Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Перлинганит

Міжнародна назва: Glyceryl trinitrate
Виробник: Шварц Фарма АГ.
АТ Код: АТС С01D A02
Клінико-фармакологічна група: Вазодилататори, що застосовуються в кардіології. Органічні нітрати.
Форма випуску: Розчин для інфузій

Склад

1 ампула з 10 мл розчину містить 10 мг нітрогліцерину;

допоміжні речовини: пропіленгліколь, глюкоза, вода для ін’єкцій, кислота соляна 1N.

Показання

  • Нестабільна стенокардія, вазоспастична стенокардія (стенокардія Принцметала);
  • гострий інфаркт міокарда;
  • гостра лівошлуночкова недостатність;
  • гіпертонічний криз з декомпенсацією серцевої діяльності;
  • контрольована гіпотензія (для досягнення певного зниження артеріального тиску під час проведення операції).

Протипоказання

Препарат протипоказаний:

  • при підвищеній чутливості до гліцерилу тринітрату або інших компонентів препарату;
  • гострій судинній недостатності (шок, судинний колапс);
  • кардіогенному шоці, у разі неможливості корекції кінцевого діастолічного тиску лівого шлуночка за допомогою відповідних заходів;
  • тяжкій гіпотензії (систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст.);
  • при гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії з обструкцією шляхів відтоку;
  • констриктивному перикардиті (обмежуючому запаленні серцевої сумки);
  • тампонаді серця;

При терапії нітратами не можна застосовувати інгібітори фосфодіестерази (наприклад силденафіл).

Дозування

Дозу підбирають індивідуально для кожного пацієнта, під контролем клінічних і гемодинамічних показників. Лікування починають з низьких доз і поступово збільшують їх до необхідних. Рекомендується дозування від 0,75 до 8 мг гліцерилу тринітрату на годину, зрідка – до 10 мг на годину. При тяжкій стенокардії потрібно лікування у відділенні інтенсивної терапії з дозами від 2 до 8 мг на годину (33-133 мкг на хвилину).

При гострій лівошлуночковій недостатності (набряк легенів) та при інфаркті міокарда спочатку повільно внутрішньовенно вводять 1 мг гліцерилу тринітрату протягом 3 хвилин, після чого 1-2 дні проводять тривалу інфузію зі швидкістю від 2 до 8 мг на годину.

Для пацієнтів з гіпертонічним кризом доза становить 2 – 8 мг гліцерилу тринітрату при безперервному контролі артеріального тиску і частоти серцевих скорочень.

При контрольованій гіпотензії, залежно від типу наркозу і потрібного рівня зниження артеріального тиску, доза становить від 2 до 10 мкг на 1 кг маси тіла на хвилину під контролем ЕКГ та інвазивним контролем артеріального тиску.

Для пацієнтів з тяжкою печінковою чи нирковою недостатністю дозування внутрішньовенного введення гліцерилу тринітрату, особливо при застосуванні високих доз, може потребувати корекції, залежно від стану пацієнта.

Перлінганіт® можна застосовувати розведеним або нерозведеним.

Розчин стерильний, але не містить консервантів. Ампули Перлінганіту® слід розкривати в асептичних умовах, безпосередньо перед застосуванням.

Перлінганіт® сумісний з інфузійними розчинами звичайного застосування, такими як, наприклад, фізіологічний сольовий розчин, 5-40% розчин глюкози, розчин Рінгера, розчини, що містять білок.

Для внутрішньовенного введення Перлінганіту® придатними є інфузійні системи з поліетилену, поліпропілену і політетрафторетилену. Такі матеріали, як полівінілхлорид або поліуретан, адсорбують активний компонент, що веде до його втрати. При використанні цих матеріалів дозу необхідно збільшувати відповідно до потреб пацієнта.

Приготування розведеного розчину

  • Концентрація 100 мкг/мл (0,01%):

50 мл Перлінганіту® (5 ампул по 10 мл) необхідно для приготування 500 мл розчину, готового для застосування.

  • Концентрація 200 мкг/мл (0,02%):

100 мл Перлінганіту® (10 ампул по 10 мл) необхідно для приготування 500 мл розчину, готового для застосування.

