Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Педеа

Міжнародна назва: Ibuprofen
Виробник: Меркле ГмбХ, Німеччина для Орфан Юроп САРЛ, Франція/
АТ Код: АТС С01Е В16
Клінико-фармакологічна група: Кардіологічні засоби.
Форма випуску: Розчин для ін’єкцій

Склад

діюча речовина:ібупрофен;

1 мл розчину містить 5 мг ібупрофену;

допоміжні речовини: трометамол, натрію хлорид, натрію гідроксид, кислота хлористоводнева 25 %, вода для ін’єкцій.

Показання

Лікування гемодинамічнозначущої відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених дітей із гестаційним віком менше 34 тижнів.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до ібупрофену або до інших компонентів препарату;
  • інфекція, що загрожує життю;
  • активна кровотеча, особливо внутрішньомозковий або шлунково-кишковий крововилив;
  • тромбоцитопенія або порушення згортання крові;
  • значні порушення функції нирок;
  • вроджена вада серця, при якій відкрита артеріальна протока є необхідною умовою задовільного легеневого або системного кровотоку (наприклад атрезія легеневої артерії, тяжка тетрада Фалло, тяжка коартація аорти);
  • діагностований або передбачуваний некротизуючий ентероколіт.

Дозування

Для внутрішньовенного застосування.

Лікування препаратом Педеа слід проводити тільки у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених під наглядом досвідченого неонатолога.

При необхідності об'єм, що вводиться, можна відкоригувати 0,9 % розчином натрію хлориду 9 мг/мл для ін’єкцій або 5 % розчином глюкози 50 мг/мл для ін’єкцій. Невикористаний розчин, що залишився, необхідно знищити.

Курс лікування становить три внутрішньовенні ін'єкції з інтервалом між введеннями 24 години. Першу ін’єкцію вводять після народження через перші 6 годин.

Дозу ібупрофену підбирають залежно від маси тіла:

  • І ін’єкція: 10 мг/кг;
  • ІІ та ІІІ ін’єкції: 5 мг/кг.

Препарат Педеа призначають у вигляді короткого 15-хвилинного вливання, бажано у нерозведеному вигляді.

При визначенні загального об’єму розчину, що вводиться, необхідно враховувати загальний добовий об’єм призначеної рідини.

Якщо після застосування першої або другої дози у дитини розвивається анурія або олігурія, наступна доза призначається тільки після відновлення адекватного діурезу.

Якщо артеріальна протока залишається відкритою через 48 годин після останньої ін’єкції або відкривається повторно, може бути призначений повторний курс, що так само складається з трьох доз (див. вище).

Якщо після повторного курсу лікування стан не змінюється, може знадобитися хірургічне лікування відкритої артеріальної протоки.

Побічні дії

На сьогодні є дані про приблизно 1000 новонароджених, знайдені у літературі та отримані під час клінічних досліджень препарату Педеа. Але зв'язок несприятливих явищ, що спостерігалися у новонароджених, із прямими ефектами ібупрофену оцінити дуже складно, оскільки вони можуть бути пов'язані з гемодинамічними наслідками відкритої артеріальної протоки.

Небажані реакції класифіковані за системами органів та частотою їх прояву. Побічні реакції за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 <1/10), нечасто (>1/1000 <1/100).

З боку крові та лімфатичної системи.

Дуже часто: тромбоцитопенія, нейтропенія.

З боку нервової системи.

Часто: внутрішньошлуночкові крововиливи, перивентрикулярна лейкомаляція.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння.

Дуже часто: бронхолегенева дисплазія*.

Часто: легенева кровотеча.

Нечасто: гіпоксемія*.

З боку травного тракту.

Часто: некротизуючий ентероколіт, прободіння кишечнику.

Нечасто: шлунково-кишкова кровотеча.

З боку нирок і сечовивідних шляхів.

Часто: олігурія, затримка рідини, гематурія.

Нечасто: гостра ниркова недостатність.

Лабораторні дослідження.

Дуже часто: підвищення концентрації креатиніну у крові, зниження концентрації натрію у крові.

* У клінічному дослідженні, в якому брало участь 175 недоношених новонароджених із гестаційним віком менше 35 тижнів, котрі отримували ібупрофен із терапевтичною метою, частота бронхолегеневої дисплазії у віці 36 тижнів становила 13/81 (16 %) для індометацину та 23/94 (24 %) для ібупрофену.

У клінічному дослідженні, в якому препарат Педеа призначали з профілактичною метою у перші 6 годин життя у трьох новонароджених із гестаційним віком менше 28 тижнів, була відзначена тяжка гіпоксемія з легеневою гіпертензією. Ці порушення виникли у першу годину після першої інфузії. Стан було нормалізовано інгаляцією оксиду азоту через 30 хвилин.

Передозування

Не зафіксовано жодного випадку передозування, що пов’язано з внутрішньовенним введенням ібупрофену недоношеним новонародженим.

