Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Пасин

Виробник: “ВВС Фармасеутікалз енд Кемікалз Пвт. Лтд”, Індія.
АТ Код: АТС J04A M
Клінико-фармакологічна група: Комбіновані протитуберкульозні препарати. Засоби, що діють на мікобактерії.
Форма випуску: Гранули, вкриті оболонкою, кишковорозчинні

Склад

1 г гранул містить натрію парааміносаліцилату 800 мг, ізоніазиду 23,3 мг;

допоміжні речовини: цукроза, крохмаль кукурудзяний, шелак, гідроксиметилпропілцелюлоза – Р55, метакрилова кислота (L-100), діетилфталат, барвник Sunset yellow FCF (Е 110), барвник Ponceau 4R (Е 124).

Показання

Лікування і профілактика всіх форм і локалізацій туберкульозу.

Протипоказання

Препарат протипоказаний пацієнтам з відомою підвищеною гіперчутливістю до будь-якого з компонентів препарату, медикаментозним гепатитом, при печінковій недостатності та при захворюваннях печінки в стадії загострення; дітям віком до 3 років.

Дозування

Препарат може застосовуватись разом з іншими протитуберкульозними лікарськими засобами. Приймати за 1 год до/або через 1 год після їди. Перед початком лікування необхідно перевірити чутливість мікроорганізмів до препарату. Дозу розраховують за ізоніазидом. До упаковки додається 1 мірна ложка на 5 г, із поділами по 1 г (вміст однієї мірної ложки в перерахуванні на ізоніазид становить приблизно 116,5 мг ізоніазиду, відповідно, вміст 1/5 мірної ложки (1 г) становить приблизно 23,3 мг ізоніазиду).

Дорослим призначають з розрахунку 10 - 15 мг/кг на добу, щоденно, за один прийом, до 300 мг (2,5 мірні ложки), або 20 - 40 мг/кг маси тіла, до 900 мг (7,5 мірних ложок) на добу за один прийом, 2 - 3 рази на тиждень.

Дітям старше 3 років призначають з розрахунку 5 мг/кг маси тіла, до 300 мг (2,5 мірні ложки) на добу за один прийом, щоденно, або 10 мг/кг маси тіла, до 900 мг (7,5 мірних ложок) на добу за один прийом, 2 - 3 рази на тиждень.

Препарат дають разом з молоком або томатним соком.

Доза для дітей масою тіла 15 кг, у перерахуванні на ізоніазид, становить 75 мг (3/5 мірної ложки) препарату 1 раз на добу.

Доза для дітей масою тіла 20 кг становить 100 мг (4/5 мірної ложки) препарату 1 раз на добу.

Доза для дітей масою тіла 30 кг становить 150 мг (1 мірна ложка + приблизно 1/5 мірної ложки) препарату 1 раз на добу.

Доза для дітей масою тіла 40 кг становить 200 мг (1 мірна ложка + приблизно 2/5 мірної ложки) препарату 1 раз на добу.

Доза для дітей масою 50 кг становить 250 мг (2 мірні ложки + приблизно 1/5 мірної ложки) препарату 1 раз на добу.

При поганій переносимості препарату дозу знижують.

Лікування легеневих форм туберкульозу.

Зазвичай розпочинають лікування за одною з трьох схем.

1. Пасин призначають протягом 8 тижнів щодня або 2 - 3 рази на тиждень. Одночасно призначають етамбутол, або стрептоміцин, доти, доки не буде отриманий результат щодо чутливості мікобактерій.

2. Щоденно Пасин з рифампіцином, піразинамідом і стрептоміцином або етамбутолом протягом 2 тижнів, потім двічі на тиждень протягом 6 тижнів, і в подальшому Пасин двічі на тиждень протягом 16 тижнів.

3. Три рази на тиждень з Пасином призначають рифампіцин, піразинамід і етамбутол або стрептоміцин протягом 6 місяців.

Лікування позалегеневих форм туберкульозу.

Основні принципи лікування такі ж, як і при терапії легеневих форм туберкульозу. Контроль за лікуванням позалегеневих форм не такий ретельний, як за легеневими, але клінічний досвід дозволяє стверджувати, що терапія короткими курсами протягом 6 - 9 місяців є ефективною. З огляду на невеликий досвід лікування дітей, хворих на міліарний туберкульоз, туберкульоз кісток і туберкульозний менінгіт, терапія в таких випадках має тривати 12 місяців.

