Россия
  • Россия
  • Украина
Укр

Норкурон

Міжнародна назва: Vecuronium bromide
Виробник: Н.В.Органон / N.V.Organon.
Форма випуску: Ліофілізат для приготування розчину для ін’єкцій

Склад

діюча речовина: vecuronium;

1 ампула містить векуронію броміду 4 мг;

допоміжні речовини: кислоти лимонної моногідрат, натрію фосфату дигідрат, манітол, натрію гідроксиду розчин 1 М, кислоти фосфорної розчин 1/3 М;

розчинник: вода для ін’єкцій.

Показання

Як додатковий засіб при загальній анестезії для полегшення ендотрахеальної інтубації і для забезпечення релаксації скелетної мускулатури при проведенні хірургічних операцій.

Протипоказання

Підвищена чутливість до векуронію або до іону бромідів, або до будь-якого іншого компонента препарату.

Дозування

Норкурон® необхідно вводити після попереднього приготування розчину. Препарат вводять внутрішньовенно або у вигляді болюсної ін’єкції, або у вигляді неперервної інфузії.

Приготування розчину для внутрішньовенного введення:

Норкурон® 4 мг

Додавання 1 мл води для ін’єкцій призводить до отримання ізотонічного розчину з рН 4, що містить 4 мг векуронію броміду в 1 мл.

Отримання розчину з нижчою концентрацією

Норкурон® 4 мг можна розчиняти в об’ємі до 4 мл, із використанням таких інфузійних розчинів:

  • 5 % розчину глюкози для ін’єкцій;
  • 0,9 % розчину натрію хлориду;
  • розчину Рінгера-лактату;
  • розчину Рінгера-лактату для ін’єкцій та 5 % розчину глюкози;
  • 5 % розчину глюкози та 0,9 % розчину натрію хлориду для ін’єкцій.

Дози

Препарат застосовується лише досвідченими клініцистами, які знайомі з дією та застосуванням подібних ліків, або під їх наглядом.

Дозу препарату встановлюють індивідуально для кожного хворого. При визначенні дози необхідно враховувати метод анестезії, імовірну тривалість хірургічного втручання, можливу взаємодію з іншими лікарськими засобами, які вводять до або під час анестезії, та стан хворого.

Для контролю нервово-м’язової блокади та відновлення після застосування препарату необхідно застосовувати відповідні методи контролю нервово-м’язової провідності. Інгаляційні анестетики підсилюють нервово-м’язову блокаду, що виникає під дією препарату. Проте, це підсилення дії препарату може стати клінічно значущим при проведенні анестезії, коли в тканинах досягаються концентрації введених інгаляційно речовин, необхідні для такої взаємодії. Тому необхідно коригувати дози препарату, вводячи з меншою частотою більш низькі дози або проводячи інфузію препарату з меншою швидкістю, при проведенні тривалих оперативних втручань (понад 1 год) під інгаляційним наркозом .

Для дорослих хворих наведені нижче рекомендації щодо режиму дозування можуть знадобитися при ендотрахеальній інтубації та при забезпеченні релаксації м’язів протягом короткочасних та тривалих хірургічних втручань.

Ендотрахеальна інтубація.

При проведенні звичайної анестезії стандартна доза для проведення інтубації становить 0,08 - 0,1 мг векуронію броміду на 1 кг маси тіла, після якої практично у всіх хворих протягом 90 - 120 с досягаються необхідні умови для інтубації.

Режими дозування препарату Норкурон® при хірургічних операціях після інтубації із застосуванням суксаметонію.

Рекомендовані дози: 0,03 - 0,05 мг векуронію броміду на 1 кг маси тіла.

Якщо для інтубації застосовують суксаметоній, то введення препарату необхідно відкласти до тих пір, поки хворий клінічно не вийде зі стану нейром’язової блокади, спричиненої дією суксаметонію.

Підтримуюча доза.

Рекомендована доза становить 0,02 - 0,03 мг векуронію броміду на 1 кг маси тіла. Ці підтримуючі дози найкраще вводити тоді, коли відбудеться 25 % відновлення нейром’язової провідності.

Режими дозування при введенні препарату у вигляді неперервної інфузії.

При введенні препарату у вигляді неперервної інфузії, рекомендується спочатку ввести навантажувальну дозу (див. «Ендотрахеальна інтубація»). Коли нейром’язова блокада почне відновлюватися, починати проведення неперервної інфузії препарату.

