохмаль кукурудзяний, кремнію діоксид колоїдний безводний, тальк очищений, магнію стеарат, натрію крохмальгліколят, целюлози ацетофталат, поліетиленгліколь 6000, барвник тартразин (Е 102).

Показання

Лікування пептичної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки; гастроезофагеальної рефлюксної хвороби; синдрому Золлінгера-Еллісона; в схемах ерадикації Неlicobacter pylori (в комбінації з антибактеріальними засобами).

Протипоказання

Підвищена чутливість до пантопразолу або інших складових препарату. Порушення функції печінки та нирок середнього або тяжкого ступеня – у схемах комбінованої ерадикаційної антихелікобактерної терапії. Сумісне застосування з атазанавіром. Дитячий вік.

Дозування

Препарат застосовують внутрішньо дорослим. Приймають перед сніданком і перед вечерею або під час їжі, не розжовуючи і не порушуючи цілісність таблетки, запиваючи рідиною.

При пептичній виразці шлунка та дванадцятипалої кишки призначають по 40 мг (1 таблетка) на добу протягом 2-6 тижнів.

При гастроезофагеальній рефлюксній хворобі – по 40 мг (1 таблетка) 2 рази на добу протягом 4-8 тижнів. Для підтримуючої терапії при ГЕРХ – по 40 мг (1 таблетка) 1 раз на добу строком до 12 місяців.

Для тривалого лікування синдрому Золлінгера-Еллісона початкова доза становить 80 мг (2 таблетки) на добу. При необхідності після цього дозу можна титрувати, збільшуючи або зменшуючи, залежно від показників секреції кислоти в шлунку. Добову дозу, що перевищує 80 мг, необхідно розподілити на два прийоми. Можливе тимчасове збільшення добової дози понад 160 мг, але тривалість застосування повинна обмежуватися періодом, необхідним для адекватної секреції кислоти.

При комбінованій ерадикаційній антихелікобактерній терапії у хворих на виразкову хворобу шлунка або дванадцятипалої кишки – по 40 мг (1 таблетка) 2 рази на добу разом з амоксициліном по 1000 мг 2 рази на добу і кларитроміцином (або метронідазолом) по 500 мг 2 рази на добу. Тривалість лікування – 7 днів.

У пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки доза може бути знижена до 40 мг (1 таблетка) 1 раз у два дні з обов’язковим контролем рівня печінкових ферментів.

Пацієнтам літнього віку та пацієнтам з порушенням функції нирок не рекомендується перевищувати добову дозу 40 мг (1 таблетка), за винятком комбінованої ерадикаційної антихелікобактерної терапії, коли літні пацієнти повинні одержувати звичайну добову дозу (80 мг у два прийоми протягом 1 тижня).

Побічні дії

З боку ШКТ: біль в епігастральній ділянці, діарея, запор або метеоризм. У поодиноких випадках – нудота.

З боку печінки: дуже рідко спостерігалося ушкодження клітин печінки, що призводило до розвитку жовтухи з або без печінкової недостатності.

З боку ЦНС: іноді може виникати головний біль. У поодиноких випадках– запаморочення та розлади зору (затьмареність зору).

Розлади психіки: дуже рідко спостерігалася депресія, яка минала після припинення прийому препарату.

З боку шкіри та підщкірних тканин: іноді можуть виникати алергічні реакції у вигляді свербежу та шкірних висипань. У поодиноких випадках – кропив’янка, мультиформна ексудативна еритема, синдром Лайєлла, синдром Стівена - Джонсона, фоточутливість та ангіоневротичний набряк.

З боку кістково-м’язового апарату: в поодиноких випадках спостерігалася міалгія, яка минала після припинення прийому препарату.

З боку сечовидільної системи: в поодиноких випадках – інтерстиціальний нефрит.

Організм загалом: у поодиноких випадках спостерігалося підвищення температури та периферичні набряки, які минали після відміни препарату. Можливі анафілактичні реакції, включаючи анафілактичний шок.

Розлади метаболізму: дуже рідко спостерігалося підвищення рівня печінкових ферментів (трансаміназ, g-ГТ), тригліцеридів, яке минало після припинення прийому препарату.

Передозування

Специфічні симптоми передозування відсутні. Помпазол добре переноситься в дозах до 240 мг. У разі появи клінічних симптомів інтоксикації необхідно застосувати загальноприйняті процедури елімінації препарату з організму; лікування симптоматичне.

Лікарська взаємодія

Помпазол може змінювати засвоєння інших лікарських засобів, всмоктування яких залежить від рівня рН (наприклад, кетокеназолу).

Пантопразол метаболізується в печінці через систему ферментів цитохрому Р450. Не виключено взаємодії пантопразолу з іншими препаратами, які метаболізується через цю саму систему. Однак, не виявлено клінічно значущої взаємодії пантопразолу з такими лікарськими засобами, як карбамазепін, кофеїн, диклофенак, етанол, глібенкламід, метопролол, напроксен, ніфедипін, фенпрокоумон, піроксикам, варфарин, діазепам, теофілін, фенітоїн, дигоксин, а також пероральні контрацептиви.

Взаємодії пантопразолу з одночасно призначеними антацидами не виявлено.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Пантопразол – це антисекреторний засіб, який блокує шлункову секрецію шляхом інгібуванням Н + /К + -АТФази (“протонної помпи”). Препарат пригнічує термінальну фазу утворення соляної кислоти незалежно від природи подразника. Пантопразол спричиняє досить тривалий антисекреторний ефект (приблизно 24 години).

Фармакокінетика

При пероральному прийомі препарат швидко і майже повністю всмоктується. Максимальна концентрація в плазмі крові відмічається через 2 – 2,5 години після прийому разової дози і залишається незмінною після повторного прийому. Об’єм розподілу – приблизно 0,15 л/кг. Період напіввиведення становить майже 1 годину. Фармацевтичні характеристики.

Фізико-хімічні властивості

жовтого кольору, овальної форми, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, кишковорозчинні.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Помпазол не впливає на здатність керувати транспортними засобами чи складними технічними пристроями.

Особливості застосування

До початку лікування пантопразолом пептичної виразки шлунка необхідно ретельно обстежити пацієнта з метою виключення можливості злоякісного характеру процесу, інакше застосування препарату може маскувати симптоми захворювання та перешкоджати вчасному встановленню діагнозу.

За відсутності у пацієнта реакції на лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби необхідно ендоскопічне обстеження.

При тривалому застосуванні пантопразолу пацієнтами з порушенням функції печінки необхідно систематично проводити контроль печінкових ферментів, при підвищенні рівня останніх застосування препарату припиняють.

Використання препарату дітьми

Немає достатнього досвіду застосування препарату для лікування дітей.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Досвід застосування препарату вагітними обмежений. Даних щодо виділення пантопразолу з грудним молоком немає. У ці періоди препарат допустимо призначати з урахуванням співвідношення користь для жінки/ризик для плода (дитини).

Упаковка

По 14 таблеток у блістері; по 1 блістеру у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Зберігати у захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 оС.