Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Пас-Изо

Виробник: ПрАТ «Технолог».
АТ Код: АТХ J04А М
Клінико-фармакологічна група: Комбіновані протитуберкульозні препарати.
Форма випуску: Гранули кишковорозчинні

Склад

діючі речовини: натрію аміносаліцилату дигідрат та ізоніазид;

1 г гранул містить натрію аміносаліцилату дигідрату 0,8 г та ізоніазиду 0,0233 г;

допоміжні речовини: цукор білий кристалічний, крохмаль кукурудзяний, метакрилатного сополімеру дисперсія, тальк, титану діоксид (Е 171), пропіленгліколь, гіпромелоза, кармоїзин (Е 122).

Показання

Лікування і профілактика всіх форм і локалізацій туберкульозу.

Протипоказання

Підвищена гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Епілепсія та інші захворювання, які супроводжуються схильністю до судомних нападів, тяжкі психози, поліомієліти (у т.ч. в анамнезі), токсичний гепатит в анамнезі внаслідок застосування похідних гідразиду ізонікотинової кислоти (фтивазид та ін.), виражений атеросклероз, гостра печінкова та/або ниркова недостатність; патологія нирок (нефрити), печінки (гепатити, цирози), захворювання печінки в стадії загострення; амілоїдоз, виразкова хвороба, мікседема, серцева декомпенсація, гіпофункція щитовидної залози.

Дозування

Препарат можна застосовувати разом з іншими протитуберкульозними лікарськими засобами. Приймати за 1 годину до або через 1 годину після їди. Перед початком лікування необхідно перевірити чутливість мікроорганізмів до препарату.

Дозу розраховують за ізоніазидом.

До упаковки додається 1 дозуючий пристрій з поділками по 1 г (місткість одного дозуючого пристрою в перерахуванні на ізоніазид становить близько 116,5 мг ізоніазиду, відповідно місткість 1 поділки (1 г) становить близько 23,3 мг ізоніазиду).

Дорослим призначають препарат з розрахунку 10-15 мг/кг ізоніазиду на добу, за один прийом до 300 мг (близько 12,5 г гранул), щоденно, або 20-40 мг/кг на добу, за один прийом до 900 мг (близько 35,5 г гранул), 2-3 рази на тиждень.

Дітям призначають з розрахунку 5 мг/кг ізоніазиду на добу, за один прийом до 300 мг (близько 12,5 г гранул), щоденно, або 10 мг/кг на добу, за один прийом до 900 мг (близько 35,5 г гранул), 2-3 рази на тиждень.

Препарат приймають разом з молоком або томатним соком.

Для дітей з масою тіла 15 кг доза у перерахуванні на ізоніазид становить 75 мг (близько 3 г гранул) 1 раз на добу, при щоденному застосуванні.

Для дітей з масою тіла 20 кг доза становить 100 мг (близько 4 г гранул) 1 раз на добу, при щоденному застосуванні.

Для дітей з масою тіла 30 кг доза становить 150 мг (близько 6,5 г гранул) 1 раз на добу, при щоденному застосуванні.

Для дітей з масою тіла 40 кг доза становить 200 мг (близько 8,5 г гранул) 1 раз на добу, при щоденному застосуванні.

Для дітей з масою тіла 50 кг доза становить 250 мг (близько 11 г гранул) 1 раз на добу, при щоденному застосуванні.

При поганій переносимості препарату дозу знижують.

Лікування легеневих форм туберкульозу.

Зазвичай розпочинають лікування за однією з трьох схем.

1. Препарат призначають протягом 8 тижнів щодня або 2-3 рази на тиждень. Одночасно призначають етамбутол або стрептоміцин доти, доки не буде отримано результату щодо чутливості мікобактерій.

2. Щоденно призначають препарат з рифампіцином, піразинамідом і стрептоміцином або етамбутолом протягом 2 тижнів, потім двічі на тиждень протягом 6 тижнів, і в подальшому двічі на тиждень протягом 16 тижнів.

3. Три рази на тиждень з препаратом призначають рифампіцин, піразинамід і етамбутол або стрептоміцин протягом 6 місяців.

Лікування позалегеневих форм туберкульозу.

Основні принципи лікування такі ж, як і при терапії легеневих форм туберкульозу. Контроль за лікуванням позалегеневих форм не такий ретельний, як за лікуванням легеневих, але клінічний досвід дає змогу стверджувати, що терапія короткими курсами протягом 6-9 місяців є ефективною. З огляду на невеликий досвід лікування дітей, хворих на міліарний туберкульоз, туберкульоз кісток і туберкульозний менінгіт, терапія в таких випадках має тривати 12 місяців.

Профілактичне лікування.

Перед початком профілактичного лікування необхідно виключити наявність активного туберкульозу бактеріологічними та радіологічними методами.