Таблиця розрахунку дози Перлінганіту®

 

5 ампул по 10 мл ПЕРЛІНГАНІТУ® розвести до 500 мл (100 мкг/мл) ПЕРЛІНГАНІТ® Дозування 10 ампул по 10 мл ПЕРЛІНГАНІТУ® розвести до 500 мл (200 мкг/мл)
Швидкість інфузії Швидкість інфузії
мл*/год краплі/хв мг/год мл/год краплі/хв
10 3-4 1 5 1-2
20 7 2 10 3
30 10 3 15 5
40 13 4 20 7
50 17 5 25 8
60 20 6 30 10
70 23 7 35 12
80 27 8 40 13
90 30 9 45 15
100 33 10 50 17

*1 мл відповідає 20 краплям

Залежно від клінічної картини, показників геодинаміки та ЕКГ лікування може тривати 3 дні і більше.

Контроль показників серцево-судинної системи при лікуванні

  • Контроль артеріального тиску (за допомогою тонометра), не нижче 100 мм рт. ст.
  • ЕКГ-моніторинг.
  • Частота серцевих скорочень.
  • Діурез (катетер).

Побічні дії

На початку лікування може з’явитися головний біль („нітратний головний біль”), який звичайно зникає через кілька днів при подальшому застосуванні препарату.

Іноді (в 1 – 10% пацієнтів) при першому застосуванні чи при збільшенні дози спостерігається падіння артеріального тиску та/або запаморочення при зміні положення тіла. Це може супроводжуватися сонливістю, рефлекторним підвищенням частоти пульсу та відчуттям слабкості, нечіткістю зору.

Зрідка (менше ніж в 1%) можуть виникати нудота, блювання, а також почервоніння шкіри та алергічні реакції (наприклад, висип), що інколи бувають досить тяжкими. В окремих випадках спостерігається ексфоліативний дерматит.

При застосуванні органічних нітратів повідомляли про тяжкі гіпотензивні реакції, що супроводжувались нудотою, блюванням, відчуттям неспокою, блідістю та підвищеним потовиділенням. Вкрай рідко може розвинутись колапс (який іноді супроводжується уповільненням пульсу та синкопе). Вкрай рідко при значному падінні артеріального тиску може спостерігатися посилення симптоматики стенокардії.

Є декілька повідомлень про печію при прийомі нітратів, наймовірніше пов’язану з релаксацією сфінктера та рефлюксом шлункового вмісту в стравохід.

Застосування розчину Перлінганіту® може спричинити тимчасову гіпоксемію через відносний перерозподіл кровотоку в альвеолярні зони з гіповентиляцією. У хворих на ішемічну хворобу серця це може призвести до тимчасової гіпоксії міокарда.

Передозування

Симптоми передозування:

  • падіння кров’яного тиску до рівня ≤ 90 мм рт. ст.;
  • блідість;
  • посилене потовиділення;
  • слабке наповнення пульсу;
  • тахікардія;
  • запаморочення (у тому числі ортостатичні реакції при зміні положення тіла);
  • головний біль;
  • слабкість;
  • нудота;
  • блювання;
  • діарея;
  • підвищення температури тіла, судоми;
  • відносно пацієнтів, які вживали інші нітрати, повідомлялося про випадки метгемоглобінемії. Під час біотрансформації гліцерилу тринітрату вивільнюються нітритні іони, що можуть індукувати метгемоглобінемію та ціаноз з наступними тахіпное, відчуттям тривоги, втратою свідомості та зупинкою серця. Не можна виключити можливості цієї побічної реакції при передозуванні гліцерилу тринітрату.

Надмірні дози можуть спричинити підвищення внутрішньочерепного тиску, що іноді призводить до церебральних симптомів.

Загальні заходи для усунення наслідків передозування:

  • припинити надходження препарату;
  • загальні заходи в зв’язку зі спричиненою нітратами гіпотензією: надати пацієнтові горизонтального положення з опущеною головою при низькому узголів’ї; забезпечити надходження кисню; збільшити циркулюючий об’єм; провести спеціальну протишокову терапію (пацієнт повинен перебувати у відділенні інтенсивної терапії).

Спеціальні заходи:

  • підвищити кров’яний тиск, якщо він надто низький; додатково застосувати симпатоміметик, наприклад норадреналін;
  • у випадку ознак зупинки дихання або кровообігу негайно вживають реанімаційні заходи.

Лікування метгемоглобінемії: відновлювальна терапія з вітаміном С, метиленовим синім або толуїдинсинім – за вибором, застосування кисню (у разі потреби), штучна вентиляція. Гемодіаліз для видалення гліцерилу тринітрату з організму не є ефективним.

Лікарська взаємодія

Антигіпертензивна дія Перлінганіту® може підсилюватись при одночасному застосуванні з іншими судинорозширювальними засобами (вазодилататорами), антигіпертензивними препаратами, бета-блокаторами, блокаторами кальцієвих каналів, опіоїдними (наркотичними) аналгетиками, нейролептиками і циклічними антидепресантами, інгібіторами фосфодіестерази-5, а також при вживанні алкоголю. Перлінганіт® не можна застосовувати одночасно з силденафілом (Віагра®) у зв’язку з можливим зниженням кров’яного тиску.

