Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Паркин

Міжнародна назва: Pramipexole
Виробник: АБДІ ІБРАХІМ Ілач Санаї ве Тіджарет А.Ш. / ABDI IBRAHIM Ilac Sanayi ve Ticaret A.S.
АТ Код: АТХ N04B C05
Клінико-фармакологічна група: Допамінергічні засоби. Агоністи допаміну.

Форма випуску: Таблетки

Склад

діюча речовина:  праміпексол;

1 таблетка містить 0,25 мг праміпексолу дигідрохлориду моногідрату, що еквівалентно 0,18 мг праміпексолу;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), крохмаль кукурудзяний, повідон К 25, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Показання

Лікування ознак та симптомів ідіопатичної хвороби Паркінсона у дорослих (як монотерапія (без леводопи) або у комбінації з леводопою) протягом перебігу захворювання до пізніх стадій, коли ефект леводопи знижується або стає нестійким і виникає коливання терапевтичного ефекту (феномен «включення-виключення»).

Симптоматичне лікування ідіопатичного синдрому неспокійних ніг від помірного до тяжкого ступеня у дорослих у дозах не вище 0,75 мг.

Протипоказання

Гіперчутливість до праміпексолу або до будь-якого іншого компонента препарату.

Дозування

Вся інформація щодо дозування стосується форми праміпексолу у вигляді праміпексолу дигідрохлориду.

Таблетки необхідно приймати перорально, запиваючи водою, незалежно від прийому їжі.

Хвороба Паркінсона

Добову дозу застосовують за 3 прийоми однаковими частинами.

Початкове лікування

Як наведено нижче, дозу препарату необхідно збільшувати поступово, з початкової 0,375 мг на добу кожні 5 - 7 днів. У випадках, коли у пацієнтів не виникає непереносимих побічних явищ, дозу необхідно титрувати до досягнення максимального терапевтичного ефекту.

Таблиця 1

Схема збільшення дози препарату Паркін

 

Тиждень Доза (мг) Загальна добова доза (мг)
1-й 3 x 0,125 0,375
2-й 3 x 0,25 0,75
3-й 3 x 0,5 1,5

При необхідності подальшого збільшення дози добову дозу потрібно збільшувати на 0,75 мг щотижня до максимальної, яка становить 4,5 мг на добу. Однак слід відзначити, що частота виникнення сонливості підвищується при застосуванні доз вище 1,5 мг на добу.

Підтримуюча терапія

Індивідуальна доза коливається від 0,375 мг до максимальної 4,5 мг на добу. Під час збільшення дози протягом основних досліджень ефект лікування спостерігали, починаючи з добової дози 1,5 мг. Подальше коригування дози потрібно здійснювати на основі клінічної відповіді та виникнення побічних реакцій. У ході клінічних досліджень близько 5 % пацієнтів приймали дози менше 1,5 мг. При прогресуючій хворобі Паркінсона доза вище 1,5 мг на добу може бути корисною пацієнтам, для яких планується зменшення дози леводопи при комбінованій терапії з леводопою. Рекомендується зниження дози леводопи у разі збільшення дози Паркіну та під час підтримуючої терапії залежно від реакції окремих пацієнтів .

Припинення лікування.

Раптове припинення допамінергічної терапії може призвести до розвитку нейролептичного злоякісного синдрому. Дозу праміпексолу слід зменшувати за схемою 0,75 мг на добу до добової дози 0,75 мг. Після цього дозу слід знижувати до 0,375 мг на добу .

Дозування для хворих із порушенням функції нирок

Виділення праміпексолу залежить від функції нирок. Нижченаведена схема дозування пропонується для початкової терапії.

Пацієнти з кліренсом креатиніну понад 50 мл/хв не потребують зменшення добової дози або частоти дозування.

Хворим із кліренсом креатиніну 20 - 50 мл/хв початкову добову дозу Паркіну застосовують за два прийоми, починаючи з 0,125 мг двічі на добу (0,25 мг/добу). Не можна перевищувати максимальну добову дозу праміпексолу 2,25 мг.

