Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Платисан 10

Міжнародна назва: Cisplatin
Виробник: Марксанс Фарма Лтд.
АТ Код: АТС L01X A01
Клінико-фармакологічна група: Антинеопластичні засоби. Сполуки платини.
Форма випуску: Концентрат для розчину для інфузій

Склад

діюча речовина: цисплатин;

1 мл концентрату містить цисплатину 1 мг;

1 флакон містить цисплатину 10 мг або 50 мг (1 мг/мл);

допоміжні речовини: маніт (Е 421), натрію хлорид, натрію гідроксид, кислота хлористоводнева концентрована, вода для ін’єкцій.

Показання

Поширені або метастатичні злоякісні пухлини, зокрема рак яєчка (як паліативний засіб та у комплексі лікувальної поліхіміотерапії), рак яєчника (ІІІ і IV стадій), плоскоклітинна епітеліома голови та шиї (як паліативний засіб).

У вигляді монотерапії або в комбінації з іншими антинеопластичними засобами.

Рак легенів, рак уротелію, цервікальні пухлини.

Протипоказання

Цисплатин протипоказаний пацієнтам:

з гіперчутливістю до активної речовини або інших препаратів, що містять платину;

з порушеннями функції нирок;

у дегідратованому стані (гідратація перед лікуванням і після нього необхідна для запобігання серйозним порушенням функції нирок);

з пригніченою функцією кісткового мозку;

з порушеннями слуху;

з нейропатією, спричиненою цисплатином;

у період вагітності та годування груддю.

Дозування

Розчин для ін’єкцій 1 мг/мл перед застосуванням необхідно розвести в асептичних умовах. Розчин для інфузій можна вводити лише шляхом внутрішньовенного вливання.

При приготуванні розчину препарату і його введенні не можна застосовувати інструменти з частинами, що містять алюміній, якщо вони можуть контактувати з препаратом (це стосується систем для внутрішньовенних вливань, голок, катетерів, шприців тощо).

Інфузійні розчини повинні готуватися в асептичних умовах.

Для розведення концентрату можуть використовуватися:

0,9 % розчин натрію хлориду;

суміш 0,9 % розчину натрію хлориду і 5 % розчину глюкози у співвідношенні 1:1 (концентрація натрію хлориду – 0,45 %, глюкози – 2,5 %).

У разі неможливості попередньої гідратації перед лікуванням цисплатином концентрат також можна розводити сумішшю 0,9 % розчину натрію хлориду і 5 % розчину манітолу у співвідношенні 1:1 (концентрація натрію хлориду – 0,45 %, манітолу – 2,5 %).

Приготування розчинів для інфузій.

Необхідну кількість (дозу) концентрату для приготування розчину для інфузій, розраховану згідно з наведеними далі рекомендаціями, розводять 1–2 л одного із зазначених вище розчинів.

Можна застосовувати лише прозорі безбарвні розчини без механічних включень.

Можливе лише одноразове використання флаконів.

Дози.

Дози цисплатину визначаються залежно від діагнозу, очікуваної реакції хворого, а також залежно від того, застосовується цисплатин самостійно чи як складова комбінованої хіміотерапії. Наведені нижче дозування рекомендуються як дорослим, так і дітям.

При монотерапії рекомендуються такі схеми лікування:

одноразове введення 50–120 мг/м2 поверхні тіла кожні 3–4 тижні;

щоденне введення 15–20 мг/м2 поверхні тіла протягом 5 днів кожні 3–4 тижні.

Рішення про початок наступного курсу лікування можна приймати лише після комплексної оцінки стану пацієнта .

Якщо у пацієнта є порушення функції нирок або пригнічена функція кісткового мозку, дози препарату слід відповідним чином знижувати.

Приготовлені інфузійні розчини вводяться шляхом внутрішньовенного вливання тривалістю 6–8 годин.

Щоб викликати достатній діурез під час і після введення цисплатину, за 2–12 годин до введення препарату має починатися адекватна гідратація організму і тривати щонайменше 6 годин після закінчення інфузії цисплатину.