Дорослим і дітям з масою тіла понад 30 кг призначають по 300 мг ізоніазиду 1 раз на добу, щоденно. Дітям з масою тіла до 30 кг призначають з розрахунку за ізоніазидом по 5 мг/кг 1 раз на добу (до 300 мг ізоніазиду), щоденно. У випадках, коли неможливе суворе дотримання режиму превентивної терапії, призначають з розрахунку за ізоніазидом по 10 мг/кг (але не більше 900 мг на прийом) двічі на тиждень під контролем медичного працівника. Тривалість профілактичного курсу – 2-3 місяці.

Побічні дії

Центральна нервова система: периферійна нейропатія, що проявляється парестезією кінцівок. Нейропатія є дозозалежною і частіше виявляється у «повільних інактиваторів».

Рідко: судоми, токсична енцефалопатія, неврит або атрофія зорового нерва, розлади пам’яті та токсичний психоз. У хворих на епілепсію можуть спостерігатися частіше епілептичні напади.

Гепатобіліарна система: підвищення печінкових трансаміназ, білірубінемія, білірубінурія, жовтяниця.

Дуже рідко: гепатит.

Зазвичай ці побічні реакції виникають у перші 3 місяці лікування, минають самостійно і не потребують припинення лікування. Якщо рівень сироваткових трансаміназ у 3-5 разів вищий за норму, необхідно ретельно зважити доцільність подальшого лікування препаратом. Частота побічних реакцій з боку печінки зростає з віком пацієнта.

Травний тракт: нудота, блювання, болі в шлунку.

Алергічні реакції: гарячка, шкірні висипання (морбіліформні, макулопапульозні, пурпурні або ексфоліативні), лімфаденопатія та васкуліти.

Кровотворна система: агранулоцитоз, гемолітична, сидеробластична або апластична анемія, тромбоцитопенія та еозинофілія.

Серцево-судинна система: серцебиття, болі за грудниною, підвищення артеріального тиску.

Рідко: ревматичний синдром, системний червоний вовчак, гінекомастія, менорагія та схильність до кровотеч.

Передозування

При передозуванні симптоми виникають через 0,5-3 години після прийому надлишкової дози. При цьому спостерігаються нудота, блювання, дизартрія, затьмарення зору, візуальні галюцинації, респіраторний дистрес-синдром, пригнічення серцево-судинної системи, порушення функції печінки, метаболічний ацидоз, гіперглікемія, кетонурія, периферійна полінейропатія, судоми, кома. Симптоми передозування виникають при прийомі дози 80- 150 мг/кг.

Лікування. Промивання шлунка, прийом активованого вугілля. Пацієнтам з відсутністю явних симптомів передозування, якщо відома доза прийнятого препарату, призначають внутрішньовенно піридоксин у дозі 1 мг піридоксину на 1 мг дози ізоніазиду і натрію аміносаліцилату. Якщо прийнята доза, що спричинила передозування, невідома, то призначають піридоксин у початковій дозі для дорослих 5 мг внутрішньовенно і 80 мг/кг маси тіла дітям протягом 30-60 хв.

Пацієнтам з явними симптомами передозування проводять терапію, спрямовану на підтримання життєво важливих функцій організму. Якщо невідома прийнята доза препарату, здійснюють болюсне внутрішньовенне введення піридоксину: 5 мг дорослим і 80 мг/кг маси тіла дітям протягом 3-5 хв. Якщо доза прийнятого препарату відома, призначають піридоксин з розрахунку 1 мг піридоксину на 1 мг прийнятого препарату. Якщо покращення стану не спостерігається, введення піридоксину можна повторити. Зазвичай достатньою є доза 10 г. Максимальна безпечна доза піридоксину у разі передозування препаратом невідома. У разі необхідності призначають діазепам. Можливе застосування фенітоїну, але з великою обережністю, тому що він може затримувати метаболізм ізоніазиду. Здійснюють заходи для ліквідації метаболічного ацидозу. При поганому контролі за станом хворого можливе застосування гемодіалізу або перитонеального діалізу.

Лікарська взаємодія

Натрію аміносаліцилат підвищує концентрацію ізоніазиду в крові внаслідок конкуренції за спільні шляхи метаболізму, порушує всмоктування рифампіцину, еритроміцину, лінкоміцину. Порушує засвоєння вітаміну В12, внаслідок чого можливий розвиток анемії. Всмоктування ізоніазиду у травному каналі зменшується при застосуванні антацидних засобів. Призначають у комбінації з іншими протитуберкульозними препаратами. При змішаній інфекції потрібно одночасно приймати інші антибактеріальні препарати: антибіотики широкого спектра дії, сульфаніламіди, фторхінолони.

Ізоніазид пригнічує біотрансформацію карбамазепіну і дифеніну, тому при комбінованому застосуванні підвищується їх концентрація в плазмі крові та посилюється токсична дія.