Хворим із кліренсом креатиніну нижче 20 мл/хв добову дозу Паркіну застосовують за один прийом, починаючи з 0,125 мг/добу. Не можна перевищувати максимальну добову дозу праміпексолу 1,5 мг.

При погіршенні ниркової функції на тлі підтримуючої терапії добову дозу Паркіну зменшують на стільки відсотків, на скільки зменшився рівень кліренсу креатиніну. Наприклад, за умови зниження кліренсу креатиніну на 30 % добову дозу Паркіну зменшують на 30 %. Добову дозу можна застосовувати за два прийоми, якщо кліренс креатиніну знаходиться в межах 20 - 50 мл/хв, і за один, якщо кліренс креатиніну нижче 20 мл/хв.

Дозування для хворих із порушенням функції печінки

Для пацієнтів із порушенням функції печінки зменшення дози не вважається необхідним, оскільки майже 90 % засвоєного препарату виводиться нирками. Потенційний вплив порушення функції печінки на фармакокінетику Паркіну не досліджувався.

Синдром неспокійних ніг

Рекомендована початкова доза Паркіну становить 0,125 мг один раз на добу за 2 - 3 години до сну. Для пацієнтів, які потребують додаткового полегшення симптомів, дозу можна збільшувати кожні 4 - 7 днів до максимальної дози 0,75 мг на добу (як зазначено нижче у таблиці 2).

Таблиця 2

Схема збільшення дози препарату Паркін

 

Етап титрування Одноразова добова вечірня доза (мг)
1 0,125
2* 0,25
3* 0,50
4* 0,75
* у разі потреби

Припинення лікування.

Оскільки добова доза для лікування синдрому неспокійних ніг не перевищує 0,75 мг, застосування Паркіну можна припиняти без поступового зменшення дози. У ході дослідження спостерігалося поновлення симптомів синдрому неспокійних ніг (посилення тяжкості симптомів порівняно з початковим рівнем) у 10 % пацієнтів після раптового припинення застосування праміпексолу. Такий ефект спостерігався для всіх доз.

Дозування для пацієнтів із порушенням функції нирок.

Виведення Паркіну з організму залежить від функції нирок. Пацієнтам із кліренсом креатиніну вище 20 мл/хв немає потреби у зменшенні добової дози.

Застосування Паркіну пацієнтам, які знаходяться на гемодіалізі, та пацієнтам із тяжким ступенем порушення функції нирок не вивчалося.

Дозування для пацієнтів із порушенням функції печінки.

Для пацієнтів із порушенням функції печінки зменшення дози не вважається необхідним, оскільки майже 90 % засвоєного препарату виводиться нирками.

Побічні дії

Побічні реакції подано за класами систем органів та частотою виникнення: дуже часто ( ≥ 1/10), часто ( ≥ 1/100 – <1/10), нечасто ( ≥ 1/1000 – < 1/100), рідко ( ≥1/10000 – < 1/1000), дуже рідко (<1/10 000).

Хвороба Паркінсона

У пацієнтів із хворобою Паркінсона при лікуванні праміпексолом порівняно з плацебо найчастішими побічними реакціями (≥ 5 %) були нудота, дискінезія, артеріальна гіпотензія, запаморочення, сонливість, безсоння, запор, галюцинації, головний біль та втомлюваність. Частота виникнення сонливості підвищувалася при застосуванні доз вище 1,5 мг на добу . Найчастішою побічною реакцією при прийомі у комбінації з леводопою була дискінезія. Артеріальна гіпотензія може виникнути на початку лікування, особливо якщо праміпексол титрується занадто швидко.

Інфекції та інвазії:

нечасто – пневмонія.