Однак є описання випадків передозування у дітей, які отримували ібупрофен внутрішньо: спостерігалися симптоми пригнічення центральної нервової системи, судоми, розлади з боку травного тракту, брадикардія, артеріальна гіпотензія, задишка, порушення ниркової функції, гематурія.

Відомі випадки значного передозування (після прийому доз понад 1000 мг/кг), що проявлялися метаболічним ацидозом і транзиторною нирковою недостатністю. Після проведеного стандартного лікування усі хворі одужали. Зареєстровано лише один випадок із летальним наслідком: після застосування дози 469 мг/кг 16-місячній дитині зупинилось дихання, виникли судоми, аспірація та анемія, що завершились летально.

У випадку передозування ібупрофену необхідно у першу чергу провести підтримуючу терапію.

Лікарська взаємодія

Комбінації, які не рекомендується застосовувати.

  • Діуретики: ібупрофен може послаблювати ефекти діуретиків, у пацієнтів зі зневодненням діуретики можуть збільшувати ризик нефротоксичності НПЗЗ;
  • антикоагулянти: ібупрофен може посилювати ефект антикоагулянтів та підвищувати ризик кровотеч;
  • кортикостероїди: ібупрофен може підвищувати ризик шлунково-кишкових кровотеч;
  • оксид азоту: оскільки обидва лікарських засоби пригнічують функцію тромбоцитів, їх комбінація теоретично може підвищувати ризик кровотеч;
  • інші НПЗЗ: слід уникати сумісного застосування двох або більше НПЗЗ через підвищення ризику побічних ефектів;
  • аміноглікозиди: оскільки ібупрофен може знижувати ризик аміноглікозидів, при одночасному застосуванні цих препаратів може підвищуватися ризик нефротоксичності та ототоксичності.

Несумісність

Препарат не слід змішувати з іншими лікарськими засобами за винятком вказаних в інструкції.

Педеа, розчин для ін’єкцій не повинен контактувати з кислими розчинами, наприклад, з розчинами антибіотиків або діуретиків. Між вливаннями різних лікарських засобів необхідно промивати інфузійну систему.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Ібупрофен є нестероїдним протизапальним засобом, що проявляє протизапальну, знеболювальну та жарознижувальну активність. Ібупрофен – це рацемічна суміш S(+) та R(-) енантіомерів. Дослідження in vivo та in vitro свідчать про те, що клінічна активність ібупрофену пов’язана з S(+) енантіомером. Ібупрофен є неселективним інгібітором циклооксигенази, що спричиняє зниження синтезу простагландинів. Простагландини беруть участь у збереженні артеріальної протоки після народження, тому припускають, що пригнічення циклооксигенази є основним механізмом дії ібупрофену при даному показанні. У дослідженні з вивчення залежності реакції від призначеної дози препарату у 40 недоношених новонароджених показник закриття артеріальної протоки при застосуванні засобу за схемою лікування 10-5-5 мг/кг становив 75 % (6/8) для новонароджених із гестаційним віком 27-29 тижнів та 33 % (2/6) для новонароджених із гестаційним віком 24-26 тижнів. У недоношених новонароджених із гестаційним віком менше 28 тижнів профілактичне застосування препарату перші 3 дні життя (розпочинаючи з перших 6 годин життя) супроводжувалося збільшенням частоти ниркової недостатності та явищ з боку легень, таких як гіпоксія, легенева гіпертензія, легенева кровотеча, порівняно із застосуванням препарату у терапевтичних дозах. І навпаки, профілактичне застосування препарату супроводжувалося зниженням частоти внутрішньошлуночкових крововиливів III-IV ступеня у період новонародженості та хірургічної перев'язки.

Фармакокінетика

Навіть при значній мінливості, що спостерігалася у популяції недоношених новонароджених, максимальні концентрації у плазмі крові після призначення першої ударної дози та останньої підтримуючої дози становили приблизно 35-40 мг/л, незалежно від гестаційного та постнатального віку дітей. Через 24 години після призначення останньої дози 5 мг/кг залишкові концентрації становили 10-15 мг/л. Концентрації S-енантіомера у плазмі крові були значно вищими, ніж концентрації R-енантіомера, що відображає швидку інверсію R-форми у S-форму у співвідношенні подібне до такого у дорослих (приблизно 60 %). Об’єм розподілення становить у середньому 200 мл/кг (62-350 мл/кг за даними результатів досліджень). Центральний об'єм розподілення може залежати від статусу протоки та знижуватися відповідно до закриття протоки. Швидкість видалення ібупрофену у новонароджених значно нижчий, ніж у дорослих та дітей більш старшого віку. Період напіввиведення становить приблизно 30 годин (16-43 годин). Залежно від збільшення гестаційного віку, кліренс обох енантіомерів збільшується (особливо у віці 24-28 тижнів). Згідно з даними, що були отримані in vitro, більша частина ібупрофену, як і інших НПЗС, пов'язана з альбуміном плазми крові. Але у новонароджених це зв'язування спостерігається значно менше (95 %), ніж у плазмі крові дорослих (99 %). У сироватці крові новонароджених ібупрофен конкурує з білірубіном за зв'язування з альбуміном, унаслідок чого, при високих концентраціях ібупрофену, вільна фракція білірубіну може збільшуватися. У недоношених новонароджених ібупрофен значно знижував концентрації простагландинів та їхніх метаболітів у плазмі крові, особливо PGE2 та 6-кето-PGF- 1-альфа. У новонароджених, які отримали три дози ібупрофену, низькі концентрації простагландинів зберігалися до 72 годин, тоді як через 72 годин після призначення лише однієї дози ібупрофену спостерігалося повторне збільшення концентрації простагландинів.

