Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Падевикс

Міжнародна назва: Paracetamol, combinations excl. psycholeptics
Виробник: Вітале Прінгі (ТОВ Вітале-ХД), вул. Ванапере тее 3, Прінгі, Віймсі, 74011, Харьюський район, Естонія
АТ Код: АТС N02В Е51
Клінико-фармакологічна група: Аналгетики та антипіретики.
Форма випуску: Таблетки шипучі

Склад

діючі речовини: 1 таблетка шипуча містить декстрометорфану гідроброміду 7,5 мг та парацетамолу 300 мг;

допоміжні речовини: натрію гідрокарбонат, кислота лимонна безводна, аспартам (Е 951), глюкоза безводна, макрогол 6000, ароматизатор лимонний та ароматизатор апельсиновий.

Показання

Симптоматичне лікування гострих застудних захворювань та грипозних інфекцій, що проявляються гіпертермією, головним болем та кашлем.

Протипоказання

Препарат не слід призначати пацієнтам з відомою гіперчутливістю до декстрометорфану гідроброміду, парацетамолу та допоміжних речовин, що входять до складу препарату. Препарат протипоказаний при:

  • бронхіальній астмі;
  • хронічному обструктивному захворюванні дихальніх шляхів, пневмонії, дихальній недостатності, емфіземі легень;
  • виражених порушеннях функції нирок та/або печінки, у тому числі синдромі Жильбера;
  • пацієнтам з генетичною недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (є небезпека розвитку гемолітичної анемії);
  • алкоголізмі;
  • цукровому діабеті;
  • захворюваннях крові;
  • вираженій анемії;
  • лейкопенії;
  • одночасному застосуванні інгібіторів МАО, неселективних інгібіторів зворотного нейронального захоплення серотоніну (флуоксетин, пароксетин);
  • у період вагітності та годування груддю;
  • дітям віком до 6 років.

Дозування

Падевікс приймають внутрішньо, попередньо розчинивши таблетку в склянці води.

Дорослим і дітям віком від 15 років призначають по 1 таблетці на прийом, розчиняючи її в 1 склянці води. Максимальна добова доза – 4 таблетки.

Дітям віком від 6 до 15 років – по ½ таблетки на прийом в ½ склянки води. Максимальна добова доза – 2 таблетки.

Препарат приймають 2-3 рази на день. Курс лікування – 3-5 днів.

Не слід приймати подвійну дозу, якщо пропущено черговий прийом препарату.

Побічні дії

З боку імунної системи: анафілаксія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання, відчуття свербежу, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла).

Шлунково-кишкові розлади: нудота, блювання, біль в епігастрії, підвищення активності печінкових ферментів, як правило, без розвитку жовтяниці.

З боку нирок і сечовивідних шляхів: ниркова коліка.

Неврологічні розлади: збудження, дратівливість, запаморочення, сонливість.

Ендокринні розлади: гіпоглікемія.

Зміни з боку системи крові: тромбоцитопенія, агранулоцитоз, анемія, сульфгемоглобінемія і метгемоглобінемія (ціаноз, задишка, біль у ділянці серця), гемолітична анемія.

Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: бронхоспазм.

Передозування

Симптоми передозування парацетамолом: ураження печінки можливе у дорослих, які прийняли 10 г і більше парацетамолу, та у дітей, які прийняли понад 150 мг/кг маси тіла. У

пацієнтів з факторами ризику – тривале лікування карбамазепіном, фенобарбіталом, фенітоїном, примідоном, рифампіцином, звіробоєм чи іншими лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки; регулярний прийом надмірних кількостей етанолу; глутатіонова кахексія (розлади травлення, муковісцидоз, ВІЛ-інфекція, голод, кахексія) –застосування 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.

Симптоми передозування у перші 24 години: блідість, нудота, блювання, анорексія та абдомінальний біль. Ураження печінки може проявитися через 12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати в енцефалопатію, крововиливи, гіпоглікемію, кому та летальний наслідок. Гостра ниркова недостатність з гострим некрозом канальців може проявлятися сильним поперековим болем, гематурією, протеїнурією і розвинутись навіть при відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначались також серцева аритмія та панкреатит.

Симптоми передозування декстрометорфаном: можливе збудження та пригнічення дихання, при цьому спостерігалися блювання, запаморочення, диплопія, атаксія, легкий метаболічний ацидоз, тахіпное.

Терапія симптоматична. Антидот парацетамолу – ацетилцистеїн. У тяжких випадках можуть бути необхідні реанімаційні заходи із застосуванням штучної вентиляції легень.

Лікарська взаємодія

Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватись метоклопрамідом та домперидоном і зменшуватись холестираміном. Антикоагуляторний ефект варфарину та інших кумаринів може бути підсилений при одночасному довготривалому регулярному щоденному застосуванні парацетамолу, з підвищенням ризику кровотечі. Періодичний прийом не має значного ефекту.

Барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу. Протисудомні препарати (включаючи фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), які стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки, можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату в гепатотоксичні метаболіти. При одночасному застосуванні парацетамолу з гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив препаратів на печінку.

Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому. Парацетамол знижує ефективність діуретиків.

Особливі вказівки

При застосуванні препарату необхідно контролювати стан кровотворної системи.

Запобіжні заходи

Необхідно порадитися з лікарем щодо можливості застосування препарату пацієнтам з порушеннями функції нирок і печінки. Слід враховувати, що у хворих з алкогольним ураженням печінки збільшується ризик гепатотоксичної дії парацетамолу. Препарат може впливати на результати лабораторних досліджень вмісту в крові глюкози. Не слід приймати препарат з іншими засобами, що містять парацетамол.

Препарат містить аспартам, тому його не слід застосовувати для лікування хворих на фенілкетонурію. Препарат містить глюкозу, тому його не слід застосовувати для лікування хворих із синдромом мальабсорбції глюкози-галактози.

Під час лікування слід виключити вживання алкоголю. Одночасне вживання алкоголю збільшує небезпеку отруєння лікарським засобом навіть при його прийомі у терапевтичних дозах.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

При застосуванні препарату слід утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з потенційно небезпечними механізмами.

Використання препарату дітьми

Препарат застосовують дітям віком старше 6 років.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Протипоказано.

Упаковка

Таблетки по 10 або 20 штук в поліпропіленовому пеналі, закритому пробкою із захисним кільцем, пробка забезпечена силікагелем; стрипи ламіновані № 10 (2х5).

Пенали (або стрипи) в картонній коробці.

Категория видачі

Без рецепта.

Умови та терміни зберігання

3 роки.

Не використовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С.

Після вживання упаковку (поліпропіленовий пенал) слід щільно закривати пробкою.