Гідратація у дорослих здійснюється шляхом внутрішньовенного вливання:

0,9 % розчину натрію хлориду або

суміші 0,9 % розчину натрію хлориду і 5 % розчину глюкози у співвідношенні 1:1.

Гідратація до лікування цисплатином:

проводиться зі швидкістю 100–200 мл/годину протягом 6–12 годин.

Гідратація після лікування цисплатином:

вливається ще 2 л одного із зазначених вище розчинів зі швидкістю 100–200 мл/годину протягом 6–12 годин.

Якщо після гідратації екскреція сечі менша ніж 100–200 мл/годину, може виникнути необхідність проведення форсованого діурезу. Для цього пацієнту внутрішньовенно вводять 37,5 г манітолу у вигляді 10 % розчину (375 мл) або застосовують діуретики (за умови нормальної функції нирок). Манітол або діуретики також необхідно призначати у випадках, коли доза цисплатину перевищує 60 мг/м2 поверхні тіла.

Необхідно, щоб пацієнти вживали велику кількість рідини протягом 24 годин після вливання цисплатину для забезпечення достатньої екскреції сечі.

Побічні реакції.

Небажані побічні ефекти залежать від дози цисплатину і можуть мати кумулятивний характер.

З боку нирок. Незначні оборотні порушення функції нирок можуть спостерігатися після одноразового застосування цисплатину у середніх дозах (20–50 мг/м2 поверхні тіла). При введенні цисплатину у високих дозах (50–120 мг/м2 поверхні тіла) або щоденному застосуванні цисплатину може розвинутися ниркова недостатність з некрозом канальців, що виявляється у вигляді уремії або анурії. Ниркова недостатність може бути необоротною.

Нефротоксичність має кумулятивний характер. Вона виявляється переважно через 2–14 діб після введення першої дози цисплатину. Концентрації креатиніну і сечовини у сироватці можуть підвищуватися. Форсований діурез і гідратація перед введенням цисплатину і після вливання зменшують ризик нефротоксичності. У разі відсутності достатньої гідратації після введення разової дози 50 мг/м2 поверхні тіла симптоми нефротоксичності спостерігаються у 28–36 % пацієнтів.

Можлива гіперурикемія (асимптоматична або із симптомами подагри). Гіперурикемія у поєднанні з нефротоксичністю спостерігається у 25–30 % пацієнтів.

З боку системи крові. Мієлосупресія. Спостерігаються дозозалежна, кумулятивна і переважно оборотна лейкопенія, тромбоцитопенія та анемія. Були випадки Кумбс-позитивної гемолітичної анемії (оборотної). Також можливе виникнення гемолізу, ймовірно, спричиненого цисплатином. Після застосування цисплатину у високих дозах можливе сильне пригнічення функції кісткового мозку (включаючи агранулоцитоз та/або апластичну анемію). Приблизно через 14 діб після введення цисплатину кількість лейкоцитів у більшості пацієнтів значно знижується (у 5 % пацієнтів – до 1,5x109/л і нижче). Кількість тромбоцитів досягає мінімуму приблизно через 21 добу (у 10 % пацієнтів вона зменшується до 50x109/л і нижче). Показники повертаються до норми приблизно через 39 діб.

Передозування

При передозуванні інтенсивність зазначених раніше токсичних ефектів вища. Ефективна гідратація та осмотичний діурез відразу ж після передозування можуть знизити токсичний вплив цисплатину.

У разі значного передозування (≥ 200 мг/м2 поверхні тіла) внаслідок проходження цисплатину крізь гематоенцефалічний бар’єр може спостерігатися безпосередній вплив на респіраторний центр із виникненням загрозливих для життя респіраторних розладів і порушення кислотно-основної рівноваги. Терапія – симптоматична.

Лікарська взаємодія

При одночасному застосуванні інших препаратів, що пригнічують функцію кісткового мозку, або променевої терапії мієлосупресивна дія цисплатину посилюється.