Швидкість інфузії необхідно коригувати, щоб підтримувати нейром’язовий блок на 10 % рівні контрольних м’язових скорочень або для збереження 1 - 2 відповітей на чотирикратну стимуляцію.

У дорослих для підтримки нейром’язової блокади на цьому рівні швидкість інфузії має знаходитись у межах від 0,8 до 1,4 мкг векуронію броміду на 1 кг маси тіла за хвилину.

Оскільки вимоги до швидкості інфузії можуть варіюватися у різних хворих та залежать від застосовуваного методу наркозу, рекомендується повторно контролювати ступінь нейром’язової блокади.

Режим дозування у літніх хворих.

Дози для інтубації та підтримуючі дози можна застосовувати ті ж самі, що й для дорослих (0,08 -0,1 мг/кг та 0,02 - 0,03 мг/кг відповідно). Проте через зміни у фармакокінетичних механізмах тривалість дії у літніх людей, порівняно з молодшими хворими, збільшується.

Дозування у хворих з надлишковою вагою та ожирінням.

При застосуванні для хворих з надлишковою масою тіла та ожирінням (тобто хворі з масою тіла на 30 % та більше вище норми) дози необхідно знижувати з урахуванням норми маси тіла.

Підвищені дози.

Для вибору вищих доз для окремих хворих повинна існувати причина. Застосування початкових доз у діапазоні від 0,15 мг до 0,3 мг векуронію броміду на 1 кг маси тіла при проведенні хірургічних операцій під наркозом із застосуванням галотану та нейролептиків перебігає без небажаних серцево-судинних ефектів за умови підтримки відповідної вентиляції легенів. Застосування високих доз Норкурону® фармакодинамічно скорочує період початку дії та збільшує тривалість дії.

Побічні дії

При спостереженні за препаратом у післяреєстраційний період побічні реакції (ПР) спостерігалися рідко (< 1/1000). ПР, що виникають найчастіше, включають зміни життєво важливих ознак та збільшення тривалості нейром’язової блокади. ПР, про які найчастіше повідомляється – «анафілактичні та анафілактоїдні реакції» та пов’язані з ними симптоми (частота повідомлень < 1/100 000). Див. таблицю нижче.

 

Система/орган по системі MedDRA Переважний термін1
Нечасто/рідко (< 1/100, > 1/10 000) Дуже рідко (< 1/10 000)
Порушення імунної системи Підвищена чутливість, анафілактична реакція, анафілактоїдна реакція, анафілактичний шок, анафілактоїдний шок, ангіоневротичний набряк
Порушення нервової системи Млявий параліч
Порушення з боку серця Тахікардія
Судинні порушення Артеріальна гіпотензія Судинний колапс і шок, Припливи
Дихальні, торакальні та медіастинальні порушення Бронхоспазм
Порушення з боку шкіри та підшкірних тканин Уртикарія, висип, еритематозний висип
Скелетно-м’язові порушення та порушення сполучної тканини М’язова слабкість2, стероїдна міопатія2
Загальні порушення та стани у місці введення Ліки неефективні. Знижений ефект ліків/ терапевтична відповідь. Підвищений ефект ліків/терапевтична відповідь Біль у місці ін’єкції
Пошкодження, отруєння та процедурні ускладнення Тривала нейром’язова блокада. Віддалене відновлення після наркозу. Ускладнення з боку дихальних шляхів після наркозу

MedDRA версия 8,0

1Частоту розраховують на основі повідомлень у період післяреєстраційного спостереження за препаратом та даних із загальної літератури.

2 Після тривалого застосування в палаті інтенсивної терапії.

Подовження періоду нейром’язової блокади

Найчастішою небажаною реакцією лікарських засобів із класу недеполяризуючих блокаторів є подовження періоду дії ліків понад необхідний період часу. Ступінь цієї реакції може варіюватися від слабкості скелетних м’язів до вираженого та тривалого паралічу скелетних м’язів, що призводить до дихальної недостатності або апное.

