Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Онкобин 10

Міжнародна назва: Vinorelbine
Виробник: Ципла Лтд, Індія/ CIPLA Ltd, India.
АТ Код: АТС L01C A04
Клінико-фармакологічна група: Антинеопластичні засоби. Алкалоїди барвінку та їх аналоги.
Форма випуску: Концентрат для розчину для інфузій

Склад

діюча речовина: vinorelbine;

1 мл розчину містить 10 мг вінорельбіну (у вигляді вінорельбіну тартрату);

допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.

Показання

  • Недрібноклітинний рак легенів.
  • Метастазуючий рак молочної залози.

Протипоказання

  • Не допускається інтратекальне введення препарату.
  • Підвищена чутливість до вінорельбіну або до інших алкалоїдів барвінку.
  • Кількість нейтрофільних гранулоцитів < 1500/мм3 або серйозні інфекції (наявні або у недавньому минулому, в останні 2 тижні).
  • Кількість тромбоцитів < 75000/мм3.
  • Тяжкі порушення функції печінки, не пов'язані з пухлинним процесом.
  • Препарат не призначають пацієнткам репродуктивного віку, які не користуються ефективними контрацептивними засобами.
  • Застосування вакцини від жовтої пропасниці у період лікування вінорельбіном.
  • Не рекомендується у поєднанні з іншими живими атенуйованими вакцинами.
  • Не рекомендується у комбінації з фенітоїном та ітраконазолом.

Дозування

Онкобін призначений лише для внутрішньовенного введення.

Інтратекальне введення не допускається.

Онкобін можна вводити або шляхом повільної ін'єкції (тривалістю 5-10 хвилин) після розведення 20-50 мл 0,9 % розчину натрію хлориду чи 5 % розчину глюкози, або шляхом короткої інфузії (тривалістю 20-30 хвилин) після розведення 125 мл 0,9 % розчину натрію хлориду чи 5 % розчину глюкози. Після закінчення введення препарату завжди вводять 0,9 % розчин натрію хлориду для промивання вени.

Перед введенням розчину для інфузій його перевіряють візуально. Можна вводити лише прозорі, безбарвні або світло-жовті розчини без механічних включень.

Дози для дорослих

Недрібноклітинний рак легенів

При монотерапії вінорельбін зазвичай вводять у дозі 25-30 мг/м2 поверхні тіла 1 раз на тиждень. При поліхіміотерапії схема введення залежить від протоколу лікування. Зазвичай препарат вводять у такій самій дозі (25-30 мг/м2 поверхні тіла), але через більші проміжки часу, наприклад, у 1-й і 5-й дні або 1-й і 8-й дні курсу тривалістю 3 тижні.

Поширений або метастастазуючий рак молочної залози

Зазвичай вінорельбін вводять у дозі 25-30 мг/м2 поверхні тіла 1 раз на тиждень.

Максимальна разова доза вінорельбіну – 35,4 мг/м2 поверхні тіла.

Лікування особливих груп пацієнтів

Пацієнти з порушеннями функції печінки

При лікуванні пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки необхідна обережність. У таких випадках рекомендується регулярно контролювати гематологічні показники. Може виникнути необхідність зниження доз.

Пацієнти з порушеннями функції нирок

При лікуванні пацієнтів із порушеннями функції нирок коригувати дозу не потрібно.

Побічні дії

За частотою побічні реакції розподілені на такі категорії: дуже поширені (≥ 1/10), поширені (≥ 1/100, < 1/10), непоширені (≥ 1/1000, < 1/100), рідко поширені (≥ 1/10000, < 1/1000), поодинокі (< 1/10000).

Інфекції та інвазії

Поширені: бактеріальні, вірусні або грибкові інфекції різної локалізації.

Непоширені: септицемія (дуже рідко – з летальним наслідком).

Поодинокі: нейтропенічний сепсис (інколи з летальним наслідком).

З боку системи крові та лімфатичної системи

Дуже поширені: пригнічення функції кісткового мозку, що виявляється переважно нейтропенією; лейкопенія; анемія.

Поширені: тромбоцитопенія.

Поодинокі: фебрильна нейтропенія.

З боку імунної системи

Поширені: системні алергічні реакції, включаючи анафілаксію, анафілактичний шок чи анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк.

З боку метаболізму

Рідко поширені: гіпонатріємія.

Поодинокі: синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону (СНСАДГ).

З боку нервової системи

Дуже поширені: зниження глибоких сухожильних рефлексів.

Поширені: парестезії з сенсорними і моторними симптомами.

Рідко поширені: слабкість нижніх кінцівок.

Поодинокі: синдром Гійєна-Барре.

З боку серцево-судинної системи

Непоширені: артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, відчуття припливів і похолодіння кінцівок.

