Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Нортейк

Міжнародна назва: Teicoplanin
Виробник: Вінус Ремедіс Лімітед.
АТ Код: АТС J01Х А02
Клінико-фармакологічна група: Протимікробні засоби для системного застосування. Глікопептидні антибіотики.
Форма випуску: Порошок ліофілізований для приготування розчину для ін’єкцій

Склад

діюча речовина: тейкопланін; (Z)-2-[[[(2-аміно-4-тіазоліл)[[(2S,-3S)-2-метил-4-оксо-1-сульфо-3-азетидиніл]карбамой]метилен]аміно]окси]-2-метилпропіонова кислота;

1 флакон містить тейкопланіну 200 мг або 400 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид;

розчинник – вода для ін`єкцій.

Показання

Лікування тяжких інфекцій, спричинених чутливими до препарату грампозитивними бактеріями, особливо Staphylococcus aureus, включаючи також штами, резистентні до метициліну (оксацилін) та інших бета-лактамних антибіотиків (інфекції дихальних шляхів, сечових шляхів, шкіри та м’яких тканин; кісток і суглобів; сепсис; перитоніт; ендокардити); інфекції, спричинені ентерококами.

Лікування тяжких інфекцій, спричинених грампозитивними мікроорганізмами в осіб з алергічними реакціями на бета-лактамні антибіотики.

Профілактика інфекцій, спричинених грампозитивними мікроорганізмами: у стоматології; при маніпуляціях/оперативних втручаннях на серці та магістральних судинах, на верхніх дихальних шляхах, урологічних, гінекологічних або втручаннях на травному каналі, а також для інтраперитонеального введення у пацієнтів з хронічним амбулаторним перитонеальним діалізом.

Протипоказання

Гіперчутливість до глікопептидних антибіотиків; вагітність та період годування груддю; період новонародженості.

Дозування

Тейкопланін вводять парентерально: внутрішньовенно – болюсно (шляхом швидкої (3–5 хв) ін’єкції) або інфузійно (30 хв), або внутрішньом’язово, або внутрішньоперитонеально.

Дозування для дорослих із нормальною функцією нирок. Дозу Нортейку призначають залежно від тяжкості захворювання: 400 мг внутрішньовенно разово – в перший день, надалі – 400 мг або 200 мг внутрішньовенно або внутрішньом’язово 1 раз на добу. При тяжких інфекціях призначають вищі дози внутрішньовенно. Пацієнтам із масою тіла більше ніж 85 кг препарат призначають у дозі 400 мг 1 раз на добу.

При тяжких інфекціях (сепсис, ендокардит, інфекції кісток і суглобів, тяжкі пневмонії, складні інфекції) тейкопланін призначають у початковій дозі 6 мг/кг (до 400 мг) двічі на добу протягом 1–4 днів із подальшим переходом на підтримуючу добову дозу – 6 мг/кг (до 400 мг) – внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Максимальна добова доза – 800 мг (по 400 мг двічі на добу).

Для отримання максимального бактерицидного ефекту Нортейк потрібно комбінувати з іншими бактерицидними препаратами.

Загальна тривалість лікування залежить від типу, тяжкості інфекції та індивідуальних особливостей організму пацієнта. У разі ендокардиту або остеомієліту Нортейк застосовують не менше 3 тижнів.

Для профілактики ендокардиту у дорослих при стоматологічних операціях: 400 мг тейкопланіну вводять внутрішньовенно під час анестезії. Пацієнтам із клапанними вадами серця після їх протезування необхідно призначати Нортейк у комбінації з аміноглікозидами.

Дозування для дорослих і пацієнтів літнього віку з нирковою недостатністю. Протягом перших трьох діб застосовують вищевказані терапевтичні схеми лікування.

Починаючи з четвертого дня лікування доза препарату повинна підтримувати концентрацію тейкопланіну в сироватці крові на рівні 10 мг/л, тобто дозу препарату, починаючи з четвертого дня, потрібно коригувати наступним чином:

  • при середньому ступені ниркової недостатності (кліренс креатиніну 40–60 мл/хв)доза Нортейку має бути зменшена вдвічі (застосовують початкову разову дозу 1 раз на два дні або половину початкової дози кожний день);
  • при тяжкій нирковій недостатності (кліренс креатиніну менше ніж 40 мл/хв) і для пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі: добова доза Нортейку має бути зменшена втричі (призначається 1/3 початкової дози кожного дня або разова початкова доза 1 раз на три дні).

Пацієнти з кліренсом креатиніну менше ніж 20 мл/хв можуть застосовувати Нортейк лише у тому разі, коли клініка має гарантовані умови для підтримування його сироваткової концентрації, оскільки тейкопланін не можна видалити з кровотоку гемодіалізом.

Внутрішньоперитонеальне введення: дорослим пацієнтам з нирковою недостатністю та вторинним перитонітом при амбулаторному перитонеальному діалізі призначають додатково 20 мг тейкопланіну на 1 л діалізної рідини; за наявності пропасниці показане попереднє внутрішньовенне введення 200 мг препарату.