З боку психіки:

часто – порушення сну, симптоми розладу контролю над спонуканням та компульсивна поведінка, сплутаність свідомості, галюцинації, безсоння;

нечасто – переїдання, патологічний потяг до відвідування магазинів, манія, гіперфагія, гіперсексуальність, розлади лібідо, параноя, патологічний потяг до азартних ігор, занепокоєння.

З боку нервової системи:

дуже часто – запаморочення, дискінезія, сонливість;

часто – головний біль;

нечасто – амнезія, гіперкінезія, раптовий напад сонливості, синкопе.

З боку органів зору:

часто – порушення зору, включаючи диплопію, нечіткість зору і погіршення гостроти зору.

З боку серцево-судинної системи:

часто – артеріальна гіпотензія;

нечасто – серцева недостатність.

З боку дихальної системи:

нечасто – задишка, гикавка.

З боку травної системи:

дуже часто – нудота;

часто – запор, блювання.

З боку шкіри і підшкірної клітковини:

нечасто – гіперчутливість, свербіж, висипання.

Загальні розлади:

часто – втомлюваність, периферичні набряки.

Дослідження:

часто – зменшення маси тіла, включаючи зниження апетиту;

нечасто – збільшення маси тіла.

Синдром неспокійних ніг

У пацієнтів із синдромом неспокійних ніг при лікуванні праміпексолом найчастішими побічними реакціями (≥ 5 %) були нудота, головний біль, запаморочення та втомлюваність. Нудота і втомлюваність частіше спостерігались у жінок при лікуванні Паркіном.

Інфекції та інвазії:

нечасто – пневмонія.

З боку психіки:

часто – порушення сну, безсоння;

нечасто – симптоми розладу контролю над спонуканням та компульсивна поведінка, така як переїдання, патологічний потяг до відвідування магазинів, гіперсексуальність та патологічний потяг до азартних ігор; сплутаність свідомості, манія, галюцинації, гіперфагія, розлади лібідо, параноя, занепокоєння.

З боку нервової системи:

часто – запаморочення, головний біль, сонливість;

нечасто – амнезія, дискінезія, гіперкінезія, раптовий напад сонливості, синкопе.

З боку органів зору:

часто – порушення зору, включаючи диплопію, нечіткість зору і погіршення гостроти зору.

З боку серцево-судинної системи:

нечасто – серцева недостатність, артеріальна гіпотензія.

З боку дихальної системи:

нечасто – задишка, гикавка.

З боку травної системи:

дуже часто – нудота;

часто – запор, блювання.

З боку шкіри і підшкірної клітковини:

нечасто – гіперчутливість, свербіж, висипання.

Загальні розлади:

часто – втомлюваність;

нечасто – периферичні набряки.

Дослідження:

нечасто – зменшення маси тіла, включаючи зниження апетиту, збільшення маси тіла.

Сонливість. Застосування праміпексолу часто пов’язане із сонливістю і нечасто із надмірною сонливістю у денний час та епізодами раптового нападу сонливості .

Розлади контролю над спонуканням та компульсивна поведінка. У пацієнтів із хворобою Паркінсона, які лікувалися агоністами допаміну, включаючи Паркін, особливо у високих дозах, спостерігалися ознаки патологічного потягу до азартних ігор, зниження лібідо та гіперсексуальність, що були оборотними при зниженні дози або припиненні лікування .

Передозування

Симптоми.

Клінічного досвіду значного передозування немає. Очікувані побічні ефекти, пов’язані з фармакодинамічним профілем допамінового агоніста, включають нудоту, блювання, гіперкінезію, галюцинації, збудження та артеріальну гіпотензію.

Лікування.

Антидот при передозуванні допаміновим агоністом не встановлений. У випадку появи ознак збудження центральної нервової системи можуть бути призначені нейролептики. Лікування пацієнтів з передозуванням може потребувати загальних підтримуючих заходів разом із промиванням шлунка, внутрішньовенним введенням рідини, застосуванням активованого вугілля та контролем електрокардіограми.

Користь гемодіалізу не доведена.