Нефротоксична дія цисплатину може посилюватися при паралельному лікуванні гіпотензивними засобами, що містять фуросемід, гідралазин, діазоксид і пропранолол.

У разі паралельного застосування цисплатину та алопуринолу, колхіцину, пробенециду або сульфінпіразону дози останніх препаратів часом доводиться коригувати, оскільки цисплатин спричиняє підвищення концентрації сечової кислоти у сироватці крові.

За винятком пацієнтів, які одержують цисплатин у дозах понад 60 мг/м2 поверхні тіла і у яких секреція сечі не перевищує 1000 мл за 24 години, хворим не слід призначати форсований діурез канальцевими діуретиками, оскільки це може призвести до ушкодження нирок і посилення ототоксичності.

Симптоми ототоксичної дії цисплатину (наприклад запаморочення, шум у вухах) можуть маскуватися при паралельному застосуванні антигістамінних препаратів, буклізину, циклізину, локсапіну, меклозину, фенотіазинів, тіоксантинів або триметобензамідів.

Нефротоксичні препарати (наприклад цефалоспорини, аміноглікозиди) і ототоксичні лікарські засоби (наприклад аміноглікозиди) посилюють токсичну дію цисплатину на відповідні органи. Під час або після лікування цисплатином слід з обережністю призначати препарати, що виводяться переважно нирками (наприклад такі цитостатики, як блеоміцин і метотрексат), оскільки цисплатин уповільнює ниркову екскрецію.

При одночасному застосуванні іфосфаміду та цисплатину спостерігається посилена екскреція протеїну. Іфосфамід також потенціює ототоксичну дію цисплатину, хоча сам по собі іфосфамід не ототоксичний.

Під час одного рандомізованого дослідження було відмічено, що результати лікування цисплатином пацієнток із прогресуючим раком яєчника гірші при паралельному застосуванні піридоксину і гексаметилмеламіну.

Було встановлено, що у разі застосування паклітакселу після терапії цисплатином кліренс паклітакселу може знижуватися на 70–75 %.

При комбінованому лікуванні цисплатином, блеоміцином та етопозидом у декількох випадках було зафіксовано зниження концентрації літію у крові. Тому під час лікування рекомендується стежити за показниками літію.

Цисплатин може погіршувати абсорбцію фенітоїну і таким чином знижувати ефективність протиепілептичної терапії.

Пеніциламін та інші хелатуючі сполуки можуть зменшувати ефективність лікування цисплатином.

Протягом 3 місяців після лікування цисплатином не слід проводити вакцинацію живими вакцинами.

Несумісність

Цисплатин вступає в реакцію з алюмінієм з утворенням чорного платинового осаду. Тому при маніпуляціях із препаратом не можна використовувати інструменти, що містять алюміній.

Концентрат цисплатину не можна змішувати з жодним медичним препаратом, за винятком розчинів, зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози». Концентрат не можна розводити 5 % розчином глюкози або 5 % розчином манітолу, а лише їх сумішами з 0,9 % розчином хлориду натрію.

Антиоксиданти (наприклад метабісульфіт натрію), бікарбонати (бікарбонат натрію), сульфати, фторурацил і паклітаксел можуть інактивувати цисплатин в інфузійних системах.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

. Цисплатин (цис-діаміндихлорплатина-ІІ) є неорганічною речовиною, що містить важкий метал – платину. Він пригнічує синтез ДНК у результаті формування перехресних зв’язків (зшивок) всередині ниток ДНК та між ними. Синтез протеїну та РНК також пригнічується, проте не такою мірою. Цитотоксична дія цисплатину спричинена зв’язуванням усіх основ ДНК, особливо гуаніну та аденіну в позиції N-7. Хоча протипухлинна дія цисплатину пов’язана переважно з пригніченням синтезу ДНК, існують ще й інші механізми його впливу на новоутворення. Наприклад, цисплатин підвищує імуногенність пухлин. Цитостатична дія цисплатину нагадує дію алкілуючих речовин. Цисплатин також має імуносупресивні та антибактеріальні властивості й підвищує чутливість до опромінення. Дія цисплатину на клітини не залежить від фази циклу.