Анафілактичні реакції

Повідомляється (дуже рідко) про виникнення анафілактичних реакцій в результаті застосування нейром’язових блокаторів, включаючи Норкурон®. Анафілактичні/ анафілактоїдні реакції зазвичай характеризуються кількома ознаками або симптомами, такими як бронхоспазм, серцево-судинні порушення (наприклад, артеріальна гіпотензія, тахікардія, ангіоневротичний набряк, судинний колапс, шок) та шкірні зміни (наприклад, уртикарія). В деяких випадках ці реакції виявляються фатальними. Через можливу тяжкість цих реакцій завжди необхідно мати на увазі можливість їх виникнення та вживати відповідні заходи безпеки.

Вивільнення гістаміну та гістамінові реакції.

Оскільки відомо, що нейром’язові блокатори здатні спричиняти вивільнення гістаміну місцево в місці ін’єкції та системно, то при введенні таких ліків завжди необхідно враховувати можливе виникнення свербежу та еритематозних реакцій у місці ін’єкцій та/або генералізованих гістамінових (анафілактоїдних) реакцій (див. також «Анафілактичні реакції»).

Експериментальні дослідження з внутрішньошкірним введенням препарату Норкурон® продемонстрували, що цей лікарський засіб мав тільки слабку здатність спричиняти місцеве вивільнення гістаміну. У контрольованих дослідженнях у людини не вдалося продемонструвати значного збільшення рівня гістаміну в плазмі після внутрішньовенного введення препарату. Під час широкого застосування Норкурону® повідомлялося про аналогічні випадки.

Передозування

У випадку передозування та тривалої нейром’язової блокади хворому слід провести підтримуючу вентиляцію легенів та седативну терапію. Після початку спонтанного відновлення потрібно у відповідних дозах вводити інгібітор ацетилхолінестерази (наприклад, неостигмін, едрофоній, піридостигмін). Якщо при введенні інгібітора ацетилхолінестерази не вдається купірувати нейром’язові ефекти препарату, необхідно продовжувати підтримувати ШВЛ до відновлення спонтанного дихання. Багаторазове введення інгібітора ацетилхолінестерази може бути небезпечним.

Лікарська взаємодія

Показано, що на величину та/або тривалість дії недеполяризуючих нейром’язових блокаторів впливають такі лікарські засоби.

Підсилюють дію.

Галогенізовані інгаляційні анестетики підсилюють нейром’язову блокаду препарату. Цей ефект стає помітним лише при введенні підтримуючих доз (див. також розділ «Спосіб застосування та дози»). Інгібітори антихолінестерази також можуть пригнічувати оборотність блокади.

Після інтубації із застосуванням суксаметонію .

Тривале застосування кортикостероїдів у поєднанні з Норкуроном® у палатах інтенсивної терапії може призвести до збільшення тривалості нейром’язової блокади або до міопатії (див. також розділи «Особливості застосування» та «Побічна дія»).

Інші лікарські засоби:

  • антибіотики: аміноглікозиди, лінкозамід та поліпептидні антибіотики, ациламінопеніцилінові антибіотики, тетрациклін;
  • діуретики, xінідин, солі магнію, блокатори кальцієвих каналів, солі літію, циметидин, лідокаїн та гостре введення фенітоїну або b-адреноблокаторів.

Повідомлялося про рекураризацію після постопераційного введення: аміноглікозиду, лінкозаміду, поліпептидних та ациламінопеніцилінових антибіотиків, хінідину та солей магнію .

Зменшують дію (можливо, потрібні вищі дози).

Попереднє тривале введення фенітоїну або карбамазепіну.

Змінна дія.

Введення інших недеполяризуючих нейром’язових блокаторів у комбінації з Норкуроном® може спричиняти послаблення або підсилення нейром’язової блокади, залежно від черговості введення та застосовуваного нейром’язового блокатора.

Суксаметоній, який вводять після Норкурону®, може підсилювати або послаблювати нервово-м’язову блокаду препарату.

Ефекти препарату Норкурон® на інші лікарські засоби.

Ефект Норкурону® на лідокаїн

Норкурон® у комбінації з лідокаїном може призвести до прискореного початку дії лідокаїну.

Несумісність

Як і для багатьох інших ліків, встановлено несумісність Норкурону® при додаванні до тіопенталу.

За виключенням тих розчинів, відносно яких показано сумісність з препаратом, не слід змішувати Норкурон® з іншими розчинами або лікарськими засобами в одному шприці або мішку.