Рідко поширені: ішемічна хвороба серця, стенокардія, транзиторні зміни ЕКГ, інфаркт міокарда, тяжка гіпотензія, колапс.

Поодинокі: тахікардія, відчуття серцебиття, порушення серцевого ритму.

З боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння

Поширені: задишка, бронхоспазм. Ці реакції можуть виникати як через кілька хвилин після введення препарату, так і через кілька годин.

Рідко поширені: інтерстиціальні захворювання легенів.

З боку травного тракту

Дуже поширені: парез кишечнику, запор, нудота і блювання, діарея, стоматит, езофагіт, анорексія.

Рідко поширені: панкреатит, паралітична непрохідність кишечнику.

З боку гепатобіліарної системи

Дуже поширені: відхилення від норми результатів печінкових тестів (транзиторне підвищення рівнів загального білірубіну, лужної фосфатази, АЛТ, АСТ).

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Дуже поширені: алопеція.

Поширені: шкірні реакції (висипання, свербіж, кропив'янка, еритема долонь і підошов).

З боку кістково-м'язової системи і сполучної тканини

Поширені: міалгія, артралгія.

Рідко поширені: біль у щелепах.

З боку нирок і сечовидільної системи

Поширені: підвищення рівня креатиніну.

Ефекти загального характеру та місцеві реакції

Дуже поширені: стомлюваність, пропасниця, біль різної локалізації (зокрема біль у грудях та біль у місці пухлини), астенія, реакції у місці введення (еритема, печіння, біль, зміни кольору вени і шкіри у місці введення, місцевий флебіт).

Рідко поширені: целюліт, некроз м'яких тканин у місці введення.

Передозування

Передозування вінорельбіну може спричинити тяжке пригнічення функції кісткового мозку з розвитком пропасниці та інфекцій, а також паралітичної непрохідності кишечнику.

Оскільки специфічний антидот вінорельбіну невідомий, при внутрішньовенному передозуванні необхідно вжити відповідних симптоматичних заходів, зокрема:

  • безперервно контролювати життєво важливі показники, пильно стежити за станом пацієнта;
  • щоденно визначати кількість формених елементів крові (з метою з'ясування необхідності гемотрансфузії або введення факторів росту, а також необхідності інтенсивної терапії для мінімізації ризику розвитку інфекцій);
  • вжити заходів для профілактики або лікування паралітичної непрохідності кишечнику;
  • контролювати стан серцево-судинної системи і функції печінки;
  • призначати терапію антибіотиками широкого спектра дії у разі інфекційних ускладнень;
  • у разі необхідності призначати переливання гранулоцитарної маси і введення препаратів, що стимулюють гранулоцитопоез.

Лікарська взаємодія

При комбінованому застосуванні вінорельбіну та інших препаратів з мієлосупресивною дією пригнічення функції кісткового мозку може посилюватися.

Оскільки ізофермент CYP3A4 відіграє головну роль у метаболізмі вінорельбіну, при супутньому застосуванні індукторів (наприклад, фенітоїну, фенобарбіталу, рифампіцину, карбамазепіну, Hypericum Perforatum) або інгібіторів CYP3A4 (наприклад ітраконазолу, кетоконазолу, інгібіторів протеази ВІЛ, еритроміцину, кларитроміцину, телітроміцину, нефазодону) концентрація вінорельбіну у крові може змінюватися.

Вінорельбін є субстратом для Р-глікопротеїну, тому при супутньому застосуванні інгібіторів (наприклад ритонавіру, кларитроміцину, циклоспорину, верапамілу, хінідину) або індукторів цього транспортного білка (наприклад фенітоїну, фенобарбіталу, рифампіцину, карбамазепіну, Hypericum Perforatum) концентрація вінорельбіну в крові може змінюватися.

При поліхіміотерапії вінорельбіном і цисплатином (дуже часто вживана комбінація) фармакологічні параметри вінорельбіну не змінюються. Однак частота розвитку гранулоцитопенії при такій комбінованій терапії вища, ніж при монотерапії вінорельбіном.

При комбінованому застосуванні алкалоїдів барвінку і мітоміцину С може зростати ризик розвитку бронхоспазму.

Унаслідок підвищеного ризику розвитку тромботичних подій при онкологічних захворюваннях хворим часто призначають антикоагулянти. Враховуючи високу інтраіндивідуальну варіабельність коагуляційного статусу з перебігом хвороби, а також потенційну можливість взаємодії між пероральними антикоагулянтами і антинеопластичними препаратами, необхідно частіше контролювати МНС (міжнародне нормалізоване співвідношення).

У період лікування вінорельбіном протипоказане застосування вакцини від жовтої пропасниці через потенційний ризик розвитку летальної системної вакцинної хвороби. Не рекомендується вводити інші живі атенуйовані вакцини (особливо пацієнтам з імунодефіцитом унаслідок наявного захворювання) через потенційний ризик розвитку системного, можливо, летального захворювання. Слід застосовувати інактивовані вакцини, якщо такі існують (наприклад, від поліомієліту).

