Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Пиридоксина Гидрохлорид

Міжнародна назва: Pyridoxine
Виробник: Одеське виробниче хіміко-фармацевтичне підприємство «Біостимулятор» у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
АТ Код: АТС А11Н А02
Клінико-фармакологічна група: Прості препарати вітамінів. Піридоксин (вітамін В 6 ).
Форма випуску: Розчин для ін’єкцій

Склад

діюча речовина: руridoxine; 5-гідроксин-6-метил-3,4-піридиндиметанол;

1 мл розчину містить піридоксину гідрохлориду 50 мг;

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Показання

  • Гіповітаміноз В6, спричинений неповноцінним харчуванням, тривалою інфекцією, діареєю, ентеритом, спру, тривалим станом стресу, синдромом мальабсорбції, станом після видалення великих ділянок кишечнику, гемодіалізом.
  • У складі комплексної терапії: анемії різного генезу (в т. ч. сидеробластна), лейкопенія; захворювання центральної нервової системи (паркінсонізм, мала хорея, хвороба Літтла, радикуліти, неврити, невралгія, хвороба Меньєра), інволюційна депресія; синдром похмілля, виведення із запою.
  • Застосування препаратів групи ізоніазиду та їх передозування.
  • Токсикоз вагітних.
  • Себореєподібні і несеборейні дерматити, оперізувальний герпес, нейродерміт, псоріаз, ексудативний діатез.
  • Піридоксинзалежний синдром, включаючи піридоксинзалежні судоми у новонароджених.
  • Атеросклероз, цукровий діабет; повітряна і морська хвороба.

Протипоказання

Гіперчутливість до препарату. Тяжкі ураження печінки, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, ішемічна хвороба серця.

Дозування

Призначають внутрішньом’язово, внутрішньовенно або підшкірно у випадках, коли пероральний прийом неможливий.

Курс лікування індивідуальний і визначається типом і тяжкістю захворювання.

Розчин готують безпосередньо перед застосуванням – разову дозу препарату розводять в 1-2 мл води для ін’єкцій або 0,9 % розчину натрію хлориду.

Гіповітаміноз В6. Дорослим призначають у добовій дозі 50-100 мг (1-2 мл) за 1-2 введення; курс лікування – 3-4 тижні.

Сидеробластна анемія. Призначають внутрішньом’язово в дозі 100 мг (2 мл) 2 рази на тиждень. Доцільно одночасно призначати фолієву кислоту, вітамін В12, рибофлавін.

Паркінсонізм. Призначають внутрішньом’язово в добовій дозі 100 мг (2 мл). Курс лікування – 20-25 ін’єкцій; через 2-3 місяці проводять повторну терапію. За іншою схемою лікування розпочинають з добової дози 50-100 мг (1-2 мл), потім щодня дозу підвищують на 50 мг (1 мл) і доводять її до добової дози 300-400 мг (6-8 мл) у вигляді одноразової ін’єкції протягом 12-15 днів.

Депресії інволюційного віку. Призначають внутрішньом’язово в добовій дозі 200 мг (4 мл); курс лікування – 20-25 ін’єкцій.

Застосування препаратів групи ізоніазиду. Профілактично піридоксин призначають у добовій дозі 5-10 мг (0,1-0,2 мл) протягом всього курсу ізоніазиду.

Передозування препаратів групи ізоніазиду. При передозуванні препаратів групи ізоніазиду на кожен 1 г передозованого препарату внутрішньовенно вводять 1 г (20 мл) піридоксину із швидкістю 0,5 г/хв. При передозуванні ізоніазиду понад 10 г піридоксин вводять внутрішньовенно в дозі 4 г (80 мл), потім внутрішньом’язово – по 1 г (20 мл) піридоксину кожні 30 хв. Загальна добова доза – 70-350 мг/кг.

Токсикоз вагітних. Призначають у добовій дозі 50 мг (1 мл) внутрішньом’язово; курс лікування – 10-20 ін’єкцій.