При введенні Норкурону® через ту ж саму інфузійну лінію, котра також використовується для введення інших ліків, важливо відповідним чином промивати (наприклад, 0,9 % NaCl) цю лінію між введеннями Норкурону® та лікарських засобів, для яких не продемонстрована несумісність з Норкуроном®, або для яких не підтверджена сумісність з препаратом.

Сумісність.

Розчин препарату у воді для ін’єкцій можна змішувати з такими розчинами для інфузій, упакованих у ПВХ або скло, з розведенням до 40 мг/л:

  • 0,9 % розчином натрію хлориду;
  • 5 % розчином глюкози;
  • розчином Рінгера;
  • розчином Рінгера-глюкози.

Розчин Норкурону® можна також вводити через лінію, через яку проводиться інфузія таких лікарських засобів:

  • розчину Рінгера-лактату;
  • розчину Рінгера-лактату та розчину 5 % глюкози;
  • розчину 5 % глюкози та 0,9 % розчину натрію хлориду;
  • Гемацель;
  • 5 % розчину декстрану-40 у 0,9 % розчині натрію хлориду.

Досліджень сумісності з іншими лікарськими засобами не проводилось.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Норкурон ® (векуронію бромід) є недеполяризуючим нейром’язовим блокатором, який хімічно представляє 1-(3a, 17b-діацетокси-2b-піперидино-5a-андростан-16b-ил)-1 метилпіперидину бромід. Препарат блокує процес передачі нервового імпульсу між моторним нервовим закінченням та поперечно-смугастим м’язом шляхом конкурентного зв’язування з ацетилхоліновими та нікотиновими рецепторами, розташованими в ділянці моторних кінцевих пластинок поперечно-смугастих м’язів. На відміну від деполяризуючих нервово-м’язових блокаторів, таких як суксаметоній, Норкурон ® не спричиняє фасцикуляцію м’язів – мимовільних скорочень окремих пучків м’язових волокон. У діапазоні клінічних доз препарат не проявляє ваголітичної або блокуючої активності відносно гангліїв. Ендотрахеальна інкубація. Протягом 90 - 120 с після внутрішньовенного введення дози 0,8 - 0,1 мг векуронію броміду на 1 кг маси тіла створюються сприятливі умови для проведення ендотрахеальної інтубації і протягом 3 - 4 хв після введення таких доз доягається повна релаксація м’язів, необхідна для проведення хірургічних втручань будь-якого типу. При введенні такої дози препарату тривалість дії до досягнення 25 % відновлення нейром’язової провідності (клінічна тривалість) становить 24 - 60 хв. При цій дозі період часу до досягнення 95 % відновлення нейром’язової провідності становить приблизно 40 - 50 хв. При більш високих дозах препарату період часу від початку дії препарату до максимальної блокади скорочується, і тривалість дії препарату збільшується. Неперервна внутрішньовенна інфузія. При введенні препарату у вигляді неперервної внутрішньовенної інфузії 90 % рівноважна нейром’язова блокада може підтримуватися при постійній швидкості введення препарату і без клінічно значимого збільшення часу відновлення після нейром’язової блокади при закінченні інфузії. Препарат не має кумулятивної дії, якщо підтримуючі дози вводять при 25 % відновленні нейром’язової провідності. Тому можна послідовно вводити декілька підтримуючих доз. Вказані вище властивості дозволяють застосовувати Норкурон ® як при нетривалих, так і при тривалих хірургічних втручаннях. Оберненість нервово-м’язової блокади. Введення інгібіторів ацетилхолінестерази (наприклад, неостигміну, піридостигміну або едрофонію) купірує дію Норкурону ® . Діти. Немовлята та діти віком до 1 року. Показано, що у немовлят та дітей віком до 1 року ED95 (ефективна доза) векуронію броміду при анестезії оксидом азоту у кисні приблизно та ж сама (близько 47 мкг/кг маси тіла), як і у дорослих. Час початку дії препарату Норкурон ® у немовлят та дітей віком до 1 року порівняно з дітьми та дорослими, значно коротший, імовірно через більш короткий час циркуляції крові та відносно більшого серцевого викиду. У таких хворих також і підвищена чутливість нервово-м’язових синапсів до дії нервово-м’язових блокаторів може сприяти більш швидкому початку дії препарату. У немовлят та дітей віком до 1 року тривалість дії та час відновлення після дії препарату триваліший, ніж у дорослих. Тому таким хворим потрібно рідше вводити підтримуючі дози Норкурону ® . Діти. Показано, що у дітей ED95 доза векуронію броміду при анестезії оксидом азоту у кисні вище, ніж у дорослих (0,081 відносно 0,043 мг/кг маси тіла). У дітей в цілому тривалість дії коротша приблизно на 30 %, а час відновлення після препарату приблизно на 20 - 30 % коротший у порівнянні з дорослими. Як і у дорослих, кумулятивні ефекти при багаторазових підтримуючих дозах, що становлять ¼ початкової дози, і вводяться при 25 % відновленні висоти контрольних м’язових скорочень, у педіатричних хворих не спостерігалось.

