Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Орфирил Сироп

Міжнародна назва: Valproic acid
Виробник: “ДЕСИТИН Арцнейміттель ГмбХ”, Німеччина.
АТ Код: АТС N0ЗА G01
Клінико-фармакологічна група: Протиепілептичні засоби.
Форма випуску: Розчин оральний

Склад

5 мл розчину містять 300 мг натрію вальпроату;

допоміжні речовини: метилпарагідроксибензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), гідроксипропілметилцелюлоза, сахарин натрію, цикламат натрію, трометамол, кислота хлористоводнева (регулятор рН), кошеніль червона А (Е 124), ванільний ароматизатор, вода очищена.

Показання

Первинно генералізовані епілептичні напади, такі як напади типу абсанс (мала епілепсія, абсанс), міоклонічні та тоніко-клонічні напади.

Протипоказання

  • Гіперчутливість до вальпроату натрію або інших складників препарату.
  • Попереднє або наявне захворювання печінки та/чи тяжких порушень функції печінки або підшлункової залози.
  • Захворювання печінки у сімейному анамнезі.
  • Наявність в анамнезі випадків смерті близьких родичів від ураження печінки під час лікування вальпроатом натрію.
  • Порфірія.

Дозування

Призначення препарату та розрахунок дози здійснюється лікарем індивідуально для кожного хворого з метою купірування епілептичних нападів, застосовуючи якнайменшу дозу, особливо у період вагітності.

Для досягнення найефективнішої дози рекомендується її поступове підвищення. У разі використання вальпроату натрію для монотерапії початкова доза звичайно становить 5-10 мг/кг маси тіла зі збільшенням на 5 мг/кг маси тіла кожні 4-7 днів. У деяких випадках повний терапевтичний ефект спостерігається через 4-6 тижнів. Через це добові дози не повинні перевищувати середні значення на ранніх етапах лікування.

Загалом, середні добові дози під час тривалої терапії складають:

діти (від 3 місяців до 13 років) 30 мг натрію вальпроату/кг маси тіла,

підлітки (від 14 до 17 років) 25 мг натрію вальпроату/кг маси тіла,

дорослі 20 мг натрію вальпроату/кг маси тіла.

Орфірил® сироп приймають під час їжі, запиваючи півсклянкою води. Орфірил® сироп не можна запивати мінеральною водою. Добову дозу Орфірил® сиропу можна розподілити на 2-4 разові дози.

Побічні дії

Найбільш частими побічними ефектами натрію вальпроату, про які повідомляється, є порушення з боку ШКТ, що виникають приблизно у 20 % пацієнтів. Часто виникаючими побічними ефектами є ожиріння та полікістоз яєчників (≥1 % - <10 %). Випадки тяжкого ураження печінки спостерігались особливо у дітей, які проходили курс лікування натрію вальпроатом у високих дозах або в комбінації з іншими протиепілептичними засобами.

Небажані побічні ефекти класифіковані згідно з частотою їх виникнення: дуже часто (>1/10); часто (>1/100, <1/10); іноді (>1/1000, <1/100); рідко (>1/10 000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000), включаючи окремі повідомлення.

Порушення з боку крові та лімфатичної системи

Часто: тромбоцитопенія, лейкопенія.

Іноді: кровотеча.

Дуже рідко: порушення з боку кісткового мозку, знижена концентрація фібриногена та/або фактора коагуляції VIII, порушення агрегації тромбоцитів, подовження часу кровотечі, лімфоцитопенія, нейтропенія, панцитопенія, анемія.

Порушення з боку імунної системи

Рідко: червоний вовчак і васкуліт.

Повідомлялось про алергічні реакції.

Ендокринні порушення

Рідко: гіперандрогенія.

Розлади травлення та порушення обміну речовин

Часто: гіперамоніємія, збільшення маси тіла або схуднення, підвищений або

знижений апетит.

Рідко: гіперінсулінемія, низькі рівні інсуліноподібного фактора росту

звязуючого протеїну I, набряки, гіпотермія.

Дуже рідко: повідомлялось про аномальні результати тестів функції щитовидної

залози. Їх клінічна значимість невизначена.

Психічні розлади

Рідко: дратівливість, галюцинації, сплутаність свідомості.

Порушення з боку нервової системи

Часто: сонливість, тремор, парестезії.

Іноді: транзиторна кома, у деяких випадках асоційована з підвищенням частоти

епілептичних нападів.

Рідко: головний біль, гіперактивність, спастичність, атаксія, ступор,

гіперсалівація.

Дуже рідко: енцефалопатія, деменція, асоційована з церебральною атрофією,

синдром Паркінсона (оборотний), погіршення слуху, шум у вухах.

Порушення з боку шлунково-кишкового тракту

Дуже часто: болі, нудота, блювання.

Рідко: діарея, панкреатит.

Порушення з боку печінки та жовчних шляхів

Часто: зміни функціональних показників печінки.

Рідко: тяжке ураження печінки.

Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин

Часто: тимчасове випадіння волосся, знебарвлення волосся.

Рідко: екзантема, мультиформна еритема.

Дуже рідко: синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайелла.

Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів

Дуже рідко: синдром Фаншоні, енурез у дітей.

Порушення з боку репродуктивної системи та молочної залози

Часто: аменорея.

Рідко: полікістоз яєчників.