Фізико-хімічні властивості

прозорий, від безбарвного до злегка жовтуватого відтінку розчин.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Не застосовується дорослим пацієнтам.

Особливості застосування

Перед призначенням препарату Педеа необхідно провести ехокардіографічне обстеження, щоб виявити гемодинамічнозначущу відкриту артеріальну протоку, виключити легеневу гіпертензію та вроджену ваду серця.

Оскільки профілактичне застосування препарату Педеа у перші 6 годин життя у новонароджених із гестаційним віком менше 28 тижнів супроводжувалося збільшенням частоти небажаних явищ з боку легень та нирок, не слід застосовувати даний препарат з профілактичною метою. У трьох новонароджених відзначалася тяжка гіпоксемія з легеневою гіпертензією протягом першої години після першої інфузії з нормалізацією стану протягом 30 хвилин після початку інгаляційної терапії оксидом азоту.

Оскільки доведено, що in vitro ібупрофен конкурентно витискає білірубін з місця зв’язування з альбуміном, у недоношених новонароджених підвищується ризик білірубінової енцефалопатії. Тому не слід призначати білірубін із вираженою некон'югованою гіпербілірубінемією.

Ібупрофен як нестероїдний протизапальний засіб може маскувати звичайні симптоми інфекції, тому слід обережно застосовувати при підозрі на інфекцію.

Препарат слід вводити дуже обережно, щоб не припустити екстравазацію з наступною можливістю подразнення тканин.

Оскільки ібупрофен може пригнічувати агрегацію тромбоцитів, недоношені новонароджені потребують ретельного нагляду для з’ясування ознак можливої кровотечі.

Ібупрофен може знижувати кліренс аміноглікозидів, тому при одночасному призначенні з аміноглікозидами рекомендується постійно контролювати концентрацію цих сполук у сироватці крові.

Рекомендовано спостерігати за функцією нирок та травного тракту.

Встановлено, що при лікуванні недоношених новонароджених із гестаційним віком менше 27 тижнів за встановленою схемою частота закриття артеріальної протоки є невисокою.

Як і всі розчини для парентерального застосування, препарат Педеа необхідно перевірити на відсутність осаду та цілісність ампули. Ампула призначена тільки для одноразового застосування. Залишки препарату необхідно знищити.

Заборонено використовувати хлоргексидин для дезінфекції ампули, оскільки препарат Педеа несумісний з цією сполукою. Тому для знезараження ампули перед застосуванням необхідно застосовувати 60 % етиловий спирт або 70 % ізопропіловий спирт.

Після дезінфекції ампули антисептиком слід повністю висушити ампулу і лише після цього відкривати, щоб виключити можливість взаємодії антисептика з препаратом.

Об’єм розчину, що вводиться, встановлюють залежно від маси тіла новонародженого, призначають у вигляді короткого 15-хвилинного вливання, бажано у нерозведеному вигляді.

При необхідності об'єм препарату, що вводиться, може бути відкоригований тільки 0,9 % розчином натрію хлориду 9 мг/мл для ін’єкцій або 5 % розчином глюкози 50 мг/мл для ін’єкцій.

При визначенні загального об’єму розчину, що вводиться, слід враховувати загальний добовий об’єм призначеної рідини. Необхідно дотримуватися максимального об’єму – 80 мл/кг/добу на першу добу життя; поступово збільшуючи протягом наступних 1-2 тижнів до максимального об’єму 180 мл/кг маси тіла при народженні/ добу.

Для уникнення контакту з кислими розчинами до і після призначення препарату Педеа необхідно промити інфузійну систему 1,5-2 мл 0,9 % (9 мг/мл) розчином натрію хлориду або 5 % (50 мг/мл) розчином глюкози для ін’єкцій.

Невикористаний розчин, що залишився після першого відкриття, необхідно знищити.

Використання препарату дітьми

Препарат застосовують недоношеним новонародженим дітям із гестаційним віком менше 34 тижнів для лікування гемодинамічнозначущої відкритої артеріальної протоки.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Не застосовують.

Упаковка

По 2 мл в ампулі. По 4 ампули у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

4 роки.

Не потребує особливих умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.