Фармакокінетика

При внутрішньовенному введенні 0,1 - 0,15 мг/кг векуронію період напіввиведення при розподіленні векуронію становить приблизно 1,2 - 1,4 хв. Векуроній розподіляється, головним чином, у камері позаклітинної рідини. При рівноважному стані об’єм розподілення у дорослих хворих становить 0,19 - 0,51 мл/кг/хв. Кліренс векуронію з плазми становить 3 - 6,4 мл/кг/хв, а період напіввиведення з плазми становить 36 - 117 хв. Векуроній піддається метаболізму незначною мірою. У людини 3-гідрокси похідне, що має приблизно менше 50 % нервово-м’язової блокуючої активності, порівняно з векуронієм, утворюється в печінці. У хворих з нормальною функцією нирок та печінки концентрації цього похідного в плазмі нижче межі виявлення, і не впливають на нервово-м’язову блокаду, що виникає після введення Норкурону®. Препарат виводиться переважно з жовчю. Через 24 год після внутрішньовенного введення препарату 40 - 60 % від введеної дози виводиться з жовчю у формі моночетвертинних сполук. Приблизно 95 % цих моночетвертинних сполук є незмінним векуронієм і менш ніж 5 % є 3-гідрокси векуронієм. У пацієнтів із захворюваннями печінки та/або жовчного тракту спостерігається збільшення тривалості дії, імовірно, в результаті зниженого кліренса, що призводить до збільшення періоду напіввиведення. Виведення нирками відносно низьке. Кількість моночетвертинних сполук, що виводяться з сечею, яка збирається з використанням внутрішньоміхурового катетера протягом 24 год після введення препарату, становить 20 - 30 % від введеної дози. У хворих з порушеною нирковою функцією тривалість дії може збільшуватися. Це, імовірно, є результатом підвищеної чутливості до векуронію, але може бути також і результатом зниженого кліренсу плазми.

Фізико-хімічні властивості

ліофілізат: порошок або брикет білого або майже білого кольору;розчинник: прозора, безбарвна рідина.

Особливі вказівки

Оскільки препарат Норкурон® спричиняє параліч дихальних м’язів, ШВЛ є обов’язковою для хворих, яким вводять цей препарат, до тих пір, поки не відновиться власне дихання.

Як у випадку з іншими нейром’язовими блокаторами, повідомлялося про залишкову кураризацію Норкурону®. Для того, щоб попередити залишкову кураризацію, рекомендується проводити екстубацію тільки після того, як функції організму хворого достатньо відновляться після нейром’язової блокади. Також слід враховувати й інші фактори, які можуть викликати залишкову кураризацію після екстубації у постопераційній фазі (наприклад, лікарська взаємодія або стан хворого). Слід також передбачити застосування лікарського засобу оборотної дії, якщо його застосування не є частиною стандартної клінічної практики, особливо в тих випадках, при яких виникнення залишкової кураризації найбільш імовірне.

Після введення нейром’язових блокаторів можуть виникати анафілактичні реакції. Необхідно завжди вжити заходів безпеки, спрямованих на лікування таких реакцій. У випадку анафілактичних реакцій до інших нейром’язових блокаторів в анамнезі необхідно бути особливо обережними, оскільки повідомлялося про випадки перехресної алергічної реактивності до нейром’язових блокаторів.