Передозування

Симптоми інтоксикації характеризуються сплутаністю свідомості, седацією, міастенією та гіпорефлексією або арефлексією. При надмірному передозуванні може виникнути серйозна депресія ЦНС і можуть бути порушені дихальні функції. У разі передозування рекомендуються стаціонарна терапія, що включає блювання, промивання шлунка, штучне дихання та інші підтримуючі заходи. У випадку необхідності можуть бути використані гемодіаліз, гемоперфузія, внутрішньовенне введення налоксону у поєднанні з пероральним застосуванням активованого вугілля.

Лікарська взаємодія

Вальпроат натрію може потенціювати дію інших протиепілептичних засобів та центральний депресивний ефект снодійних і психотропних препаратів, що містять барбітурати (нейролептики та антидепресанти). Вальпроат натрію може також впливати на метаболізм і зв'язування з білками плазми інших препаратів, наприклад, протикашльових засобів, що містять кодеїн. Інші протиепілептичні засоби, такі як фенобарбітал, фенітоїн та карбамазепін, прискорюють екскрецію вальпроату натрію. Фелбамат лінійно підвищує концентрацію вільної вальпроєвої кислоти у плазмі в залежності від дози. Мефлоквін підсилює розщеплення вальпроєвої кислоти, що може призвести до підвищення частоти нападів. Конценрація вальпроєвої кислоти може підвищуватись внаслідок одночасного використання циметидину, флуоксетину, еритроміцину та протимікробних засобів з групи карбапенемів. Одночасне застосування вальпроату натрію та антикоагулянтів або кислоти ацетилсаліцилової може викликати підвищену кровоточивість. Кислота ацетилсаліцилова знижує також зв'язування вальпроєвої кислоти з білками плазми крові. Вальпроєва кислота інгібірує метаболізм ламотриджину, може підвищувати концентрацію у плазмі етосуксиміду та зидовудину. Оскільки вальпроат натрію частково розщеплюється до кетонових тіл, може виникнути псевдопозитивна реакція сечі на кетонові тіла, про що слід пам'ятати під час лікування хворих на діабет з підозрою на кетоацидоз. Інші ліки можуть також впливати на метаболізм вальпроату натрію та його зв'язування з білками плазми.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Натрієва сіль вальпроєвої кислоти є протиепілептичним засобом, що за своєю структурою не схожий на активні інгредієнти інших протисудомних засобів. Її протисудомну ефективність пояснюють посиленням гальмування, медіатором якого є ГАМК, внаслідок пресинаптичної дії на метаболізм ГАМК та/або прямої постсинаптичної дії на іонні канали нейрональних мембран.

Фармакокінетика

Після перорального застосування натрієва сіль швидко і майже повністю всмоктуються з травного тракту. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 0,5-2 години. Середня величина терапевтичної концентрації в плазмі становить 50-100 мг/л. 90-95 % вальпроєвої кислоти зв’язується з білками плазми, головним чином, з альбуміном. У разі використання препарату для монотерапії, середній період напіввиведення становить 12-16 годин. Вальпроєва кислота проникає через плаценту, виділяється з грудним молоком.

Особливості застосування

Натрію вальпроат можна використовувати як самостійно, так і в комбінації з іншими протиепілептичними засобами при інших типах нападів, наприклад, при простих або мультиформних парціальних нападах чи вторинно генералізованих парціальних нападах.

При застосуванні препарату найбільший ризик розвитку порушень функції печінки існує у дітей віком до 3 років.

У перші 6 місяців лікування необхідний регулярний контроль функціонального стану печінки, визначення рівня протромбіну.

Вагітність. Призначення препарату у період вагітності можливе тільки в тому разі, якщо передбачувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Жінки репродуктивного віку повинні бути проінформовані про необхідність планування вагітності і спостереження за нею вже до початку терапії. Рекомендуються методи пренатальної діагностики для раннього виявлення дефектів розвитку (ультразвук та визначення альфа-фетопротеїну). Комбінація з іншими протиепілептичними засобами підвищує ризик пороків розвитку, тому вальпроєву кислоту при можливості слід застосовувати у вигляді монотерапії. Застосування фолієвої кислоти до вагітності може знизити кількість випадків дефектів нервової трубки у немовлят, народжених жінками з групи високого ризику. Якщо жінка планує вагітність, їй слід обдумати приймання 5 мг фолієвої кислоти/добу. Лікування не можна припиняти у період вагітності без згоди лікаря, тому що раптова відміна препарату або неконтрольоване зниження дози можуть призвести до збільшення частоти епілептичних нападів. Кількість випадків дефектів нервової трубки підвищується при збільшенні дози, особливо вище 1000 мг/добу. Вальпроєва кислота проникає крізь плаценту й досягає в плазмі плода більш високої концентрації, ніж у материнській плазмі. Якщо Орфірил® необхідний, його потрібно застосовувати у період вагітності, особливо у перші три місяці, у найнижчих дозах, здатних купірувати напади. Оскільки пороки у розвитку викликаються піковими концентраціями у плазмі, добову дозу слід розподіляти на декілька малих доз протягом доби, особливо між 20-м та 40-м днями вагітності.

Лактація. Вальпроєва кислота проникає у грудне молоко. Однак її кількість незначна і зазвичай не становить небезпеки для новонародженого. Тому припинення годування груддю, як правило, не обов’язкове.

Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами.

Під час лікування вальпроатом натрію здатність швидко реагувати може бути порушеною. Це слід враховувати, якщо необхідна підвищена концентрація уваги, наприклад, при керуванні автомобілем та обслуговуванні машин.

Упаковка

Орфірил® сироп: 250 мл розчину у флаконі, мірна ложка, об’ємом 5 мл.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 ºC в недоступному для дітей місці; використати протягом 12 тижнів з моменту відкриття флакона.

Термін придатності – 5 років.