Вагітні.

Не рекомендується призначати в дозі, розрахованій за ізоніазидом, більше 10 мг/кг.

Профілактичне лікування.

Перед початком профілактичного лікування необхідно виключити наявність активного туберкульозу бактеріологічними та радіологічними методами.

Дорослим і дітям масою тіла понад 30 кг призначають по 300 мг 1 раз на добу. Дітям з масою тіла до 30 кг призначають з розрахунку за ізоніазидом по 5 мг/кг один раз на добу (до 300 мг), щодня, у випадках, коли неможливе суворе дотримання режиму превентивної терапії, призначають по 10 мг/кг (але не більше 900 мг на прийом) двічі на тиждень під контролем медичного працівника під час прийому.

Побічні дії

Найчастіше побічні реакції виникають з боку нервової системи. Вони можуть проявлятися периферійною нейропатією, що проявляється парестезією кінцівок. Нейропатія є дозозалежною і частіше виявляється у „повільних інактиваторів”. Інші симптоми з боку нервової системи, які зустрічаються у поодиноких випадках при прийомі середніх терапевтичних доз – конвульсії, токсична енцефалопатія, неврит або атрофія зорового нерва, розлади пам’яті та токсичний психоз. У хворих на епілепсію можуть спостерігатися частіше епілептичні напади.

З боку печінки можуть спостерігатися підвищення печінкових трансаміназ, білірубінемія, білірубінурія, жовтяниця, а іноді, дуже зрідка гепатит. Зазвичай ці побічні реакції виникають у перші 3 місяці лікування, минають самостійно і не потребують припинення лікування. Якщо рівень сироваткових трансаміназ у 3 - 5 разів вищий за норму, необхідно ретельно зважити доцільність подальшого лікування препаратом. Частота побічних реакцій з боку печінки зростає з віком пацієнта.

З боку травного тракту можуть виникати нудота, блювання, болі в шлунку.

Можливі алергічні реакції у вигляді лихоманки, шкірних висипань (морбіліформних, макулопапульозних, пурпурних або ексфоліативних), лімфаденопатії та васкулітів.

Гематологічні реакції включають агранулоцитоз, гемолітичну, сидеробластичну або апластичну анемію, тромбоцитопенію та еозинофілію.

Можливі реакції з боку серцево-судинної системи – серцебиття, болі за грудиною, підвищення артеріального тиску.

Зрідка спостерігаються ревматичний синдром, системний червоний вовчак, гінекомастія, менорагія та схильність до кровотеч.

Передозування

При передозуванні симптоми виникають через 0,5 - 3 год після прийому надлишкової дози. При цьому спостерігаються нудота, блювання, дизартрія, затьмарення зору, візуальні галюцинації, респіраторний дистрес-синдром, пригнічення серцево-судинної системи, порушення функції печінки, метаболічний ацидоз, гіперглікемія, кетонурія, периферійна полінейропатія, судоми, кома. Симптоми передозування виникають при прийомі дози 80 - 150 мг/кг.

Лікування. Промивання шлунка, прийом активованого вугілля. Пацієнтам з відсутністю явних симптомів передозування, якщо відома доза прийнятого препарату, то призначають внутрішньовенно піридоксин у дозі 1 мг піридоксину на 1 мг дози ізоніазиду і натрію пара аміносаліцилату. Якщо прийнята доза, яка спричиняла передозування, невідома, то призначають піридоксин у початковій дозі для дорослих 5 мг внутрішньовенно і 80 мг/кг маси тіла дітям протягом 30 - 60 хв.

Пацієнтам з явними симптомами передозування проводять терапію, спрямовану на підтримання життєво важливих функцій організму, болюсне внутрішньовенне введення піридоксину, якщо невідома прийнята доза препарату, 5 мг дорослим і 80 мг/кг маси тіла дітям протягом 3 - 5 хв. Якщо доза прийнятого препарату відома, призначають піридоксин з розрахунку 1 мг піридоксину на 1 мг прийнятого препарату. Якщо покращання стану не спостерігається, введення піридоксину можна повторити. Зазвичай достатньою є доза 10 г. Максимальна безпечна доза піридоксину у разі передозування препаратом невідома. У разі необхідності призначають діазепам. Можливе застосування фенітоїну, але з великою обережністю, тому що він може затримувати метаболізм ізоніазиду. Здійснюють заходи для ліквідації метаболічного ацидозу. При поганому контролі за станом хворого можливе запровадження гемодіалізу або перитонеального діалізу.