Не рекомендується застосовувати вінорельбін у поєднанні з фенітоїном через ризик посилення судом унаслідок зниження шлунково-кишкової абсорбції фенітоїну, а також ризик посилення токсичних ефектів або зниження ефективності вінорельбіну внаслідок посилення печінкового метаболізму, спричиненого фенітоїном.

Не рекомендується призначати вінорельбін у поєднанні з ітраконазолом через потенційний ризик посилення нейротоксичних ефектів.

При застосуванні вінорельбіну у комбінації з циклоспорином або такролімусом слід враховувати можливість надмірної імуносупресії з ризиком розвитку лімфопроліферації.

Вінорельбін, можливо, підвищує захоплення клітинами метотрексату у випадку, коли препарати застосовують одночасно. Таким чином, для досягнення терапевтичного ефекту необхідна менша кількість метотрексату.

L-аспарагіназа може знижувати кліренс вінорельбіну у печінці, підвищуючи його токсичність. Для зменшення проявів такої взаємодії вінорельбін слід призначати за 12-24 години до застосування L-аспарагінази.

Несумісність

Не допускається розведення препарату Онкобін лужними розчинами, оскільки при цьому може утворюватися осад.

Онкобін не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами в одному інфузійному флаконі.

Розводити Онкобін можна лише розчинами, зазначеними у розділі «Спосіб застосування та дози».

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Вінорельбін є антинеопластичним засобом групи алкалоїдів барвінку. Він інгібує полімеризацію тубуліну і зв'язується переважно з мітотичними мікротрубочками. Дія на аксональні мікротрубочки спостерігається лише при високій концентрації препарату. Ефект спіралізації тубуліну при дії вінорельбіну менш виражений, ніж при дії вінкристину. Вінорельбін блокує мітоз у G2/M-фазах клітинного циклу і спричиняє загибель клітин у період інтерфази або під час мітозу.

Фармакокінетика

Після внутрішньовенного введення препарату процес зниження концентрації вінорельбіну у крові має трифазний експоненціальний характер. Період напіввиведення у термінальній фазі становить у середньому близько 40 годин. Кліренс препарату з плазми крові дуже високий – приблизно 0,8‑1 л/год·кг. Зв'язування з білками плазми становить 50-80 %. Вінорельбін метаболізується переважно у печінці за участі ізоферменту CYP3A4 і виводиться з жовчю (у вигляді метаболітів і незміненого вінорельбіну).

Фізико-хімічні властивості

прозорий безбарвний або блідо-жовтий розчин.

Особливі вказівки

Працювати з препаратом має лише підготовлений персонал.

Необхідно користуватися захисним одягом (одноразовими рукавичками, масками, окулярами, халатами і шапочками або комбінезонами).

Слід вживати усіх заходів для запобігання попаданню розчинів вінорельбіну в очі. Якщо це все ж сталося, очі слід негайно промити 0,9 % розчином натрію хлориду.

У разі розливання або розбризкування розчинів вінорельбіну забруднену ділянку слід витерти і промити.

Після завершення роботи з препаратом робоче місце слід ретельно очистити і вимити руки та обличчя.

Невикористані залишки препарату, а також усі інструменти та матеріали, що контактували з вінорельбіном при приготуванні та введенні розчинів для інфузій і прибиранні, необхідно знищувати згідно із затвердженою процедурою утилізації відходів цитотоксичних речовин.

Слід з обережністю прибирати екскрети і блювоту пацієнтів.

Вагітні медичні працівники мають бути попереджені, що препарат є цитотоксичним і що їм необхідно уникати роботи з такими препаратами.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Досліджень впливу вінорельбіну на здатність керувати автотранспортом та іншими механізмами не проводили.

Особливості застосування

Допускається лише внутрішньовенне введення препарату Онкобін.

Перед початком введення дуже важливо переконатися, що голка знаходиться у вені. При попаданні вінорельбіну у навколишні тканини можливе значне подразнення, целюліт і навіть некроз тканин. Якщо це сталося, слід негайно припинити введення вінорельбіну, промити вену 0,9 % розчином натрію хлориду і продовжити введення в іншу вену. У разі екстравазації внутрішньовенне введення кортикостероїдів дає змогу знизити ризик розвитку флебіту.

Інфузійні флакони, мішки та системи з полівінілхлориду і прозорого нейтрального скла не абсорбують Онкобін і не взаємодіють з ним.

Лікування препаратом Онкобін потрібно проводити під контролем лікаря-онколога.

У період лікування вінорельбіном необхідно регулярно контролювати гематологічні показники (перед кожним введенням препарату визначати рівень гемоглобіну, кількість лейкоцитів, нейтрофілів і тромбоцитів), оскільки вінорельбін пригнічує систему кровотворення.