Лікарська взаємодія

Зв’язування з білками плазми.

Праміпексол у людей зв’язується з білками плазми дуже незначною мірою (< 20 %) і має низьку біотрансформацію. Тому взаємодія з іншим препаратом, який впливає на зв’язування білків плазми або елімінацію шляхом біотрансформації, є малоймовірною. Оскільки антихолінергічні засоби елімінуються переважно шляхом метаболізму у печінці, потенційна взаємодія малоймовірна. Взаємодію з антихолінергічними засобами не досліджували. Фармакокінетичної взаємодії між селегеліном і леводопою немає.

Інгібітори/конкуренти активного шляху ниркової елімінації.

Циметидин зменшує нирковий кліренс праміпексолу приблизно на 34 %, ймовірно, шляхом пригнічення системи транспорту катіонної ренальної канальцевої секреції. Препарати, які пригнічують активну ренальну канальцеву секрецію або самі елімінуються цим шляхом, такі як циметидин, амантадин, мексилетин, зидовудин, цисплатин, хінін та прокаїнамід, можуть взаємодіяти з праміпексолом і призводити до зменшення кліренсу праміпексолу. При одночасному застосуванні цих лікарських засобів з Паркіном слід розглянути можливість зниження дози праміпексолу.

Комбінація з леводопою.

Під час збільшення дози Паркіну пацієнтам із хворобою Паркінсона рекомендується зменшити дозу леводопи, а дози інших протипаркінсонічних засобів залишають незміненими.

Через можливий адитивний вплив слід виявляти обережність, якщо пацієнт застосовує інші седативні лікарські засоби або алкоголь у комбінації з праміпексолом .

Антипсихотичні лікарські засоби.

Слід уникати одночасного застосування антипсихотичних лікарських засобів із праміпексолом , якщо можливі антагоністичні ефекти.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Праміпексол є допаміновим агоністом з високою селективністю та специфічністю до допамінових рецепторів підтипу D2 та має переважну спорідненість з D3-рецепторами, він відзначається повною внутрішньою активністю. Праміпексол полегшує паркінсонічні рухові порушення шляхом стимуляції допамінових рецепторів стріатуму (смугастого тіла). Дослідження на тваринах продемонстрували, що праміпексол пригнічує синтез та вивільнення допаміну. Точний механізм дії праміпексолу при лікуванні синдрому неспокійних ніг невідомий. Хоча патофізіологія синдрому неспокійних ніг загалом невідома, нейрофармакологічні дані вказують на залучення первинної допамінергічної системи.

Фармакокінетика

Праміпексол швидко та повністю всмоктується після перорального застосування. Абсолютна біодоступність становить понад 90 %. Максимальні концентрації у плазмі реєструються між 1-ою та 3-ою годинами. Швидкість всмоктування не зменшується при одночасному прийомі їжі, але зменшується загальний рівень всмоктування. Праміпексолу притаманні лінійна кінетика і відносно незначні коливання плазмового рівня у різних пацієнтів незалежно від лікарської форми. У людей зв’язування праміпексолу з білками дуже низький (< 20 %), а об’єм розподілу – великий (400 л). Праміпексол метаболізується у людей тільки у незначній кількості. Виведення нирками незміненого праміпексолу є найважливішим шляхом елімінації. Приблизно 90 % дози, міченої 14C, виводиться нирками, тоді як менше 2 % визначається у калі. Загальний кліренс праміпексолу становить приблизно 500 мл/хв, а нирковий – приблизно 400 мл/хв. Період напіввиведення (t ½) – від 8 годин у молодих пацієнтів до 12 годин в осіб літнього віку.

Фізико-хімічні властивості

білі, овальні таблетки з лінією розлому з двох боків.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Паркін може мати значний вплив на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Можлива поява галюцинацій або сонливості, тому рекомендовано утримуватись від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами.

Особливості застосування

Пропонується призначення Паркіну у зменшених дозах пацієнтам із хворобою Паркінсона із порушенням функції нирок .