Піридоксинзалежна анемія (мікроцитарна, гіпохромна з підвищенням рівня заліза у плазмі крові). Призначають у добовій дозі 50-200 мг (1-4 мл) протягом 1-2 місяців. У разі відсутності ефекту переходять на інший вид терапії.

Піридоксинзалежний синдром, включаючи піридоксинзалежні судоми. Призначають внутрішньовенно або внутрішньом’язово в добовій дозі 50-500 мг (1-10 мл), вводять внутрішньовенно із швидкістю 50 мг/хв; курс лікування – 3-4 тижні.

Інші показання. Дорослим зазвичай призначають у добовій дозі 50-100 мг (1-2 мл) за 1-2 введення.

Для дітей при гіповітамінозі В6 дозу призначає лікар індивідуально з розрахунку 1-2 мг/кг маси тіла на добу; курс лікування – 2 тижні. При піридоксинзалежних судомах, у тому числі новонародженим, вводять у добовій дозі 50-100 мг (1-2 мл) внутрішньом’язово або внутрішньовенно струминно зі швидкістю 50 мг/хв. Максимальні дози для дітей не встановлені. При передозуванні ізоніазиду на кожен 1 г передозованого препарату вводять внутрішньовенно 1 г (20 мл) піридоксину. Якщо доза ізоніазиду невідома, піридоксин вводять із розрахунку 70 мг/кг маси тіла; максимальна доза – 5 г (100 мл).

Побічні дії

При застосуванні препарату можливі:

  • алергічні реакції: анафілактичний шок, кропив’янка, макульозно-папульозні висипання, шкірний свербіж;
  • біль в епігастральній ділянці, печія, підвищення секреції шлункового соку;
  • оніміння кінцівок, поява відчуття стиснення в кінцівках – симптом «панчох» і «рукавичок»;
  • зниження лактації у період годування груддю; рідко – втрата свідомості, судоми (виникають тільки при швидкому введенні).

Передозування

Симптоми: посилення побічних ефектів; порушення обміну білків, вуглеводів та ліпідів; дегенеративні зміни в центральній нервовій системі (периферична невропатія) та паренхіматозних органах (порушення процесів обміну, пов’язані зі значним зниженням нікотинамідних коферментів НАД і НАДФ та дефіцитом нікотинової кислоти). Симптоми периферичної невропатії включають гіперпарестезію, парестезію, м’язову слабкість. Можливі сенсорні нейропатії з прогресуючим порушенням ходи, відчуттям оніміння та поколювання в ногах та руках, часткове облисіння, зниження опірності до інфекцій, зниження активності протизгортувальної системи крові. При тривалому введені у великих дозах розвивається гіпервітаміноз В6, який характеризується різким зниженням вмісту білка у м’язовій тканині та внутрішніх органах. На ранніх стадіях гіпервітамінозу В6 можуть з’явитися висипи на шкірі, запаморочення, судоми. При відміні препарату ці ознаки оборотні.

Лікування: відміна препарату, симптоматична терапія.

Лікарська взаємодія

Розчин піридоксину гідрохлориду посилює дію діуретиків. Препарат не призначають одночасно з леводопою, оскільки послаблюється дія останньої.

Ізонікотин гідразид, пеніциламін, циклосерин, оральні контрацептиви, що містять естрогени, послаблюють ефект піридоксину.

Комбінується з серцевими глікозидами, глутаміновою кислотою і аспаркамом.

Одночасне застосування піридоксину гідрохлориду з циклосерином, етіонамідом, гідролазином, азитіоприном, хлорамбуцилом, кортикотропіном, циклофосфамідом, циклоспорином, меркаптопурином, ізоніазидом, пеніциліном може спричинити анемію і невропатію.

Зменшує ефективність протипаркінсонічних препаратів.

Запобігає офтальмологічним ускладненням, що виникають при тривалому застосуванні препаратів левоміцетину резорбтивної дії (синтоміцину, хлорамфеніколу).

