Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Ориприм

Міжнародна назва: Sulfamethoxazole and trimethoprim
Виробник: Каділа Хелткер ЛТД.
АТ Код: АТС J01EE01
Клінико-фармакологічна група: Комбінації сульфаніламідів та триметоприму.
Форма випуску: Таблетки

Склад

одна таблетка містить:

сульфаметоксазолу 400 мг;

триметоприму 80 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, тальк очищений, натрію крохмальгліколят, кремнію діоксид колоїдний.

Показання

Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до препарату мікроорганізмами. Інфекції сечового тракту: гострі, хронічні інфекції сечових шляхів, такі як гострий та хронічний цистит, хронічна бактеріурія, пієлонефрити, уретрити та простатит; захворювання дихальних шляхів: гострі і хронічні бронхіти, пневмонія, фарингіт, отит, синусит; інфекції шлунково-кишкового тракту; запальні процеси шкіри та інфекції м’яких тканин: піодермія, фурункульоз, абсцеси та інфіковані рани; гострі гонококові уретрити у чоловіків і жінок, гострий бруцельоз, нокардіоз, міцетома (крім визваної істинними грибами) .

Протипоказання

Препарат протипоказаний при підвищеній чутливості до компонентів препарату – триметоприму та сульфаметоксазолу, а також при тяжких ураженнях паренхіми печінки, виражених порушеннях функції нирок, хворобах крові, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, вагітності, лактації. Ориприм не призначають недоношеним дітям, дітям до 3 місяців (ризик виникнення ядерної жовтяниці).

Дітям до 5 років краще призначати інші форми випуску препарату (суспензію).

Дозування

Доза Ориприму підбирається індивідуально. Курс лікування становить не менше ніж 5 днів або до зникнення симптомів хвороби. Лікування простатитів і гострого бруцельозу повинно проводитись не менше 4 тижнів. Нокардіози та актиноміцетома потребують довготривалої терапії. Внутрішньо після їди дорослим і дітям старше 12 років призначають 2 рази на добу, з розрахунку 800 мг сульфаметоксазолу/160 мг триметоприму на прийом; підтримуюча терапія – 800 мг сульфаметоксазолу/160 мг триметоприму, 1 раз на добу.

Дітям 5 – 12 років призначають із розрахунку 400 мг сульфаметоксазолу/80 мг триметоприму, 2 рази на добу, дітям 2 - 5 років призначають із розрахунку 200 мг сульфаметоксазолу/40 мг триметоприму, 2 рази на добу.

Побічні дії

В рекомендованих дозах Ориприм добре переноситься. Найбільш частими побічними реакціями є порушення функції шлунково-кишкового тракту та алергічні ураження шкіри. Побічні шлунково-кишкові ефекти включають нудоту й блювання, глосит, панкреатит, стоматит, діарею і, в особливих випадках, псевдомембранозний коліт. Серед алергічних реакцій – анафілактоїдні реакції, підвищена чутливість до світла, пурпура Шенлейна - Геноха, алергічні міокардити.

Системні реакції - нодозні панартериїти та червоний вовчак. У деяких випадках спостерігається еритема та токсичний епідермальний некроз. У зв’язку з тим, що Ориприм містить сульфаметоксазол, існує можливість патологічних змін у крові. Зміни, пов’язані із застосуванням препарату, можуть виявлятись у вигляді тромбоцитопенії, пурпури, лейкопенії, нейтропенії, гемолітичної анемії, еозинофілії, в окремих випадках - агранулоцитозу, панцитопенії та мегалобластної анемії. Вважається, що пацієнти старшого віку більш схильні до патологічних змін крові. Серед неврологічних побічних ефектів – головний біль, шум у вухах, запаморочення, атаксія, галюцинації, конвульсії та асептичний менінгіт. Вплив на кістково-м’язову систему виявляється у вигляді артралгії та міалгії, на сечостатеву – інтерстиціального нефриту, токсичного нефрозу та підвищеного рівня креатиніну в плазмі.

Передозування

У випадках гострого передозування сульфаніламідів можуть спостерігатися такі симптоми, як анорексія , коліки, нудота, блювання, запаморочення, головний біль, сонливість, втрата свідомості. Повідомляється про випадки гіпертермії, кристалурії або гематурії.

При хронічному передозуванні спостерігається пригнічення кровотворення (тромбоцитопенія, лейкопенія), а також інші патологічні зміни складу крові внаслідок дефіциту фолієвої кислоти.