Визначення концентрації тейкопланіну в сироватці крові допомагає визначенню оптимальних терапевтичних доз. Для уточнення дозування використовують мікробіологічний метод і рідинну хроматографію під високим тиском. Дозволяється продовжувати лікування довше 7 днів, забезпечуючи половину ендоперитонеальної дози протягом другої доби (20 мг/л кожної діалізної упаковки) та знижуючи на ¼ початковий рівень протягом третього тижня (20 мг/л нічної упаковки). Нортейк є стійким у розчині для перитонеального діалізу (1,36 % або 3,69 % декстрози) протягом 24 годин при температурі +4 °С. Розчин не можна застосовувати через 24 години після його приготування.

Діти віком від 2 місяців до 16 років з нормальною функцією нирок. Доза та тривалість лікування залежать від типу та тяжкості інфекції. Лікування більшості інфекцій, спричинених грампозитивними збудниками, починають із дози 10 мг/кг кожні 12 годин (перші три ін’єкції), потім продовжують дозами 6 мг/кг на добу внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Більші дози призначають при тяжчих інфекціях або хворим із нейтропенією (10 мг/кг кожні 12 годин (перші три ін’єкції) з подальшим застосуванням 10 мг/кг 1 раз на добу).

Немовлята віком від 1 до 2 місяців: початкова разова доза становить 16 мг/кг внутрішньовенно 1 раз на добу в перший день, у подальшому – 8 мг/кг 1 раз на добу внутрішньовенною інфузією протягом 30 хв.

Спосіб приготування розчину: видалити повністю вміст ампули з розчинником шприцем і повільно ввести у флакон з діючою речовиною. Обережно качати флакон між долонями, доки порошок повністю не розчиниться. Необхідно уникати утворення бульбашок! Якщо виникне піна, слід залишити флакон у вертикальному положенні доти, доки піна не зникне. Отриманий таким чином готовий ізотонічний (рН 7,5) розчин можна зберігати не більше 48 годин при кімнатній температурі та 7 діб при температурі 4 °С.

Готовий розчин можна вводити ін’єкційно або розводити:

  • 0,9 % розчином натрію хлориду, розчином на основі лактату натрію (Рінгер-лактату, Гартмана). Після розведення у таких розчинах препарат можна зберігати не більше 24 годин при кімнатній температурі або 7 діб при температурі 4 °С;
  • 5 % розчином глюкози;
  • розчином 0,18 % натрію хлориду та 4 % глюкози (приготовлений таким чином розчин може зберігатися протягом 24 годин);
  • розчином для перитонеального діалізу – 1,36 % або 3,86 % глюкози (приготовлений таким чином розчин може зберігатися протягом 24 годин при температурі 4 °С). Тейкопланін зберігає свою стабільність протягом 48 годин при температурі 37 °С у складі розчинів для перитонеального діалізу, які містять інсулін або гепарин.

Побічні дії

  • Місцеві реакції: почервоніння, біль у місці введення, тромбофлебіти, підшкірні абсцеси;
  • алергічні реакції: висипи на шкірі, свербіж, пропасниця, кропив’янка, бронхоспазм, анафілактичні реакції, токсичний епідермальний некроліз, мультиформна еритема, включаючи синдром Стівенса-Джонсона;
  • травний тракт: нудота, блювання, діарея;
  • система крові: еозинофілія, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, можливий оборотний агранулоцитоз;
  • печінка та нирки: підвищення активності ферментів (трансамінази та/або лужної фосфатази), транзиторне підвищення сироваткового креатиніну, гостра ниркова недостатність;
  • центральна нервова система: запаморочення, головний біль;
  • орган слуху: втрата слуху, шум у вухах, вестибулярні розлади;
  • інші: астенія, набряки, дискомфорт у грудній клітці, тахікардія.

Передозування

Був зафіксований випадок помилкового введення дози 100 мг/кг педіатричному пацієнту. Незважаючи на перевищення концентрації препарату в плазмі крові, не спостерігалося ніяких негативних реакцій або відхилень лабораторних показників.

Нортейк не видаляється з циркулюючої крові гемодіалізом. При передозуванні призначають симптоматичну терапію.