Оскільки в діапазоні клінічних доз Норкурон® не спричиняє серцево-судинних ефектів, він не підсилює брадикардію, яка може виникнути при застосуванні деяких типів анестетиків та опіатів, або в результаті вагусних рефлексів при проведенні хірургічної операції. Тому перед проведенням хірургічних втручань, під час яких найімовірнішим є виникнення вагусних реакцій (наприклад, хірургічні втручання, при яких застосовують анестетики з відомими вагусними стимулюючими ефектами, офтальмологічні, порожнинні або аноректальні хірургічні втручання), доцільно додатково оцінити необхідність застосування та/або дозу ліків, що пригнічують функцію блукаючого нерва (наприклад, атропіну) для премедикації або вступного наркозу.

В цілому, після тривалого застосування нейром’язових блокаторів у палаті інтенсивної терапії відзначався тривалий параліч та/або слабкість скелетних м’язів. Для того, щоб виключити можливість тривалої нейром’язової блокади та/або передозування, особливо рекомендується контролювати нейром’язову провідність під час застосування нейром’язових блокаторів. Крім того, хворі повинні отримувати відповідну знеболювальну та седативну терапію. Більш того, в індивідуальних випадках дозу нейром’язових блокаторів необхідно титрувати до досягнення ефекту під контролем досвідчених клініцистів, знайомих з їх дією та з відповідними методами нейром’язового контролю.

Часто повідомляється про виникнення міопатії після тривалого введення недеполяризуючих нейром’язових блокаторів у палатах інтенсивної терапії в комбінації з терапією кортикостероїдами. Тому для хворих, які отримують нейром’язові блокатори та кортикостероїди, період застосування нейром’язового блокатора має бути, наскільки це можливо.

Вплив на керування автотранспортом або іншими механізмами, а так само на швидкість реакції

Оскільки Норкурон® застосовують як допоміжний засіб при проведенні загального наркозу, для амбулаторних хворих потрібно вживати звичайних заходів безпеки після загального наркозу.

Особливості застосування

Препарат застосовується тільки в умовах стаціонару!

На фармакокінетику та/або фармакодинаміку препарату Норкурон® можуть впливати такі стани.

Захворювання печінки та/або жовчного тракту.

Оскільки векуроній виводиться з жовчю та сечею, Норкурон® потрібно обережно застосовувати для хворих з клінічно значущими захворюваннями печінки та/або жовчного тракту, та/або порушеною нирковою функцією. У цих груп хворих спостерігається збільшення тривалості періоду дії, особливо при введенні високих доз векуронію (0,15 - 0,2 мг/кг маси тіла) хворим із захворюванням печінки.

Зниження швидкості кровотоку.

Стани, пов’язані зі зниженням швидкості кровотоку, наприклад, серцево-судинні захворювання, літній вік, набряковий синдром, що призводять до збільшення об’єму розподілення, можуть сприяти збільшенню періоду початку виникнення нервово-м’язової блокади. Тривалість дії може бути збільшена через знижений кліренс плазми.

Нейром’язові захворювання.

Так само, як нейром’язові блокатори, Норкурон® необхідно особливо обережно застосовувати хворим з нейром’язовими захворюваннями або після перенесеного поліомієліту, оскільки у подібних випадках реакція у відповідь на нейром’язовий блокатор може бути значно змінена. Величина та спрямованість цієї зміни можуть варіюватися значною мірою. У хворих з тяжкою міастенією або з міастенічним синдромом (Ітон-Ламберта), невеликі дози препарату можуть зумовити дуже тривалий нейром’язовий блок, тому дози препарату необхідно підбирати титруванням за реакцією м’язових скорочень.

Гіпотермія.

При проведенні хірургічної операції в умовах гіпотермії нейром’язова блокуюча дія Норкурону® збільшується за силою та тривалістю дії.

Ожиріння.

Подібно до інших нейром’язових блокаторів, Норкурон® може діяти досить тривалий час і може спостерігатися тривалий період відновлення у хворих з ожирінням при введенні доз, розрахованих на основі дійсної маси тіла.

Опіки.

Відомо, що у хворих з опіками розвивається стійкість до недеполяризуючих міорелаксантів. Для таких хворих дози препарату необхідно підбирати титруванням за реакцією м’язових скорочень.

Стани, при яких дія Норкурону® може підсилюватися.

Гіпокаліємія (наприклад, після сильного блювання, діареї та лікування діуретиками), гіпермагніємія, гіпокальціємія (після масивних трансфузій), гіпопротеїнемія, дегідратація, ацидоз, гіперкапнія, кахексія.