Фармакокінетика

Після внутрішньовенного введення у дозі 20–120 мг/м2 поверхні тіла цисплатин швидко розподіляється в усіх тканинах. Найвища концентрація платини спостерігається у печінці, передміхуровій залозі й нирках, дещо нижча – у сечовому міхурі, м’язах, яєчках, підшлунковій залозі й селезінці і найнижча – у кишечнику, надниркових залозах, серці, легенях, головному мозку й мозочку. Через 2 години після введення понад 90 % від загальної кількості цисплатину у плазмі зв’язується з протеїнами. Цей зв’язок, ймовірно, має необоротний характер. Зв’язаний з протеїнами цисплатин не має протипухлинних властивостей. Фармакокінетика цисплатину нелінійна. Без допомоги ферментів він трансформується в один або декілька метаболітів. Після внутрішньовенної ін’єкції у дозі 50–100 мг/м2 поверхні тіла спостерігається двофазове виведення цисплатину з плазми. У людей тривалість періоду напіввиведення під час першої фази (розподілу) становить 10–60 хвилин, а під час другої (термінальної) фази – 2–5 діб. Тривалість періоду напіввиведення з плазми подовжується при порушеннях функції нирок. Також вона може теоретично зростати за наявності асциту, спричиненого активним зв’язуванням цисплатину з протеїнами. У результаті екстенсивного зв’язування платини з протеїнами спостерігається довге або неповне виведення цисплатину з організму. За період 84–120 годин із сечею виводиться 27–45 % прийнятої дози. При тривалих інфузіях кількість виведеного з сечею цисплатину більша. Екскреція з фекаліями мінімальна, невелика кількість платини виявляється у жовчному міхурі та товстому кишечнику.

Фізико-хімічні властивості

прозорий, безбарвний або злегка жовтуватий розчин.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Під час лікування слід утримуватися від діяльності, що потребує підвищеної уваги і швидких психомоторних реакцій.

Особливості застосування

З боку органів слуху. Ототоксичність відмічається приблизно у 30 % пацієнтів, яким цисплатин вводився у дозі 50 мг/м2 поверхні тіла. Ототоксична дія цисплатину є кумулятивною, часом необоротною. Інколи уражається лише одне вухо. Симптомами ототоксичності зазвичай є шум у вухах та/або порушення слуху в діапазоні високих частот (4000–8000 Гц). Порушення слуху в нормальному слуховому діапазоні (250–2000 Гц) спостерігаються у 10–15 % пацієнтів. Також можливі комбінована глухота і порушення роботи вестибулярного апарату, що супроводжується запамороченнями. Попереднє або одночасне опромінювання зони черепа збільшує ризик втрати слуху. Після лікування цисплатином пацієнти втрачають здатність до нормального спілкування лише в поодиноких випадках. При лікуванні дітей ускладнення можуть бути серйознішими.

З боку органів зору. Втрата зору внаслідок комбінованої терапії декількома препаратами, включаючи цисплатин, спостерігається рідко. Відмічені поодинокі випадки набряку диска зорового нерва з порушеннями зору, проте вони є оборотними і після закінчення лікування зір відновлюється. Зафіксовано лише один випадок одностороннього ретробульбарного невриту з втратою гостроти зору після поліхіміотерапії з подальшим лікуванням цисплатином.