Галюцинації. Галюцинації – відомі побічні реакції лікування допаміновими агоністами і леводопою. Хворих необхідно проінформувати, що можуть виникнути галюцинації (у більшості випадків зорові).

Дискінезія. При комбінованій терапії з леводопою при прогресуючій хворобі Паркінсона дискінезія може розвинутися протягом початку титрування Паркіну. У такому випадку дозу леводопи потрібно знизити.

Раптовий напад сонливості та сонливість. Застосування праміпексолу пов’язане із сонливістю та епізодами раптового нападу сонливості, особливо у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Були нечасті повідомлення про раптовий напад сонливості під час щоденної активності, у деяких випадках – без усвідомлення або попереджувальних ознак. Пацієнтам із сонливістю та/або епізодами раптового нападу сонливості слід утримуватись від керування автомобілем та роботи з технікою. Крім того, слід розглянути можливість зниження дози або скорочення тривалості лікування. Через можливий адитивний вплив слід виявляти обережність, якщо пацієнт застосовує інші седативні лікарські засоби або алкоголь у комбінації з праміпексолом .

Розлади контролю над спонуканням та компульсивна поведінка. У пацієнтів із хворобою Паркінсона, які лікувалися агоністами допаміну, включаючи Паркін, спостерігалися ознаки патологічного потягу до азартних ігор, зниження лібідо та гіперсексуальність. Пацієнти та особи, які за ними доглядають, повинні знати, що у пацієнтів можуть спостерігатися симптоми розладу контролю над спонуканням та компульсивна поведінка, такі як переїдання та патологічний потяг до відвідування магазинів. За таких обставин необхідно розглянути можливість зменшення дози/припинення прийому препарату.

Серцева недостатність. У випадку тяжких серцево-судинних захворювань необхідно особливо обережно призначати препарат. Рекомендується моніторинг артеріального тиску, особливо на початку лікування, з урахуванням загального ризику постуральної гіпотензії, пов’язаної з допамінергічною терапією.

Пацієнти з розладами психіки. Пацієнтам з розладами психіки слід лікуватися агоністами допаміну лише у випадку, коли потенційна користь від лікування переважає ризики. Слід уникати одночасного застосування антипсихотичних лікарських засобів із праміпексолом.

Нейролептичний злоякісний синдром. Симптоми, що нагадують нейролептичний злоякісний синдром, спостерігалися після різкої відміни допамінергічного лікування.

Офтальмологічне обстеження. Рекомендується регулярне офтальмологічне обстеження у випадку розладу зору.

Аугментація. Повідомлення вказують на те, що лікування синдрому неспокійних ніг допамінергічними препаратами може спричинити аугментацію. Аугментація проявляється ранньою появою симптомів ввечері (або навіть вдень), підсиленням симптоматики та поширенням симптомів на верхні кінцівки. Аугментація спеціально досліджувалась у ході дослідження впродовж 26 тижнів. Аугментація була виявлена у 11,8 % пацієнтів у групі праміпексолу (N = 152) та плацебо (N = 149). Аналіз часу до аугментації за Капланом-Мейєром не продемонстрував жодної суттєвої різниці між групами праміпексолу та плацебо.

Використання препарату дітьми

Безпечність та ефективність Паркіну для дітей (віком до 18 років) не встановлені, тому препарат не застосовують у педіатричній практиці.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Вплив на вагітність і годування груддю у людей не досліджувався. Паркін можна застосовувати під час вагітності тільки у випадку, коли потенційна користь більша за потенційний ризик для плода.

Оскільки лікування Паркіном пригнічує секрецію пролактину, можливе зменшення лактації. Екскреція Паркіну у грудне молоко не вивчалась, тому не рекомендують застосовувати препарат протягом періоду годування груддю. Якщо не можна уникнути застосування Паркіну, слід припинити годування груддю.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 10 блістерів у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС в недоступному для дітей місці.