Перед початком застосування препарату, по можливості, необхідно зкоригувати тяжкі порушення водно-електролітного балансу, порушений рН крові або дегідратацію.

Використання препарату дітьми

Через можливі відмінності у чутливості нейром’язових синапсів, особливо у новонароджених (до 4 тижнів), та, імовірно, у немовлят (віком до 4 місяців), препарат необхідно вводити в початковій тест-дозі 0,01 - 0,02 мг векуронію броміду на 1 кг маси тіла з наступним збільшенням доз до досягнення 90 - 95 % пригнічення м’язових скорочень. У хірургічній практиці в новонароджених у неонатальний період не слід перевищувати дозу 0,1 мг/кг.

Новонародженим та дітям віком до 1 року призначають ті ж самі дози, що й дорослим. Оскільки період початку дії Норкурону® у таких хворих значно коротший, ніж у дорослих та дітей, то для швидкого створення сприятливих умов для інтубації зазвичай не потрібно застосовувати високі дози.

Оскільки тривалість дії та період відновлення після застосування препарату триваліші у новонароджених та дітей віком до 1 року, ніж у дітей старшого віку та дорослих, підтримуючі дози необхідно вводити рідше.

Дози для дітей (2 - 10 років) описані вище (див. пункт «Діти» у розділі «Фармакологічні властивості»). Дози для інтубації та підтримуючі дози ті ж самі, що і для дорослих (0,08 - 0,1 мг/кг та 0,02 - 0,03 мг/кг відповідно) зазвичай є достатніми. Оскільки тривалість дії у дітей коротша, підтримуючі дози потрібні частіше. Хоча відомо дуже мало щодо дозування для підлітків, базуючись на особливостях фізіологічного розвитку цього віку, доцільно застосовувати ту ж саму дозу, що й для дорослих.

Використання вагітними або при годуванні груддю

Для оцінки імовірної шкоди для плода немає достатньої кількості даних про застосування препарату під час вагітності. Норкурон® можна застосовувати вагітним жінкам лише тоді, коли очікувана користь для матері переважає потенційний ризик для плода.

Кесарів розтин.

Дослідження з препаратом Норкурон®, який застосовували в дозах до 0,1 мг на 1 кг маси тіла, показали безпечність його застосування при кесаревому розтині. При проведенні кесаревого розтину доза не повинна перевищувати 0,1 мг/кг.

Застосування препарату не впливає на оцінку за шкалою Апгар, на м’язовий тонус плода або на його серцеву та дихальну діяльність. Аналізи проб крові з пупкового канатика свідчать про те, що дуже незначні кількості препарату проникають через плацентарний бар’єр, що не призводить до виникнення будь-яких небажаних ефектів у немовлят.

Зауваження.

Оберненість нервово-м’язової блокади може пригнічуватись або бути незадовільною у хворих, які отримують магнію сульфат для лікування токсикозу вагітних, оскільки солі магнію підсилюють нервово-м’язову блокаду. Тому у хворих, які отримують магнію сульфат, дози Норкурону® необхідно знижувати та обережно титрувати до досягнення відповідної висоти м’язових скорочень у відповідь.

Даних щодо застосування препарату під час годування груддю немає. Препарат Норкурон® можливо застосовувати жінкам під час годування груддю з урахуванням співвідношення користь для матері / ризик для дитини.

Упаковка

По 4 мг ліофілізату в ампули місткістю 2 мл з безбарвного скла, по 50 ампул у комплекті з рівною кількістю розчинника (по 1 мл води для ін’єкцій в ампули місткістю 1 мл з безбарвного скла) упаковані в картонну пачку.

Категория видачі

За спеціальним замовленням зі стаціонару.

Умови та терміни зберігання

3 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі не вище

25 °С.

Після відновлення розчин зберігає хімічну та фізичну стабільність протягом 24 годин при температурі 15 - 25 °С.

З мікробіологічної точки зору розчин повинен бути використаним негайно.

Якщо розчин не використано негайно, відповідальним за визначенням періоду зберігання та умов його зберігання до використанням є лікар, що вводить препарат. Цей час не повинен перевищувати 24 год при температурі 2 - 8 °С за умови, якщо відновлення/розведення розчину не відбулося без дотримання умов суворої асептики.

Не застосовувати препарат, якщо після розчинення або розведення в розчині помітні видимі часточки.


Отзывы