Усуває побічні ефекти трициклічних антидепресантів, зумовлені їх антихолінергічною активністю (сухість у роті, затримка сечі).

Піридоксин у високих дозах може порушувати дію протисудомних засобів.

Кортикостероїди можуть призводити до зменшення кількості вітаміну В6 в організмі.

Несумісність

Не можна вводити в одному шприці розчин Піридоксину гідрохлориду з розчинами та тіаміну (вітамін В1) та ціанокобаламіну (вітамін В12).

Також при введенні в одному шприці кислоти нікотинової з піридоксином відбувається розпад піридоксину та посилення алергізуючої дії.

Не рекомендується змішувати в одній інфузійній системі або в одному шприці з іншими лікарськими засобами: адреноміметиками, ампіциліну натрієвою сіллю, амфотерицином В, аскорбіновою кислотою, іншими вітамінами групи В, фітоменаіоном, дипіридамолом оксиферискорбоном натрію, похідними фенотіазину (хлорпромазин), фуросемідом, етамзилатом, еуфіліном.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Піридоксину гідрохлорид (вітамін В 6 ) бере участь в обміні речовин, необхідний для нормального функціонування центральної та периферичної нервової системи, бере участь у синтезі нейромедіаторів. У фосфорильованій формі вітамін В 6 входить до складу ферментів, які забезпечують процеси декарбоксилювання та переамінування амінокислот. Він активно бере участь у метаболізмі триптофану, метіоніну, цистеїну, глутамінової та інших амінокислот, у біосинтезі нефромедіаторів допаміну, норадреналіну, адреналіну, серотоніну, гістаміну та ГАМК; покращує ліпідний обмін при атеросклерозі; посилює діурез. Ізольований дефіцит піридоксину зустрічається дуже рідко, головним чином у дітей, які знаходяться на спеціальному штучному вигодовуванні (проявляється діареєю, судомами, анемією, може розвинутися периферична невропатія). Піридоксин при цукровому діабеті та атеросклерозі сприяє зниженню артеріального тиску. Виступає як кофактор дофа-декарбоксилази, позитивно впливаючи на вироблення серотоніну та норепінефрину, особливо при депресивних станах. Інгібує агрегацію тромбоцитів і збільшує час згортання крові внаслідок зв’язування піридоксальфосфату з фіброгеном і специфічними аміногрупами на поверхні тромбоцитів.

Фармакокінетика

Піридоксину гідрохлорид метаболізується в печінці. Кінцеві продукти метаболізму (4-піридоксилова кислота і 5-фосфопіридоксилова кислота) виводяться нирками. Близько 8-10 % препарату виводиться з сечею у незміненому стані. Накопичується переважно в печінці, менше – у м’язах і ЦНС. Проникає крізь плаценту, ексекретується в грудне молоко. Період напіввиведення – 15-20 днів. Виводиться нирками, при внутрішньовенному введенні – з жовчею (2 %), а також за допомогою гемодіалізу. Фармацевтичні характеристики.

Фізико-хімічні властивості

прозора, безбарвна або ледь жовтувата рідина.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Препарат зазвичай не впливає на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами, однак слід враховувати індивідуальну реакцію організму.

Особливості застосування

Обережно застосовувати пацієнтам з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі (через можливе підвищення кислотності шлункового соку), функціональній недостатності печінки (піридоксин у великих дозах може погіршувати її функцію). Обмін піридоксину погіршується при регулярному вживанні алкоголю.

Використання препарату дітьми

Препарат застосовують у педіатричній практиці.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Препарат призначають у період вагітності тільки при токсикозі вагітних. Застосування у великих дозах під час вагітності може призвести до розвитку синдрому залежності у новонароджених. При застосуванні препарату в період годування груддю можливе зниження лактації, тому в цей період препарат застосовують лише за життєвими показаннями.

Упаковка

По 1 мл в ампулі. По 10 ампул у пачці або коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Умови зберігання. Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 0С. Зберігати у недоступному для дітей місці.