  • Головним дозолімітуючим побічним ефектом при лікуванні вінорельбіном є нейтропенія. Вона має некумулятивний характер. Мінімальна кількість нейтрофілів спостерігається через 7-14 днів після введення препарату, після чого показники швидко нормалізуються (протягом 5-7 днів). При зниженні кількості нейтрофілів до рівня < 1500/мм3 і кількості тромбоцитів до рівня < 75000/мм3 введення вінорельбіну відстрочують до нормалізації гематологічних показників.
  • При появі ознак або симптомів розвитку інфекції пацієнта необхідно негайно обстежити і призначити відповідне лікування.
  • Особлива обережність необхідна при лікуванні пацієнтів з ішемічною хворобою серця в анамнезі.
  • Клінічна значущість зниження печінкової елімінації вінорельбіну у пацієнтів із порушеннями функції печінки точно не встановлена. Тому рекомендації щодо корекції доз у таких випадках дотепер не розроблені. Проте відомо, що під час фармакокінетичних досліджень вінорельбін призначали хворим із тяжкими порушеннями функції печінки у максимальній дозі 20 мг/м2 поверхні тіла. Необхідно з обережністю призначати вінорельбін пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки і регулярно контролювати у них гематологічні показники.
  • Онкобін не слід призначати у комбінації з променевою терапією на ділянку печінки.
  • Слід вживати усіх заходів для запобігання попаданню вінорельбіну в очі, оскільки це може спричинити тяжке подразнення і навіть виразки на рогівці. Якщо це все ж сталося, очі необхідно негайно промити 0,9 % розчином натрію хлориду і звернутися за допомогою до лікаря-офтальмолога.
  • Потужні інгібітори або індуктори ізоферменту CYP3A4 можуть знижувати концентрацію вінорельбіну, тому при супутньому застосуванні цих препаратів необхідна обережність.
  • У період лікування вінорельбіном, як правило, не рекомендується вводити живі атенуйовані вакцини.
  • При комбінованому застосуванні вінорельбіну і мітоміцину С можлива поява задишки, болю у грудях, бронхоспазму. Необхідно оцінювати доцільність проведення терапії з метою профілактики бронхоспазму (особливо при комбінованій терапії вінорельбіном і мітоміцином С). Амбулаторних пацієнтів слід застерігати, що при появі задишки необхідно інформувати про це лікаря.
  • Оскільки ниркова екскреція вінорельбіну низька, немає фармакокінетичних підстав для зниження доз при лікуванні пацієнтів із порушеннями функції нирок. У початковий період лікування таких пацієнтів необхідна обережність.

Вплив на фертильність

Зважаючи на можливу генотоксичну дію вінорельбіну, чоловікам рекомендується запобігати зачаттю у процесі лікування і протягом 6 місяців (мінімум 3 місяців) після закінчення терапії препаратом.

Оскільки лікування вінорельбіном може спричинити необоротну безплідність, чоловікам, які бажають стати батьками у майбутньому, рекомендується вдатися до кріоконсервації сперми до початку терапії.

Використання препарату дітьми

Безпечність і ефективність лікування вінорельбіном дітей не встановлені.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Доклінічні дослідження репродуктивної токсичності показали, що вінорельбін спричиняє ембріо- і фетолетальні, а також тератогенні ефекти.

Вінорельбін не слід призначати у період вагітності.

Пацієнткам репродуктивного віку необхідно користуватися ефективними контрацептивними засобами під час лікування препаратом і негайно інформувати лікаря, якщо настала вагітність. Якщо пацієнтка вагітніє у період лікування вінорельбіном, її слід попередити про ризик для плода і встановити за пацієнткою пильний нагляд. У таких випадках доцільно проконсультуватися з фахівцем-генетиком.

Невідомо, чи проникає вінорельбін у грудне молоко, тому годування груддю слід припинити до початку терапії препаратом.

Упаковка

По 1 мл (10 мг) або по 5 мл (50 мг) у флаконі з безбарвного скла класу I з гумовою пробкою, обтиснутою алюмінієвим ковпачком з кольоровим поліпропіленовим диском. По 1 флакону в пачці з картону.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

Лікарський препарат в оригінальній упаковці: 3 роки.

Препарат після першого відкриття упаковки необхідно використати негайно.

Приготований розчин для інфузій: з мікробіологічної точки зору розчин для інфузій слід вводити одразу ж після приготування. Якщо розчин не використали негайно, за тривалістю і умовами його зберігання має стежити медичний персонал. Зазвичай час зберігання не повинен перевищувати 24 години при температурі 2-8 °C, якщо тільки розчин не готували у контрольованих і атестованих асептичних умовах.

Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці при температурі 2-8 °C. Не заморожувати.


Отзывы