Загальними принципами усунення симптомів передозування є промивання шлунка або викликання блювання, посилення ниркової екскреції шляхом форсованого діурезу (підлужування сечі сприяє виведенню сульфаметоксазолу). Для усунення дії триметоприму на кровотворення можливо застосування кальцію фолінату: 3 – 6 мг внутрішньом`язово протягом 5 – 7 днів. Після передозування треба контролювати картину крові, біхімічний склад крові, в тому числі склад електролітів. Якщо спостерігаються значні патологічні зміни крові або жовтуха, повинна застосовуватися спеціальна терапія. Перитонеальний діаліз неефективний, а гемодіаліз помірно ефективний для елімінування триметоприму і сульфаметоксазолу.

Лікарська взаємодія

Не рекомендується одночасно вживати препарат з тіазидними діуретиками, пероральними гіпоглікемізуючими препаратами, непрямими коагулянтами, саліцилатами, фенілбутазоном, напроксеном, фенітоїном.

Серед пацієнтів похилого віку, які одночасно з препаратом приймають діуретики, в першу чергу тіазиди, в окремих випадках спостерігались випадки тромбоцитопенії з пурпурою. Відомі випадки продовження протромбінового часу у пацієнтів, які приймали препарат одночасно з антикоагулянтом варфарином. Сульфаметоксазол і триметоприм можуть уповільнювати метаболізм фенітоїну у печінці. Препарат у клінічних дозах збільшує період напіввиведення фенітоїну на 39 % і зменшує швидкість метаболічного очищення на 27 %. Сульфаніламіди витісняють зв’язаний із протеїнами плазми метотрексат, що збільшує концентрацію вільного метотрексату.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Ориприм виявляє бактерицидну дію на грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми. Механізм дії препарату полягає в тому, що антимікробна активність комбінації діючих речовин виявляється за рахунок дії на двох стадіях синтезу тетрафолієвої кислоти. Сульфаметоксазол інгібує включення параамінобензойної кислоти в дигідрофолієву кислоту, а триметоприм перешкоджає відновленню дигідрофолієвої кислоти в тетрафолієву кислоту. Таким чином, комбінація діючих речовин блокує дві послідовні стадії у біосинтезі нуклеїнових кислот і протеїнів, суттєвих для багатьох бактерій. Препарат активний відносно широкого діапазону мікроорганізмів, у тому числі грампозитивних і грамнегативних аеробних бактерій, хламідій, нокардій (актиноміцет), деяких мікобактерій і найпростіших, а також багатьох анаеробних бактерій. Мікроорганізмами, що нечутливі до препарату є Mycobacterium tuberculosis, Treponema pallidum, Pseudomonas aeruginosa і Mycoplasma species. Спектр дії проти грамнегативних бактерій препарату включає в себе Haemophilus parainfluenzae, Haemophilus ducreyi, Citrobacter freundii та ін., Kiebsiella oxytoka та ін., Enterobacter cloacae, Serratia marcescens та ін.

Фармакокінетика

Ориприм швидко абсорбується при внутрішньому вживанні. Високі концентрації препарату створюються в тканинах легенів, в нирках, предміхуровій залозі, у спинномозковій рідині, жовчі, кістках. Застосування сульфометоксазолу та триметоприму у співвідношенні 1: 5 приводить до рівня їх співвідношення у плазмі від 1:20 до 1:30 при досягненні пікової концентрації за 2 години. Це саме те співвідношення, при якому досягається максимальний синергізм дії на більшість мікроорганізмів. Значна частина триметоприму після перорального застосування виводиться із сечею в незміненому вигляді, і тільки 10 % виводиться у вигляді неактивних або не досить активних метаболітів. Концентрація в сечі після звичайної дози приблизно у 100 разів вища, ніж у плазмі, і залишається на тому ж високому рівні протягом 24 годин. Сульфаметоксазол майже повністю виводиться із сечею. Концентрація в сечі сульфаметоксазолу також є значно вищою, ніж у плазмі. Триметоприм легко розподіляється і концентрується в тканинах тіла.

Особливості застосування

Протягом курсу лікування необхідно вводити в організм достатню кількість рідини. Препарат призначають з обережністю пацієнтам з можливим дефіцитом фолієвої кислоти, при алергічних реакціях в анамнезі, бронхіальній астмі, порушеннях функції нирок, щитовидної залози. При довготривалому лікуванні необхідно систематично проводити дослідження формули крові, функціонального стану печінки і нирок. Пацієнтам похилого віку рекомендується додатково призначати фолієву кислоту. При порушеннях функції нирок дозу треба зменшити, а інтервали між прийомами збільшити.

Упаковка

Первинна упаковка – блістер із фольги алюмінієвої і плівки полівінілхлоридної на 10 таблеток, вторинна упаковка – картонна коробка на 2 блістера (2х10) і на 10 блістерів (10х10).

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Зберігати при температурі не вище + 30 °С, в захищеному від світла місці, недоступному для дітей місці. Термін придатності - 4 роки.


Отзывы