Лікарська взаємодія

Натрію парааміносаліцилат підвищує концентрацію ізоніазиду в крові внаслідок конкуренції за спільні шляхи метаболізму, порушує всмоктування рифампіцину, еритроміцину, лінкоміцину. Порушує засвоєння вітаміну В12, внаслідок чого можливий розвиток анемії. Всмоктування ізоніазиду у травному каналі зменшується при використанні антацидних засобів. Призначають у комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами. При змішаній інфекції потрібно одночасно приймати інші антибактеріальні препарати: антибіотики широкого спектра дії, сульфаніламіди, фторхінолони.

Ізоніазид пригнічує біотрансформацію карбамазепіну і дифеніну, тому при комбінованому застосуванні підвищується їх концентрація в плазмі крові та посилюється токсична дія.

Токсичність Ізоніазиду підвищується при одночасному прийомі інгібіторів МАО.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Комбінований лікарський засіб, який містить натрію парааміносаліцилат і ізоніазид. Натрію парааміносаліцилат має бактеріостатичну активність до мікобактерій туберкульозу. Механізм дії полягає в пригніченні синтезу фолієвої кислоти та/або пригніченні синтезу компонента клітинної мембрани мікобактерій, що в свою чергу знижує поглинання заліза мікобактеріями туберкульозу. Ізоніазид діє на мікобактерії туберкульозу, що активно розмножуються, менше ефективний щодо інших бактерій. Механізм його дії пов’язаний з пригніченням синтезу міколієвих кислот з довгим ланцюгом, які є компонентами клітинної оболонки мікобактерій. Препарат затримує ріст мікобактерій у людини в концентрації 0,03 мкг/мл. На інших поширених збудників інфекційних захворювань препарат вираженого хіміотерапевтичного впливу не має. Комбінована терапія затримує розвиток звикання мікобактерій туберкульозу до стрептоміцину та ізоніазиду та посилює дію протитуберкульозних препаратів.

Фармакокінетика

Через 2 - 3 год після перорального прийому рівень діючих речовин сягає рівня в плазмі крові 50%, але не пізніше, як через 6 год. Швидко проникає в рідини організму (цереброспінальну, плевральну асцитичну), тканини, органи та виділення (слина, мокротиння, випорожнення). Також препарат проникає крізь плацентарний бар’єр та у грудне молоко в концентрації, яка є в плазмі. Від 50 до 70% дози ізоніазиду і натрію аміносаліцилату екскретується з сечею протягом 24 год. Метаболізуються ізоніазид і натрію парааміносаліцилат переважно в печінці головним чином шляхом ацетилювання та дегідрозинації. Ацетилювання генетично обумовлено. Виділяють так званих “швидких інактиваторів” і “повільних інактиваторів”. Приблизно 50% чорношкірих і кавказців є “повільними інактиваторами”, інші – “швидкі інактиватори”; більшість ескімосів і азіатів – “швидкі інактиватори”. Це не має суттєвого впливу на терапевтичний ефект препарату, але “повільні інактиватори” можуть мати вищий рівень ізоніазиду в крові, і як наслідок цього – підвищений ризик токсичних реакцій.

Особливості застосування

Необхідно ретельно, 1 раз на місяць, контролювати стан печінки впродовж лікування препаратом. З обережністю Пасин призначають хворим, які мають схильність до зловживання алкоголем; пацієнтам з хронічними захворюваннями печінки; вагітним; старше 35 років; тим, хто приймає медикаменти з приводу конкурентних захворювань; жінкам в постменопаузальному періоді; ВІЛ-інфікованим; тим, хто раніше вже приймав ізоніазид і натрію парааміносаліцилат.

Упаковка

По 100 г гранул у пакетику із алюмінієвої фольги, вкладеному у поліетиленовий пакетик. Пакетик разом з мірною ложечкою на 5 г, вкладені в пластиковий контейнер.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці при температурі не вище 25оС. Термін придатності – 3 роки.


Отзывы