Одночасне застосування Перлінганіту® з дигідроерготаміном може призвести до збільшення концентрації дигідроерготаміну в крові і таким чином посилити його дію. При одночасному застосуванні гепарину і Перлінганіту® можливо послаблення дії гепарину.

Слід враховувати, що ці взаємодії препаратів можливі і в тому випадку, якщо вищезазначені засоби застосовували незадовго до початку терапії Перлінганітом®.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Гліцерилу тринітрат викликає розслаблення гладких м’язів судин, що приводить до вазодилатації. При цьому розслаблюються як периферичні артерії, так і вени, що сприяє венозному депонуванню крові і зменшує венозне повернення до серця; таким чином знижується шлуночковий кінцевий діастолічний тиск і об’єм (переднавантаження). Дія на артерії, а при вищих дозах на артеріоли, приводить до зниження системного судинного опору (післянавантаження). Це в свою чергу полегшує роботу серця. Вплив як на переднавантаження, так і післянавантаження приводить до подальшого зменшення споживання серцем кисню. Окрім цього, гліцерилу тринітрат викликає перерозподіл кровотоку до субендокардіальних відділів серця, якщо коронарна циркуляція частково утруднена атеросклеротичними ураженнями. Останній ефект, можливо, пояснюється селективною дилатацією великих коронарних судин. Дилатація колатеральних артерій, викликана нітратами, може поліпшувати перфузію постстенотичного міокарда. Окрім цього, нітрати протидіють появі та усувають спазм коронарних артерій. У пацієнтів із застійною серцевою недостатністю нітрати поліпшують гемодинаміку в спокої та при навантаженні. Цей позитивний ефект відбувається за рахунок зазначених гемодинамічних ефектів. Зменшуючи потреби в кисні і збільшуючи його постачання, нітрати обмежують ушкодження міокарда при інфаркті. Таким чином, застосування гліцерилу тринітрату може бути корисним для деяких пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда. Вплив на інші системи органів включає розслаблення мускулатури бронхів, а також м’язів шлунково-кишкового, жовчного та сечового трактів. Є також повідомлення про розслаблення гладких м’язів матки. Механізм дії Подібно до всіх органічних нітратів, гліцерилу тринітрат діє як донатор оксиду азоту (NO). NO приводить до розслаблення гладких м’язів судин шляхом стимуляції гуанілатциклази і подальшого збільшення концентрації циклічного внутрішньоклітинного гуанозилмонофосфату (cGMP). Таким чином стимулюється cGMP-залежна протеїнкіназа, і внаслідок цього змінюється фосфорилування різних протеїнів в клітині гладких м’язів. У свою чергу це приводить до дефосфорилування легких ланцюжків міозину і зниженню контрактильності.

Фармакокінетика

Метаболізм. Метаболізм гліцерилу тринітрату відбувається в печінці, а також у багатьох інших тканинах і клітинах, наприклад в еритроцитах. Гліцерилу тринітрат дуже швидко і майже повністю метаболізується в організмі. Продукти розпаду мають незначну судинорозширюючу дію або взагалі не мають такої дії. Під дією ензимів гліцерилу тринітрат зазнає ступінчастого денітрування до гліцерилу динітратів, гліцерилу мононітратів і, нарешті, до гліцерилу. Для цього процесу необхідний ензим глутатіон-S-трансфераза, який міститься у багатьох тканинах і клітинах. Гліцерил засвоюється в процесі метаболізму проміжних продуктів (синтез білків, глікогену, ліпідів і рибонуклеїнових кислот), частково окислюється до СО2 і видихається. Гліцерилу динітрати та гліцерилу мононітрати утворюють також глюкуроніди і виводяться із сечею та в менших кількостях потрапляють у жовчні протоки. Мононітратні похідні гліцерилу тринітрату були знайдені в людській сечі. Накопичення гліцерилу тринітрату або його метаболітів (1,2-гліцерилу динітрату та 1,3 гліцерилу динітрату) не відбувається. Виведення. Період напіввиведення становить 2 – 4 хвилини. Виведення метаболітів відбувається через нирки.

Особливості застосування

Немає відомостей про необхідність спеціального підбору дози для пацієнтів похилого віку чи для пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю.

Упаковка

10 ампул 0,1% розчину в картонній упаковці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Зберігати при кімнатній температурі не вище 25° С. Термін придатності – 5 років.