З боку нервової системи. Під час лікування цисплатином спостерігається периферична невропатія (зазвичай двостороння і сенсорна), зрідка – втрата смакової або тактильної функції чи ретробульбарний неврит із втратою зору, а також порушення церебральних функцій (що супроводжуються сплутаністю свідомості, втратою виразного мовлення, в окремих випадках – кірковою сліпотою, втратою пам’яті, паралічем). Зафіксовано випадки появи симптомів Лерміца, автономної невропатії і мієлопатії спинного мозку. Є повідомлення про тяжкі ураження мозку (зокрема про один випадок гострих цереброваскулярних ускладнень, церебральний артеріїт, оклюзію сонної артерії, енцефалопатію). Якщо у пацієнта відмічено один із зазначених вище церебральних симптомів, лікування цисплатином треба негайно припинити. Нейротоксичний вплив цисплатину може бути оборотним, проте не завжди. У 30–50 % пацієнтів порушені функції не відновлюються навіть після закінчення лікування. Прояви нейротоксичної дії цисплатину можуть відмічатися як після введення першої дози, так і після тривалої терапії.

Електроліти сироватки. Зрідка спостерігається гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіпонатріємія, гіпофосфатемія та гіпокаліємія зі спазмами м’язів та/або змінами ЕКГ внаслідок ушкодження ниркової системи цисплатином (при цьому резорбція зазначених катіонів у ниркових канальцях зменшується).

Алергічні реакції. Зрідка спостерігаються анафілактичні реакції. Найчастіше це висипання, кропив’янка, еритема, свербіж. Є окремі повідомлення про гіпотензію, тахікардію, задишку, бронхоспазм, набряк обличчя і пропасницю. У таких випадках може бути необхідним лікування антигістамінними препаратами, епінефрином (адреналіном) і стероїдами.

З боку гепатобіліарної системи. Зафіксовані поодинокі випадки порушення функції печінки з підвищенням концентрацій трансаміназ сироватки, однак ці зміни є оборотними. Дуже рідко спостерігається зниження рівня альбуміну, можливо, пов’язане з лікуванням цисплатином.

З боку серцево-судинної системи. Зареєстровані поодинокі випадки порушень серцевого ритму, зокрема брадикардія, тахікардія та інші аритмії. Зрідка відмічають зміни ЕКГ. Є повідомлення про зупинку серця при лікуванні цисплатином у комбінації з іншими цитостатиками, однак це трапляється дуже рідко.

З боку імунної системи. Спостерігається імуносупресія.

Інше. Можливі локальні набряки і біль, еритема, виразки на шкірі та флебіт у місцях ін’єкцій після внутрішньовенного введення препарату.

Можливі металеві відкладення на яснах.

Можливі алопеція, порушення сперматогенезу та овуляції, а також болюча гінекомастія.

Є інформація про зв’язок між застосуванням цисплатину і розвитком вторинного нелімфатичного лейкозу.

Згідно з повідомленнями декількох незалежних джерел, існує зв’язок між комбінованою хіміотерапією цисплатином та іншими препаратами і розвитком васкулярних розладів (церебральної та коронарної ішемії, порушення периферичної циркуляції крові на зразок синдрому Рейно).

Теоретично препарат є канцерогенним (виходячи з механізму дії цисплатину), проте практичних доказів цього немає.

При лікуванні цисплатином також були зафіксовані гіперхолестеринемія (рідко), неадекватна секреція антидіуретичного гормону (поодинокі випадки), підвищення концентрації амілази в сироватці (рідко), тромботична мікроангіопатія у поєднанні з гемолітично-уремічним синдромом (поодинокі випадки).

Часом реєструється підвищення концентрації заліза у крові.

Використання препарату дітьми

Препарат застосовують дітям.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Є підозра, що цисплатин може спричиняти серйозні дефекти у плода, якщо він застосовується в період вагітності. Тому цисплатин протипоказаний вагітним.

Цисплатин був виявлений у молоці ссавців під час експериментів на тваринах. Тому годування груддю під час терапії цисплатином протипоказане.

Упаковка

По 10 мл або 50 мл концентрату у скляному флаконі, по 1 флакону у повітряно-пухирчатій обгортці у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Назва та місцезнаходження заявник

Умови та терміни зберігання

. 2 роки. Умови зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці при температурі від 15 °С до 25 °С. Не заморожувати.

Невикористаний лікарський засіб потрібно знищити.


Отзывы