Токсичність ізоніазиду підвищується при одночасному прийомі інгібіторів МАО.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

. Комбінований лікарський засіб, який містить натрію аміносаліцилат і ізоніазид. Натрію аміносаліцилат має бактеріостатичну активність до мікобактерій туберкульозу. Механізм дії полягає в пригніченні синтезу фолієвої кислоти та/або пригніченні синтезу компонента клітинної мембрани мікобактерій, що, в свою чергу, знижує поглинання заліза мікобактеріями туберкульозу. Ізоніазид діє на мікобактерії туберкульозу, що активно розмножуються, менш ефективний щодо інших бактерій. Механізм його дії пов’язаний з пригніченням синтезу міколієвих кислот з довгим ланцюгом, які є компонентами клітинної оболонки мікобактерій. Препарат затримує ріст мікобактерій у людини при концентрації 0,03 мкг/мл. На інших поширених збудників інфекційних захворювань препарат вираженого хіміотерапевтичного впливу не має. Комбінована терапія затримує розвиток звикання мікобактерій туберкульозу до стрептоміцину та ізоніазиду, посилює дію протитуберкульозних препаратів.

Фармакокінетика

Через 2-3 години після перорального прийому рівень діючих речовин сягає рівня в плазмі крові 50 %, але не пізніше ніж через 6 годин. Швидко проникає в рідини організму (цереброспінальну, плевральну асцитичну), тканини, органи та виділення (слина, мокротиння, випорожнення). Також препарат проникає крізь плацентарний бар’єр та у грудне молоко в концентрації, яка є в плазмі. Від 50 до 70 % дози ізоніазиду і натрію аміносаліцилату екскретується з сечею протягом 24 годин. Метаболізуються ізоніазид і натрію аміносаліцилат переважно в печінці головним чином шляхом ацетилування та дегідрозинації. Швидкість ацетилування генетично детермінована та обумовлена рівнем активності N-ацетилтрансферази. Залежно від швидкості ацетилування хворих поділяють на «швидких» та «повільних» інактиваторів. У «швидких» інактиваторів період напіввиведення ізоніазиду становить 0,5-1,6 години, а кількість незміненої речовини, виділеної нирками – менше 10 % на добу. У «повільних» інактиваторів – відповідно 2-5 годин та понад 10 % на добу.

Фізико-хімічні властивості

гранули у вигляді мікросфер правильної і неправильної форми рожевого кольору

Особливості застосування

Препарат слід приймати з обережністю у хворих з розладами шлунково-кишкового тракту.

Під час лікування слід проводити лабораторний контроль сечі, регулярне проведення функціональних печінкових проб і офтальмологічного обстеження. У перший місяць обстеження необхідно проводити не рідше 2 разів, потім – 1 раз на місяць.

При тривалому застосуванні препарат виявляє антитиреоїдну дію.

Під час терапії забороняється вживання алкоголю та паління.

З обережністю Пас-Ізо призначають хворим, які мають схильність до зловживання алкоголем; пацієнтам з хронічними захворюваннями печінки; пацієнтам віком від 35 років; тим, хто приймає медикаменти з приводу конкурентних захворювань; жінкам у постменопаузальному періоді; ВІЛ-інфікованим; тим, хто раніше вже приймав ізоніазид і натрію аміносаліцилат.

При терапії препаратом до нього швидко розвивається стійкість збудників (у 70 % випадків), для уповільнення цього процесу Пас-Ізо призначають тільки разом з іншими протитуберкульозними препаратами. При змішаній інфекції одночасно з препаратом призначають антибіотики широкого спектра дії, фторхінолони, сульфаніламіди тощо.

Для зменшення побічних ефектів у випадку їхнього виникнення застосовують внутрішньом’язово піридоксин, тіаміну хлорид або тіаміну бромід, глютамінову кислоту, натрієву сіль АТФ.

Для попередження можливого токсичного впливу препарату на печінку його призначають у поєднанні з гепатопротекторами.

Не рекомендується застосовувати препарат в дозі вище 10 мг/кг у перерахуванні на ізоніазид, при легенево-серцевій недостатності ІІІ ступеня, артеріальній гіпертензії ІІ-ІІІ ступеня, ішемічній хворобі серця, захворюваннях нервової системи, бронхіальній астмі, псоріазі, екземі у фазі загострення, хронічній нирковій недостатності.

У хворих на цукровий діабет можливий позитивний результат глюкозуричного тесту.

Використання препарату дітьми

Препарат можна призначати дітям віком від 3 років та з масою тіла від 10 кг.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Препарат протипоказаний у період вагітності та годування груддю. Під час застосування препарату годування груддю слід припинити.

Упаковка

По 100 г гранул у пакеті. По 1 пакету разом з мірним стаканом у контейнері.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25 оС. Зберігати в недоступному для дітей місці.