Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Онофрол-Сановель

Міжнародна назва: Diflunisal

Дозування

Болі легкого й помірного ступеня тяжкості

Для більшості дорослих пацієнтів рекомендована початкова доза становить 1000 мг з подальшою дозою 500 мг кожні 12 годин. Деяким хворим після початкової дози може знадобитись застосування 500 мг дифлунісалу кожні 8 годин. Підтримуючі дози понад 1500 мг на добу не рекомендуються.

Остеоартрит і ревматоїдний артрит

Рекомендована добова доза для дорослих – 500 - 1000 мг. Цю дозу можна приймати одноразово або за 2 прийоми. Доза коригується відповідно до ступеня тяжкості болю.

Дисменорея

При перших проявах болю й симптомів кровотечі доза, що рекомендується для дорослих, становить 1000 мг (2 таблетки) одноразово, в подальшому − по 500 мг кожні 12 годин протягом всього періоду проявів симптоматики, звичайно не більше 5 днів.

Особливості застосування

Онофрол-сановель, як і інші НПЗЗ, може маскувати симптоми інфекції. Тому препарат потрібно застосовувати з обережністю за наявності інфекційного захворювання.

Дія дифлунісалу на агрегацію тромбоцитів і тривалість кровотечі слабша, ніж дія ацетилсаліцилової кислоти на ці процеси. З огляду на можливість інгібіції агрегації тромбоцитів при застосуванні високих доз дифлунісалу, варто контролювати пацієнтів, які мають в анамнезі розлади коагуляції або приймають антикоагулянти.

У зв’язку з тим, що препарати цього класу чинять негативну дію на орган зору, пацієнтів, у яких протягом лікування Онофрол-сановель виникли розлади зору, має оглянути офтальмолог.

Встановлено, що ацетилсаліцилова кислота відіграє роль у патогенезі синдрому Рейє, тому, не дивлячись на те, що не одержано даних про аналогічну дію дифлунісалу, виходячи з його належності до групи саліцилатів, не можна виключити зв’язок препарату з синдромом Рейє.

Онофрол-сановель також слід застосовувати з обережністю пацієнтам з бронхіальною астмою в анамнезі, пацієнтам з порушеною функцією серця, артеріальною гіпертензією або іншими станами, що можуть призвести до затримки рідини в організмі.

У зв’язку з тим, що дифлунісал виводиться з організму нирками, пацієнтам з порушеннями функції нирок препарат призначається з особливою обережністю та у низьких дозах. Пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок препарат не застосовують.

Як і застосування інших НПЗЗ, терапію дифлунісалом у пацієнтів з порушеною функцією серця, артеріальною гіпотензією, зневодненням рекомендується проводити під контролем лікаря.

При підозрі на розвиток синдрому гіперчутливості терапію дифлунісалом слід негайно відмінити. Цей системний синдром включає конституціональні симптоми (гарячка, озноб) та шкірні прояви . Він також може включати зміни з боку основних органів (порушення функції печінки, жовтяниця, лейкопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання, погіршення функції нирок, включаючи ниркову недостатність) та менш специфічні явища (аденіт, артралгія, міалгія, артрит, загальне нездужання, анорексія, дезорієнтація).

Менш ніж у 1 % хворих, які лікувалися НПЗЗ, відмічалося значне (у 3 рази вище верхньої межі норми) збільшення аланін- та аспартатамінотрансферази (АЛТ та АСТ). У випадку погіршення показників функції печінки, прогресуванні симптомів захворювання печінки або виникненні системних проявів (еозинофілія, висип) препарат потрібно відмінити.

Вагітність і період годування груддю.

Безпека прийому препарату Онофрол-сановель при вагітності не з'ясована. Близько 2 – 7 % плазмової концентрації дифлунісалу виділяється у грудне молоко.

Діти.

Безпека й ефективність застосування препарату в немовлят і дітей віком до 12 років не встановлені.

Вплив на здатність керувати автомобілем або працювати зі складними механізмами.

Дослідження щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем і працювати зі складними механізмами не проводилися. Однак пацієнти, у яких виникає запаморочення чи відчуття сонливості після прийому препарату, повинні утримуватися від керування автотранспортом та роботи з потенційно небезпечними механізмами.