Лікарська взаємодія

Тейкопланін фармацевтично не сумісний з аміноглікозидами, гепарином. Аміноглікозиди, цефалоспорини, поліміксин В, колістин, амфотерицин, циклоспорин, цисплатин, фуросемід, етакринова кислота посилюють нефро- і ототоксичну дію.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Тейкопланін є глікопептидним антибіотиком системної дії, продуктом ферментації Acinoplanes teichomyceticus, який має бактерицидну активність проти аеробних та анаеробних грампозитивних бактерій. Тейкопланін інгібує ріст чутливих мікроорганізмів за рахунок втручання в біосинтез мембран клітин у місцях, відмінних від місць дії бета-лактамних антибіотиків. Тести in vitro підтверджують, що тейкопланін є активним проти стафілококів (включаючи резистентні до метициліну та інших бета-лактамних антибіотиків штамів), стрептококів, ентерококів, дифтероїдів і клостридій, включаючи Clostridium difficile. Тейкопланін чинить синергічну дію з аміноглікозидами щодо ентерококів та стафілококів. In vitro комбінація з рифампіцином, іміпенемом або фторхінолонами виявляє адитивний або синергічний ефект. Тейкопланін не спричиняє бактеріальної резистентності та перехресної резистентності in vitro з пеніцилінами, цефалоспоринами, макролідами, тетрациклінами, хлорамфеніколом, аміноглікозидами, рифампіцином та іншими класами антибіотиків. Деяка перехресна резистентність ентерококів спостерігалася між тейкопланіном і ванкоміцином. Нортейк є активним проти таких грампозитивних аеробів: паличкоподібних бактерій, лістерій, родококів/еритрококів, стафілококів – золотистого та незолотистого (у 5-15 %), стрептококів, у тому числі St. pneumoniae; анаеробів: клостридій, пептострептококів, еубактерій, Propionibacterium acnes. Стійкі до тейкопланіну мікроорганізми: грампозитивні аероби, такі як актиноміцети, еризипелотрикс, гетероферментативні лактобацили, Leuconostoc, Nocardia asteroides, Реdiococcus; а також грамнегативні аероби, такі як коки; бацили та інші мікроорганізми: хламідії, мікобактерії, мікоплазми, рикетсії, трепонеми.

Фармакокінетика

Тейкопланін застосовують лише парентерально, оскільки він не всмоктується після перорального прийому. Після внутрішньом’язового введення препарату в разовій дозі 3–6 мг/кг біодоступність становить 90–94 %. Профіль концентрації препарату в сироватці крові після внутрішньовенного введення характеризується двостадійним розподілом зі швидкою та тривалою фазами і становить приблизно 0,3–3 години; період напіввиведення – від 70 до 100 годин. Такий тривалий період напіввиведення дозволяє застосовувати препарат 1 раз на добу. Концентрація препарату в сироватці крові через 5 хв після разової внутрішньовенної ін’єкції в дозі 3 або 6 мг/кг у здорових осіб становить відповідно 53,4 та 111,8 мг/л. Тейкопланін легко проникає в шкіру, міокард, легеневу тканину; плевральну, синовіальну та перитонеальну рідину, кістки та досягає максимальних концентрацій, які порівняні з такими в сироватці крові після внутрішньом’язової ін’єкції. Тейкопланін проникає в лейкоцити та підвищує їх антибактеріальну активність. До цереброспинальної рідини, еритроцитів і жирів тейкопланін практично не надходить. Приблизно 90–95 % тейкопланіну зв’язується з білками сироватки крові. При парентеральному застосуванні діюча речовина метаболізується лише на 3 % (дотепер не ідентифіковано жодного метаболіту тейкопланіну); приблизно 80 % прийнятої дози виводиться із сечею за 16 діб у незміненому вигляді. У осіб з нормальною функцією нирок тейкопланін практично повністю виводиться у незміненій формі із сечею. При нирковій недостатності засіб виводиться повільніше, спостерігається порушення співвідношення між періодом напіввиведення та кліренсом креатиніну. В осіб літнього віку внаслідок погіршення функції нирок тейкопланін виводиться повільніше.

Фізико-хімічні властивості

білий або злегка жовтуватий ліофілізований порошок.

Особливості застосування

Рекомендується проводити моніторинг сироваткової концентрації тейкопланіну та перевірку слуху в пацієнтів із нирковою недостатністю, гіпоакузією та при тривалому застосуванні препарату, при одночасному застосуванні нейротоксичних або нефротоксичних препаратів. Нортейк з обережністю призначають пацієнтам з алергією на ванкоміцин.

При тривалому застосуванні тейкопланіну рекомендується регулярно контролювати стан периферичної крові, функціональну активність нирок та печінки.

Здатність впливати на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або працювати з іншими механізмами. Дослідження з вивчення впливу препарату Нортейк на здатність керувати автомобілем або працювати з рухомими механізмами не проводилися, але пацієнту слід буди обережними у зв’язку з можливістю розвитку побічних реакцій з боку центральної нервової системи.

Використання препарату дітьми

Препарат протипоказаний у період новонародженості.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Нортейк протипоказаний при вагітності. На час лікування препаратом годування груддю припиняють.

Упаковка

По 200 або 400 мг у флаконі № 1 у комплекті з розчинником по 3,2 мл в ампулах № 1, у картонній коробці.

Категория видачі

За рецептом.

Умови та терміни зберігання

2 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Після розчинення і приготування готового розчину препарат зберігає свою активність протягом 24 годин при температурі +5 °С. Не зберігати розчин у шприці. Зберігати в недоступному для дітей місці.